Ухвала суду № 108492605, 19.01.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

Справа №:755/692/23

Провадження №: 2/755/1334/23

"19" січня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

в с т а н о в и в :

16 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовною заявою, у якій просить суд:

- встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу у період з червня 1990 року по 03.05.2022 року.

16 січня 2023 року, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовна заява передана у провадження судді Коваленко І.В.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст.5 ЦПК України).

При вивчені позовної заяви встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Звертаючись до суду в порядку позовного провадження, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тарасенко І.В. вказав найменування заяви, як «позовна заява». При цьому, всупереч вимогам ЦПК України, сторін у позовній заяві адвокат Тарасенко І.В. зазначив, як: позивач, Заінтересована особа 1, Заінтересована особа 2.

Суддя звертає увагу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тарасенка І.В., що відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Належними відповідачами у спорах, які випливають із спадкових правовідносин є спадкоємці, які прийняли спадщину, а в разі їх відсутності - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, у даному випадку Київська міська рада.

Позовна заява не містить посилань на наявність чи відсутність у померлого ОСОБА_2 інших спадкоємців за законом чи за заповітом, що є необхідним для визначення кола учасників судового розгляду.

Обґрунтувань причин зазначення у позові в якості заінтересованих осіб - Київської міської ради, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не наведено, зокрема, чим дані юридичні особи порушують, не визнають чи оспорюють права позивача, за захистом яких позивач звернулась до суду. Відповідні докази про це не зазначені і до позовної заяви не додані.

Окрім того, відповідно вимог пункту 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.

Згідно отриманої на запит суду інформації щодо реєстрації місця проживання особи за №88045302 від 17.01.2023 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва» за введеним запитом такої людини не знайдено.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», під «декларуванням місця проживання особи» розуміється - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; під «реєстрацією місця проживання (перебування) особи» розуміється - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Згідно ч. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року №265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».

Отже, позовна заява не містить інформації про зареєстроване місце проживання позивачки ОСОБА_1

відсутність інформації, а також відсутність зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 у Дніпровському районі міста Києва істотно впливають на визначення підсудності по даній позовній заяві.

Також у позовній заяві не зазначено відомостей про відкриття спадкової справи, про місце відкриття та склад спадщини.

Як убачається з позовної заяви, ОСОБА_1 посилається на ст. 1264 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу у період з червня 1990 року по 03.05.2022 року.

Суд звертає увагу позивача на те, що інститут спільного проживання осіб, як чоловіка і жінки, який породжує юридичні наслідки, передбачений Сімейним кодексом України 2004 року і такий факт може бути встановлений лише з 01 січня 2004 року. Сімейний кодекс України був прийнятий 10.01.2002 року. Згідно Прикінцевих положень вказаного кодексу, він набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України. З вступом у дію Сімейного кодексу України втрачає чинність Кодекс про шлюб та сім'ю України. Згідно Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, він набирає чинності з 01.01.2004 року. Зазначене вище передбачено п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги щодо періоду проживання із спадкодавцем однією сім`єю, враховуючи те, інститут спільного проживання осіб однією сім`єю може бути встановлений лише з 01 січня 2004 року.

Окрім того, згідно вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В позовній заяві, серед іншого, зазначено, що після смерті ОСОБА_2 позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину тощо).

Згідно з ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема працездатних осіб - 2 684 гривні.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого з 01.01.2023 року становить 1 073,60 грн.

Проте до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору на суму по 496 грн. 20 коп.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 352 грн. 40 коп. (1 073,60 - 496,20 = 577,40 грн.)

Судовий збір необхідно перерахувати на реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) , (МФО) 899998, рахунок отримувача UA478999980313141206000026005 , код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

До позовної заяви необхідно додати її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України,-

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту проживання однією сім`єю, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В.Коваленко