Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 183/184/23
№ 1-кп/183/928/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2023 року Дніпропетровська обл.,
м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши упідготовчому судовому засіданнів залісуду кримінальнепровадження,внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №22022220000002078 від 25.06.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор пояснив, що обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами КПК України, підстав для його повернення прокурору немає, у зв`язку з чим вважає за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Обвинувачений та захисник також не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд встановив наступне.
Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Підстав для закриття провадження та повернення обвинувального акту прокурору не має.
Кримінальне провадження підсудне Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбаченіст. 315 КПК України, вирішені.
Відповідно до ч. 1ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні прокурор Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 заявив клопотання від 11.01.2023 р. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала на території тимчасово окупованого м. Куп`янськ Харківської області, у період часу з 04.07.2022 по вересень 2022 року, більш точний час вчинення кримінального правопорушення за об`єктивних причин встановити не виявилося можливим, виник злочинний умисел, направлений на здійснення дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації (далі рф) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади рф, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів зс рф на території України.
24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.11.2022№ 757/2022строк дії воєнного стану в Україніпродовжується з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.
Законом України від 16.11.2022р.№2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).
З початку військової агресії російської федерації, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було і м. Куп`янськ Харківської області, представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти російської федерації.
03.06.2022 на території м. Куп`янськ Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області під назвою «тимчасова цивільна адміністрація Харківської області», що створена та функціонує в інтересах російської федерації, та обрання її керівника громадянина України ОСОБА_7 . Надалі вказаний незаконний орган був перейменований в «тимчасову військово-цивільну адміністрацію Харківської області».
10.06.2022 головою т.зв «тимчасової військово-цивільної адміністрації Харківської області» ОСОБА_7 видано наказ №9/22 від 10.06.2022, згідно з яким затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «тимчасової цивільної адміністрації Вовчанського району Харківської області» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв. «тимчасової цивільної адміністрації Ізюмського району Харківської області» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області» (адміністративний центр у м. Куп`янськ), т.зв. «тимчасової цивільної адміністрації Харківського району Харківської області» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
18.07.2022 головою т.зв «тимчасової цивільної адміністрації Харківської області» ОСОБА_7 видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу у «військово-цивільну адміністрацію Харківської області», згідно з п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «військово-цивільні адміністрації». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.
Так, керівником т.зв. «тимчасової військово-цивільної адміністрації Куп`янського району Харківської області» призначено громадянина України ОСОБА_8 , яким у складі вказаного незаконного органу створено структурний підрозділ відділ освіти Куп`янського району, керівником якого призначено громадянина України ОСОБА_9 . До завдань вказаного підрозділу входило створення закладів освіти на території Куп`янського району Харківської області, підбір та призначення на посаду їх директорів, загальна організаційна, матеріально-технічна, інформаційна підготовка новостворених закладів освіти до навчального процесу відповідно до стандартів російської федерації та надання відповідних консультацій та методично-рекомендаційних матеріалів їх керівникам.
Надалі, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 04.07.2022, представниками окупаційної адміністрації держави-агресора створено заклад освіти під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташований за адресою: сел. Ківшарівка, 2-А, м. Куп`янськ, Харківська обл., 63734, на основі приміщень та матеріальних цінностей державного навчального закладу «Куп`янського регіонального центру професійної освіти».
У період тимчасової окупації м. Куп`янськ Харківської області окупаційною адміністрацією російської федерації всупереч законам України прийнято рішення про впровадження стандартів освіти російської федерації.
04.07.2022 ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу освіти окупаційної влади так званої «тимчасової цивільної адміністрації Харківської області» трудовим договором №1 від 04.07.2022 призначив ОСОБА_4 виконуючою обов`язки директора «Купянского регионального центра профессионального образования», яка у подальшому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з прямим умислом, у вищезазначеному навчальному закладі запровадила російську програму навчання, учням видано підручники російською мовою за російськими стандартами освіти. Крім того, ОСОБА_4 з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора закликала інших осіб до співпраці з державою-агресором шляхом направлення вчителям «Куп`янського регіонального центру професійної освіти» повідомлень про співпрацю з окупаційною владою.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 «Федерального закона "Об образовании в Российской Федерации"» від 29.12.2012 №273-ФЗ (далі закон №273-ФЗ) в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові російської федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови російської федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів та освітніх стандартів.
Відповідно до п. 6 ст. 2 закону №273-ФЗ федеральний державний освітній стандарт - сукупність обов`язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 закону №273-ФЗ федеральні державні освітні стандарти загальної освіти розробляються за рівнями освіти.
Стандарти основної загальної освіти (5-9 класи) у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 31.05.2021 № 287 "Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта основного общего образования" (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 05.07.2021 № 64101) (далі ФГОС № 287). Згідно з п. 32.1 цього стандарту, до навчального плану входять наступні обов`язкові для вивчення учбові предмети: російська мова, Література, Рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, Рідна література, Іноземна мова, Друга іноземна мова, Математика, Інформатика, Історія, Суспільствознавство, Географія, Фізика, Хімія, Біологія, Образотворче мистецтво, Музика, Технологія, Фізична культура, Основи безпеки життєдіяльності. Навчальний предмет «Математика» предметної галузі «Математика та інформатика» включає навчальні курси «Алгебра», «Геометрія», «Вірогідність і статистика». Відповідно до п. 15 цього стандарту програма основної загальної освіти, у тому числі адаптована, реалізується державною мовою російської федерації. Стандарти середньої освіти (10-11 класи) у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 17.05.2012 № 413 "Обутверждении федерального государственногообразовательногостандарта среднегообщего образования" (зареєстрований в міністерстві юстиції російської федерації 06.07.2012 № 24480) (далі ФГОС № 413). Згідно з п. 18.3.1 цього стандарту, учбовий план середнього середньої загальної освіти передбачає обов`язкове вивчення наступних учбових предметів на базовому та поглибленому рівні: російська мова, Література, Рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, Рідна література, Іноземна мова, Друга іноземна мова, Математика, Інформатика, Історія, Суспільствознавство, Географія, Фізика, Хімія, Біологія, Фізична культура, Основи безпеки життєдіяльності.
Так, ОСОБА_4 з метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, направленого на здійснення дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, визначених «Федеральным законом "Об образовании в Российской Федерации"» від 29.12.2012 №273-ФЗ, отримала в окупаційній адміністрації держави-агресора навчальні підручники російською мовою за освітньою програмою рф, які відповідно до змісту та довідкових відомостей, зазначених у них, відповідають стандартам освіти держави-агресора, зазначеним у ФГОС № 287 та ФГОС № 413.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України, тобто у здійсненні дій громадянкою України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти (колабораційна діяльність).
26.11.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у кримінальному провадженню №22022220000002078 від 25.06.2022 за ч. 3 ст. 111-1 КК України.
26.11.2022 о 13:50 годині на підставі ст. 208 КПК України фактично затримано ОСОБА_4 , про що було складено протокол затримання.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді триманні під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті.
Під час розгляду даного клопотання в Україні діє правовий режим воєнного стану.
Вважаю є достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачена ОСОБА_4
- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик ґрунтується на тому, що обвинувачена розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинені злочини може залишити місце свого мешкання, в тому числі шляхом виїзду з району, області або країни, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, у відповіді на виконання доручення начальник Куп`янського РВ УСБУ в Харківській області зазначив, що ОСОБА_4 зібрала речі та найближчим часом планує їхати до Польщі з подальшими планами виїзду до РФ країнами Прибалтики.
- обвинувачена ОСОБА_4 має безпосередній доступ до документації «Куп`янського регіонального центру професійної освіти», тому може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
- обвинуваченій ОСОБА_4 відомо місце проживання свідків вчинення кримінального правопорушення у вищевказаному кримінальному провадженні, показання яких, надані під час досудового розслідування, тому існує ризик того, що обвинувачена може здійснити спробу незаконного впливу на свідків, в тому числі шляхом здійснення погроз та залякувань з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду, які безпосередньо сприймаються судом лише в судових засіданнях (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, необхідно брати до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їм злочину, може вдатися до відповідних дій.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Злочин, вчинений ОСОБА_4 відноситься до злочинів проти основ національної безпеки України.
Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і держави. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Вчинений ОСОБА_4 злочин безперечно викликав суспільний інтерес не тільки на території Куп`янського району, а й по Україні в цілому.
Таким чином, застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, з урахуванням тяжкості вчиненого злочин (проти основ національної безпеки України) та наявності в даному кримінальному провадженні суспільного інтересу, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства та держави, не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством та не забезпечить запобігання зазначеним вище ризикам.
На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному провадженні буде не доцільним у зв`язку з відповідними ризиками.
Крім того, згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого
Беручи до уваги викладене, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачена ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а також наявність в даному кримінальному провадженні суспільного інтересу, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства та держави, застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному провадженні не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суперечитиме завданням визначеним кримінальним законодавством та не забезпечить запобігання зазначеним вище ризикам.
На цих підставах заявник клопотання просить продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання з підстав, викладених в ньому.
В судовомузасіданні обвинувачена ОСОБА_4 погодилася із заявленим клопотанням.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 погодилася із заявленим клопотанням.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно доч.1та ч.2ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 р. до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор в підготовчому судовому засіданні пояснив, що маються ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може здійснити спробу незаконного впливу на свідків.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України,а саме,обвинувачений ОСОБА_10 може переховуватись від суду, прокурор посилався лише на тяжкість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання її винною у інкримінованому злочині.
На підтвердження наявності вказаного ризику, окрім усних пояснень, прокурором не надано жодного доказу.
У зв`язку з цим суд вважає, що саме по собі тяжкість покарання не є беззаперечною підставою, яка доводить наявність вказаного ризику. Отже, існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177КПК України суд вважає реальне існування цього ризику (враховуючи, що обвинуваченій відомі прізвища та адреси свідків у цьому кримінальному провадженні), оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Як вище зазначалось ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, яке відноситься до нетяжких злочинів.
Відповідно доп.3ч.2ст.183КПК України,яке єзагальною нормою,запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Однак, спеціальною нормою ч. 6 ст. 176 КПК України, передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Таким чином, в даному випадку судом застосовується ч. 6 ст. 176 КПК України, яка є спеціальною по відношенню до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Отже, до обвинуваченої ОСОБА_4 можливо застосувати виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, а тому розмір застави у кримінальному провадженні судом не визначається.
Враховуючи викладене суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 314-316, 369-372, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Закінчити підготовче провадження і призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 год. 00 хв. на 27 січня 2023 р. в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області (Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Велика Ковалівка, 10-б).
Судовий розгляд проводити суддею одноособово.
В судове засідання викликати осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурора, обвинуваченого, захисника.
Клопотання від 11.01.2023 р. прокурора Куп`янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 заявленого у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань заявленого у кримінальному провадженні № 22022220000002078 від 25.06.2022 року у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 18 (включно) березня 2023 року, без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору, та направити до державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений 19 січня 2023 р. о 08 год. 15 хв.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 108476835, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 18.01.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 183/184/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: