Рішення № 108491272, 19.01.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/30098/21

Провадження № 2/752/1837/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 січня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Гладибороди Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів (пенсії).

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Управління припинило виплату пенсії відповідачу з 01.06.2020 через поновлення на службі, у зв`язку з чим утворилась переплата пенсії за період з 03.05.2019 по 31.05.2020 в розмірі 177 604,19 грн. З метою досудового врегулювання питання щодо відшкодування надміру виплачених коштів у сумі 177 604,19 грн. на адресу відповідача були направлені листи, проте дані листи були відповідачем проігноровані та безпідставно отримані бюджетні кошти в розмірі 177 604,19 грн. повернуті відповідачем не були.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2021 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача з будь-якими клопотаннями після відкриття провадження у справі до суду не звертався.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з викладених у письмовому відзиві підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ст. 2 Закону №2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, служби Судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється.

Відповідно до Закону №2262 Управління з 01.06.2020 припинило виплату пенсії відповідачу, оскільки відсутні підстави для продовження її виплати у зв`язку з укладенням відповідачем контракту про проходження служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Звертаючись до суду із вищевказаним позовом, позивач вказує, що за період з 03.05.2019 по 31.05.2020 утворилась переплата пенсії в розмірі 177604,19 грн.

Згідно листа ГУ ПФУ в м. Києві від 26.05.2020 позивач повідомив відповідача про надмірно виплачені кошти в розмірі 177604,19 грн.

Проте, суд не може погодитися з такими доводами, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 09.04.1992 N 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон N 2262-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Частиною другою вказаної статті Закону N 2262-XII передбачено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону N 2262-XII пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Оскільки законодавством України не встановлено порядок припинення особливого періоду, то закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для завершення особливого періоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 638/662/17, від 26.09.2018 у справі № 813/1919/16, від 27.03.2020 у справі № 806/1286/17.

15.03.2021 у справі № 640/17990/20 постановлено рішення Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання поновити нарахування та виплату пенсійного забезпечення відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до даного рішення визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсійного забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.06.2020. Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.11.2014 № 25-3), йдеться про те, що можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до стані 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню в разі наявності цих фактів.

Установивши відсутність двох умов, за наявності яких відповідно до вимог статті 1215 ЦК України та статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можливе повернення безпідставно виплаченої пенсії, а саме: рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності, зловживань з боку відповідача, слід дійти висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 530/95/17 (провадження № 61-14755св18).

Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки рішенням суду встановлено обставини щодо неправомірного припинення виплати пенсії відповідачу та зобов`язано поновити нарахування пенсії з 01.06.2020, тобто за той період часу, за який позивач просить стягнути кошти, а також те, що переплата утворилась не з вини відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 14, 19, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 1215 ЦК України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду складений та підписаний 19.01.2023р.

Суддя І.О. Ольшевська