Ухвала суду № 108491428, 17.01.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12242/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року за участі секретаря ОСОБА_1 представника власника майна адвоката ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м.Києва клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Юнігран» про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м.Києва звернулася в порядку ст.174 КПК України з клопотанням адвокат ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Юнігран» про скасування арешту майна.

Клопотання про арешт майна подане та підписане представником власника майна адвокатом ОСОБА_2 .

В обґрунтування клопотання представник власника майна вказав, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.10.2022 у справі №758/9464/22, провадження № 1-кс/758/3033/22, було відмовлено у задоволенні прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №42022102070000177, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 110-2 КК України, про накладення арешту на майно, а саме на корпоративні права ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) в розмірі 100 (ста) % у вигляді статутного капіталу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва було подано апеляційну скаргу.

08.12.2022 ухвалою Київського апеляційного суду у справі № 758/9464/22, провадження 11-сс/824/4500/2022, було скасовано ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.10.2022, постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва задоволено та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) в розмірі 100 (ста) % у вигляді статутного капіталу, шляхом заборони відчуження та розпорядження.

Клопотання прокурора про арешт майна були розглянуті в порядку частини 2 статті 172 КПК України, без повідомлення власника майна - ТОВ «Юнігран»/уповноваженого представника.

Арешт майна вирішено виключно на підставі матеріалів, що надані виключно стороною обвинувачення, власники майна не мали об`єктивної можливості надати слідчому судді матеріали, які спростовують позицію сторони обвинувачення.

Зазначає, що необхідність у накладенні арешту відпала, зокрема, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 вже не є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Юнігран» та власне на момент накладення арешту вже ним не був, про що не було відомо колегії суддів та не зазначено прокурором ні у клопотанні, ні під час судового засідання.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи на даний час є ОСОБА_6, Сполучене Королівство, Лондон.

В обґрунтування необхідності накладення арешту на майно ТОВ «Юнігран», зокрема, корпоративні права, прокурор вказав, що слідчим відділенням поліції у річковому порту «Київ» ГУ Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000177 від 17.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.110-2 КК України.

З ухвали Київського апеляційного суду вбачається, що «як зазначено в клопотанні прокурора, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи групи компаній корпорації «ЮНІГРАН» шляхом зловживання повноваженнями, вчиняють дії, всупереч інтересам юридичної особи, з метою одержання неправомірної вигоди, що завдало тяжкі наслідки».

На думку органу досудового розслідування, службові особи групи компаній «Юнігран» здійснюють фінансування дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зазначаючи про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_5 , який нібито має подвійне громадянство, та якимось чином пов`язаний із країною-агресором, що не відповідає дійсності.

Прокурором Подільської прокуратури м. Києва в рамках досудового розслідування кримінального провадження подано низку клопотань про арешт майна, у задоволенні яких було відмовлено ухвалами слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва.

За відсутності доказів причетності ТОВ «Юнігран» до вчинення будь-яких правопорушень прокурор намагалася обґрунтувати такі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження тим, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_5 , який нібито має подвійне громадянство, та якимось чином пов`язаний із країною-агресором, що, як зазначалося вище, не відповідає дійсності.

Прокурор також зазначає, що в ході досудового розслідування нібито встановлено, що ОСОБА_5 володіє корпоративними правами Unigran Global East LTD, а контактною адресою зазначено рф.

ТОВ «Юнігран», його службові/посадові особи не мають жодного відношення до Unigran Global East LTD, про що свідчать долучені до клопотання документи.

Крім того, інформація щодо ОСОБА_5 , на яку посилається прокурор, є недостовірною та спростована рішенням Малинського районного суду Житомирської області у справі №283/1882/21.

24.12.2021 рішенням Малинського районного суду Житомирської області у справі №283/3052/21 визнано факт недостовірності та спростовано інформацію.

