Рішення № 108477687, 12.01.2023, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/634/22

№ провадження 2/624/14/23

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 12 січня 2023 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Махової В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфереції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/634/22,

найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро»,

представник відповідача: Сидоренко Руслан Вікторович,

позовні вимоги: про відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Слобожанське-Агро» в якому просить стягнути на його користь інфляційні втрати у сумі 12343, 44 грн, 3% річних у сумі 1240,30 грн та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, згідно договору про відступлення права вимоги № UA-PS-2022-02-10-000030-3 від 06 квітня 2022 року ТОВ «Приват-Альянс» відступило мені право вимоги до ТОВ «Слобожанське-Агро» у розмірі 93150,00 грн за видатковою накладною № 2 від 12 квітня 2019 року.

09 квітня 2022 року позивачем було направлено повідомлення про зміну кредитора у зобов`язанні з проханням сплати заборгованості, що отримане відповідачем 13 квітня 2022 року.

23 вересня 2022 року кошти у розмірі 93150,00 грн були перераховані на рахунок позивача.

За період з 14 квітня 2022 року по 22 вересня 2022 року за прострочення грошового зобов`язання у сумі 93150,00 грн, інфляційні втрати складають 12343,44 грн, 3 % річних 1240,30 грн.

13 жовтня 2022 року на електронну пошту відповідача було направлено досудову вимогу з проханням сплатити інфляційні витрати та 3 % річних, на яку не було відреаговано.

Позивач у відповіді на відзив, вказав, що відповідачем не надано відомостей з реєстру, не надано жодних доказів, що територія відповідача перебувала в епіцентрі бойових дій та частково була окупована, також не надано доказів про наявність робітників, виплати заробітної плати, податків, зборів. 13 квітня 2022 року відповідачем, за місцезнаходженням юридичної особи, отримано Укрпоштою листа позивача про зміну кредитора у зобов`язання від 09 квітня 2022 року, що спростовує доводи представника про знаходження підприємства в окупації.

Крім того зазначає, що не всупереч обставинам військової агресії, а завдяки розгляду судом позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача про стягнення заборгованості, справа №624/184/22, останнім і було перерахувало на рахунок позивача 93150,00 грн.

Відповідно до відзиву від 30 червня 2022 року у справі №624/184/22, TOB «Слобожанське-Агро» просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки не визнавало наявність заборгованості.

Твердження представника відповідача, що позивач придбав право вимоги до ТОВ «Слобожанське-Агро» в розмірі 93150,00 грн, за ціною 50745,20 грн, в результаті чого отримавши прибуток від цього 42404,80 грн, що становить 84% від основного боргу - що підпадає під визначення надприбутку, не відповідає дійсності.

Оскільки, позивачем право вимоги було придбано за ціною 53028,73 грн, з яких 50745,20 грн було перераховано на рахунок ТОВ «Приват-Альянс», а 2283,53 грн на рахунок ТОВ «Ю.БІЗ», як винагорода оператора, через електронний майданчик якого подано цінову пропозицію (вказане підтверджується протоколом електронного аукціону від 21 лютого 2022 року).

Якщо слідувати методиці розрахунку представника відповідача, то прибуток ОСОБА_1 становив 43,07% ((93150-53028,73)x100/93150).

Чинне законодавство України не містить визначення поняття Надприбутку.

Позивач вказав, що на момент придбання ним права вимоги, офіційний курс НБУ гривні щодо долару США становив 1$ = 29,2549 грн, тоді як на момент перерахування відповідачем коштів 23 вересня 2022 року на його рахунок, офіційний курс НБУ гривні щодо долару США становив вже 1$ = 36,5686 грн, за вказаний період споживчі ціни зросли вдвічі, прогнозований рівень річної інфляції складе 35%, що в свою чергу взагалі ставить під сумнів факт отримання ОСОБА_1 прибутку.

Позиція відповідача.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування зазначає, що на підставі договору про відступлення права вимоги № UA-PS-2022-02-10-000030-3 від 06 квітня 2022 року ТОВ «Слобожанське-Агро» виконало свої грошові перед ОСОБА_1 в повному обсязі та 23 вересня 2022 року перерахувало на його рахунок 93150,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №10007 від 23 вересня 2022 року.

ОСОБА_1 придбав право вимоги до ТОВ «Слобожанське-Агро» в розмірі 93150,00 грн за ціною 50745,20 грн, в результаті отримавши прибуток від цього 42404,80 грн (не створивши при цьому ані копійки доданої вартості) і становить 84% від основного боргу що підпадає під визначення надприбутку.

Позивач намагається покласти на ТОВ «Слобожанське-Агро» надмірне фінансове навантаження, яке направлене зруйнувати баланс, що може призвести до втрати платоспроможності підприємства, а як наслідок спричинити соціальний вибух.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Слобожанське-Агро» (вул. Соборна, буд. 20/1, смт Слобожанське, Кегичівський район, Харківська область, 64020; ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 41662195) провадить свою діяльність в Харківській області, яка з початку військової агресії Російської Федерації, до недавнього часу перебувала в епіцентрі бойових дій та частково була окупована, що унеможливлювало виконання грошових зобов`язань ТОВ «Слобожанське-Агро» перед контрагентами.

Проте, ТОВ «Слобожанське-Агро», всупереч обставин, що виникли виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1

ТОВ «Слобожанське-Агро», як сільськогосподарське підприємство здійснює свою діяльність з недавнього часу кожне поле підприємства було полем бою.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з ТОВ «Слобожанське-Агро» інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за видаткової накладної №2 від 12 квітня 2019 року, що передано позивачеві за Договором про відступлення права вимоги №UA-PS-2022-02-10-000030-3 від 06 квітня 2022 року, саме на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України не можуть бути задоволенні, оскільки такі вимоги заявлені всупереч: Указів Президента України про введення та продовження воєнного стану в Україні; Листа Торгово-промислової палати України про виникнення форс-мажорних обставин в Україні; Норм Цивільного кодексу України.

Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

18 жовтня 2023 року позивач звернувся до Кегичівського районного суду Харківської області з позовом.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2022 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21 листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 17 листопада 2022 року заяву ТОВ «Слобожанське-Агро» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 21 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 23 листопада 2022 року заяву представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 01 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 22 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою суду від 05 січня 2023 року заяву представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, зазначив, що ознайомившись з відзивом представника відповідача має заперечення на посилання на форс-мажорні обставини через введення воєнного стан в Україні, вважає, що це не потрібно брати до уваги, оскільки позивач не просить стягнути штрафні станції, а просить стягнути інфляційні втрати та 3 % річних. Також надав пояснення, щодо його розрахунку з посиланням на позицію ВС України від 03 квітня 1997 року №62-97 та Інформаційний лист ВГСУ «Про практику застосування ВГС України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17 липня 2012 року № 01-06/928/2012 Інфляцiйнi втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то iнфляцiйнi втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що на підставі Договору про відступлення права вимоги № UA-PS-2022-02-10-000030-3 від 06 квітня 2022 року ТОВ «Слобожанське-Агро» виконало своє зобов`язання перед позивачем, перерахувавши на його рахунок 93150,00 грн. Просить суд врахувати введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, на підставі ст. 14, 14-1 ЗУ №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року та Статуту ТПП України, Торгово-промислова палата України листом №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайним, невідтворними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та, або фізичних осіб по договору та окремим податковим та, чи іншим зобов`язанням, обов`язком, виконання, яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Оскільки ТОВ «Слобожанське-Агро» основним видом діяльності є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур та відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Слобожанське-Агро» (вул. Соборна, буд. 20/1, смт Слобожанське Кегичівського району Харківської області) проводить свою діяльність в Харківській області, яка з початку військової агресії РФ, до недавнього часу перебувала в епіцентрі бойових дій та частково була окупована, що не уможливлювало виконання грошових зобов`язань перед контрагентом, проте всупереч обставин виконало своє зобов`язання. Зауважив, що ОСОБА_1 отримано надприбуток та позивач намагається покласти на ТОВ «Слобожанське-Агро» надмірне фінансове навантаження, що може призвести до втрати платоспроможності підприємства, а як наслідок спричинити соціальний вибух.

Заперечив, щодо розрахунку, вважає, що розрахунок позивача не відповідає дійсності, оскільки в розрахунок взятий повний місяць вересень.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги № UA-PS-2022-02-10-000030-3 від 06 квітня 2022 року ТОВ «Приват-Альянс» відступило ОСОБА_2 право вимоги до ТОВ «Слобожанське-Агро» на суму 93150,00 грн (копія, а.с.10-11), що виникло на підставі видаткової накладноi № 2 від 12 квітня 2019 року (копія, а.с.15).

Згідно платіжного доручення №10007 від 23 вересня 2022 року ТОВ «Слобожанське-Агро» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 93150,00 грн (копія, а.с.4).

Згідно розрахунку наданого позивачем за період з 14 квітня 2022 року по 22 вересня 2022 року 3% річних становить 1240,30 грн, та інфляційні втрати 12343,44 грн (а.с.74-75).

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У контексті статей 524, 533-535, 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Положення статті 11 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Тобто, відповідно до положень статті 11 ЦК України, рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, - за наявності прямої вказівки про це в законі.

Приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 цього ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 цього Кодексу).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20).

Отже, положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Згідно розрахунку наданого позивачем за період з 14 квітня 2022 року по 22 вересня 2022 року 3% річних становить - 1240,30 грн, та інфляційні втрати 12343,44 грн.

Представником відповідача заперечувався розрахунок, але не надано доказів на спростування розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних, тому суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунком, погоджується із ним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо заявленого клопотання представника про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною, то таке задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В даному випадку позивач заявив вимоги про відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Представник відповідача посилався на Укази Президента України про ведення та продовження воєнного стану в Україні та Лист Торгово-промислової палати України про виникнення форс мажорних обставин в Україні.

Торгова-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 (лист від 28 лютого 2022 року).

Відповідно до частини 2 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.

Тобто за договором купівлі-продажу відповідачу необхідно довести факт невиконання зобов`язання саме у зв`язку з введенням воєнного стану. Разом з цим, відповідачем не надано жодного доказу стосовно цього.

Відповідно до частини 2 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, незважаючи на те, що Торгово-промислова палата України розмістила загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин, вказане не є безумовною підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язання.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн (а.с.21), який підлягає стягненню на користь позивача з ТОВ «Слобожанське-Агро».

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договору купівлі-продажу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати у сумі 12343 (дванадцять тисяч триста сорок три) грн 44 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» на користь ОСОБА_1 3 % річних у сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 30 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України або через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанське-Агро», адреса: 64020, Харківська область, Кегичівський район, смт Слобожанське, вул. Соборна, буд. 20/1, ЄДРПОУ 41662195,

представник відповідача: Сидоренко Руслан Вікторович.

Суддя Н.М. Куст