Вирок № 108472908, 16.01.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.01.2023Справа № 643/1384/22 Провадження № 1-кп/554/50/2023

В И Р О К

Іменем України

16 січня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

обвинуваченої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221170003398 по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, освіта середня, не заміжньої, не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

10 грудня 2021 року, близько 20 години, обвинувачена ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем мешкання в АДРЕСА_1 зі своєю матір`ю ОСОБА_8 та батьком ОСОБА_9 , де вживала спиртні напої, діючи умисно, на ґрунті стійких неприязних відносин, які склалися з її батьком ОСОБА_9 через побутові та особисті проблеми, в ході словесного конфлікту, який виник у зв`язку з відмовою пригостити останнього спиртним напоєм, нанесла останньому по черзі п`ять прицільних ударів клинком кухонного ножа, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: три рани у середній частині стегна, глибиною 1, 0,7 і 0,5 см кожна та одну рану у верхній третині гомілки, глибиною 0,1-0,3 см, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя, а також одну рану у середній третині стегна, глибиною 1,7 см, яка по ходу раньового каналу повністю перетинає стегнову вену, яка кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Цього ж дня, в період часу з 20 год до 20 год 28 хв, ОСОБА_9 помер на місці вчинення злочину.

Причиною смерті потерпілого ОСОБА_9 стала масивна крововтрата у зв`язку із пошкодженням стегнової вени.

Кваліфікація дій обвинуваченої судом

Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Кваліфікуючи дії обвинуваченої за ч. 2 ст. 121 КК України, суд керується положеннями ч. 1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитана в ході судового розгляду справи обвинувачена ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала частково та показала, що 10 грудня 2021 року, вона після відвідування стоматологічної клініки зайшла на ринок, де вжила спиртного та повернулася додому. Весь день перебувала вдома в своїй кімнаті та близько 19 год 30 хв зайшла на кухню, щоб повечеряти. В цей час туди зайшов і її батько, який також перебував у нетверезому стані та поводив себе досить агресивно. В його присутності вона налила собі та випила горілку, а в його проханні пригостити спиртним відмовила, в зв`язку з чим між ними виник словесний конфлікт, в ході якого він почав ображати її нецензурною лайкою. Намагаючись уникнути продовження сварки, вона спробувала піти до себе в кімнату, для чого вийшла в коридор, де на її шляху появився потерпілий, з яким вона ненароком зіштовхнулася, внаслідок чого останній присів на стілець. Зразу ж після цього, потерпілий встав із стільця, наніс їй удар кулаком правої руки в обличчя, а іншою рукою схватив за волосся та викрикнувши: «Я тебе породив, я тебе й уб`ю», почав тягнути вниз, внаслідок чого вона вдарилась головою об стіну. Побоюючись, що останній може її покалічити, з метою захисту від застосованого щодо неї насильства, почала відмахуватись від нього ножем, який тримала в руці та яким випадково нанесла удари в ділянку ноги потерпілого. Зразу ж після цього останній відпустив її та спробував піти, але не зміг, так як знепритомнів та впав на підлогу. Побачивши це, вона зайшла до ванної кімнати, залишила там ніж, яким заподіяла тілесні ушкодження, взяла ганчірку, якою почала зупиняти кровотечу та витирати кров.

Наголосила, що вбивати та заподіювати тяжкі тілесні ушкодження батьку вона не бажала та спричинила їх не умисно, а в стані необхідної оборони, захищаючи себе від протиправних дій, які вчинював щодо неї останній.

Свої показання обвинувачена ОСОБА_7 про факт, місце та обставини спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження підтвердила 13 січня 2022 року під час слідчого експерименту за її участю в ході досудового розслідування, протокол із відеозаписом про що було досліджено в суді (том 2 а. к. п. 237 - 241).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10-14/3/10-12/3393-С/21 (том 2 а. к. п. 62 - 63) показання обвинуваченої ОСОБА_7 про нанесення ушкодження, зокрема колото-різаних ран правого стегна ОСОБА_9 , надані нею 13 січня 2022 року під час проведення слідчого експерименту, не суперечать об`єктивним судово-медичним даним, отриманим у ході проведення судово-медичної експертизи трупу.