Таким чином, посилання прокурора на те, що нібито під керівництвом громадянина рф ОСОБА_5 група компанії (до якої в тому числі входить ТОВ «Юнігран») здійснює протиправну діяльність, носить характер інформації, яка в судовому порядку визнана недостовірною та є спростованою. Тобто, інформація, на яку посилається прокурор у клопотаннях, є недостовірним та недопустимим доказом.

Крім того, у поданих клопотаннях прокурор неодноразово посилалася на Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», згідно з яким може бути проведено примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, зокрема, з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю).

Резидентами в розумінні закону є - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.

Так, прокурор посилалася на те, що у зв`язку із можливістю застосування примусового вилучення майна товариства та застосування відповідних санкцій, передбачених законодавством України» вбачається за необхідне накласти арешт на корпоративні права ТОВ «Юнігран».

Однак згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) засновниками (учасниками) ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) є «Вестгрініт Холдінгс Лімітед» («Westgrinite Holdings Limited»), Кіпр, 1095, м.Нікосія, Лампоусас, 1, та ТОВ «Юнігран-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34082463), Україна.

Кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_6, Сполучене Королівство, Лондон.

Станом на апеляційний розгляд скарги прокурора, яку було задоволено та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Юнігран», ОСОБА_5 не був і на даний час не є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, про що прокурору достовірно відомо.

Так, підприємство та один з його засновників - резиденти України, учасник ТОВ «Юнігран» - резидент України, засновник «Вестгрініт Холдінгс Лімітед» («Westgrinite Holdings Limited») - резидент Республіки Кіпр, кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_6 - резидент Сполученого Королівства Великої Британії.

Таким чином, посилання прокурора на Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів», а також на законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів» щодо уточнення окремих положень» суперечить вимогам законодавства, оскільки ТОВ «Юнігран» не є резидентом в розумінні цього Закону.

Цим законом передбачено й те, що об`єкти права власності Російської Федерації та її резидентів - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам, однак, корпоративні права ТОВ «Юнігран» не є і не можуть бути об`єктами права резидентів рф.

Зазначає, що ТОВ «Юнігран» не є суб`єктом злочинів щодо яких здійснюється досудове розслідування.

Відповідно до ч.8 ст.214 КПК України відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до ЄРДР негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст.ст. 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, ч.1,2 ст.368-3, ч.1, 2 ст.368-4, ст.ст. 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 КК України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

Разом з тим, у витязі з ЄРДР відсутні відомості, що досудове розслідування здійснюється відносно ТОВ «Юнігран». Доводи прокурора про те, що майно товариства може бути речовим доказом є виключно припущенням, оскільки вказане майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не могло зберегти на собі сліди вчинення злочину та не може містити будь-які інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Водночас, ТОВ «Юнігран» не несе відповідальність за своїх учасників (засновників) та правопорушення інших суб`єктів господарювання.

Більше того, зі складу учасників, засновників, посадових осіб, кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Юнігран» немає осіб зі статутом підозрюваного, обвинуваченого, засудженого по кримінальному провадженню №42022102070000177.

Статутний капітал ТОВ «Юнігран» не є матеріальним об`єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містять відомості, які можуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі не є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, грошовими коштами, цінностями та іншими речами, набутими кримінально протиправним шляхом або отриманий юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що зайвий раз вказує на невідповідність корпоративних прав критеріям речового доказу згідно статті 98 КПК України.

Арешт майна (корпоративні права), яке не є речовим доказом, з метою забезпечення збереження речових доказів, є необґрунтованим та підлягає скасуванню в порядку статті 174 КПК України.

Вказує також на те, що з початку повномасштабної агресії рф проти України, група компаній «Юнігран» займає активну позицію щодо допомоги і забезпечення потреб Збройних сил України, про що надані підтверджуючі документи.

