Рішення № 108484803, 19.01.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11093/22

РІШЕННЯ

іменем України

19 січня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

при секретарі Нетичай Ю.М.

за участі позивача та відповідача

розглянувши в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Укрфінстандарт" про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №69709364 від 23.08.2022, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №69709364 від 23.08.2022 та постанову від 23.08.2022 про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №69709364.

В обґрунтування позову зазначає, що при відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса відповідачем не дотримані вимоги Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий документ прийнятий до виконання не за місцем проживання, перебування чи реєстрації позивачки, та не за місцем знаходження її майна. ОСОБА_1 стверджує, що не проживає і не має майна у м. Києві, що б давало підстави відкрити виконавче провадження у вказаному виконавчому окрузі, оскільки її зареєстрованою адресою проживання є АДРЕСА_1 , що підтверджується документами щодо реєстрації. Зважаючи на це, постанови відповідача вважає протиправними. Крім того покликається на п. 10-2 Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого у період дії воєнного стану забороняється примусове виконання виконавчих написів нотаріусів.

Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України.

Відповідачем поданий відзив, в якому він зазначає, що виконавчий напис нотаріуса надійшов на виконання до внесення змін до закону про виконавче провадження, які набрали чинності 25.08.2022, відтак виконавче провадження було відкрите правомірно. Що стосується адреси, щодо якої позивачка у позові заперечує, зазначає, що така адреса вказана у виконавчому документі. Враховуючи це, а також інші доводи відзиву, приватний виконавець вважає, що діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень, відтак у позові просить відмовити.

Третя особа без самостійних вимог письмові пояснення щодо позову та будь - які заяви не подала.

Суд за клопотаннями сторін призначив судове засідання в режимі відео конференції 19.01.2023. В судовому засіданні сторони підтвердили свої вимоги та заперечення, викладені у адресованих суду заявах.

Позивач просить позов задоволити, покликається на протиправність дій приватного виконавця. Також зазначає, що виконавчий напис нотаріуса, за яким відкрите виконавче провадження, був скасований судом.

Відповідач позов не визнає, зазначаючи, що правомірно відкрив виконавче провадження в межах свого округу, оскільки у виконавчому документі зазначалась адреса позивачки саме на території м. Києва.

Представник третьої особи без самостійних вимог в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому КАС України порядку. Неявка представника третьої особи, відтак, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону, а також рішеннями, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ) примусовому виконанню підлягають, у тому числі, рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

У частині 1 статті 4 Закону визначено вимоги до виконавчого документа. У виконавчому документі зазначаються серед іншого повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника ( ч. 2 статті 24 Закону) Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з п. 4 ч. 2 статті 23 Закону №1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність. Відповідно до ч. 1 статті 25 Закону виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Право приватного виконавця відкрити виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого він здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю ( п. 10 ч. 4 статті 4 Закону)

Судом встановлено, що 10.02.2022 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області вчинений виконавчий напис №20266 про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) заборгованості в розмірі 48504,11 грн. за договором про надання кредиту №2828358 від 23.10.2019, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", право вимог за яким пізніше відступлено за договором факторингу Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" (стягувач)

У виконавчому написі нотаріуса зазначається, що зареєстрованою адресою місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .

23.08.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Назаром Васильовичем на підставі заяви стягувача було відкрите виконавче провадження ВП№69709364 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса №20266 від 10.02.2022 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 48504,11 грн. Того ж дня відповідачем прийняті також постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди.

Виконавчим округом приватного виконавця Павлюка Н.В. є м. Київ, відтак відповідач має право здійснювати виконавчі дії за умови, якщо місцем проживання, перебування боржника або місцезнаходженням його майна є м. Київ.

Як видно зі змісту кредитного договору №2828358 від 23.10.2019, зокрема його вступної частини, зареєстрованою адресою проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Адреса АДРЕСА_2 вказується у розділі 8 договору, після адреси реєстрації.

Таким чином, як вбачається з кредитного договору, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 зазначається АДРЕСА_1 , яка на цей час перейменована у АДРЕСА_1 .

Судом із урахуванням принципу офіційності з`ясування обставин справи витребувані у органу Державної міграційної служби відомості з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованих у встановленому порядку місць проживання (перебування) ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2000, включаючи інформацію про зареєстроване місце проживання/перебування станом на 23.08.2022.

На запит суду отримане повідомлення управління ДМС в Хмельницькій області про те, що відповідно до інформації, наявної в відомчій інформацій системі, яка наповнюється після надходження інформації з реєстру територіальної громади щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичної особи, ОСОБА_1 з 06.07.2005 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Така ж інформація щодо зареєстрованого місця проживання міститься у довідці з Єдиного державного демографічного реєстру, яку позивач надала до позову.

З огляду на це, суд звертає увагу, що у наданих приватному виконавцю документах, зокрема виконавчому написі нотаріуса та договорі про надання кредиту, містились очевидні розбіжності стосовно адреси місця проживання боржника. Такі розбіжності повинні були викликати обґрунтовані сумніви щодо належності виконавчого документа до відповідного виконавчого округу.

Так, як вже зазначалось, згідно з виконавчим написом нотаріуса зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 , що не відповідає дійсності та спростовується вищезазначеною інформацією ДМС України, тоді як у кредитному договорі зареєстрованим місцем проживання вказана адреса АДРЕСА_1 .

Таким чином, будь-які належні докази того, що позивач проживала або була зареєстрована за вказаною адресою у м. Києві або мала там зареєстроване майно, у матеріалах справи та матеріалах виконавчого провадження, наданих відповідачем, відсутні.

Отже, оскільки відомості про місце проживання боржника у виконавчий напис нотаріуса вносились саме на підставі матеріалів кредитного договору, у якому зареєстрованим місцем проживання позичальника є адреса у м. Славута Хмельницької області, приватний виконавець повинен був звернути увагу на зазначену невідповідність та перевірити такі відомості.

Відповідач посилається на те, що місцем проживання ОСОБА_1 є м. Київ, оскільки як вбачається з роздруківки сторінки Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, у відомостях про адвоката ОСОБА_1 робочою адресою останньої вказано АДРЕСА_2 . Разом з тим, зазначене не підтверджує те, що ця адреса є місцем проживання або перебування боржника, позаяк поняття робочої адреси не є ідентичним поняттю місця проживання.

Суд не погоджується з тим, що зазначення у виконавчому документі адреси боржника у м. Києві вже є достатнім, аби вважати, що примусове виконання може здійснюватись в межах саме цього округу.

Як випливає з положень закону, реєстрація фізичної особи за певними адресами її проживання (перебування) спрямована, в першу чергу, на створення фактичного та юридичного, а отже більш чи менш постійного правового зв`язку з відповідним місцем в межах територіальної одиниці або держави в цілому, необхідного для реалізації нею своїх громадянських прав та виконання обов`язків. У той же час, факт проживання особи у певному місці, якщо він береться до уваги суб`єктом влади з будь-якою легітимною метою та може потягнути за собою певні правові наслідки, повинен бути належним чином зафіксований та підтверджений.

Також суд вважає необґрунтованим посилання на наявність у позивачки коштів на рахунку у АТ КБ "Приватбанк", юридична адреса якого знаходиться у м. Києві. У даному випадку відповідач не надав будь-які належні докази наявності у ОСОБА_1 коштів на депозитному або іншому рахунку, відкритому у м. Києві станом на дату відкриття виконавчого провадження. Таким доказом могла бути, зокрема, виписка за рахунком, на якому станом на дату відкриття виконавчого провадження були наявні грошові кошти на рахунку у банку в межах виконавчого округу відповідача (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.09.2018 у справі 905/3542/15 та від 27.12.2019 у справі № 905/584/19)

Слід звернути увагу на те, що актуальна інформація про наявність коштів на рахунку боржника повинна бути у розпорядженні виконавця у день відкриття виконавчого провадження. Натомість зі змісту пояснень відповідача встановлено, що інформація про майно позивачки на території м. Києва, зокрема і коштів на рахунках, відповідачем запитувалась та розшукувалась вже під час процедури виконання, отже була відсутня у нього станом на час вирішення ним питання про відкриття виконавчого провадження 23.08.2022. Зважаючи на це, суд не має підстав брати до уваги платіжне доручення від 31.08.2022 згідно з яким з ОСОБА_1 підлягали списанню кошти в сумі 2042 грн.

Що стосується додаткових доводів щодо заборони примусового виконання виконавчих написів нотаріусів у період дії воєнного стану, встановлено, що це положення пункту 10-2 розділу XIII Перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" набуло винності з 25.08.2022, тобто тоді коли виконавче провадження вже було відкрите відповідачем. Разом з тим, починаючи з 25.08.2022 подальші дії та рішення приватного виконавця, вчинені з метою примусового виконання виконавчого напису, не могли розглядатись як правомірні.

Враховуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що станом на момент отримання відповідачем виконавчого напису нотаріуса та інших документів щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, приватний виконавець не мав безумовних підстав для відкриття виконавчого провадження у м. Києві, оскільки не мав належного підтвердження місця проживання боржника за адресою АДРЕСА_2 . Натомість, у нього були відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 на території Хмельницької області, куди і повинно було бути скеровано виконавчий документ для його примусового виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі міста Києва. Зазначене свідчить про протиправність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, а також двох похідних від неї постанов: про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні, прийнятих 23.08.2022.

Відтак, на думку суду, відповідач не довів правомірність дій і дотримання ним вимог закону під час вирішення питання відкриття виконавчого провадження ВП№69709364 та щодо прийняття оскаржених постанов. З огляду на це, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича, прийняті в межах виконавчого провадження ВП№69709364, відкритого щодо виконання виконавчого напису №20266, виданого приватним нотаріусом, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання кредиту:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2022,

- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 23.08.2022,

- постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 23.08.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1984,80 грн. ( одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок) за рахунок коштів приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 19 січня 2023 року 17.00

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 НОМЕР_1 ) Відповідач:Приватний виконавець Виконавчого округу м.Києва Павлюк Назар Васильович ( АДРЕСА_5 ,Київ,01054

Головуючий суддя І.С. Козачок