Рішення № 108500815, 19.01.2023, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1222/22

Провадження № 2/210/106/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 січня 2023 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого- судді Чайкіної О.В., за участі секретаря Тихоненко К.Є., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство «ПРОМІНВЕСТБАНК», Відділ державної виконавчої служби Металургійний відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Мнінстерства юстиції (м.Дніпро) про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом про звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24 вересня 2009 року Центрально - Міським районним судом м. Кривого Рогу було видано виконавчий документ № 2н-2671 про стягнення з ОСОБА_1 на користь філії «Центрально-Міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» заборгованість у розмірі 2 230, 89 грн., на підставі зазначеного виконавчого документу державним виконавцем Металургійного ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного МУМЮ (м, Дніпро) відкрито виконавче провадження і накладено арешт на майно боржника.

15 грудня 2011 року, державним виконавцем, на підставі п.5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

30 липня 2010 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу було видано виконавчий документ № 2-1797 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості у розмірі 20 474, 38 грн., на підставі зазначеного виконавчого документу державним виконавцем Металургійного ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного МУМЮ (м, Дніпро) відкрито виконавче провадження і накладено арешт на майно боржника.

13 жовтня 2013 року, державним виконавцем, на підставі п.5 ч, 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану.

Виконавчий документ № 2-1797 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАЇ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості у розмірі 20 474, 38 грн., вдруге на виконання до Металургійного ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного МУМЮ (м. Дніпро) надходив у 2015 році, на підставі чого, відкрито виконавче провадження і накладено арешт на майно боржника.

19 жовтня 2015 року державним виконавцем, на підставі п.10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Так як постанова про повернення виконавчого документа стягувану були винесені у 2009 і 2015 роках, відповідно строк повторного пред`явлення виконавчого документу закінчився.

Крім того, відповідно до Інформації з Єдиного реєстру боржників, інформація на ім`я ОСОБА_1 відсутня, відповідно виконавчі провадження, щодо стягнення з позивача відсутні. Тому, звертається до суду із позовом про зняття арешту з майна.

Аргументи учасників справи

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, заяв про відкладення розгляду справи не надавав.

Від третьоїособи Металургійногорайонного відділудержавної виконавчоїслужби умісті КривомуРозі Південно-Східногорегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро) надійшоввідзив напозовну заяву.В якомузазначає,що навиконанні вМеталургійному відділідержавної виконавчоїслужби умісті КривомуРозі Південно-Східногоміжрегіонального управлінняюстиції (м.Дніпро)перебувало виконавчепровадження №15781268з примусовоговиконання виконавчогодокумента №2н-2671від 24.09.2009виданого Центрально-Міськимрайонним судомм.Кривого Рогупро стягненняборгу з ОСОБА_1 накористь філії«Центрально -Міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» заборгованості у розмірі 2230,89 грн. Згідно акту про вилучення виконавчого провадження, та на підставі розпорядження №2 від 05.01,2015 р, виконавче провадження знищено за закінченням строку зберігання в архіві. Державним виконавцем для забезпечення реального виконання виконавчого документу, було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження В1-2891 (11). Згідно акту про вилучення виконавчого провадження, та на підставі розпорядження №1 від 25.01.2017 р. виконавче провадження знищено за закінченням строку зберігання в архіві. У період з 12.06.2015 по 19.10.2015 на виконанні перебувало виконавче провадження № 47814864 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1797/10/0408 від 30.07.2010 виданого Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованості у розмірі 20474,38 грн. Державним виконавцем 12.06.2015 р. для забезпечення реального виконання виконавчого документу, було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 10184314.

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «ПРОМІНВЕСТБАНК» до судового засідання не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників провадження, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне у відповідностідо вимогст.280-281ЦПК України,вирішити справув заочномупорядку,з оглядуна те,що відповідачповідомлялися продату,час тамісце розглядусправи, однак в судові засідання не з`явився, у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що 24 вересня 2009 року Центрально - Міським районним судом м. Кривого Рогу було видано виконавчий документ № 2н-2671 про стягнення з ОСОБА_1 на користь філії «Центрально-Міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» заборгованість у розмірі 2 230, 89 грн., на підставі зазначеного виконавчого документу державним виконавцем Металургійного ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного МУМЮ (м, Дніпро) відкрито виконавче провадження і накладено арешт на майно боржника.