Від самого початку бойових дій на Житомирщині ТОВ «Юнігран» став базою для формування сил територіальної оборони регіону. Не зважаючи на постійні ворожі обстріли, керівництво ТОВ «Юнігран» організувало допомогу військовим у будівництві понтонної переправи через річку Ірша, необхідної для сполучення двох частин міста і двох районів області. На потреби Збройних сил України компанія «Юнігран» надала багато автотранспортних засобів - позашляховики, вантажні автомашини, бензовози та автобуси; у подальшому їх було забезпечено паливно-мастильними матеріалами, також було видано зі складу підприємства необхідний спецодяг та взуття.

Група компаній «Юнігран» спеціалізується на видобутку корисних копалин (щебню) та забезпечує піском, щебнем та іншою сировиною всю будівельну галузь регіону. Через військовий стан і постійні ракетні бомбардування ремонту й відновлення потребують зруйновані об`єкти критичної інфраструктури й інших територій України, зокрема, будівлі, дороги, мости, переправи, які сполучають важливі магістралі та більшість з яких є ключовими з логістичних міркувань, у тому числі, для постачань критично важливих гуманітарних продуктів.

Дії правоохоронців спрямовані на блокування діяльності компанії, чим завдається значної шкоди не лише репутації українських підприємств, а й які в подальшому можуть призвести до непоправної шкоди і так нестабільний у період війни економіці держави.

Також вказує, що у провадженні Головного слідчого управління ДБР знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000000455 від 14.04.2022 за ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.197-1, ч.2 ст.240, ч.3 ст.254, ч.3 ст.209, ч.3 ст.258-3 КК України.

Крім того, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000359 від 02.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

У вищевказаних кримінальних провадженнях досудове розслідування здійснюється за фактом перевірки правомірності провадження господарської діяльності ряду підприємств, серед яких і ТОВ «Юнігран».

При цьому, доводи наведені у вищезазначених кримінальних провадженнях є аналогічним до доводів, які зазначені у кримінальному провадженні №42022102070000177 від 17.05.2022, що фактично вказує на ідентичність досліджуваного діяння.

З огляду на те, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності ТОВ «Юнігран», виникла необхідність у скасуванні арешту, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 08.12.2022 у справі № 758/9464/22, провадження 11-сс/824/4500/2022, на майно, а саме корпоративні права ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) в розмірі 100 (ста) % у вигляді статутного капіталу, скасувавши заборону відчуження та розпорядження даним майном.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_2 клопотання підтримала з підстав наведених в ньому просила його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вказала, що 08.12.2022 ухвалою Київського апеляційного суду у справі № 758/9464/22, провадження 11-сс/824/4500/2022, було скасовано ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.10.2022, постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва задоволено та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) в розмірі 100 (ста) % у вигляді статутного капіталу, шляхом заборони відчуження та розпорядження.

Слідчим відділенням поліції у річковому порту «Київ» ГУ Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000177 від 17.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.110-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи групи компаній корпорації «Юнігран» шляхом зловживання повноваженнями, вчиняють дії, всупереч інтересам юридичної особи, з метою одержання неправомірної вигоди, що завдало тяжкі наслідки».

Службові особи групи компаній здійснюють фінансування дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_5 , який має подвійне громадянство, та пов`язаний із країною-агресором.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 володіє корпоративними правами Unigran Global East LTD, а контактною адресою зазначено рф.

Просить в задоволенні клопотання відмовити за безпідставністю.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього документи, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.10.2022 у справі №758/9464/22, провадження № 1-кс/758/3033/22, було відмовлено у задоволенні прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва в межах кримінального провадження №42022102070000177, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.05.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 110-2 КК України, про накладення арешту на майно, а саме на корпоративні права ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) в розмірі 100 (ста) % у вигляді статутного капіталу в розмірі шляхом заборони відчуження та розпорядження.

08.12.2022 ухвалою Київського апеляційного суду у справі № 758/9464/22, провадження 11-сс/824/4500/2022, було скасовано ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.10.2022, постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва задоволено та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) в розмірі 100 (ста) % у вигляді статутного капіталу, шляхом заборони відчуження та розпорядження.

Клопотання прокурора про арешт майна були розглянуті в порядку частини 2 статті 172 КПК України, без власника майна - ТОВ «Юнігран»/уповноваженого представника.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказана норма надає право слідчому судді на скасування арешту майна із можливістю надання учасниками процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт було накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зважаючи на те, що клопотання про арешт майна вирішено виключно на підставі матеріалів, що надані виключно стороною обвинувачення, власники майна не мали об`єктивної можливості надати слідчому судді матеріали, які спростовують позицію сторони обвинувачення, зокрема, щодо необхідності накладення арешту.

Необхідність у накладенні арешту відпала, зокрема, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 не є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Юнігран».

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи на даний час є ОСОБА_6, Сполучене Королівство, Лондон.

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч.2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:

1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;

2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1. існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.1 ч.3 ст.132 КПК України);

2. потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора (п.1 ч.3 ст.132 КПК України);

3. може бути виконані завдання, для виконання якого прокурор звертається з клопотанням (п.1 ч.3 ст.132 КПК України).

Додатково, згідно частини 2 статті 173 КПК України, вирішуючи питання про арешт, слідчий суддя повинен:

1. врахувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України);

2. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, якщо арешт накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 КПК України (п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України);

3. розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, якщо арешт накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 КПК України (п. 4 ч. 2 ст. 173 КПК України;

4. розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (п.5 ч.2 ст.173 КПК України);

5. наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Отже, саме вищенаведені обставини є предметом доказування при вирішенні слідчим суддею процесуального питання у кримінальному провадженні про арешт майна, які підлягають встановленню на підставі поданих доказів.

Так, згідно частини 5 статті 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, що послідовно відображено в абзаці 2 частини 2 статті 171 КПК України.

У відповідності до частини 1 статті 84 КПК України, доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких, в цьому випадку, слідчий суддя встановлює наявність чи відсутність фактів і обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

За приписами частини 1 статті 94 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний надати оцінку кожному доказу з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Отже, КПК України зобов`язує слідчого суддю здійснювати процесуальну діяльність з оцінки доказів за критеріями оцінки, наведеними в статті 94 КПК України.

Жоден доказ немає наперед встановленої сили (частина 2 статті 94 КПК України).

При вирішенні клопотання про арешт слідчий суддя не повинен вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті (стаття 368 КПК України), однак, на підставі наявних доказів, слідчий суддя зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин, з наявністю яких КПК України пов`язує процесуальну можливість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, про що зазначено вище.

В обґрунтування необхідності накладення арешту на майно ТОВ «Юнігран», зокрема, корпоративні права, прокурор вказав, що слідчим відділенням поліції у річковому порту «Київ» ГУ Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000177 від 17.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.110-2 КК України.

З ухвали Київського апеляційного суду вбачається, що «як зазначено в клопотанні прокурора, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи групи компаній корпорації «ЮНІГРАН» шляхом зловживання повноваженнями, вчиняють дії, всупереч інтересам юридичної особи, з метою одержання неправомірної вигоди, що завдало тяжкі наслідки».

На думку органу досудового розслідування, службові особи групи компаній ЮНІГРАН здійснюють фінансування дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зазначаючи про те, що кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_5 , який нібито має подвійне громадянство, та якимось чином пов`язаний із країною-агресором.

Прокурором Подільської прокуратури м. Києва в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження подано низку клопотань про арешт майна, у задоволенні яких було відмовлено ухвалами слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва.

До клопотань було долучено однаковий перелік матеріалів на їх обґрунтування, а також постанови про визнання майна речовим доказом.

У клопотанні зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 володіє корпоративними правами Unigran Global East LTD, а контактною адресою зазначено рф.

Інформація щодо ОСОБА_5 , на яку посилається сторона обвинувачення, є недостовірною та спростована рішенням Малинського районного суду Житомирської області у справі №283/1882/21.

24.12.2021 рішенням Малинського районного суду Житомирської області у справі №283/3052/21 визнано факт недостовірності та спростовано інформацію щодо ОСОБА_7 .

Крім того, у поданих клопотаннях прокурор неодноразово посилалася на Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», згідно з яким може бути проведено примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, зокрема, з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю).

Резидентами в розумінні закону є - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.

Так, прокурор посилалася на те, що у зв`язку із можливістю застосування примусового вилучення майна товариства та застосування відповідних санкцій, передбачених законодавством України» вбачається за необхідне накласти арешт на корпоративні права ТОВ «Юнігран».

Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) засновниками (учасниками) ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) є «Вестгрініт Холдінгс Лімітед» («Westgrinite Holdings Limited»), Кіпр, 1095, м.Нікосія, Лампоусас, 1, та ТОВ «Юнігран-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34082463), Україна.

Кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_6, Сполучене Королівство, Лондон.

Станом на апеляційний розгляд скарги прокурора, яку було задоволено та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Юнігран», ОСОБА_5 не був кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.

Так, підприємство та один з його засновників- резиденти України, учасник ТОВ «Юнігран» - резидент України, засновник «Вестгрініт Холдінгс Лімітед» («Westgrinite Holdings Limited») - резидент Республіки Кіпр, кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_6 - резидент Сполученого Королівства Великої Британії.

Відповідно до ч.8 ст.214 КПК України відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до ЄРДР негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст.ст. 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 260, 262, 306, ч.1,2 ст.368-3, ч.1, 2 ст.368-4, ст.ст. 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 258-258-5 КК України. Про внесення відомостей слідчий або прокурор не пізніше наступного робочого дня письмово повідомляє юридичну особу. Провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

Разом з тим, у витязі з ЄРДР відсутні відомості, що досудове розслідування здійснюється відносно ТОВ «Юнігран».

Доводи прокурора про те, що майно товариства може бути речовим доказом є виключно припущенням, оскільки вказане майно не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не могло зберегти на собі сліди вчинення злочину та не може містити будь-які інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Як вказано вище, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), при застосуванні якого прокурор зобов`язаний довести, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні прокурора про арешт майна (п. 2 ч. 3 ст. 131 КПК України).

В обґрунтування доводів щодо потреб досудового розслідування, які б виправдовували арешт майна ТОВ «Юнігран» прокурором жодних доказів не надано.

Відповідно до чч.1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статті 7, 16 КПК України встановлюють, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При накладенні арешту на майно товариства, не враховано, що на даному етапі досудового розслідування його потреби не виправдовують таке втручання у права та інтереси ТОВ «Юнігран», а саме встановлення заборони відчуження та розпорядження майном, тобто слідчим суддею не застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна, що не відповідає вимогам ст.2 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до яких у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

У відповідності до пункту 3 частини 3 статті 131 КПК України, застосування заходу забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся з відповідним клопотанням.

Отже, доведення необхідності застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження у взаємозв`язку із завданням кримінального провадження, зобов`язаний довести саме прокурор.

Згідно зі статтею 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, звертаючись із клопотанням до слідчого судді, прокурор посилався на необхідність накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Юнігран» з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої подальшої конфіскації як виду покарання.

З ухвали Київського апеляційного суду справа №758/9465/22 провадження №11сс/824/4492/2022 вбачається, що слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Юнігран» з метою забезпечення можливої подальшої конфіскації як виду покарання, з тих підстав, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, що виключає можливість накладення арешту з цією метою.

Крім того, вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 110-2 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування, за правилами ст. 96-3 КК України, не є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, передбачених ст. 96-6 КК України, серед яких конфіскація майна, що також унеможливлює накладення арешту на майно товариства саме з метою подальшої конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи - ТОВ «Юнігран».

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва, відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора, обґрунтовано зазначив наступне: «накладення арешту мотивовано необхідністю збереження речових доказів - корпоративних прав, оскільки, на думку прокурора, вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проте не зазначено які це відомості та не обґрунтовано їх зв`язок із предметом доказування у кримінальному провадженні», а тому відсутня підстава для арешту майна.

В клопотанні про арешт майна вказано, що корпоративні права ТОВ «Юнігран» у вигляді статутного капіталу відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, тобто є об`єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В постанові про визнання корпоративних прав речовими доказами у кримінальному провадженні від 12.10.2022 прокурор, вказав відомості, викладені у клопотанні щодо того, що бенефіарним власником ТОВ «Юнігран» є ОСОБА_5 , визначивши критерії згідно статті 98 КПК України, якими відповідають належні на праві власності товариству корпоративні права: можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постанова прокурора про визнання корпоративних прав речовим доказом (яка додана до клопотання прокурора про арешт майна) є суто формальною.

Тобто, правова підстава, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України, на наявність якої посилався прокурор у своєму клопотанні по суті відсутня.

Так, поняття речового доказу напряму пов`язане з кримінальним правопорушенням, щодо якого здійснюється досудове розслідування, оскільки за допомогою у тому числі і такого доказу мають бути встановлені обставини, передбачені ст. 91 КПК України.

Як слідує з Витягу з ЄРДР, судових рішень, предметом досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні є період 2022 року (після початку повномасштабного вторгнення країни агресора на територію України).

З урахуванням кримінально-правової кваліфікації кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 110-2 КК України) в постанові про визнання корпоративних прав речовими доказами та в клопотанні про арешт стороною обвинувачення не доведено конкретних фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, підлягають доказуванню і можуть бути встановлені на підставі майна, яке належать на праві приватної власності ТОВ «Юнігран», а саме корпоративних прав та на які накладено арешт ухвалою суду.

Отже, належні ТОВ «Юнігран» корпоративні права, на які накладено арешт, в дійсності, речовими доказами у кримінальному провадженні, в розумінні статті 98 КПК України, не є з вищенаведених обставин.

Сам лише факт наявності постанови про визнання майна речовими доказами, таке майно процесуальним статусом речового доказу не наділяє.

Таким чином, арешт майна (корпоративні права), яке не є речовим доказом, з метою забезпечення збереження речових доказів, є необґрунтованим та підлягає скасуванню в порядку статті 174 КПК України.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тлумачиться в контексті Преамбули такої Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Держав.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (до прикладу, «Brumarescu проти Румунії», № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.

Згідно частини 2 статті 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Перш за все, варто зауважити, що у провадженні Головного слідчого управління ДБР знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022000000000455 від 14.04.2022 за ч.2 ст.367, ч.2 ст.364, ч.2 ст.197-1, ч.2 ст.240, ч.3 ст.254, ч.3 ст.209, ч.3 ст.258-3 КК України.

Крім того, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000359 від 02.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Слід звернути увагу, що у вищевказаних кримінальних провадженнях досудове розслідування здійснюється за фактом перевірки правомірності провадження господарської діяльності ряду підприємств, серед яких і ТОВ «Юнігран».

При цьому, доводи наведені у вищезазначених кримінальних провадженнях є аналогічним до доводів, які зазначені у кримінальному провадженні №42022102070000177 від 17.05.2022, що фактично вказує на ідентичність досліджуваного діяння.

Водночас, слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва та Личаківського районного суду м. Львова неодноразово надавалася оцінка правомірності діяльності ТОВ «Юнігран» під час вирішення питань щодо арешту належного товариству майна.

Зокрема, ухвалою Печерського районного суду м.Києва по справі №757/21976/22-к від 31.08.2022 скасовано арешт рухомого та нерухомого майна ТОВ «Юнігран», детальний перелік якого наведений в ухвалі, копія якої додається.

До того ж, ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова, Печерського районного суду м.Києва скасовано арешт, накладений на корпоративні права ТОВ «Юнігран».

У судовій практиці Великої Палати Верховного Суду йдеться про те, що загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень (див. постанову від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц). Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Дія вказаного принципу проявляється не лише у чіткості та зрозумілості закону, скільки в процесі його правозастосування. Гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення компетентного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду, який ухвалив таке рішення, і не може переглядатися (див. постанову від 21 лютого 2020 року у справі №813/2646/18).

