Рішення № 108508519, 21.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року Справа № 160/13573/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02.09.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-1), Міністерства оборони України (далі відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність командира Військової частини НОМЕР_1 , а також бездіяльність Міністерства оборони України щодо організації та проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 01.04.2022 в період проходження ним військової служби;

- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 , а також Міністерство оборони України здійснити заходи щодо організації та проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 01.04.2022, встановлення висновків, складання відповідних актів та обліку нещасного випадку у відповідності з повноваженнями та функціями, передбаченими Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 21.02.2003 між позивачем та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Згідно з наказом ТВО командира ВЧ НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 від 02.03.2022 №62 солдат ОСОБА_2 був призваний Покровсько-Тернівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки солдатом 16 Запасної роти ВЧ НОМЕР_1 , прийняв посаду та приступив до виконання обов`язків військової служби у ВЧ НОМЕР_1 . 04.04.2022 позивач отримала від Покровсько-Тернівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки сповіщення сім`ї №Г/1073, яким було повідомлено про смерть чоловіка ОСОБА_2 від ножового поранення в ділянку серця. Смертельне поранення було нанесено потерпілому ОСОБА_2 іншим військовослужбовцем ОСОБА_4 під час несення ними військової служби в місті дислокації ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . З метою зібрання документів для подання позивачем заяви про виплату одноразової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця, 18.04.2022 представник позивача направив відповідачу-1 адвокатський запит, в якому просив надати відповідні копії документів. Листом відповідача-1 від 29.04.2022 №190 було повідомлено, що військовослужбовцю ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідність за яке передбачена ч. 1 ст. 115 КК України, за ознаками навмисного вбивства військовослужбовця ОСОБА_2 , у зв`язку з чим розслідування не проводиться. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 01.04.2022 з механіком-водієм 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти 1-го взводу 16-ї запасної роти ВЧ НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 , позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 відкрито провадження у справі № 160/13573/22 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.12.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2022 №492 «Про призначення службового розслідування» було проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов загибелі в умовах воєнного стану від ножового поранення несумісного з життям механіка-водія 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти 1-го взводу 16-ї запасної роти ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 . Проведеним службовим розслідуванням були встановлені неправомірні дії військовослужбовця та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилась. Згідно Акту службового розслідування від 15.04.2022 було встановлено, що причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є низький рівень морально-ділових якостей, особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до виконання обов`язків служби командира танка танкового взводу 2-1 танкової роти танкового батальйону НОМЕР_2 запасної роти молодшого сержанта ОСОБА_4 . В свою чергу, в Акті службового розслідування зазначено, що смерть механіка-водія 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти 1-го взводу 16-ї запасної роти ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 не пов`язана із виконанням завдань командування та бойових завдань, а є такою, що наступила внаслідок позастатутних взаємовідносин. Згідно вироку Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.10.2022 у справі №216/1675/22, суд, вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , врахував й поведінку потерпілого ОСОБА_2 , яка передувала злочину, а саме перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеня, зухвала реакція на зауваження його безпосереднього командира з приводу чергового перебування в стані алкогольного сп`яніння, висловлення у бік останнього нецензурною та принизливою лайкою в присутності інших підлеглих, агресивні та не очікувані дії стосовно обвинуваченого, намагання розв`язати бійку та вдарити останнього, а також непередбачуваність та швидкоплинність розвитку подій. З огляду на встановлені обставини, які зафіксовані Актом службового розслідування від 15.04.2022 та вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.10.2022 у справі №216/1675/22, підстав для проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 01.04.2022 не вбачається. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб 21.02.2003.

Згідно з наказом ТВО командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 від 02.03.2022 №62 солдат ОСОБА_2 , призваний Покровсько-Тернівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області 02.03.2022 солдатом 16 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 , прийняв посаду та приступив до виконання обов`язків військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

01.04.2022 під час перебування особового складу 16-ї запасної роти Військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , близько 19:30 години, між механіком-водієм 1-го танкового батальйону НОМЕР_2 запасної роти солдатом ОСОБА_2 та командиром танка танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону НОМЕР_2 запасної роти молодшим сержантом ОСОБА_4 виникла сварка, під час якої молодший сержант ОСОБА_4 наніс солдату ОСОБА_2 ножове поранення несумісне з життям.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №492 від 01.04.2022 було призначено службове розслідування з метою встановлення причин та умов загибелі в умовах воєнного стану від ножового поранення несумісного з життям механіка-водія 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти 1-го взводу 16-ї запасної роти Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 .