30 липня 2010 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу було видано виконавчий документ № 2-1797 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованості у розмірі 20 474, 38 грн., на підставі зазначеного виконавчого документу державним виконавцем Металургійного ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного МУМЮ (м, Дніпро) відкрито виконавче провадження і накладено арешт на майно боржника (а.с.83-84).

На виконанні в Металургійному відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 15781268 з примусового виконання виконавчого документа №2н- 2671 від 24.09.2009 виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь філії «Центрально Міське відділення Проміпвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» заборгованості у розмірі 2230,89 грн. (а.с.33).

Державним виконавцем 04.11.2009 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладанням арешту на все майно боржника. Державним виконавцем 27.08.2009 р. для забезпечення реального виконання виконавчого документу, було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження В1 -3693/09. 15.12.2011 р керуючись н.5 ч.І ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану (а.с.33-34).

Згідно акту про вилучення виконавчого провадження, та на підставі розпорядження №2 від 05.01.2015 р, виконавче провадження знищено за закінченням строку зберігання в архіві (а.с.56-58).

На виконанні в Металургійному відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 28630107 з примусового виконання виконавчого документа № 2- 1797 від 30.07.2010 виданого Дзсржинський районний суд м. Кривого Рогу про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованості у розмірі 20474,38 грн.

Державним виконавцем для забезпечення реального виконання виконавчого документу, було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження В1-2891.

13.10.2013 р керуючись п.5 ч.І ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно акту про вилучення виконавчого провадження, та на підставі розпорядження №1 від 25.01.2017 р. виконавче провадження знищено за закінченням строку зберігання в архіві (а.с.62-64).

У період з 12.06.2015 по 19.10.2015 на виконанні перебувало виконавче провадження № 47814864 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1797/10/0408 від 30.07.2010 виданого Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованості у розмірі 20474,38 грн.

Державним виконавцем12.06.2015р.для забезпеченняреального виконаннявиконавчого документу,було винесенопостанову проарешт майната оголошеннязаборони найого відчуження№ 10184314. Керуючись п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби) державним виконавцем 19.10.2015 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно акту про вилучення виконавчого провадження, та на підставі розпорядження від 01.02.2019 р. виконавче провадження знищено за закінченням строку зберігання в архіві (а.с.67-69).

Відповідно до Інформації з Єдиного реєстру боржників, інформація на ім`я ОСОБА_1 відсутня, відповідно виконавчі провадження, щодо стягнення з позивача відсутні (а.с.11-12).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікованоюЗаконом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР(далі Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зазначені принципи сформульовано і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Тобто, право приватної власності ОСОБА_4 є непорушним.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини - стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «ОСОБА_2 проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року). Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «ОСОБА_3 та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Статтею 30 ЦПК Українипередбачено, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Статтями316-320,321,328 ЦК Українипередбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статями 386-393 ЦК Українипередбачено, що держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ч. 4ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент пред"явлення позову) , підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цьогоЗакону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

При надходженні заяви боржника у випадках виявлення арештів, державний виконавець перевіряє підстави завершення, наявність інших виконавчих проваджень, та у разі виконання боржником покладених на нього зобов`язань рішенням суду, державним виконавцем готується постанова про зняття арешту з майна ( у разі її відсутності в матеріалах виконавчого провадження), завіряється підписом та гербовою печаткою, що є підставою для зняття арешту та внесення відповідних записів до Державних реєстрів.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконанні в Металургійному відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 15781268 з примусового виконання виконавчого документа №2н- 2671 від 24.09.2009 виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь філії «Центрально Міське відділення Промінвестбанку в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області» заборгованості у розмірі 2230,89 грн. 15 грудня 2011 року державним виконавцем на підставі пункту 5 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чминній на момент винесення постанови), виконавчий документ повернуто стягувачу. Згідно акту про вилучення виконавчого провадження, та на підставі розпорядження №2 від 05.01.2015 р, виконавче провадження знищено за закінченням строку зберігання в архіві (а.с.56-58).