Наразі СВ відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування щодо одних і тих самих фактів та кола суб`єктів, оцінку яким вже надано.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 218 КПК України, на початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Питання про арешт майна ТОВ «Юніган» в цьому кримінальному провадженні вже неодноразово було вирішено належним та компетентним судом - Подільським районним судом міста Києва, а судові рішення з питання про арешт є остаточними і набрали законну силу.

Так, слідчими суддями Подільського районного суду м. Києва було постановлено низку ухвал за результатами розгляду клопотань прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва, поданих в рамках кримінального провадження, про арешт майна ТОВ «Юнігран», зокрема:

- Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 04.10.2022 у справі за №758/8819/22;

- Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва у справі за №758/8893/22;

- Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 24.10.2022 у справі за №758/9464/22;

- Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.10.2022 у справі за №758/9465/22;

- Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 04.10.2022 у справі за №758/8819/22, яку залишено без змін Київським апеляційним судом.

- Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 08.11.2022 у справі за №758/9869/22,

- Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 14.12.2022 у справі за №758/11315/22, якими прокурору відмовлено у задоволенні клопотань про арешт майна ТОВ «Юнігран».

Судами першої, апеляційної інстанції обґрунтовано встановлено, що прокурором не доведено необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна; клопотання прокурора не містить достатніх та належних доказів на обґрунтування викладених у ньому обставин; постанова про визнання майна речовими доказами невмотивована; відсутні правові підстави для накладення арешту тощо.

З огляду на те, що прокурором не доведено необхідність арешту на майно ТОВ «Юнігран» , а також не доведено наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, зокрема, ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Слідчий суддя також звертає увагу, що після того як ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Києва від 24.10.2022 у справі №758/9464/22, провадження № 1-кс/758/3033/22, було відмовлено у задоволенні прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва в межах кримінального провадження №42022102070000177 від 17.05.2022, про накладення арешту на майно, а саме на корпоративні права ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) прокурором повторно було подано аналогічне клопотання до Подільського районного суду м. Києва.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 08.11.2022 у справі за №758/9869/22 було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт корпоративних прав ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) у вигляді статутного капіталу в розмірі.

Отже, питання про арешт майна ТОВ «Юнігран» в цьому кримінальному провадженні, у тому числі корпоративних прав, слідчими суддями вже вирішено неодноразово.

Згідно пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав та інтересів учасників кримінального провадження.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.

Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

В силу ст. 9 КПК України, при виконанні вказаного вище обов`язку щодо судового контролю за дотримання прав учасників кримінального провадження, слідчий суддя має неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом безпосереднього застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження та зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладений на нього обов`язок, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення повноваженнями щодо застосування заходів процесуального примусу з метою суворого дотримання закону, забезпечення рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх процесуальних можливостей.

У відповідності до частини 1 статті 174 КПК України, власник майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Клопотання про скасування арешту майна під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, якщо буде встановлено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба (абз.2 ч.1 ст.174 КПК України).

Згідно частини 2 статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя не пізніше трьох днів після його надходження до суду.

З огляду на те, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності ТОВ «Юнігран», виникла необхідність у скасуванні арешту, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 08.12.2022, на майно, а саме корпоративні права ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) в розмірі 100 (ста) % у вигляді статутного капіталу, скасувавши заборону відчуження та розпорядження даним майном.

Керуючись ст.ст. 170,174, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ТОВ «Юнігран» про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України - задовольнити.

Скасувати арешт, який накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року у справі №758/9464/22 в розмірі 100 (ста) % у вигляді статутного капіталу, в частині заборони відчуження та розпорядження.

Прокурор, цивільний позивач у випадках встановлених законом не позбавлені права повторно звернутися з клопотанням про накладення арешту на майно в порядку ч.2 ст.64-2 та ст.171 КПК України з повідомленням власника чи користувача нерухомого майна.

Ухвала в порядку ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_8