Рішення № 10847166, 16.06.2010, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 2--279/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

16 червня 2010 року смт.Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді - Рудь Н.В.

при секретарі судового засідання - Максютенко О.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з зазначеною заявою і вказала , що згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни.

За її позовом до відповідача Голованівський районний суд постановою від 18.09.2009 року зобов»язав відповідача перерахувати її пенсію та виплатив їй вище згадану допомогу з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.

Згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відповідач повинен виплачувати їй щомісячно державну соціальну допомогу, як дитині війни, в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Виплачує 10%, що у грошовому еквіваленті складає 49.80 грн..

Відповідно ч.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» встановлені цим законом соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншим правовим актом.

Ст. 28 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 01.01.2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено 498 грн., з 01.11.2009 року 573 грн.. Відповідач зобов»язує вище згадану допомогу виплачувати з 01.01.2009 року до 01.11.2009 року у розмірі 149.40 грн., з 01.11.2009 року до сьогоднішнього часу 171.90 грн., щомісячно.

Не виплаченої вказаної допомоги з 01.01.2009 року до 01.11.2009 року 996 грн., з 01.11.2009року до 01.03.2010 року 488,40 грн. борг 1484 грн..

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не зупиняє і не обмежує дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач зобовязаний виконувати її в повному обсязі. Своїми діями відповідач спричинив їй майнову шкоду в сумі 1484,40 грн ..

Просить стягнути з відповідача на її користь невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 20% з 01 січня 2009року до 01 березня 2010 року , 1484,40 грн., держмито 51 грн., ІТЗ 120 грн., витрати на юридичну допомогу 60 грн..

Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про час, місце і дату розгляду справи , на попередній розгляд справи не з»явилась , надала заяву про слухання справи в її відсутність , позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області позов не визнав , надав суду заперечення, в якому зазначив , що ОСОБА_1 є дитиною війни і іншими пільгами не користується . В 2009 році , відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» , діяв прожитковий мінімум для осіб ,що втратили працездатність , в розмірах, що діяли в грудні 2008 року , тому позивачу в 2009 році виплачувалась надбавка в розмірі 49 грн 80 коп щомісячно.

Управління ПФУ в Голованівському районі є виконавчим органом , який діє на підставі законодавчих актів та нормативних документів.

В зв»язку з тим , що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України № 2195 відсутній , підстав для визнання дій УПФУ в Голованівському районі з невиплати позивачу доплати до пенсії як дитині війни неправомірними немає.

Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі . Справу слухати без участі представника УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області .

Враховуючи , що від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі , суд вважає можливим справу розглянути без участі сторін.

Суд , дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов до висновку , що позов підлягає задоволенню .

Приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, щодитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в Голованівському районі Кіровоградської області , має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах цивільної справи тобто на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії , передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» .

Згідно ст. 61 ЦПК України дана обставина доказування не потребує . як така , що визнається сторонами,суд не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання .

В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету .

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби , розмір і цільове спрямування цих видатків .

П.п. 3, 4 ст. 22 , ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено , що Управління Пенсійного Фонду , як головний розпорядник коштів місцевого бюджету , отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет і може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобовязання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення , яке встановлюється Законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет .

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з п. 41 розділу II Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законоданчих актiв України” вiд 28.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 Закону України ?ро соцiальний захист дiтей вiйни”, викладена в новiй редакції , визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту”) до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ч.4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р № 3551-Х11 визначено , що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення №10-рп/2008, згідно якого положення, п. 36-100 роздiлу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними.

Отже, з 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування їй підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком.

Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат , які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат , вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 та в січні лютому -2010 р дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Судом встановлено , що позивач перебувала на обліку в УПФУ в Голованівському районі і відповідач в 2008 р , 2009 році та в січні- лютому 2010 р виплачував позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком , тобто діяв неправомірно.

Згідно Постанови Голованівського районного суду від 18.08.2009 року УПФУ в Голованівському районі перерахувало та виплатило позивачці підвищення до пенсії з 09.07.2007 до 31.12.2007 та з 22.05.2008 до 31.12. 2008 року включно . З 01 січня 2009 року по лютий 2010 року права позивачки знову порушуються .

Таким чином , вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь невиплаченої соціальної допомоги підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсі за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягають задоволенню.

Управлінню Пенсійного фонду України в Голованівському районі належить здійснити перерахунок пенсії позивача за 2009 рік та за січень-лютий 2010 р та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням 10% доплат ,які були виплачені їй в цей період.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

В ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції,зазначено , що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.

Згідно довідки Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі позивач ОСОБА_1 в 2009 році одержувала державну соціальну допомогу як дитина війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до приписів Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та «Про Державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб , що відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення (мінімальна пенсія за віком) встановлено в розмірі 498 грн.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб , що втратили працездатність , в листопаді та грудні 2009 року було збільшено до 573 грн.

В січні- лютому 2010 року відповідач виплачував позивачу соціальну допомогу також в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком в зв»язку з тим , що бюджет на 2010 рік не було прийнято.

Таким чином , 30% мінімальної пенсії за віком в січні-жовтні 2009 року складали 149 грн 40 коп щомісячно, в листопаді-грудні 2009 року та в січні лютому 2010 року - 171 грн 90 коп щомісячно.

Враховуючи викладене , суд вважає, що відповідач зобов»язаний був в січні жовтні 2009 року нараховувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в сумі 1494 грн , в грудні-жовтні 2009 року -343 грн 80 коп , в січні- лютому 2010 року-343 грн 80 коп , всього в загальній сумі 2181 грн 60 коп. Фактично позивачу за вказаний період (14 місяців) виплачена державна соціальна допомога в сумі 697 грн 20 коп ( 49,80грнХ14 міс ) ,сума недоплати складає 1484грн 40 коп .

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони , які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів . їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається , як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009 рік та за січень-лютий 2010 р відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , тобто в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , право позивача на зазначені виплати підлягає відновленню , а позов задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам , які мають статус дітей війни не може бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову .

Відповідно до п.1, п.3 , п. 15 положення про Пенсійний Фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади , діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики , одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання , інших виплат , які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел , визначених законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворенні в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим , областях , м. Києві та Севастополі, управління в районах , містах і районах у містах.

Згідно ст.. 44 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Позивачем предявлено позовні вимоги до управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області .

Судом встановлено , що позивач перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в управлінні Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області .

Таким чином, обовязок по нарахуванню та виплаті позивачу державної соціальної допомоги , передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення . суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Задовольняючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь невиплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни згідно ст. 6 зазначеного закону в сумі 1484 грн 40 коп , суд вважає , що витрати позивача по оплаті державного мита необхідно стягнути на його користь з Державного бюджету України , по оплаті ІТЗ з відповідача УПФУ в Голованівському районі .Вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу необхідно залишити без задоволення в зв»язку з тим , що позивач не надав суду розрахунок витрат часу , необхідного для надання допомоги .

Керуючись ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 10,11,60,61,84,88, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р № 2199-1У , ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» ,від 09.07.2003 р № 1058-У1,Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 р», «Про Державний бюджет України на 2010 р» , Рішенням Конституційного Суду України № 26рп/2008 від 27.11.2008 року , суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати Чернезі тамарі Яківни підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1січня 2009 року по 01 березня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною .

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області ,смт. Голованівськ , вул.. Леніна 48, розрахунковий рахунок 256083021235, банк ВАТ «Державний ощадний банк України» ,МФО 323475, Код ЄДРПОУ 20650027 на користь ОСОБА_1 невиплачену їй державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з 1січня 2009 року по 01 березня 2010 року включно в сумі 1484 (одна тисяча вісімдесят чотири) грн. 40 коп .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 51(п»ятдесят одна) грн.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі , смт. Голованівськ , вул.. Леніна 48, розрахунковий рахунок 256083021235, МФО 323475, Код ЄДРПОУ 20650027 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 ( сто двадцять ) грн..00 коп .

Вимоги позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу залишити без задоволення .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 20 ( двадцяти ) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10( десяти ) днів з дня проголошення рішення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення в такий же строк з дня складання повного рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк , рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку .

У разі подання апеляційної скарги рішення суду , якщо його не скасовано , набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи .

СУДДЯ: