Ухвала суду № 108482099, 19.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 січня 2023 року Справа № 160/19999/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного агентства водних ресурсів України до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" ДОР про анулювання дозволу, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2022 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного агентства водних ресурсів України до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" ДОР, в якому позивач просить суд анулювати дозвіл на спеціальне водокористування від 10.09.2019 №633/ДП/49д-19 виданий комунальному підприємству "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" ДОР.

Ухвалою суду від 27.12.2022 року у задоволенні клопотання Державного агентства водних ресурсів України про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено, позовну заяву Державного агентства водних ресурсів України до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" ДОР про анулювання дозволу залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, та надати належні письмові докази в обґрунтування такої заяви; всіх документів (їх копій) долучених позивачем до позову, засвідченими відповідно до вимог ч.5 ст.94 КАС України; клопотання про залучення третьої особи, з обґрунтуванням підстав такого залучення (як судове рішення може вплинути на права та обов`язки особи, яка не є стороною у справі) (за необхідності).

На виконання вимог ухвали суду від 27.12.2022 року, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, документи (їх копій) долучені позивачем до позову, засвідчені відповідно до вимог ч. 5 ст. 94 КАС України.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, позивачем зазначено, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан та який продовжено відповідними указами. Станом на 22.11.2022 року (кінцева дата для звернення до суду з позовною заявою) у Держводагентства були відсутні кошти, які необхідні для сплати судового збору за подання позову до суду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. До введення в Україні воєнного стану у позивача було п`ять місяців, протягом яких він мав право звернутися до суду з відповідним позовом.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Щодо підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які вказав у новому клопотанні позивач, а саме, що він пропустив строк у зв`язку з введенням і продовженням воєнного стану, відповідно до Указів Президента України, то судом в ухвалі суду від 27.12.2022 року з приводу цього вказано про її необґрунтованість, оскільки не надано доказів того, як саме введення воєнного стану на території України або ж ведення воєнних дій перешкоджало йому звернутися до суду у визначений КАС України строк з даним позовом.

В клопотанні від 13.01.2023 року доказів того як саме введення воєнного стану на території України або ж ведення воєнних дій перешкоджало йому звернутися до суду у визначений КАС України строк з даним позовом, позивачем також не надано та не зазначено.

Також позивач зазначає, що станом на 22.11.2022 року (кінцева дата для звернення до суду з позовною заявою) у Держводагентства були відсутні кошти, які необхідні для сплати судового збору за подання позову до суду. Однак доказів неможливості сплати судового збору не надано.

Проте, 02.12.2022 року згідно платіжного доручення №364 позивач зміг сплатити судовий збір в розмірі 2481,00 грн., який зараховано на казначейський рахунок.

Окрім того, суд зазначає, що у разі неможливості сплати судового збору у позивача є право звернутись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, відстрочення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено жодних обставин, або непереборних підстав, які б перешкоджали йому подати позовну заяву в межах встановленого строку звернення до суду.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що позивач не вказує у заяві поважні підстави для поновлення строку звернення до суду, суд робить висновок, що заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.

Пунктами 1 та 9 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним повернути позовну заяву Державного агентства водних ресурсів України про анулювання дозволу.

Згідно з ч.6 ст.169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Керуючись статтями 14, 121-123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного агентства водних ресурсів України про поновлення строку звернення до - відмовити.

Позовну заяву Державного агентства водних ресурсів України до Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" ДОР про анулювання дозволу - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 цього Кодексу.

Суддя Д.В. Сидоренко