Чинна надату винесенняпостанов проповернення виконавчогодокументу стягувачуредакція ЗаконуУкраїни "Провиконавче провадження"(частиниперша,друга статті50)передбачала,що уразі закінчення виконавчого провадження (крімнаправлення виконавчого документа за належністю іншому органудержавної виконавчоїслужби,закінчення виконавчогопровадження зарішенням суду, винесениму порядкузабезпечення позовучи вжиття запобіжнихзаходів, атакож крімвипадків нестягненнявиконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа досуду абоіншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт,накладений намайно боржника, знімається,скасовуються іншівжиті державнимвиконавцем заходипримусового виконаннярішення,а такожпровадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершеннямвиконавчого провадження. Завершеневиконавче провадженняне може бутирозпочате знову,крім випадків,передбачених цимЗаконом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час повернення виконавчих документів стягувачу) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника.

Крім того, на виконанні в Металургійному відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) перебувало виконавче провадження № 28630107 з примусового виконання виконавчого документа № 2- 1797 від 30.07.2010 виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заборгованості у розмірі 20474,38 грн. Згідно акту про вилучення виконавчого провадження, та на підставі розпорядження №1 від 25.01.2017 р. виконавче провадження знищено за закінченням строку зберігання в архіві.

Також, державним виконавцем 12.06.2015 р. для забезпечення реального виконання виконавчого документу, було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 10184314. Керуючись п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби) державним виконавцем 19.10.2015 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно акту про вилучення виконавчого провадження, та на підставі розпорядження від 01.02.2019 р. виконавче провадження знищено за закінченням строку зберігання в архіві (а.с.67-69).

Відповідно до Інформації з Єдиного реєстру боржників, інформація на ім`я ОСОБА_1 відсутня, відповідно виконавчі провадження, щодо стягнення з позивача відсутні

У разі, якщо арешт накладений по виконавчому провадженню, яке знищено, відповідно до пункту 9.9 порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки, державним виконавцем на заяву боржника надається письмово роз`яснення (довідка) для звернення до суду.

Згідно п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року « Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

За ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Спір виник у зв`язку з тим, що після повернення у 2011 році виконавчого документа №2н- 2671 від 24.09.2009 виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь філії «Центрально Міське відділення Промінвестбанку її м. Кривий Ріг Дніпропетровської області», та закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа № 2- 1797 від 30.07.2010 виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" , накладені арешти не скасовано.

Судом також встановлено, що наразі відносно ОСОБА_1 не відкриті виконавчі провадження, строк для повторного звернення з виконавчим документами сплинув, питання щодо зміни стягувачів правонаступниками, а так само і поновлення строку для пред"явленого виконавчого листа до виконання, видачі дублікатів виконавчого листа не зпорушувалось.

Виконавчі провадження закінчені, а матеріали знищено.

Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження" щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі закінчення виконавчого провадження та відсутності повторного пред"явлення виконавчого документа, відсутності дій пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Арешт майна триває з 2015 року, в той час як відсутні відкриті виконавчі провадження відносно позивача.

Саме через наявність обтяження у вигляді арештів, які були накладені відносно майна ОСОБА_1 , що порушує право його власності. Зокрема, орган, який наклав арешт, позбавлений можливості скасувати накладений арешт, оскільки виконавчі провадження були знищені.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що станом на момент розгляду даної справи існування обтяження у вигляді арештів на майно позивача, що створює перешкоди останньому в реалізації права власності, а тому є усі підстави для задоволення позову у повному обсязі та зняття існуючих арештів з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , що не позбавляє державного виконавця права при вчиненні виконавчих дій врахувати положення статті 48, 59, 70 Закону України "Про виконавче провадження".

При винесенні рішення, суд враховує, що вимоги позивача можуть бути розглянуті як в порядку позовного провадження, так і в порядку оскарження дій державного виконавця, оскільки вибір способу захисту покладається на позивача.

Щодо судових витрат

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст.3-710,12,81,141,264,265,273,352,354 ЦПК України, ст.ст.316-320,321,328,386-393,722 ЦК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство «ПРОМІНВЕСТБАНК», Відділ державної виконавчої служби Металургійний відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Мнінстерства юстиції (м.Дніпро) про зняття арешту з майна задовольнити.

Зобов`язати державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти усі арешти з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Стягнути зФонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053,м.Київ,вул.Січових Стрільцівб.17,ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 992,40 гривень (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19 січня 2023 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 );

- відповідач:Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців б. 17, ЄДРПОУ 21708016);

- третя особа: Публічне акціонерне товариство «ПРОМІНВЕСТБАНК»( 02125, м. Київ, бульвар Перова, буд.17);

- третя особа: Металургійне районий відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (50000, вул. Віталія Матусевича, буд.41).

Суддя: О. В. Чайкіна