Аналізуючи показання обвинуваченої, в яких вона ствердила про її присутність на місці вчинення злочину, визнання нею факту конфлікту з потерпілим та спричинення йому тяжкого тілесного ушкодження по механізму, локалізації та кількості нанесених ударів, способу їх заподіяння, а також знаряддя вчинення злочину, та оцінюючи їх у сукупності з іншими доказами по справі, суд виходить з їх повної відповідності та узгодженості як між собою, так і з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, а тому бере до уваги як такі, що в цій частині відповідають дійсності та є правдивими.

Разом із тим, судом критично оцінюються її показання в частині відсутності в неї умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, які за своїми наслідками призвели до його смерті з підстав алогічності та очевидної невірогідності її суджень, заявлених, на думку суду, з метою захисту від пред`явленого обвинувачення та уникнення покарання за вчинене. Крім того, це спростовується також і сукупністю досліджених в суді та оцінених відповідно до вимог закону доказів.

Зокрема, суд поза розумним сумнівається у відсутності цього наміру у обвинуваченої, так як підтвердженням факту його наявності, на думку суду, свідчить те, що сама по собі подія злочину мала місце в коридорі квартири, куди обвинувачена ОСОБА_7 вийшла з кухні. При цьому, якщо вона мала намір піти в спальну кімнату, як вона про це стверджує, для того, щоб конфлікт не розвивався, то залишається незрозумілим, з якою метою нею був взятий ніж з кухні. Отже, наявність в неї ножа в коридорі, на думку суду, свідчить не про те, що вона оборонялася ним проти здійснюваного щодо неї насильства зі сторони батька, а про те, що він був взятий нею умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому.

Констатуючи викладене, суд звертає увагу на те, що виходячи з кухні в коридор з метою припинити сварку, ОСОБА_7 першою розпочала здійснювати фізичне насильство, штовхнувши потерпілого, який зустрівся їй на шляху, з достатньою силою, внаслідок чого він упав на стілець, що, в свою чергу, спростовує показання обвинуваченої про те, що вона зробила це ненароком, і тільки після цього, як вона стверджує, останній почав здійснювати протиправні дії насильницького характеру відносно неї, від яких в подальшому вона нібито захищалася.

Отже, твердження останньої про те, що вона діяла в стані необхідної оборони та виключно з метою захисту проти здійснюваного проти неї насильства, на думку суду, є надуманими, алогічними та суперечать обставинам встановленим судом, за яких потерпілому були спричинені тілесні ушкодження.

Крім того, наявність в руці обвинуваченої ножа під час цих дій, на думку суду, свідчить також про те, що він, в будь-якому разі, був взятий нею при виході з кухні до того, як відносно неї почалось застосовуватись насильство з боку потерпілого, тобто до початку нападу, від якого б вона мала підстави захищатись. На переконання суду, будь-які твердження обвинуваченої про те, що ніж в її руках опинився випадково, а не з метою його застосування для спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, є алогічними, так як ніякими іншими об`єктивними обставинами, яким б це викликалось, ні нею особисто, ні дослідженими під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді не пояснюються та з них не випливають.

Зважаючи, на похилий вік батька, якому було вісімдесят п`ять років, враховуючи їх різницю в віці, що становить близько тридцяти п`яти років, а також стан сп`яніння, в якому обвинувачена та потерпілий перебували, суд приходить до висновку про те, що всіх обставин події, які відбувалися, остання не може так чітко пам`ятати, як вона про це стверджує, у зв`язку з чим її показання в цій частині судом і розцінюються як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намір переконати суд у невідповідності очевидних фактів дійсності з метою спростування наявних об`єктивних доказів, наданих стороною обвинувачення, які свідчать про її винуватість у вчиненому та уникнення покарання за це.

Подальші дії обвинуваченої також свідчать про те, що мали місце саме умисні дії щодо її батька, так як ОСОБА_7 , розуміючи, що спричинила тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, бачачи, що останній після їх нанесення фактично не подає ознак життя, одразу ж повідомила матері про подію для того, щоб та викликала як карету швидкої медичної допомоги, так і працівників поліції. Таким чином, її послідуюча поведінка свідчить про те, що остання розуміла наслідки своїх дій і діяла адекватно тій обстановці, в якій перебувала, та бажала не допустити настання смерті батька.

Аналіз досліджених під час судового розгляду справи доказів підтверджує, що з боку потерпілого був відсутній акт суспільно-небезпечного посягання, який вимагав би негайного відвернення таким чином. Сама лише сварка, що раптово виникла, між ними, зокрема з підстав відмови ОСОБА_7 пригостити спиртним батька, а також його дії, які виразилися у хватанні її за волосся та спричиненні удару в ділянку обличчя, вчинені ним у відповідь на здійснювані проти нього дії насильницького характеру, що виразились у штовханні, не можуть розцінюватися як такі, що створювали б небезпеку для обвинуваченої та необхідність використовувати для захисту від нього кухонного ножаю.

Таким чином, досліджені безпосередньо судом докази по матеріалах кримінального провадження спростовують версію обвинуваченої про здійснення відносно неї насильства зі сторони батька та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до його смерті, саме з метою подолання вчиненого проти неї нападу та захисту від нього, припускаючи навіть, що такий мав місце. В такому разі, на думку суду, інтенсивність захисту з явною очевидністю перевищувала інтенсивність нападу і встановленими судом обставинами вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення не викликалась. З цих підстав суд і розцінює її показання про обставини вчинення інкримінованого їй злочину, як такі, що не відповідають дійсності.

Зважаючи на кількість тілесних ушкоджень та силу, з якою вони були нанесені обвинуваченою, про що свідчить глибина, зокрема раньового каналу на тілі потерпілого, який став фатальним для нього та становить 1,7 см, суд вважає, що ОСОБА_7 на ґрунті неприязних відносин, які між ними виникли, фактично здійснила напад на потерпілого ОСОБА_9 та умисно нанесла йому ці тяжкі тілесні ушкодження, які за своїми наслідками призвели до смерті останнього.

Вважаючи вину обвинуваченої доведеною, суд виходить з такого.

Потерпіла ОСОБА_5 , яка являється рідною сестрою обвинуваченої, показала суду, що 10 грудня 2021 року їй зателефонувала мати та повідомила, що батько перебуває в непритомному стані. Коли приїхала до їх місця мешкання, що в АДРЕСА_1 , то побачила, що батько лежав на підлозі в коридорі квартири весь в крові та був непритомним. Вона одразу ж викликала карету швидкої медичної допомоги, яка по приїзду до їх квартири, констатувала смерть потерпілого, після чого викликали й поліцію. Обвинувачена була в нетверезому стані та не була в розпачі, а в цей час сиділа та вживала спиртні напої. На місці події ОСОБА_7 сказала їй, що вбила батька ножем, який знаходився на місці події, однак обставин вчинення злочину не розповіла. Зазначила, що як обвинувачена, так і потерпілий часто вживали спиртні напої та між ними неодноразово виникали конфлікти на сварки.

Допитаний в ході судового розгляду кримінального провадження свідок ОСОБА_10 - працівник карети швидкої медичної допомоги, показала суду, що 10 грудня 2021 року, близько 20 години, виїжджала за викликом на місце пригоди в кв. АДРЕСА_2 , прибувши куди, побачила потерпілого ОСОБА_9 , який лежав в коридорі на підлозі в крові та був мертвим. Кров була також на унітазі та на підлозі в туалеті, велика калюжа крові була під трупом потерпілого, біля якого лежала ганчірка, насичена кров`ю. Одразу ж на місці констатувала смерть потерпілого. В іншій кімнаті знаходилась літня жінка, яка сказала їй, що нічого не чула. Повідомила їй, що викликала карету швидкої медичної допомоги її донька, яка щойно перед цим повернулась з роботи і нічого не чула та не бачила. В кімнаті, крім них, перебувала ще одна жінка, яка була в стані алкогольного сп`яніння, й також ствердила, що нічого не бачила. Зразу ж після констатації факту смерті потерпілого, вона про виявлене повідомила службу «102».

