Ухвала суду № 108491498, 19.01.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

Справа №:755/250/23

Провадження №: 2/755/863/23

"19" січня 2023 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, третя особа: державний реєстратор Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності, -

в с т а н о в и в :

09.01.2023 року до Дніпровського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, третя особа: державний реєстратор Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд:

«- Визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузори Анни Віталіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 62203461 від 10.12.2021, яким за Територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) зареєстровано право комунальної власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1104320380000, що за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності №45587560 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

- Поновити право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1104320380000, що за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 28,6 кв.м».

09.01.2023 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.01.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків не більше ніж п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху вказувалось на те, що жоден із долучених до позовної заяви документів не містив підпису позивача із зазначенням дати, - на підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у позивача та текст частини доданих копій документів є нечитабельним; до позовної заяви долучено копії судових рішень, які не завірені належним чином, не містять підпису судді, секретаря, гербової печатки суду, відмітки про набрання законної сили; до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору на суму 1 073,60 грн., позивачу необхідно доплатити судовий збір за другу позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1 073,60 грн.

З метою усунення недоліків позовної заяви, позивачеві було запропоновано подати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в сумі 1 073,60 грн., копії долучених до позовної заяви документів, оригінали яких знаходяться у позивача, в читабельному вигляді, посвідчені належним чином із проставленням дати, а також належним чином засвідчені копії судових рішень з підписом судді, секретаря, гербової печатки суду, відмітки про набрання законної сили.

18.01.2023 року (вх.№ 2781) позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву на виконання ухвали суду від 16.01.2023 року, до якої долучено квитанцію № 7701-8738-1207-5286 від 17.01.2023 року у розмірі 1 073,60 грн.

Отже, станом на 19.01.2023 року позивачем проігноровано зазначені в ухвалі суду від 16.01.2023 року недоліки щодо: посвідчення письмових доказів; надання їх в читабельному вигляді; подання до суду належним чином засвідчених копій судових рішень з підписом судді, секретаря, гербової печатки суду, відмітки про набрання законної сили.

Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, з огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху, не було повністю виконаним стороною позивача, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаною позовною заявою, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

При цьому, позивачу слід роз`яснити, що він не позбавлений можливості повернути собі сплачений судовий збір у разі зверненні до суду з відповідним клопотанням. Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 8, 14, 175, 177, 185, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, третя особа: державний реєстратор Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: