Ухвала суду № 108479381, 19.01.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

19.01.2023м. ДніпроСправа № 904/2878/22

за позовом Виконувача обов`язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІ-КОМ"

про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Прокурор просить зобов`язати Відповідача повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 200 кв.м, розташовану по вул. Калинова, 87 Г у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд; скасувати державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, що розташована по вул. Калинова, 87 Г у м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно - 2043228012101) за ТОВ "ГРАВІ-КОМ" від 11.03.2020 № 35877019, вчинену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. на вказаний об`єкт нерухомого майна.

Позовна заява мотивована тим, що 11.03.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., на підставі Акту приймання-передачі №1 серія та номер 701, 702 від 10.03.2020, за ТОВ "ГРАВІ-КОМ" зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, 87 Г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2043228012101; індексний номер рішення: 51552999; номер запису про право власності: 35877019). Зазначеним Актом громадянин ОСОБА_1 , у якості внеску, передав до статутного капіталу ТОВ "ГРАВІ-КОМ" багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м. Однак, будівництво вказаної багатофункціональної будівлі здійснено без правовстановлюючих документів, зокрема: відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради від 14.01.2022 №12/19-13 звернення стосовно адресації об`єктів нерухомого майна, звернення щодо надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва та оформлення паспортів прив`язки тимчасових споруд по АДРЕСА_1 до Управління не надходили; відомості щодо видачі/реєстрації Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта по АДРЕСА_1 - відсутні; у Реєстрі будівельної діяльності за параметром пошуку "Номер документу: ДП14211018324" (номер декларації про готовність об`єкта до експлуатації) відомостей не виявлено; реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених Дніпровською міською радою та фізичними або юридичними особами на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не виявлено.

Земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, не наданих у користування іншим особам, рішення уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу про передачу її в оренду ТОВ "ГРАВІ-КОМ" не приймалося. Відповідно, державна реєстрація на земельну ділянку не проводилася.

18.01.2023 від Виконувача обов`язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області надійшла заява про забезпечення позову, у якій Прокурор просить:

- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме: на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 186,6 кв.м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 2043228012101;

- заборонити ТОВ "УРБАН РЕНТ ПЛЮС" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 186,6 кв.м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 2043228012101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову Прокурор посилається на те, що під час здійснення конституційних повноважень окружною прокуратурою встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Дніпра загальною площею 200 кв.м та безпідставного набуття речових прав на багатофункціональну будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Будівництво вказаної будівлі проведено без правовстановлюючих документів на земельну ділянку та документів, що дають право на виконання підготовчих будівельних робіт. На час звернення Прокурора до суду, власником спірного нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці значилося ТОВ "ГРАВІ-КОМ", ухвалою суду від 12.09.2022 відкрито провадження у справі, про розгляд справи Відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу від 21.12.2022 № 2450, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "УРБАН РЕНТ ПЛЮС". Тобто, Відповідач, будучи обізнаним про розгляд даної справи, з метою ухилення в майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог Прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь ТОВ "УРБАН РЕНТ ПЛЮС". На думку Прокурора, наявні достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно та заборони вчиняти певні дії, виконання рішення, постановленого за позовом Прокурора, буде унеможливлено, оскільки володілець вказаного нерухомого майна має реальні можливості провести його відчуження.

Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди Позивачеві.

Обраний Прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).

Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, в тому числі: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Cуд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів Позивача від можливих недобросовісних дій з боку Відповідача з тим, щоб забезпечити Позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь Позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі №913/257/18).

Статями 2, 13 ГПК України визначено, що судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При вирішенні питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення немайнового позову, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття відповідних заходів, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2020 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2043228012101; індексний номер рішення: 51391029; номер запису про право власності: 35727928) за ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту приймання-передачі №1 серія та номер 701, 702 від 10.03.2020 громадянин ОСОБА_1 , у якості внеску, передав до статутного капіталу ТОВ "ГРАВІ-КОМ" багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м.

11.03.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., на підставі Акту приймання-передачі №1 серія та номер 701, 702 від 10.03.2020, за ТОВ "ГРАВІ-КОМ" зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви про забезпечення позову Прокурор додав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого, на підставі Договору купівлі-продажу від 21.12.2022 № 2450, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., зареєстровано право приватної власності на багатофункціональну будівлю загальною площею 186,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "УРБАН РЕНТ ПЛЮС". Тобто, відчуження нерухомого майна на спірній земельній ділянці відбулося під час судового вирішення спору, предметом якого, зокрема, є приведення земельної ділянки в придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 11 ГПК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З огляду на закріплені в наведених положеннях принципи, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування (рішення від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", від 17.07.2008 у справі "Каіч та інші проти Хорватії") вбачається, що Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ "УРБАН РЕНТ ПЛЮС" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі, розташованої за адресою: вул. Калинова, буд. 87 Г у м. Дніпро, загальною площею 186,6 кв.м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 2043228012101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта, може унеможливити або значно ускладнити захист порушеного права Позивача (у випадку задоволення позову) в межах одного судового провадження та зумовить необхідність, з метою відновлення порушених прав, звертатися до набувачів такого майна з новими позовами.

При цьому, суд враховує, що вжиття зазначених заходів забезпечення позову не обмежить права та законні інтереси власника майна, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останнього його конституційних прав на користування майном, підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі, у той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Щодо накладення арешту на нерухоме майно, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, однак відповідно до додатків до заяви про забезпечення позову, зокрема інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копії Договору купівлі-продажу від 21.12.2022, нерухоме майно на яке Заявник просить накласти арешт не належить Відповідачеві.

Отже, виходячи з предмета позову та вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заяви Прокурора про забезпечення позову.

З урахуванням предмету позову, застосовуваного заходу забезпечення позову, положень ст. 141 ГПК України, суд не вбачає підстав застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. 11, 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Виконувача обов`язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "УРБАН РЕНТ ПЛЮС" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо багатофункціональної будівлі, розташованої за адресою: вул. Калинова, буд. 87 Г у м. Дніпро, загальною площею 186,6 кв.м, відомості щодо якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 2043228012101, у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об`єкта тощо.

У решті вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Стягувач: Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра Дніпропетровської області (вул. Осіння, буд. 8, м. Дніпро, 49051) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "УРБАН РЕНТ ПЛЮС" (49000, місто Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, кім. 4, код 43735165).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 19.01.2023.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 19.01.2026.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя С.Г. Юзіков