Свідок ОСОБА_8 , яка являється матір`ю обвинуваченої, показала суду, що 10 грудня 2021 року вона перебувала вдома, а її донька ОСОБА_7 пішла на базар, звідки повернулася вже в стані сп`яніння. Зазначила, що вона не бачила, що саме трапилось між донькою та батьком останньої ОСОБА_9 , так як перебувала в спальній кімнаті, лише чула як чоловік упав. Пізніше побачила потерпілого, який лежав в коридорі в крові та дізналася, що поранення були спричинені ножем. Її чоловік помер відразу ж на місці вчинення злочину, не сказавши ні слова. Вона зразу ж зателефонувала іншій донці - ОСОБА_5 , і повідомила їй про те, що трапилось та попросила приїхати. Повідомила, що сварки і конфлікти між її чоловіком та ОСОБА_7 виникали часто і саме тоді, коли вони розпивали спиртне. При цьому зазначила, що перед вбивством будь-яких сварок не було, так як ніякого шуму вона не чула.

Протоколом огляду від 10 грудня 2021 року (том 1 а. к. п. 186 - 215) зафіксовано місце вчинення злочину, яким явилося місце мешкання обвинуваченої ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_9 , - квартира АДРЕСА_2 , при вході в яку зафіксовано факт наявності трупу ОСОБА_9 , на якому в середній та нижній третині правого стегна по лівій боковій поверхні є дві лінійні рани, зокрема 1,5х0,1 см та 1,6х0,1 см, відповідно. Дещо вище правого колінного суглобу наявні ще дві рани по 0,6х0,1 см. На підлозі під трупом зафіксовано наявність масивного нашарування РБК зі згустками темно-червоного кольору. Також сліди РБК наявні на кистях, спині та нижніх кінцівках трупу. Крім того, згустки РБК виявлені на підлозі коридору, де знаходився труп ОСОБА_9 та туалеті, зокрема на передній частині унітазу та туалетному бачку. Сліди РБК виявлено також у чавунній ванні в змиві для води. В цій же кімнаті знаходилась ганчірка зеленого кольору з волоссям та слідами РБК. З права біля входу у ванну кімнату в куті знаходилась дерев`яна полиця, на другому ряді якої виявлено ніж загальною довжиною 22 см, довжиною леза 11 см, шириною леза 2,3 см та його товщиною 1 мм зі слідами РБК. На кухні зліва від входу вздовж стіни на підлозі знаходилося відро для сміття, на якому виявлено сліди РБК. В цій же кімнаті на стільці виявлено фрагмент ганчірки синьо-жовтого кольору за слідами РБК.

Вказані у протоколі та додатках до нього відомості підтверджують встановлені судом обставини щодо місця спричинення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, що в свою чергу відповідає, як свідченням потерпілої та свідків, допитаних під час судового розгляду кримінального провадження, так і поясненням самої обвинуваченої.

При цьому, оглядом не встановлено наявності крові в самому приміщенні кухні квартири, що свідчить про її відсутність та підтверджує той факт, що тяжке тілесне ушкодження було спричинено потерпілому саме в коридорі, що в свою чергу доводить цілеспрямований характер дій обвинуваченої на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, що за своїми наслідками призвело до смерті потерпілого, так як обвинувачена спочатку взяла ніж з кухні, а потім фактично переслідуюючи потерпілого, для чого підійшла до нього, коли він проходив по коридору квартири, де спочатку штовхнула його, а потім, нанесла п`ять ударів ножем в ділянку ноги останнього.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10-12/3393-С/21 (том 2 а. к. п. 44 - 49) причиною смерті ОСОБА_9 явилась масивна крововтрата, внаслідок ушкодження стегнової вени при використанні гострого предмету.

Виходячи з розвитку трупних явищ описаних в протоколі огляду трупу та триманих при експертизі трупу, можна вважати, що смерть ОСОБА_9 настала не більш ніж за 1,5-2 години до його огляду на місці події.

