Єдиний державний реєстр судових рішень "19" січня 2023 р. Справа № 363/2845/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
19 січня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Строкань В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова-правова група Лекс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
13 вересня 2022 року позивач звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаною позовною заявою, у якій просить визнати виконавчий напис №1146, вчинений 13 січня 2022 року приватним нотаріусом Золотих О.О., таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судовий збір.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, 18 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем відкрито виконавче провадження №68710020 на підставі виконавчого напису від 13 січня 2022 року №1146, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського округу Золотих Олександром Олександровичем, де позивач є боржником, а відповідач - стягувач.
Позивач категорично не погоджується із такими діями та вважає, що виконавчий напис від 13 січня 2022 року №1146, вчинений приватним нотаріусом Київського міського округу Золотих О.О. із грубим порушенням норм Закону України «Про нотаріат», Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Поряду вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року №296/5 та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» від
29 червня 1999 року №1172. Позивач зазначає, що ніяких правочинів, в тому числі кредитних, він ніколи не укладав із ПАТ «Банк Михайлівський». Також, не було ніякого повідомлення про можливе відступлення права вимоги в порядку частини другої статті 516 та частини другої статті 1082 ЦК України на користь ТОВ «Діджифінансн», ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ТОВ «Фінансово-правова група Лекс», більше того, позивачем не отримано жодного доказу відступлення права вимоги. Вважає, що кредитний договір лише підтверджує намірі сторін щодо його виконання, але ніяк не може бути достатнім доказом наявності заборгованості позичальника чи права вимоги до нього. Зазначає, що відповідачем та приватним нотаріусом не дотримано вимог щодо обов`язкового переліку документів (доказів) та безспірності, що встановлені статтями 87-88 Закону України «Про нотаріат» та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172.
За заявою позивача, у порядку забезпечення позову до його подання, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 серпня 2022 року зупинено стягнення та встановлено заборону на здійснення будь-яких дій щодо виконання виконавчого напису від 13 січня 2022 року №1146, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19 вересня
2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження та призначено у судове засідання на 11:00 30 листопада 2022 року.
У судовезасідання,призначене на30листопада 2022року,учасники провадженняне з`явилися,про день,час тамісце розглядусправи повідомлялисяу встановленомузаконом порядку.При цьому,у матеріалахсправи міститьсязаява позивачапро розглядсправи уйого відсутності,а третяособа приватний виконавецьвиконавчого округуКиївської областіКанцедал О.О.,отримавши судовуповістку 4жовтня 2022року,поважності причининеявки досуду,не повідомив.Проте,враховуючи,що конверти,надіслані відповідачута третійособі приватному нотаріусКиївського міськогонотаріального округуЗолотих О.О.,повернулися наадресу судубез врученняз причин«за закінченнямтерміну зберігання»та «адресатвідсутній завказаною адресою»,судове засіданнябуло відкладенона 10:0019січня 2023року,про щоповідомлено учасниківпровадження,а відповідачута третійособі (приватномунотаріусу)повторно надісланокопію ухвалипро відкриттяпровадження такопію позовноїзаяви здодатками.Крім цього, на сайті Вишгородського районного суду було розміщено «Оголошення про виклик ТОВ «Фінансово-правова група Лекс», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду на 19 січня 2023 року»
У призначене судове засідання учасники провадження не з`явилися, поважність причини неявки суду не повідомили.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності сторін, суд враховує, подану разом із позовною заявою, заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, а також те, що суд вжив усіх заходів для забезпечення явки відповідача та третіх осіб у судові засідання для розгляду справи та враховуючи положення статей 128, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів.
Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої
статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 13 січня 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, вчинив виконавчий напис, з пропозицією стягнути з ОСОБА_1 (боржник) заборгованість за договором №200327514 від 21 серпня 2015 року, укладеним з ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №7_БМ від 20 липня 2020 року, укладеним з ТОВ «Діджи фінанс», та договором відступлення права вимоги №516/ФК-21 від 1 грудня 2021 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та договором відступлення права вимоги №516/ФК-21/1 від 1 грудня 2021 року є ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» (стягувач), заборгованість за договором за період з 21 серпня 2015 року по
16 листопада 2021 року у розмірі 24981,75 гривень, яка складається з: 8120,61 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту, 16861,14 гривня прострочена заборгованість за нарахованими доходами, а також 850 гривень плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума стягнення становить 25831,75 гривень.
Вчинений виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 1146.
На підставі виконавчого напису №1146, виданого 13 січня 2022 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., 18 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №68710020.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 серпня 2022 року зупинено стягнення та встановлено заборону на здійснення будь-яких дій щодо виконання виконавчого напису від 13 січня 2022 року №1146, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем.
Згідно статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам статті 89 Закону України «Про нотаріат».
Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого
2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме пункт 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Зобов`язано Кабінет міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року. Згідно з позицією вказаного Суду, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З врахуванням вищевказаного, відповідно до пункту 1 Переліку «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12 березня
2020 року у справі №757/24703/18-ц, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Вчинення нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від
15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц. У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня
2019 року в справі №357/12818/17.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший - підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, у суду є усі підстави дійти висновку, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом допущено порушення порядку його вчинення, не було перевірено безспірність наявної суми заборгованості, не повідомлено боржника щодо вчинення такого напису та надання можливості останньому висловити свої заперечення щодо заборгованості.
У матеріалах справи відсутні докази які б спростовували доводи позивача та заявлені ним позовні вимоги.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову на відповідача.
Позивач, звертаючись до суду із позовною заявою, відповідно до частини четвертою статті 136 ЦПК України, сплатив суму судового збору у розмірі 496,20 гривень, а також 496,20 гривень судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Загальна сума судового збору 992,40гривень.
Відповідно до вимог частини першої статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Частиною 7 статті 158 ЦПК України встановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Отже, оскільки клопотань від учасників справи про скасування заходів забезпечення позову не надходило, враховуючи норми статті 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 серпня 2022 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Керуючись статтями 2-13, 76-83, 89, 133-142, 247, 259, 263-265, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова-правова група Лекс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1146 від 13 січня 2022 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова-правова група Лекс» заборгованості за кредитним договором №200327514 від 21 серпня 2015 року у розмірі 25831 гривень 75 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова-правова група Лекс`на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.
Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 серпня 2022 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 19 січня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова-правова група Лекс», код ЄДРПОУ 44371579, адреса: 01032, м. Київ, вул. Льва Толстого,буд. 33, офіс 75;
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, адреса: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, «Карат» промисловий майданчик, 5-А, офіс 507.
Суддя О.П. Лукач
Судове рішення № 108492709, Вишгородський районний суд Київської області було прийнято 19.01.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 363/2845/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: