Рішення № 108511691, 20.01.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2023 р. справа №520/2885/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УБТС" (вул.Велика Панасівська, буд.168, м. Харків, 61017, код ЄДРПОУ43063708) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (м-н Свободи, буд.5, Держпром, 6 під., 7 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ39816845) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД УБТС" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №290985 від 10.08.2021р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 29.06.2021 за результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу MAN 26.412 НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УБТС", співробітниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлено порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів. За наслідками цього складено акт №286386 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами розгляду справи відносно ТОВ "ТД УБТС" винесено постанову від 10.08.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу №290985 у сумі 17000 грн.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2022р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022р. № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", а також про можливість надати до суду відзив на позовну заяву у визначений судом строк, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався без зазначення причин неподання відзиву.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

На виконання ухвал суду про витребування доказів від 07.11.2022р. та від 20.12.2022р. (повторно) відповідачем надано до суду копії документів, які слугували підставою для ухвалення оскаржуваної постанови .

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

29.06.2021р. проводилась рейдова перевірка на ділянці дороги а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» 516 км., де був зупинений транспортний засіб марки MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Відповідно до наданих документів було встановлено, що автомобільним перевізником є ТОВ "ТД УБТС", який надавав послуги з перевезення вантажу.

За результатами габаритно-вагового контролю, згідно зважування на вагах типу CHEKLODE FREEWEIGH №008231, які мають свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, зважуванням вищевказаного транспортного засобу встановлено, що навантаження на вісь № 1 складає 6,1т., вісь №2 складає 11,05т. та на вісь № 3 складає 6,65т. Повна маса, тонн: нормативно допустима - 40т., фактична -23,8т. тобто встановлені порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху України стосовно перевищення навантаження на вісь № 2 - 11,05 т.

Вказане відображено у Довідці № 050741 від 29.06.2021р.

Також 29.06.2021 за результатами здійснення габаритно-вагового контролю було складено акт №0023406 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано результат зважування. Крім того, у зв`язку з виявленою під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідністю фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №286386 від 29.06.2021р., яким зафіксовано порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажу згідно товарно-транспортною накладною з перевищенням вагових норм на 10,63% без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, чим пункту 22.5 Правил дорожнього руху України затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. відповідальність за що передбачена абз.15 ч.1 ст.60 ЗУ "Про автомобільний транспорт". Водій з актами №0023406 та №286386 від 29.06.2021р. ознайомлюватись відмовився.

Співробітниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0023406 від 29.06.2021.

За результатами розгляду справи відносно ТОВ "ТД УБТС" про порушення законодавства про автомобільний транспорт було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №290985 від 10.08.2021р. за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, та відповідно до абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно якої до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.

Згідно з п. 29 Порядку № 1567, копію постанови №302288 від 28.09.2021 направлено позивачу разом із супровідним листом від 12.08.2021 №65421/3.1/24-21.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом в цій справі.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі Правила №30), Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок №879).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до абз.15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Згідно з ч.2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил № 30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відтак, безпосереднє здійснення габаритно-вагового контролю покладено Укртрансбезпекою на її територіальні органи спільно із відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.

Відповідно до п.2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. (абз. 2 п.16 Порядку № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених ст. 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. (п. 15 Порядку № 1567).

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 Порядку № 1567.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п.20-22 Порядку № 1567).

З матеріалів справи встановлено, що на момент проведення габаритно-вагового контролю був відсутній дозвіл ТОВ "ТД УБТС", який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, який має бути виданий компетентними уповноваженими органами, що зафіксовано в акті №286386 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.06.2021.

Як зазначалося вище, згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що існувало обмеження на перевезення вантажу, маса якого і розподіл навантаження на осі перевищує величину, визначену технічною характеристикою автомобіля, а також існує заборона на рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т у разі перевезення вантажів автомобільними дорогами. Таким чином, перевізник повинен дотримуватись і технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісь більше 11 т.

Доводи позивача про незаконність проведеної перевірки, протиправність оскаржуваного рішення зведено ним до того, що в акті перевірки невірно вказано дату направлення на перевірку; ваги, якими здійснювалось зважування не відповідають стандарту та були не вказані у квитанції про зважування, сформованій автоматично; під час проведення зважування не був присутній представник Національної поліції; посадовими особами відповідача не було враховано належну методику зважування, з урахуванням того, що вантаж, який перевозився був рідким; представника позивача не було запрошено належним чином на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Оцінюючи вказані доводи з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Як свідчать матеріали справи, в порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивачу було направлено рекомендованим поштовим відправленням повідомлення №58762/3.1/24-21 про виклик позивача для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт завчасно, 30.07.2021, з викликом на 10.08.2021 з 9.00 до 12.00.

Відповідно до даних списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та рекомендованого повідомлення Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи було відправлено позивачу, що також підтверджується копією квитанції відділення поштового зв`язку Укрпошти про відправлення.

Зазначене свідчить, що позивач мав можливість прибути 10.08.2021 до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки для розгляду справи, однак не скористався своїм правом. Поряд з цим, позивач не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неможливість прибуття ним для розгляду справи.

З огляду на зазначене, відповідно п.27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, Слобожанським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі позивача чи його представника.

Доводи позивача про те, що зважування автомобілю відбулось на обладнанні, яке не відповідає чинному законодавству України не відповідає дійсності, тому що відповідачем до суду надано копію сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-M1/1-2195-2007 від 21.11.2007р. , а також копію Свідоцтва № 34-00/2158 чинного до 26.08.2021р. стосовно вагів пересувних автомобільних CHEKLODE FREEWEIGHT зав.№ 008231.

Щодо доводів позивача про не дотримання відповідачем п.16 Порядку проведення габаритно-вагового контролю щодо залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, суд не їх до уваги не бере, оскільки зазначена обставина не спростовує наявності встановленого порушення. У цій справі за наслідками перевірки був складений Акт перевірки, в якому, як вказує позивач, мала розписатися посадова особа Національної поліції та Укравтодору. Проте судом встановлено, що вказаний Акт за формою відповідав формі, затвердженій зазначеним вище Порядком (Додаток 3) та вона не передбачає проставлення підпису в акті зазначених позивачем осіб.

Щодо доводів про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, що, на думку позивача, є підставою для виникнення об`єктивних сумнівів у достовірності результатів зважування, слід вказати на таке.

На момент виникнення спірних правовідносин відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, правомірно провів габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.

Зазначений висновок висловлений Верховним Судом у Постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 420/3371/21.

Інші доводи позивача, зокрема щодо невірного зазначення дати направлення на перевірку не можуть вплинути на встановлення виявленого порушення та застосування за ним відповідних санкцій.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідачем доведено наданими до суду доказами правомірність оскаржуваного рішення (постанови). Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її скасування.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД УБТС" (вул.Велика Панасівська, буд.168, м.Харків, 61017, код ЄДРПОУ43063708) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (м-н Свободи, буд.5, Держпром, 6 під., 7 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяД.В. Григоров