На трупі ОСОБА_9 виявлені такі ушкодження на правому стегні: рана № 1 - відстань від підошвенної поверхні до рани 61 см. Розташована у середній третині стегна, горизонтально по відношенню до поздовжньої, розмірами 3х2 см; рана № 2 - відстань від підошвенної поверхні до рани 55 см, розташована у середній третині стегна, розмірами 2х0,2 см; рана № 3 - відстань від підошвенної поверхні до рани 52 см, розташована у середній третині стегна, розмірами 1,1х0,2 см; рана № 4 - відстань від підошвенної поверхні до рани 51 см, в середній третині стегна, розмірами 1х0,1 см; рана № 5 - відстань від підошвенної поверхні до рани 23 см, в верхній третині гомілки, розмірами 0,4х0,1 см.

Усі вказані вище рани мають характер прижиттєвих та утворилися незадовго або перед настанням смерті ОСОБА_9 від дії гострокутної зброї типу прямолінійного клина ножа з односторонньою заточкою та П-поподібним у поперековому перерізі та товщиною обуха близько 0,1 см.

Смертельною являлась рана № 1. За ступенем тяжкості зазначене вище ушкодження має ознаки тяжких тілесних ушкоджень стосовно до живих осіб.

Таким чином, між нанесенням ушкодження правого стегна і смертю ОСОБА_9 є прямий причинний зв`язок.

Інші рани за ступенем тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень стосовно до живих осіб та відношення до смерті ОСОБА_9 не мають.

Також при експертизі трупу виявлені непрямі переломи 8-11 лівих ребер по середньо-пахвовій лінії. Ці ушкодження мають ознаки прижиттєвих та утворились від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі незадовго або безпосередньо перед настанням смерті. За ступенем тяжкості зазначені вище ушкодження мають ознаки середньої тяжкості тілесних ушкоджень, стосовно до живих осіб, та відношення до настання смерті не мають.

Смерть ОСОБА_9 наступила після нанесення колото-різаних ран правого стегна, а саме рани № 1 та наступила в короткий проміжок часу, обчислюваний хвилинами, можливо до години, по мірі наростання крововтрати.

Тілесні ушкодження, а саме колото-різані рани стегна утворились в результаті дії одного чинника (предмета), а саме клинка ножа. Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг здійснювати самостійні дії (бігати, ходити, ковзати) в обмеженому обсязі, по мірі наростання крововтрати.

На підставі результатів судово-медичної експертизи крові та сечі трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в кількості: в крові - 2,67 ‰, а в сечі - 2,56 ‰.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 17-13/187-МКС/3393-С/21 (том 2 а. к. п. 52) на клапті шкіри з раною правого стегна від трупа ОСОБА_9 , на кінцях і стінках рани, а також на шкірі в ділянці рани будь-яких сторонніх включень (текстильних волокон, деревини, скла тощо) не виявлено.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 17-13/189-МКС/3393-С/21 (том 2 а. к. п. 55 - 56) на клапті шкіри від трупа ОСОБА_9 встановлена одна рана з властивостями колото-різаної рани, що утворена одноразовою дією одностороннє-гострого, плоского, типу клинка ножа, колючо-ріжучого предмета, з лезом середньої гостроти, обухом «П» - подібного поперечного перетину. Найбільша ширина зануреної частини клинка цього предмета була не більше 1,6 см.

Згідно висновку експертизи № 13/2713 С/21 (том 2 а. к. п. 57 - 58), складеного на підставі проведеної судово-медичної експертизи мікропрепаратів із внутрішніх органів від трупа ОСОБА_9 встановлено:

вогнищевий крововилив у «м`язах з ділянки переломів ребер» з мінімальними реактивними змінами без проявів перифокальної запальної реакції;

дифузний крововилив у ділянці жирової тканини із зони «ушкодження артерій з області правого стегна (рана)» з мінімальними реактивними змінами та без проявів перифокальної запальної реакції;

нерівномірне кровонаповнення та набряк строми внутрішніх органів. Набряк речовини головного мозку, дрібні крововиливи навколо деяких повнокровних судин у ньому;

у легенях - морфологічні ознаки дифузного альвеолярного ураження з гіперплазією та десквамацією альвеолярного епітелію, осередками продуктивної запальної інфільтрації у інтерстиційній тканині. Пневмофіброз;

помірна гіпертрофія та дистрофія міокарду. Склероз інтрамуральних артерій, дифузний кардіосклероз. Склероз ниркових артерій, вогнищевий нефросклероз. Дисемінований жировий гепатоз.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10-14/4/10-12/3393-С/21 (том 2 а. к. п. 83 - 85) на тілі ОСОБА_9 виявлені колото-різані пошкодження правого стегна. Ці ушкодження були нанесені одностороннім гострим, з П-подібним обушком клинком, за типом ножа. Беручи до уваги параметри ран, отриманих при експертизі трупу та параметри ножа, представленого на експертизи, слід вважати, що вони були нанесені ножем, представленим на експертизу, параметри якого співпадають з параметрами ран.

Вказаним доказом встановлено знаряддя вчинення злочину, яким явився кухонний ніж з кв. АДРЕСА_2 , що не спростовувалось і самою обвинуваченою під час судового розгляду матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 15-12/70-С/2022 (том 2 а. к. п. 183 - 186) на кухонному ножі, вилученому в ході огляду місця події в АДРЕСА_1 , виявлені сліди крові людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_9 . Від обвинуваченої ОСОБА_7 ця кров походити не могла.

Згідно висновків судово-медичної експертизи № 14/771-С/21, № 14/769-С/21, № 14/770-С/21, № 14/766-С/21, № 14/767-С/21, № 14/768-С/21 (том 2 а. к. п. 95 - 97, 102 - 104, 110 - 112, 118 - 119, 125 - 126, 131 - 132) на спортивному купальнику, вилученому в ході огляду місця події, на належних ОСОБА_9 футболці з довгими рукавами та гамашах, на майці, укорочених штанах та шкарпетках ОСОБА_7 , знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_9 не виключається, а від ОСОБА_7 кров на цих об`єктах виникнути не могла.

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз № 15-12/1118-С/2021/2022, № 15/12/1122-С/2021/2022, № 15-12/1120-С/2021/2022 (том 2 а. к. п. 191 - 194, 199 - 201, 218-220) на фрагменті тканини, лінолеуму та марлевому тампоні-змиві зі зливного отвору, вилучених 11 грудня 2021 року в ході огляду місця події, виявлені сліди крові людини, які належать особі чоловічої генетичної статі та можуть походити від потерпілого ОСОБА_9 . Від обвинуваченої ОСОБА_7 ця кров походити не могла.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого (том 2 а. к. п. 231) 11 грудня 2021 року на підставі постанови прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова було проведено медичний огляд ОСОБА_7 , за результатами якого в останньої виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а також встановлено вміст етилового спирту у видихуваному повітрі - 0,78 ‰, у сечі - 1,4 ‰ та в крові - 0,83 ‰.

Відповідно до висновку експерта № 09/1941-С/2021 (том 2 а. к. п. 236) у ОСОБА_7 мали місце наступні тілесні ушкодження: синець на голові. Це пошкодження утворилось від ударної дії тупого твердого предмета(ів), і могло бути отримано в строк в межах 2-4 діб до огляду. Цей висновок підтверджується виглядом, характером пошкоджень, а також кольором синця. За ступенем тяжкості синець викликав незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя.

Аналіз наведеного, поза розумним сумнівом, дає підстави суду прийти до висновку, що саме обвинувачена ОСОБА_7 і за обставин, викладених в обвинувальному акті, спричинила тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 , які спричинили смерть останнього. Її ж твердження про те, що тілесні ушкодження потерпілому нею були спричинені виключно з метою захисту від застосованого до неї насильства судом оцінюється критично з вищенаведених підстав. При цьому суд, крім сукупності наведених вище доказів, виходить з визнання обвинуваченою самого факту нанесення потерпілому ножових ударів у вказані в обвинувальному акті часі, локалізації та характеру заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Так, судом безперечно встановлено, і цього не заперечує сама обвинувачена, що в зазначені в обвинувальному акті час і місці вона знаходилась за місцем мешкання в АДРЕСА_1 , де перебував і потерпілий - її батько ОСОБА_9 . Під час перебування там, обвинувачена нанесла потерпілому п`ять ударів ножем, які призвели до смерті останнього. Отже, судом безперечно встановлено, що потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження саме від обвинуваченої. Аналіз наведеного дає підстави суду констатувати, що тяжкі тілесні ушкодження були нанесені потерпілому саме обвинуваченою за обставин і способом, викладених в обвинувальному акті і не в стані необхідної оборони, як вона про це стверджує, про що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, а в процесі фактичного нападу на потерпілого самою обвинуваченою та умисного нанесення нею тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

