Ухвала суду № 108514204, 16.01.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відстрочення виконання рішення суду

16.01.2023м. Дніпро№ 904/2588/22

Суддя Назаренко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши заяву: Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

про відстрочення виконання рішення суду від 20.12.2022 у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий союз 2017", с. Широке, Запорізька область

до: Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 1 478 820,92 грн.

Представники:

Від позивача: Бичківський О.О., ордер серії АР № 1096256 від 23.08.2022, адвокат

Від відповідача (заявника): Якимець Я.К., довіреність № 90-4016 від 25.08.2022, адвокат

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий союз 2017" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення заборгованості за договором поставки №2103375 від 07.07.2021 у розмірі 1 478 820,92 грн., з яких:

- 1 095 000,00 грн.- основний борг;

- 183 600,00 грн. - пеня;

- 17 190,00 грн.-3% річних;

- 183 030,92 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням від 20.12.2022 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий союз 2017" до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 1 637 368,96 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий союз 2017" 1 095 000,00 грн. основного боргу, 18 570,00 грн. пені, 2 403,00 грн. 3% річних, 200 904,49 грн. інфляційних втрат, 10 000,00грн. витрат на правничу допомогу, 22 583,42 грн. судового збору.

06.01.2023 від Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 20.12.2022 на 1 рік або до закінчення воєнних (бойових) дій у м. Нікополі.

Заява мотивована наступним.

Відповідач вказує, що внаслідок збройної агресії рф проти України, втратив більшість логістичних ланцюжків, які були напрацьовані роками на внутрішньому ринку України, як поставок сировини та інших товарів, які є складовою виробничого циклу підприємства, без яких неможливо виробити готову феросплавну продукцію, так і поставок (збуту) вже виробленої підприємством феросплавної продукції.

Зокрема, на внутрішньому ринку самими великими споживачами феросплавної продукції були ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» та ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». Проте, внаслідок окупації міста Маріуполь, вказані металургійні гіганти не функціонують.

Крім цього, інша частина готової продукції Товариства, яка експортувалася іноземним покупцям, транспортувалася через морські порти України. Але, внаслідок блокування агресором морських шляхів, ця логістика також на сьогодні втрачена.

Єдиним логістичним ланцюгом для Товариства залишається залізниця. Однак, внаслідок вказаних обставин та завантаженості залізниці в інтересах оборони країни, зараз, фактично, неможливо транспортувати залізницею готову продукцію в потрібних обсягах.

Отже, на даний час, внаслідок наведених обставин відповідач має значні труднощі та напрацьовує нові комерційні зв`язки та можливості, зокрема, за кордоном, що потребує певного періоду часу.

Відповідач звертає увагу, що є фактично містоутворюючим підприємством у м. Нікополі зі штатною чисельність майже 6 тис. працівників, з яких на теперішній час працює лише 3741 людина. У цей складний час підприємство наповнює податками велику частку міського бюджету. Своєчасно сплачує заробітну плату працівникам при тому, що має збитки від господарської діяльності у зв`язку з відсутністю попиту продукції на внутрішньому ринку та значними ускладненнями з логістикою її збуту за кордон.

Відповідно до фінансових результатів господарської діяльності за червень 2022 відповідач має збиток 585,102 млн. грн., що підтверджується Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за червень 2022 року (код рядка 2355).

Крім того, починаючи з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольський район піддається систематичним обстрілам з РСЗВ ворожих військ з окупованого міста Енергодар Запорізької області, яке знаходиться на відстані 7 кілометрів по Каховському водосховищу від міста Нікополь.

18.07.2022 російські снаряди влучили безпосередньо і на територію підприємства, що призвело до руйнування його виробничих потужностей.

19.07.2022 до теперішнього часу обстріли ворожими військами міста Нікополь та Нікопольського району продовжуються.

Згідно з переліком Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року № 169) Нікопольський район (Нікопольська міська територіальна громада) визнана такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Крім того, 15.08.2022 російські збройні сили вдруге обстріляли промислові потужності Відповідача, що також призвело до пошкодження та руйнування його технологічного устаткування та адміністративних будівель. Даний факт підтверджується Витягом з ЄРДР від 15.08.2022, Повідомленням ДСНС від 15.08.2022 тощо.

Ухвалою від 09.01.2023 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання рішення. Призначено розгляд заяви в засіданні на 16.01.23 об 11:30 год.

11.01.2023 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 12.01.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий союз 2017" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

16.01.2023 заявник в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Позивач проти задоволення заяви заперечив.

Заперечення мотивовані тим, що, надані відповідачем документи є неналежними доказами наявності форс-мажорної обставини, яка б свідчила про ускладнення та/або неможливість з боку відповідача в повній мірі та у встановлений законом спосіб виконати рішення від 20.12.2022.

