Ухвала суду № 108471141, 17.01.2023, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 420/4737/21

Провадження 2/522/338/23

УХВАЛА

17 січня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.,

за участю секретаря - Звонецької І.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Одеської обласної прокуратури та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Начальник другого процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідування та слідчих регіональної прокуратури Одеської області, про визнання постанови не законною, скасування постанови, стягнення неотриманого грошового забезпечення та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Держави Україна в особі Одеської обласної прокуратури та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Одеської обласної прокуратури про відмову ОСОБА_1 у відшкодуванні шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють досудове розслідування та прокуратури, від 10 січня 2020 року. Стягнуто з Держави Україна в особі Одеської обласної прокуратури шляхом списання на користь ОСОБА_1 неотримане ним грошове забезпечення за період з 08.05.2010 року по 26.12.2016 року у сумі 86 867, 37 грн. (вісімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 37 коп.), у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. Стягнуто з Держави Україна в особі Одеської обласної прокуратури шляхом списання на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 8686,74 грн. (вісім тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 74 коп.), у зв`язку з відмовою у проведенні розрахунку не отриманого грошового забезпечення за період з 08.05.2010 р. по 26.12.2016 р. у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеська обласна прокуратура та Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулись до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року апеляційні скарги Одеської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Одеської обласної прокуратури та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови, стягнення неотриманого грошового забезпечення та моральної шкоди скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Одеської обласної прокуратури та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови, стягнення неотриманого грошового забезпечення та моральної шкоди закрито. Роз`яснено позивачу, що протягом десяти днів з дня отримання повного тексту даної постанови він має право звернутись до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією для розгляду в порядку цивільного судочинства.

22 жовтня 2021 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією, в якій заявник просить суд направити справу до Приморського районного суду міста Одеси.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року справу №420/4737/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Одеської обласної прокуратури та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови, стягнення неотриманого грошового забезпечення та моральної шкоди направлено на розгляд за встановленою юрисдикцією до Приморського районного суду міста Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2021 року провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду на 27 січня 2022 року.

У судове засідання призначене на 27січня 2022 року сторони не з`явились, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 10 березня 2022 року. Позивач не з`явився у судове засідання без поважних причин, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки ОСОБА_1 відправлене за адресою проживання: АДРЕСА_1 , яке повернуто на адресу суду з відміткою «Адресат за зазначеною адресою не проживає».

У судове засідання призначене на 10березня 2022 року сторони не з`явились, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 18 травня 2022 року. Позивач не з`явився у судове засідання без поважних причин, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про сповіщення наступної дати судового засідання від представника позивача ОСОБА_2 .

Судове засідання призначене на 15 травня 2022 року відкладено на 30 червня 2022 року у зв`язку з повідомленням про мінування приміщень Приморського районного суду м. Одеси.

У судове засідання призначене на 30 червня 2022 року з`явився позивач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_3 . Після проведення судового засідання визначено наступну дату судового засідання - 11 серпня 2022 року.

У судове засідання призначене на 11серпня 2022року сторони не з`явились у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 14 вересня 2022 року. Позивач не з`явився у судове засідання без поважних причин, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про сповіщення наступної дати судового засідання яка підписана особисто позивачем.

У судове засідання призначене на 14 вересня 2022 року з`явився позивач ОСОБА_1 та представника ОСОБА_3 . Після проведення судового засідання визначено наступну дату судового засідання - 13 жовтня 2022 року.

Ухвалою Приморського районного суду від 14 вересня 2022 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Судове засідання призначене на 13 жовтня 2022 року відкладено на 06 грудня 2022 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

30 листопада 2022 року від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2022 року вказану заяву задоволено.

У судове засідання призначене на 06грудня 2022року сторони не з`явились у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 17 січня 2023 року. Позивач не з`явився у судове засідання без поважних причин, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій представник зазначає дату та час судового засідання.

У судове засідання призначене на 17січня 2023року з`явився представник відповідача Афанасьєва І.Г. Під час судового засідання представник відповідач вказала, що це друга поспіль неявка позивача в судове засідання, що вказує на суперечливість в його позиції. Вказала, що позивач вже отримував допомогу за наслідком розгляду іншої адміністративної справи, тому розглянути дану справу без участі позивача не є можливим.

Суд визнав дві неявки позивача без поважних причин, вказав, що без участі позивача розглянути справу не можливо.

Представник відповідача заявила клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з двома поспіль неявками позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Довідки про доставку електронного документу судову повістку в електронному вигляді було надіслано одержувачу ОСОБА_2 .

Слід зауважити, що враховуючи, що представник позивача звертався до суду з клопотаннями за допомогою системи «Електронний суд», тому всі процесуальні документи по справі (зокрема повісткипро виклик у судове засідання) направлялися до електронного кабінету представника позивача.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що представник позивача та позивач не з`явились до суду повторно без поважних причин.

Також слід відмітити, що в Україні дії система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті Судова влада і позивач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.

Отже, позивач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад, розгляд справи в режимі відеоконференції в порядку ст. 212 ЦПК України, у разі неможливості особистої явки до суду).

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Щодо можливості розгляду справи без участі позивача, суд вказує, що позивач не звертався до суду з клопотанням про збір доказів, з заявою про розгляд справи за відсутністю позивача.

Суд зауважує, а також враховуючи усталену практику Верховного Суду України, об`єктивно розглянути справу за наявними матеріалами не можливо, а тому зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач та його представник повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.10,13,257,158ЦПК України,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Одеської обласної прокуратури та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Начальник другого процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідування та слідчих регіональної прокуратури Одеської області, про визнання постанови не законною, скасування постанови, стягнення неотриманого грошового забезпечення та моральної шкоди- залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п`яти днів.

Суддя: А.В. Науменко

Повний текст ухвали виготовлено 18.01.2023 року.

Суддя: А.В. Науменко