Оцінюючи мотиви злочинних дій обвинуваченої, суд вважає, що вона вчинила саме умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому, що призвело до його смерті, на що вказує поведінка обвинуваченої до, під час та після конфлікту, а також кількість, характер та спосіб нанесення нею тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 .

Ці обставини, на переконання суду, дають підстави констатувати, що обвинувачена ОСОБА_7 розуміла і передбачала не тільки можливість, а й виключну закономірність нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, а отже про наявність прямого причинного зв`язку між діями обвинуваченої та наслідками, що наступили.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд не знаходить.

Обставинами, що обтяжують її покарання, суд визнає вчинення нею злочину в стані алкогольного сп`яніння, що слідує з виписки із медичної карти амбулаторного хворого, а також це підтвердила вона сама, даючи показання в суді, наголосивши на тому, що того дня в цілому й перед моментом вчиненням злочину, зокрема, вона дійсно вживала горілку, а також вчинення злочину щодо особи похилого віку, яким являвся потерпілий.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд згідно з вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеристику її особи,яка схильна до зловживання спиртними напоями, її поведінку, як під час скоєння правопорушення, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, не є проявом усвідомлення суспільної небезпечності своїх діянь та їх наслідків, намаганням применшити суспільну небезпечність своїх протиправних дій та себе як особи, що їх вчинила, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, наявність обставин, що обтяжують покарання та відсутність тих, що його пом`якшують, і приходить до висновку про необхідність призначення їй покарання у виді позбавлення волі, вважаючи, що це буде необхідним й достатнім для її виправлення, перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів як нею самою так і іншими особами, а також соціальної реабілітації.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує також висновок судово-психіатричної експертизи № 43 від 19 січня 2022 року (том 2 а. к. п. 213 - 215), згідно з яким ОСОБА_7 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 виявляла ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебувала у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, позатимчасового розладу психічної діяльності. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Мотиви інших рішень

Оскільки обвинувачена засуджується до покарання у виді позбавлення волі, яке має відбувати реально, то суд вважає за необхідне з метою виконання вироку та відбування покарання, а також запобіганню ризиків, встановлених ст. 177 КПК України, обраний щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Процесуальні витрати по матеріалах кримінального провадження становлять 2917,54 грн і підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Арешти накладені відповідно до ухвал Московського районного суду м. Харкова від 16, 17 та 21 грудня 2021 року, підлягають скасуванню.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_11 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначити їй основне покарання у виді семи років і шести місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 16 січня 2023 року.

Речові докази в цьому кримінальному провадженні, визнані такими відповідно до постанов слідчого від 11, 13 та 20 грудня 2021 року: металеві шампури, металеву решітку зі змиву у ванній кімнаті, жіночу куртку чорного кольору, пару шкарпеток чорного кольору, майку зеленого кольору, штани синього кольору, мобільний телефон «Samsung» в корпусі червоного кольору з карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_2 IMEI: НОМЕР_3 , - повернути за належністю; DVD-R диски «Axent», об`ємом 4,7 GB - зберігати при матеріалах кримінального провадження; всі інші - знищити.

Арешт, накладений відповідно до ухвал Московського районного суду м. Харкова від 16, 17 та 21 грудня 2021 року, - скасувати.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_11 на користь держави 2917,54 грн процесуальних витрат.

До набрання вироком законної сили обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.

Зарахувати в строк відбування покарання з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення, час її тримання під вартою в зв`язку з обранням щодо неї цього запобіжного заходу, з 10 грудня 2021 року по 16 січня 2023 року.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_12