Ухвала суду № 108491297, 13.01.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/590/23

Провадження № 1-кс/752/492/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції України в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023100010000116 від 11.01.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нова Борова Володарсько-Волинського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 (зі слів), неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12023100010000116 від 11.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. Клопотання погодив прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 12023100010000116 від 11.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховування не став та вчинив нові умисні корисливі злочини за наступних обставин.

Слідством встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_5 виник умисел направлений повторне вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), а саме з транспортних засобів, з метою власного незаконного збагачення. Усвідомлюючи те, що для викрадення майна з автомобілів, існує необхідність у проникненні до нього, ОСОБА_5 заздалегідь підшукав викрутку для розбиття скла автомобілів.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 68 в період часу з 21 год. 40 хв. 10.01.2023 по 03 год. 50 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, звернув свою увагу на автомобіль марки «Audi», модель «A6», р.н. НОМЕР_1 , який був припаркований за вищевказаною адресою.

Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 за допомогою заздалегідь підшуканої викрутки, розбив скло задньої лівої двері автомобіля марки «Audi», модель «A6», р.н. НОМЕР_1 , в результаті чого отримав можливість проникнути в салон вказаного автомобіля.

В подальшому ОСОБА_5 проник до салону автомобіля марки «Audi», модель «A6», р.н. НОМЕР_1 та оглянувши його, виявив сережку Jacquemus Le Chiquito, вартістю 1200 грн., товщиномір Etari ET-11P, вартістю 4000 грн. та скидочні картки, які взяв в руки та поклав до сумки, яку мав при собі.

Після цього, ОСОБА_5 вказане майно виніс за межі зазначеного автомобіля, та в подальшому з вказаним майном, яке заздалегідь сховав до сумки, яку мав при собі, покинув місце вчинення злочину та отримав реальну змогу розпорядитись ним на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел до кінця.

Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5 200 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, в ту ж саму ніч, в період часу з 21 год. 40 хв. 10.01.2023 по 03 год. 50 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 68, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, звернув свою увагу на автомобіль марки «Toyota», модель «Rav-4», р.н. НОМЕР_2 , який був припаркований за вищевказаною адресою.

Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 за допомогою заздалегідь підшуканої викрутки, розбив скло задньої лівої двері автомобіля марки «Toyota», модель «Rav-4», р.н. НОМЕР_2 , в результаті чого отримав можливість проникнути в салон вказаного автомобіля.

В подальшому ОСОБА_5 проник до салону автомобіля марки «Toyota», модель «Rav-4», р.н. НОМЕР_2 та оглянувши його, виявив окуляри Ray Ben, вартістю 4 366 грн. 40 коп., зарядний пристрій для мобільного телефону Apple, вартістю 1 000 грн. та банківські картки, які взяв в руки та поклав до сумки, яку мав при собі.

Однак, зазначені вище дії ОСОБА_5 були помічені охоронцями парковки, на якій знаходився автомобіль марки «Toyota», модель «Rav-4», р.н. НОМЕР_2 , які помітили його переглядаючи камери відеоспостереження.

Далі, охоронці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підійшли до автомобіля марки «Toyota», модель «Rav-4», р.н. НОМЕР_2 та виявили, що скло задньої лівої двері розбито, а в салоні знаходиться ОСОБА_5 , якого було затримано.

В зв`язку з чим, ОСОБА_5 не вчинив всіх дій, які вважав необхідним для доведення злочинного умислу до кінця, оскільки був помічений та затриманий працівниками охорони.

Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 намагався завдати потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 5 366 гривень 40 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

11.01.2023 ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

11.01.2023 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного сторона обвинувачення у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити підозрюваному розмір застави 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 268 400 гривень.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою; ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, є доведеними.

Захисник підозрюваного в судовому засідання проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 12023100010000116 від 11.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

11.01.2023 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії тяжкого.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинитизазначений вище злочин.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_5 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема: протоколи огляду місяця події; протоколи допиту потерпілих; протоколи допитів свідків; інші відомості, долучені до клопотання.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дійОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України є обґрунтованим з таких підстав.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії тяжкого, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочинів у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованих йому злочинів, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також прокурором доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Такий ризик є обґрунтованим, оскільки органом досудового наразі не віднайдені всі речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, тому ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи зниження доказів, які можуть вказувати на його причетність до кримінальних правопорушень, та які мають доказове значення для досудового розслідування.

Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.

При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Оцінюючи наявність ризиків, передбачених п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, а також характеристику підозрюваного; на переконання слідчого судді ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом перешкоджання збиранню стороною обвинувачення доказів та вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, є доведеними.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: підозрюваний ОСОБА_5 не одружений, дітей не має, не має стійких соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання в місті Києві, офіційно не працює.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинах та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання п`ятьом доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зважаючи на наведені норми законодавства, враховуючи: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ; вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим; сімейний та майновий стан підозрюваного, зокрема відомості про відсутність офіційного доходу, - слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Визначений стороною обвинувачення розмір застави у вигляді 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є завідомо не помірним для підозрюваного, що не узгоджується з положеннями ч. 4. ст. 182 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (80 520,00 грн), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до норм абзацу другого ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомити слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При визначенні строку застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного та строку, на який на підозрюваного будуть покладені зазначені вище обов`язки, в разі внесення застави, слідчий суддя враховує, що строк дії ухвали слідчого судді про застосування тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів; досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, строк дії обов`язків необхідно визначити до 11.03.2023 включно.

Керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме по 11.03.2023 року до 05 год. 00 хв. включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 80 520,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 11.03.2023 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 18.01.2023 р. о 17.45 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1