Також позивач зазначив, що відповідачем не був наданий сертифікат щодо конкретного цього господарського зобов`язання, виданий ТПП України чи уповноваженими регіональними ТПП, що засвідчував би факт (наявність) форс-мажорних обставин, а посилання на лист ТПП не є доказом настання таких обставин.

Також позивач вказує, що відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.

Позивач вважає, що жодний із зазначених в резолютивній частині заяви про відстрочення виконання рішення термінів, на який відповідач просить суд відстрочити виконання рішення жодним чином необґрунтований з боку останнього.

Також позивач наголошує, що зобов`язання у відповідача щодо оплати за поставлений товар виникло за договором поставки № 2103375 від 07.07.2021 з 14.02.2022, тобто до введення воєнного стану на території України.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку про часткове її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

У відповідності до ч.1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Положеннями ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п.1 ст.6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).

Одночасно держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі «Фуклев проти України»). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього апарату (рішення у справі «ComiNgersoll S.A.» проти Португалії).

Приписами ч.ч.1-4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, в розумінні наведеної норми, відстрочка це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для «потерпілої сторони», 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення та не залежать від волі сторін.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення з відстроченням, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Діючим законодавством не передбачено переліку обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд оцінює докази відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, оскільки ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, предметом доказування є існування таких обставин.

У ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

За змістом наведених норм, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поряд з цим, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Так, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У заяві про відстрочку виконання рішення Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" вказує, що внаслідок збройної агресії рф проти України, втратив більшість логістичних ланцюжків, які були напрацьовані роками на внутрішньому ринку України, як поставок сировини та інших товарів, які є складовою виробничого циклу підприємства, без яких неможливо виробити готову феросплавну продукцію, так і поставок (збуту) вже виробленої підприємством феросплавної продукції.

Зокрема, на внутрішньому ринку самими великими споживачами феросплавної продукції були ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» та ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». Проте, внаслідок окупації міста Маріуполь, вказані металургійні гіганти не функціонують.

Крім цього, інша частина готової продукції Товариства, яка експортувалася іноземним покупцям, транспортувалася через морські порти України. Але, внаслідок блокування агресором морських шляхів, ця логістика також на сьогодні втрачена.

Єдиним логістичним ланцюгом для Товариства залишається залізниця. Однак, внаслідок вказаних обставин та завантаженості залізниці в інтересах оборони країни, зараз, фактично, неможливо транспортувати залізницею готову продукцію в потрібних обсягах.

Отже, на даний час, внаслідок наведених обставин відповідач має значні труднощі та напрацьовує нові комерційні зв`язки та можливості, зокрема, за кордоном, що потребує певного періоду часу.

Відповідач звертає увагу, що є фактично містоутворюючим підприємством у м. Нікополі зі штатною чисельність майже 6 тис. працівників, з яких на теперішній час працює лише 3741 людина. У цей складний час підприємство наповнює податками велику частку міського бюджету. Своєчасно сплачує заробітну плату працівникам при тому, що має збитки від господарської діяльності у зв`язку з відсутністю попиту продукції на внутрішньому ринку та значними ускладненнями з логістикою її збуту за кордон.

Відповідно до фінансових результатів господарської діяльності за червень 2022 відповідач має збиток 585,102 млн. грн., що підтверджується Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за червень 2022 року (код рядка 2355).

Крім того, починаючи з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольський район піддається систематичним обстрілам з РСЗВ ворожих військ з окупованого міста Енергодар Запорізької області, яке знаходиться на відстані 7 кілометрів по Каховському водосховищу від міста Нікополь, що підтверджується:

(https://adm.dp.gov.ua/news/vnochi-rosiiski-vijska-vdarili-odrazu-po-trom-rajonam-oblasti, https://t.me/mykolalukashuk/761,https://t.me/dnipropetrovskaODA/1349, https://adm.dp.gov.ua/news/masova-vorozha-ataka-na-dnipropetrovshchinu-zaginula-zhinka-j-lvudej-poraneni-zrujnovani-3-shkoli-ta-zhitlovi-budinki,

https://bykvu.com/ua/bukvy/rosiiany-vedut-obstrilv-nikopolia-ta-marhantsia-zi-spalnykh- raioniv-okupovanoho-enerhodaru-mer/ ) та багатьма іншими офіційними джерелами.

18.07.2022 російські снаряди влучили безпосередньо і на територію підприємства, що призвело до руйнування його виробничих потужностей.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2022 по справі № 904/2588/22 на 4 місяці до 16.04.2023.

Керуючись ст.ст.234-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання рішення у справі №904/2588/22 - задовольнити частково.

Відстрочити до 16.04.2023 виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2022 у справі №904/2588/22.

Ухвала набирає законної сили 16.01.2023.

Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.01.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко