Ухвала суду № 108484596, 19.01.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 січня 2023 року Справа № 520/772/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернулася адвокат Єрьоміна В.І. з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу ОСОБА_1 з 88% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р та проведення перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового №33/41-2141 від 20.05.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області з основним розміром 70%;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/41-2141 від 20.05.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області, у розмірі 88% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до п.п. 2,5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суддя дійшла висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.

Відповідно до частин 1,2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач в якості фактів, що обґрунтовують його заяву про поновлення процесуального строку, надає посилання на рішення Окружного адміністративного суду міста Києвавід 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, в якому зазначено, що право позивача на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань. Також посилається на введення в Україні у зв`язку з військовою агресією з боку Російської Федерації відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 військового стану, у зв`язку з чим 02.03.2022 Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначила, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Представник позивача вказує, що фактично рада суддів визнала воєнний стан об`єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Щодо вказаного обгрунтування, суд зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18 не встановлює жодних фактів або обставин щодо позивача, які обґрунтовують поважність причин пропуску строку на звернення до суду саме ним з даним позовом.

В той же час, суд зазначає, право на виплату пенсії та право на звернення до суду з позовом про захист своїх прав і свобод не є тотожними поняттями.

Верховний Суд в Постанові від 11.11.2021 у справі № 260/611/21 зазначив, що «строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/12017/19 (постанова від 31 березня 2021 року), в якій Суд дійшов наступних висновків.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відтак, з дня отримання коштів, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру грошової допомоги звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 10 грудня 2020 №1723/02-12 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач отримав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 20.05.2021. В той же час, позов подано до суду через кабінет Електронного Суду 16.01.2023, тобто з порушенням 6-місячного строку звернення до суду.

З приводу посилання представника позивача на обставини введення на території України правового режиму воєнного стану, суд виходить з такого.

Довідка, на підставі якої позивач просить провести перерахунок пенсії з 01.12.2019, датована 20.05.2021. Відтак, 6-місячний строк звернення до суду закінчився до запровадження на території України правового режиму воєнного стану.

Крім того, Верховним Судом в Постанові від 10.01.2023 у справі 640/3489/21 зазначив про таке:

"введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини".

В той же час, представником позивача в поданій до суду заяві не зазначено жодних доводів щодо наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі (позивачу) реалізувати своє право у межах визначеного процесуального строку; поведінки позивача щодо вжиття ним розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини, які б безпосередньо свідчили про неможливість саме позивачем реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом в умовах воєнного стану, в тому числі за допомогою засобів електронного зв`язку, з використанням яких і подано позов.

Відтак, викладені представником позивача доводи не доводять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового №33/41-2141 від 20.05.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області, проте копії вказаної довідки до матеріалів справи не додано.

Крім того, щодо вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення, судом з додатків до позову встановлено, що зменшення відсотку розміру пенсії здійснено відповідачем з 01.01.2016 при проведенні перерахунку на підставі постанови КМУ № 103. Доказів зменшення такого відсотку саме з 01.01.2018 подані докази не містять.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду та доказами на підтвердження поважності причин такого пропуску:

- належним чином засвідчену копію довідки про розмір грошового №33/41-2141 від 20.05.2021 року, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області;

- докази на підтвердження заявленої вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити саме з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Білова О.В.