Рішення № 10847421, 07.07.2010, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-385/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

07 липня 2010 року смт.Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді - Бутенко О.Ф.

при секретарі судового засідання - Сіренченко О.І.

за участю прокурора Грозана А.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Голованівського району в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі про перерахування пенсії з врахуванням щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з зазначеною заявою і вказав , що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 вказаного закону їй повинна була виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007- 2009 роках їй щомісячна соціальна допомога виплачувалася у значно меншому розмірі.

Частиною 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 та ст. 58 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти в межах своїх повноважень на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, несплата соціальної допомоги та її невиплата в повному обсязі є протиправною та такою, що суперечить Конституції та законам України.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом ,не можуть бути обмежені або скасовані іншим правовим актом.

Розмір державної соціальної допомоги дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 (тридцять) відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб . які втратили працездатність становить з 1 січня 2007 року 380 грн , з 1 квітня- 406 грн , з 1 жовтня- 411 грн.

Відповідно до закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб . які втратили працездатність становить з 1 січня 2008 року 470 грн , з 1 квітня- 481 грн , з 1 липня 482 грн, з 1 жовтня- 498 грн.

Соціальна допомога дітям війни у 2008 році виплачувалась у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , замість належних 30 % мінімальної пенсії за віком . що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб . які втратили працездатність. Тому недоплата соціальної допомоги дітям війни у 2008 році становить 20% від прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність . Сума недоплаченої соціальної допомоги за 2007 рік становить- 978 грн 90 коп , за 2008 рік -1456,80 грн.

Впродовж 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі також не виконувало вимоги ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Щомісячно дітям війни виплачувалася державна соціальна допомога в розмірі 10% замість 30%.

Згідно ч.1 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» 30% щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з січня по жовтень 2009 року складали 149 грн. 40 коп. щомісячно, з листопада по грудень 2009 року -171 грн 90 коп щомісячно.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2009 рік не зупиняв.

В 2009 році позивач ОСОБА_1 щомісячно отримувала державну соціальну допомогу в розмірі 10%, що складало 49 грн. 80 коп. Невиплачена щомісячна державна допомога дітям війни складає 20%, що в грошовому визначенні з 01.01.2009 р по 31.10.2009 р становить 996 грн, з 01.11.2009 р по 31.12.2009 р- 244грн 20 коп .

Загальна сума недоплаченої соціальної допомоги за 2007-2009 роки становить 3675 грн 90 коп.

Просить зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачу в цей період , судові витрати покласти на відповідача.

На попередньому розгляді справи прокурор Голованівського району , що діє в інтересах ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав .

Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про час, місце і дату розгляду справи , на попередній розгляд справи не з»явилася , надала заяву про слухання справи в її відсутність , позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області позов не визнав , надав суду заперечення, в якому зазначив , що ОСОБА_1 . є дитиною війни і іншими пільгами не користується . В 2009 році, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» , діяв прожитковий мінімум для осіб ,що втратили працездатність , в розмірах, що діяли в грудні 2008 року , тому позивачу в 2009 році виплачувалась надбавка в розмірі 49 грн 80 коп щомісячно.

Управління ПФУ в Голованівському районі є виконавчим органом , який діє на підставі законодавчих актів та нормативних документів.

В зв»язку з тим , що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України № 2195 відсутній , підстав для визнання дій УПФУ в Голованівському районі з невиплати позивачу доплати до пенсії як дитині війни неправомірними немає.

Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі . Справу слухати без участі представника УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області .

В судовому засіданні прокурор Голованівського району , що діє в інтересах ОСОБА_1 , позов підтримав з підстав , зазначених в заяві , просить позовні вимоги задовольнити, справу слухати в відсутність позивача та представника відповідача за їх заявами , витрати по оплаті державного мита покласти на державу, по оплаті ІТЗ на відповідача .

Враховуючи , що від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі , суд вважає можливим справу розглянути без участі сторін.

Суд ,заслухавши прокурора , дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов до висновку , що позов підлягає задоволенню .

Приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, щодитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в Голованівському районі Кіровоградської області , має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах цивільної справи: паспортом серії НОМЕР_1 (а/с-6), посвідченням № НОМЕР_2 (а/с-5) з відміткою «дитина війни», тобто на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії , передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» .

Згідно ст. 61 ЦПК України дана обставина доказування не потребує , як така , що визнається сторонами,суд не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання .

В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету .

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби , розмір і цільове спрямування цих видатків .

П.п. 3, 4 ст. 22 , ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено , що Управління Пенсійного Фонду , як головний розпорядник коштів місцевого бюджету , отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет і може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобовязання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення , яке встановлюється Законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет .

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами) дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами) на 2007 рік зупинено.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, положення статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами), яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - визнано таким, що не відповідає Конституції України (визнано неконституційним).

Згідно п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначене рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами , які виникли внаслідок дії положень статей Законів , що визнані неконституційними .

В ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має і на період до 09 липня 2007 року не поширюється .

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що з 09.07.2007 року- з дня прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 відновлено право позивача на нарахування та отримання ним підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком і його вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з п. 41 розділу II Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законоданчих актiв України” вiд 28.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 Закону України ?ро соцiальний захист дiтей вiйни”, викладена в новiй редакції , визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту”) до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ч.4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р № 3551-Х11 визначено , що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення №10-рп/2008, згідно якого положення, п. 36-100 роздiлу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними.

Отже, з 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування їй підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком.

У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.

Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.

Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат , які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат , вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2007-2009 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Судом встановлено , що позивач перебував на обліку в УПФУ в Голованівському районі і відповідач в 2007 соціальну допомогу , як дитині війни , йому не виплачував , в 2008 - 2009 роках виплачував позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком , тобто діяв неправомірно.

Таким чином , вимоги прокурора в інтересах позивача щодо зобов»язання відповідача в 2007-2009 р нарахувати та виплатити їй соціальну допомогу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсі за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягають задоволенню.

Управлінню Пенсійного фонду України в Голованівському районі належить здійснити перерахунок пенсії позивача за 2007-2009 роки та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням 10% доплат ,які були виплачені їй в цей період.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

В ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції,зазначено , що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.

Згідно довідки Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі позивач ОСОБА_1 в 2007 році державну соціальну допомогу як дитина війни не отримував , в 2008 р, в 2009 році одержував державну соціальну допомогу як дитина війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком .

Відповідно до приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб , що відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення (мінімальна пенсія за віком) в липні вересні 2007 року складав 406 грн , в жовтні грудні 2007 року - 411 грн.

Відповідно до приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб , що відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення (мінімальна пенсія за віком) встановлено в травні-червні 2008 року в сумі 481 грн , в липні-вересні 2008 року - 482 грн , в жовтні-грудні 2008 року - 498 грн.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб , що відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення (мінімальна пенсія за віком) встановлено в розмірах , що діяли в грудні 2008 року , тобто 498 грн.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб , що втратили працездатність , в листопаді та грудні 2009 року було збільшено до 573 грн.

Таким чином , 30% мінімальної пенсії за віком в липні вересні 2007 року складав 132 грн, в жовтні грудні 2007 року - 138 грн , в травні-червні 2008 року складав 141грн , 00 коп , в липні вересні 2008 року 144 грн 60 копи , в жовтні-грудні-2008 року , в січні-жовтні 2009 року - 149 грн 40 коп щомісячно, в листопаді-грудні 2009 року -171 грн 90 коп. щомісячно.

Враховуючи викладене , суд вважає, що відповідач зобов»язаний був з -9.07.2007 року по 31.12.2007 року , з 22.05.2008р по 31.12.2008 року , з 01 січня 2009 р по 31 грудня 2009 року нараховувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% зазначеної мінімальної пенсії за віком ( прожитковий мінімум для осіб , що втратили працездатність)

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони , які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається , як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 19 ЦК України передбачено , що особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Право на захист особа здійснює на свій розсуд . Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення , дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії , виданий органом державної влади , органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування , якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси осіб.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007-2009 роки відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , тобто в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , право позивача на зазначені виплати підлягає відновленню , а позов задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам , які мають статус дітей війни не може бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову .

Відповідно до п.1, п.3 , п. 15 положення про Пенсійний Фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади , діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики , одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання , інших виплат , які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел , визначених законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворенні в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим , областях , м. Києві та Севастополі, управління в районах , містах і районах у містах.

Згідно ст.. 44 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Позивачем предявлено позовні вимоги до управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області .

Судом встановлено , що позивач перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в управлінні Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області .

Таким чином, обовязок по нарахуванню та виплаті позивачу державної соціальної допомоги , передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області.

Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог так як саме на Пенсійний фонд України , який здійснює свої повноваження через відповідні управління , покладено обов»язок перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням.

З цих же підстав суд не може перебирати на себе обов'язки суб»єктів владних повноважень , покладених на них законом , і здійснювати перерахунок підвищення пенсії .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача , на користь якого ухвалено рішення , звільнено від сплати судового збору , він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки відповідно до п.34 ст. 4 Декрету КМУ № 7-93 від 21.03.1991 року «Про державне мито» управління пенсійного Фонду України звільняється від сплати державного мита, судові витрати підлягають компенсації за рахунок Державного бюджету України.

Задовольняючи вимоги позивача в частині зобов»язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу державну соціальну допомогу як дитині війни згідно ст. 6 зазначеного закону, суд вважає , що витрати по оплаті державного мита необхідно віднести на рахунок держави , по оплаті ІТЗ - на відповідача .

Керуючись ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 10,11,60,61,84,88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.10, 15,19,20,21 ЦК України ,Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р № 2199-1У , ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" ,від 09.07.2003 р № 1058-У1,Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 р", Рішенням Конституційного Суду України № 26рп/2008 від 27.11.2008 року , суд-

в и р і ш и в :

Позовну заяву прокурора Голованівського району в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі про перерахування пенсії з врахуванням щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачу в цей період .

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі , смт. Голованівськ , вул.. Леніна 48, розрахунковий рахунок 256083021235, МФО 323475, Код ЄДРПОУ 20650027 на користь держави витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 37 ( тридцять сім) грн..00 коп .

Витрати по оплаті держмита віднести за рахунок Державного бюджету .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 20 ( двадцяти ) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10( десяти ) днів з дня проголошення рішення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення в такий же строк з дня складання повного рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк , рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку .

У разі подання апеляційної скарги рішення суду , якщо його не скасовано , набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи .

СУДДЯ: підпис

Копія вірно

СУДДЯ: