Рішення № 108479615, 18.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2023Справа № 910/9968/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Печерської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КВАДР»

про стягнення шкоди, заподіяної порушення природоохоронного законодавства

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Печерська окружна прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КВАДР» про стягнення 19169,85 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «БК «Квадр» порушено вимоги Закону України «Про охорону атмосферного повітря» внаслідок чого відповідачем спричинено державі шкоду на суму 19169,85 грн, яку прокурор просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 13.10.2022, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 24.10.2022 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 03.11.2022. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 28.10.2022.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.10.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01203, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КВАДР» з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду 03.10.2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КВАДР» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу на підставі наказу №1837-П від 22.11.2019 та направлення №2/001843 від 22.11.2019 у період з 26.11.2019 по 09.12.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України в діяльності ТОВ «БК «Квадра».

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, складено акт №577 від 09.12.2019.

Вказаною плановою перевіркою встановлено, що в порушення ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ТОВ «БК «Квадр» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (підземний паркінг, витяжні системи з приміщення пральні та витяжні системи з приміщення кухні) та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «БК Квадр» не отримано.

Акт перевірки №577 від 09.12.2019 підписано директором ТОВ «БК «Квадр» Доліненко О.В. без зауважень.

Разом з тим, 09.12.2019 Державною екологічною інспекцією Столичного округу за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря винну посадову особу ТОВ «БК «Квадр» Рудь С.О. притягнуто до адміністративної відповідальності, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Журналу контролю за виконання справ про адміністративні правопорушення відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) у м. Києві №02-01-25.

Також, ДЕІ Столичного округу було складено та видано ТОВ «БК «Квадр» припис від 13.12.2019, у якому, зокрема, вимагається отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою перевірки виконання ТОВ «БК «Квадр» вимог припису від 13.12.2019, Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) за результатами якого складено акт №197 від 29.07.2020.

Вказаною позаплановою перевіркою встановлено, що у порушення вимог законодавства України ТОВ «БК «Квадр», зокрема, не отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та здійснює такі викиди без дозволу.

Акт перевірки №197 від 29.07.2020 підписано директором ТОВ «БК «Квадр» Доліненко О.В. без зауважень.

Так, за результатами вказаної перевірки, Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено та видано ТОВ «БК «Квадр» припис від 29.07.2020, у якому, зокрема, приписано відповідачу отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не здійснювати викиди без відповідного дозволу.

Судом встановлено, що Управлінням екології та природних ресурсів 28.07.2020 видано ТОВ «БК «Квадр» дозвіл №8038200000-10143 на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Так, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивачем здійснено розрахунок збитків, завданих державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «БК «Квадр», відповідно до якого відповідачем заподіяно шкоду державі за період часу з 15.05.2020 по 27.07.2020 на суму 19169,86 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №92/08-06 від 22.09.2021 у якій вимагало у добровільному порядку відшкодувати збитки у розмірі 19169,85 грн.

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За змістом ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

За змістом ч.1 ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» суб`єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У даних правовідносинах саме на прокурора/позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як встановлено судом, за результатом проведеної позивачем перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, позивачем була встановлена обставина порушення відповідачем вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу. Виявлені позивачем порушення зафіксовані у акті, складеному за результатом проведеної перевірки за участю відповідача та останнім не заперечувались.

Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика).

Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в частині охорони атмосферного повітря. (п.1.4. Методики)

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами. (п.2.2. Методики)

Судом встановлено, що розрахунок шкоди Державною екологічною інспекцією Столичного округу здійснено на основі акту перевірки від 29.07.2019 №197 з урахуванням вимог Методики, відповідно до якого загальна сума збитків становить 19169,85 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу правопорушення у діях відповідача, а тому позовна вимога про стягнення з ТОВ «БК «Квадр» збитків у розмірі 19169,85 грн підлягає задоволенню.

Одночасно, судом перевірено наявність правових підстав щодо звернення прокурором в інтересах Державної екологічної інспекції Столичного округу з даним позовом до суду.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 викладено правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведений порядок при поданні Печерською окружною прокуратурою міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу даного позову був дотриманий, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними листами прокуратури до Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо даного спору, яка зауважила на відсутності коштів на сплату судового збору.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Статтею 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного Закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (частина 2 статті 47 вказаного Закону).

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення (частина 6 статті 47 вказаного Закону).

Разом з тим, зазначений Закон не визначає розміру частин грошових стягнень які мають перераховуватись вказаним фондам охорони навколишнього природного середовища, при цьому у п.4 частини першої статті 691 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Пункт 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України визначає, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до Державного бюджету України та бюджету міста Києва (фонду охорони навколишнього природного середовища).

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь Київської міської прокуратури підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КВАДР» (01203, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12; ідентифікаційний код 35929323) збитки, завдані державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства до спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 5750 (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 95 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КВАДР» (01203, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12; ідентифікаційний код 35929323) збитки, завдані державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства до спеціального фонду місцевого бюджету міста Києва у розмірі 13418 (тринадцять тисяч чотириста вісімнадцять) грн 90 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КВАДР» (01203, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12; ідентифікаційний код 35929323) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання: 18.01.2023.

Суддя Я.В. Маринченко