Актом службового розслідування від 15.04.2022 та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №568 від 15.04.2022 було встановлено, що смерть механіка-водія 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти 1-го взводу 16-ї запасної роти солдата ОСОБА_2 слід вважати такою, що не пов`язана із виконанням завдань командування та бойових завдань, а такою, що наступила внаслідок позастатутних відносин.

18.04.2022 представник позивача звернувся до відповідача-1 із запитом в якому просив надати наступні документи:

- витяг з наказу про виключення померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , 1980 р.н. із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- витягу з особової справи про склад сім?ї військовослужбовця ОСОБА_2 , 1980 р.н.;

- документа, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , 1980 р.н., зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп?яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв?язку смерті ОСОБА_2 , 1980 р.н. письмових пояснень свідків чи інших осіб, причетних до події, в результаті якої настала смерть військовослужбовця (за наявності);

- акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою НВ-2 (за наявності);

- акту про нещасний випадок (смерть) під час виконання обов?язків військової служби за формою НВ-3 (за наявності);

- медичного висновку щодо наявності в організмі військовослужбовця алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) (за наявності);

- довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)

- повідомлення про наслідки нещасного випадку (зникнення, смерть) за формою НВ-4;

- копію висновку медичної експертизи, якщо за рішенням комісії зі спеціального розслідування вона проводилася;

- копії документів про проходження потерпілим військовослужбовцем навчання, інструктажу і перевірки знань щодо заходів безпеки під час виконання обов?язків військової служби.

Листом №190 від 29.04.2022 відповідач-1 повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2022 по справі №216/1128/22 по провадженню 1-кс/216/500/22 №13/01/2021 стало відомо що 02.04.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за ознаками навмисного убивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, що унеможливлює надання події кваліфікації нещасного випадку.

Також, наголошено на тому, що остаточну кваліфікацію та надання правової позиції події Військовою частиною НОМЕР_1 буде надано лише при обвинувальному вироку вище зазначеного суду з проведенням відповідного службового розслідування на належним оформленням всіх правових наслідків по події.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність командира Військової частини НОМЕР_1 , а також бездіяльність Міністерства оборони України щодо організації та проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 01.04.2022 в період проходження ним військової служби, звернулась до суду з даним позовом.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (Закон №2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №2011-XII його дія поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України.

Частиною 2 статті 3 Закону №2011-XII визначено, що дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Крім того, ч. 1 ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 №332 затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі Інструкція №332).

Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).

Частиною 1 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Відповідно до ч. 2 розділу ІІ Інструкції №332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний:

терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я;

негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;

зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

Якщо рішенням суду встановлено факт настання нещасного випадку, розслідування організовує та проводить вищий орган військового управління, якому підпорядковувалася ліквідована військова частина (ч. 3 розділу ІІ Інструкції №332).

Згідно ч. 4 розділу ІІ Інструкції №332 заклад охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв`язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку, яке наведене у додатку 1 до цієї Інструкції (далі - екстрене повідомлення) з посиланням на нещасний випадок:

командиру військової частини, де проходить службу потерпілий;

залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері.

Заклад охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України обов`язково проводить необхідні дослідження і складає медичний висновок про наявність або відсутність в організмі потерпілого військовослужбовця алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин), який надається на запит командира військової частини або голови комісії з проведення розслідування нещасного випадку протягом однієї доби з дати отримання запиту.

Відповідно до ч. 5 розділу ІІ Інструкції №332 командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний:

негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);

у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;

залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;

якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини,- повідомити протягом доби через засоби зв`язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;

протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;

забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції (ч. 5 розділу ІІ Інструкції №332).

Приймаючи до уваги наведені приписи законодавства та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно лікарського свідоцтва про смерть №292 від 06.04.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження, а не внаслідок нещасного випадку.

Більш того, згідно висновку судово-медичної експертизи трупа від 21.04.2022 №892 у крові та сечі трупа ОСОБА_2 було виявлено етиловий спирт у концентрації 2,21%, що стосовно живих осіб відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеня.

Також, вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.10.2022 у справі №216/1675/22, який набрав законної сили 13.12.2022, зокрема, було визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.426-1, ч. 1 ст. 119 КК України, та визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Таким чином, з огляду на той факт, що смерть ОСОБА_2 не є нещасним випадком, у відповідачів були відсутні підстави для організації та проведення спеціального розслідування нещасного випадку відповідно до Інструкції №332.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко