Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2023 року Справа № 480/6225/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Нікітченко Є.В.,
представника відповідача - Бабченко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/6225/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі по тексту - ГУНП в Сумській області), в якому, з урахуванням уточнення, просить:
- скасувати висновок службового розслідування від 25.03.2022, щодо дисциплінарного проступку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області, як такий, що винесений з порушенням вимог Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України", Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України;
- визнати протиправними та скасувати наказ ГУНП в Сумській області №128 від 26.03.2022 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських" в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та наказ № 102 о/с від 28.03.2022 року "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області з 28.03.2022 або на рівнозначній посаді.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що він з 30.11.2017 проходив службу на посаді інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області. Наказом ГУНП в Сумській області від 10.02.2022 №93 позивачу надано додаткову оплачувану відпустку на 14 діб з 21.02.2022 по 06.03 2022 з виїздом до Арабської Республіки Єгипет. 24.02.2022 із засобів масової інформації він дізнався про те, що російські війська перетнули кордон з Україною і почалася війна. Транспортне сполучення з Україною було перерване і дістатись до України у нього можливості не було. За фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Сумській області, що виразилися у відсутності за місцем служби, проведено службове розслідування, у висновках якого зазначено, що 11.03.2022, 21.03.2022 та 24.03.2022 позивача повідомлено в телефонній розмові про необхідність прибути в найкоротший термін до місця несення служби, а також те, що ОСОБА_1 був відсутній за місцем несення служби з 24.02.2022 по 24.03.2022.
За результатами службового розслідування, наказом ГУНП в Сумській області №128 від 26.03.2022 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а наказом № 102 о/с від 28.03.2022 "По особовому складу" його звільнено зі служби в поліції.
На думку позивача, висновок службового розслідування, наказ про застосування дисциплінарного стягнення та наказ про звільнення зі служби в поліції є протиправними, оскільки позивача не попереджали про службове розслідування, не ознайомлювали з матеріалами службового розслідування та наказами про звільнення, не пропонували надати письмове пояснення, не з`ясували причин неприбуття позивача до місця проходження служби.
Ухвалою суду від 16.05.2022 вказаний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою суду від 03.10.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 19.10.2022.
Протокольною ухвалою від 15.11.2022 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.
Головне управління Національної поліції в Сумській області у відзиві на позов зазначає, що 21.03.2022 був здійснений моніторинг, в ході якого було встановлено порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що виразилось у безпідставній відсутності за місцем несення служби та не виконання вимог наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану». В ході проведення службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває у Польщі. Тому, йому неодноразово по телефону повідомлялося про те, що йому необхідно прибути у найкоротший термін для несення служби до місця дислокації, як того вимагає наказ Національної поліції України від 10.03.2022 №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану». Проте, ОСОБА_1 продовжив безпідставно бути відсутніми за місцем несення служби без поважних причин по 24.03.2022. Тому, за результатами службового розслідування до ОСОБА_1 правомірно було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача Бабченко І.О. позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 30.11.2017 проходив службу на посаді інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Наказом ГУНП в Сумській області від 10.02.2022 № 93 позивачу надано додаткову оплачувану відпустку на 14 діб з 21.02.2022 по 06.03 2022 з виїздом до Арабської Республіки Єгипет.
На момент вторгнення російських військ на територію України (24.02.2022) ОСОБА_1 перебував у Єгипті.
Починаючи з 11.03.2022 працівники ГУНП в Сумській області неодноразово повідомляли позивача, який на той час перебував у Польщі, про необхідність прибути у найкоротший строк для несення служби до місця дислокації, а саме до ГУНП в Сумській області, як того вимагає наказ Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».
Втім, ОСОБА_1 не прибув до місця проходження служби, а продовжує знаходитися у Польщі.
За фактом можливих порушень службової дисципліни, допущених окремими поліцейськими ГУНП в Сумській області, що виразилось у відсутності за місцем несення служби, проведено службове розслідування на підставі наказу начальника ГУНП в Сумській області від 24.03.2022 №180.
Згідно з висновками службового розслідування, ОСОБА_1 , не прибувши без поважних причин до місця несення служби, не виконав вимоги наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
Наказом ГУНП в Сумській області №128 від 26.03.2022 до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, а наказом № 102 о/с від 28.03.2022 його звільнено зі служби в поліції.
Вважаючи висновок службового розслідування та вказані накази протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VІІІ (далі по тексту - Закон №580-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (далі - Указ), в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Указом Президента України зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України, зокрема Національна поліція України, запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з вимогами статті 17 Закон України «Про правовий режим воєнного стану», органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, і також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
За приписами п.24 ч.1 ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №580-УІІІ у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системі поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режим воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремі місцевості.
Згідно із частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону №580-VІІІ відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Підстави для звільнення зі служби в поліції визначені Законом №580-VIII, пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ якої визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі по тексту - Дисциплінарний статут).
За приписами ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
10 березня 2022 року головою Національної поліції України було видано наказ від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період воєнного стану» (далі по тексту - Наказ №190), в якому регламентувався порядок проходження служби поліцейськими, які перебувають поза місцем несення служби на період воєнного стану.
Згідно з пунктами 1, 4 Наказу № 190 поліцейським, які перебувають поза місцем несення служби протягом 1 доби повинні були прибути до найближчого органу поліції та стати на облік, а керівникам головних управлінь Національної поліції в областях організувати на період дії воєнного стану їх проходження служби у цих відповідних органах. Поліцейським, які не підпадають під п. 1 Наказу № 190 зобов`язані невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.
Пунктом 5 Наказу №190 передбачено керівникам головних управлінь Національної поліції в областях організувати інформування підлеглих поліцейських про необхідність прибуття до органу поліції за місцем перебування для реєстрації або постановки на облік.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 10 березня 2022 року ОСОБА_1 перебував на території Польщі, у зв`язку з чим його керівник ОСОБА_2 11.03.2022 по телефону повідомив позивача про необхідність терміново з`явитися до місця служби, а у разі неможливості - до найближчого відділу поліції в Україні, де стати на облік, як передбачено Наказом №190. Вказана обставина підтверджується скріншотом з екрану телефона ОСОБА_2 та не заперечується ОСОБА_1 .
Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 підтвердив вказані обставини та пояснив, що він неодноразово по телефону попереджав позивача про необхідність з`явитися на службу, в іншому випадку він буде звільнений зі служби, та пропонував свою допомогу доїхати до місця дислокації. Проте, ОСОБА_1 відмовився повертатися в Україну, посилаючись на відсутність коштів.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона по телефону неодноразово пояснювала ОСОБА_1 про необхідність якнайшвидше повернутися на службу, інакше він буде звільнений зі служби. При цьому свідок доводила позивачу зміст Наказу № 190. Однак позивач не висловив бажання повернутися на службу, посилаючись на відсутність коштів.
Матеріалами службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 без поважних причин не прибув до органу поліції за місцем несення служби.
Посилання ОСОБА_1 на те, що його не попереджали про службове розслідування, не ознайомлювали з матеріалами службового розслідування та наказами про звільнення, не пропонували надати письмове пояснення, не з`ясували причин неприбуття позивача до місця проходження служби, як на підстави скасування спірних наказів, є необгрунтованими, з огляду на таке.
Згідно з актом про відмову надати пояснення від 24.03.2022 вих. №61/15-2022, складеного інспектором відділу службових розслідувань Зимогляд М.В., на пропозицію ОСОБА_1 надати письмове пояснення стосовно його відсутності на службі, останній відмовився надати письмове пояснення (т.1 а.с.80).
Враховуючи перебування позивача за кордоном, посадові особи відповідача 26.03.2022 засобами мобільного зв`язку на мобільний телефон ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) було здійснено телефонні дзвінки, однак останній на зв`язок не вийшов, що підтверджується актом від 26.03.2022. Крім того, з метою ознайомлення, засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом №4001401056441), на поштову адресу місця реєстрації ОСОБА_1 28.04.2022 було направлено копію наказу ГУНП в Сумській області від 26.03.2022 №128 та витяг з наказу ГУНП в Сумській області від 28.03.2022 №102 о/с. Рекомендований лист №4001401056441 вручено 08.06.2022, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Щодо твердження позивача про його не ознайомлення з висновком службового розслідування суд зазначає, що за приписами підпункту 14 пункту 2 розділу III Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1356/32808 (надалі по тексту - Положення) голова дисциплінарної комісії після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, забезпечує ознайомлення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, з дотриманням вимог законодавства України. Факт ознайомлення із затвердженим висновком службового розслідування або отримання його копії оформлюється відповідним записом на останньому аркуші (за відсутності вільного місця - на його звороті) цього висновку із проставленням підпису, зазначенням прізвища та ініціалів поліцейського, який з ним ознайомився, а також дати ознайомлення.
Відтак, реалізація права на ознайомлення з висновком службового розслідування та доданим до нього матеріалами можлива за двох умов: письмово оформленого волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, та факту особистого ознайомлення з проставленням особистого підпису та дати. Однак, ОСОБА_1 зазначеним правом не скористався.
Крім того, варто зауважити, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. В певних випадках, коли йдеться про суто формальні порушення процедури, то вони взагалі не впливають на дійсність адміністративного акта.
Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
З урахуванням обставин справи, прийняте відповідачем оскаржуване рішення не могло бути іншим за умови дотримання ним всіх передбачених законом формальних процедур його прийняття.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування від 25.03.2022, щодо дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , наказу ГУНП в Сумській області № 128 від 26.03.2022 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції, наказу № 102 о/с від 28.03.2022 про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , а також відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області з 28.03.2022.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.01.2023.
Суддя С.О. Бондар
Судове рішення № 108511545, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 12.01.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 480/6225/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: