Ухвала суду № 108468038, 16.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 січня 2023 року Справа № 160/20288/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Запорізькій області, відповідача-3: Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України директору Департаменту фінансово - економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів України Якубівського Володимира Леонідовича, відповідача-4: Державної фіскальної служби України про визнання дій та бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та одноразової грошової допомоги по день фактичного розрахунку, зобов`язання змінити формулювання причини звільнення,-

ВСТАНОВИВ:

21.12.2022 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 01.12.2022 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адміністративного суду ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Запорізькій області, відповідача-3: Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України директору Департаменту фінансово - економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів України Якубівського Володимира Леонідовича, відповідача-4: Державної фіскальної служби України, в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви, яка надійшла до суду 11.01.2023 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 05.01.2023 року), просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663) та Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) щодо невиплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати за період з 20.05.2002 року по 20.06.2022 року одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 13 повних календарних років служби, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу пред`являються до ГУ ДПС у Запорізькій області;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663) та Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) щодо невиплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітної плати за період з 20 травня 2022 року по 20 червня 2022 року та одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (за 13 календарних років служби) та стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663) та Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) солідарно на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату за період з 20 травня 2022 року по 20 червня 2022 року та одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (за 13 календарних років служби);

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663) та Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) щодо невиплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати та одноразової грошової допомоги по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, та стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663) та Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) солідарно на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки заробітної плати та одноразової грошової допомоги по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663) та Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) щодо невиплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 20 червня 2022 року по дату фактичного отримання трудової книжки та стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663) та Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) солідарно на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 20 червня 2022 року по дату фактичного отримання трудової книжки;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197) та Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Якубівського Володимира Леонідовича щодо неправильного формулювання причини звільнення ОСОБА_1 та зобов`язати Державну фіскальну службу України (ЄДРПОУ 39292197) та Голову комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Якубівського Володимира Леонідовича змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 , зазначивши причину звільнення у наказі «за пунктом 64 підпунктом «а» Положення (за віком)»;

- стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663), Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393), Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197) та Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України солідарно понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 20.10.2009 року позивач, ОСОБА_1 (до заміжжя - Строганова), далі остання була прийнята на службу в органи податкової міліції Державної податкової адміністрації України згідно наказу № 470-о від 20.10.2009 року. В період часу з моменту призначення на посаду до 26.04.2016 року позивача неодноразово було переведено на інші посади старшого слідчого в Слідчому управлінні, в тому числі у зв`язку із зміною назви органу державної податкової служби. 26.04.2016 року позивача було звільнено із займаної посади та відряджено для подальшого проходження служби в ГУ ДФС у Запорізькій області. В подальшому позивача неодноразово було переведено на інші посади старшого слідчого в Слідчому управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області, востаннє, 19.04.2021 року - на посаду старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області.

10.11.2021 року наказом № 93-в Головного управління ДФС у Запорізькій області позивачу було надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду з 19.11.2021 року до 19.05.2022 року. 26.07.2021р. Головою Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2 було складено Попередження про наступне звільнення, яким позивач була попереджена про наступне звільнення із займаної посади та податкової міліції ДФС відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, на підставі підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114 у зв`язку із повним скороченням, за відсутності можливості подальшого використання на службі. Ізвказаним попередженням під підпис позивач ознайомлена не була. На момент припинення Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Запорізькій області позивач перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, згідно наказу від 19.11.2021 року № 93-в Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Позивач стверджує, що відповідно до частини 4 статті 40 Кодексу законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Отже, позивача не було звільнено із займаної посади в момент припинення повноважень Головним управлінням ДФС у Запорізькій області. Тому, 20.05.2022 року позивачем було складено та направлено рапорт Голові комісії з реорганізації ДФС України ОСОБА_3 , згідно з яким позивач просила вважати її такою, що приступила до виконання службових обов`язків, у зв`язку із закінченням терміну відпустки для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду. Даний рапорт було направлено засобами поштового зв`язку ( АДРЕСА_1 ) та водночас на електрону адресу E-mail: infomf@minfm.gov.ua, отримано Головою комісії з реорганізації ДФС України ОСОБА_4 28.05.2022 року.

23.05.2022 року позивачем було складено та направлено рапорт Голові комісії з реорганізації ДФС України ОСОБА_3 , згідно з яким позивач просила звільнити її із займаної посади та податкової міліції ДФС за пунктом 64 підпунктом «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року, у зв`язку із досягненням граничного віку перебування на службі у податковій міліції та наявності вислуги років для призначення пенсії, та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років служби в податковій міліції, згідно з пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги», з 23.05.2022 року. Даний рапорт було направлено засобами поштового зв`язку ( АДРЕСА_1 ) та водночас на електрону адресу E-mail: infomf@minfm.gov.ua, отримано Головою комісії з реорганізації ДФС України ОСОБА_4 28.05.2022 року. Відповіді за результатами розгляду рапортів позивача від 20.05.2022 року та 23.05.2022 року нею отримано не було. У зв`язку із чим, позивач направила лист від 06.06.2022 року на адресу Прем`єр - Міністра України Дмитра Шмигаля та на адресу Голови комісії з реорганізації ДФС України Володимира Якубівського. В даному листі позивач попросила звільнити її із займаної посади та податкової міліції ДФС України за п. 64 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР; виплатити їй одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років служби в податковій міліції, згідно з пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги»; направити відповідні документи згідно діючого законодавства до Головного управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області для призначення пенсії за віком.

14.07.2022 року позивачем було отримано відповідь на лист від 06.06.2022 року, складену за підписом Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України Володимира Якубівського. Згідно даної відповіді позивачу було повідомлено, що у 2022 році видатки на утримання Державної фіскальної служби та реалізацію заходів з реорганізації ДФС, починаючи з січня 2022 року, не передбачені. Окрім того, позивачу було повідомлено, що станом на 01.07.2022 року її рапорт на звільнення на адресу Голови комісії з реорганізації не надходив, відповідно, підстави для її звільнення відсутні. Зважаючи на неотримання наказу на звільнення, позивач неодноразово телефонувала на особистий номер Голови комісії з реорганізації ДФС Володимира Якубівського, зі спробами з`ясувати, чи було отримано її рапорт на звільнення від 23.05.2022 року та чи прийнято рішення за результатами його розгляду.

15.07.2022 року на особистий номер телефону позивачем було отримано фото наказу від 20.06.2022 року № 15 «Про звільнення ОСОБА_1 » за підписом Голови комісії з реорганізації ДФС Володимира Якубівського. Пунктом 1 даного наказу було передбачено звільнити з посади та податкової міліції ГУ ДФС у Запорізькій області в запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом «а» Положення (через скорочення штатів), підполковника податкової міліції ОСОБА_1 - старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових 23.06.2022 року. Пунктом 2 даного наказу було наказано забезпечити проведення всіх гарантованих при звільненні виплат у повному обсязі за першої можливості. Однак оригінал наказу та трудову книжку з відповідними відмітками позивачем отримано не було. Позивач стверджує, що не отримала жодних виплат, передбачених чинним законодавством, які вона мала отримати при звільненні. Крім того, на думку позивача, внаслідок бездіяльності відповідача були порушені права позивача на своєчасне отримання пенсії за вислугу років, право на отримання якої остання набула після звільнення зі служби. Тож, позивача вважає, що є всі відповідні підстави для звернення до суду із даною позовною заявою задля захисту порушених своїх прав та інтересів.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2022 року зазначена вище справа розподілена та 22.12.2022 року передана судді Пруднику С.В.

23.12.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: позовної заяви разом із копією для вручення відповідачам, оформлену у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме слід було уточнити зміст позовної заяви та зазначити вірне найменування відповідачів як суб`єктів владних повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства; уточнення складу учасників справи або змісту позовних вимог; належним чином засвідчених додатків із зазначенням дати засвідчення документів до позовної заяви для суду та для відповідачів.

11.01.2023 року від ОСОБА_5 до суду надійшла уточнена позовна заява разом із копією для вручення відповідачам, засвідчені додатки із зазначенням дати засвідчення документів до позовної заяви для суду та для відповідачів.

Відтак, в установлений ухвалою суду від 23.12.2022 року строк позивач усунула недоліки адміністративного позову.

При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».

Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Суд зазначає, що в поданій до суду позовній заяві, позивачем завлено клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Дане клопотання обґрунтовано тим, що згідно з пунктом 1 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відповідно до примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, в тому числі, прокурори, слідчі і дізнавачі. Отже, оскільки позивач на дату звільнення займала посаду старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області, вона відноситься до осіб, займають відповідальне та особливо відповідальне становище у значенні Закону України «Про запобігання корупції». Таким чином, справа за даною позовною заявою не може бути розглянута в спрощеному позовному провадженні та підлягає розгляду в загальному позовному провадженні з викликом сторін в суд.

Положеннями статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Отже, для вирішення питання за правилами якого позовного провадження необхідно розглядати спір щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, необхідно встановлювати чи не належить позивач до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». В іншому випадку такий спір належить розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року справа № 640/18911/18.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до примітки статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються Президент України, Прем`єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку, Антимонопольного комітету України, уповноважений з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, члени Національної комісії зі стандартів державної мови, Директор Національного антикорупційного бюро України, його перший заступник та заступник, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Керівник Офісу Президента України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Прем`єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", та особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" віднесені до першої - третьої категорій, а також судді, судді Конституційного Суду України, прокурори, слідчі і дізнавачі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

З матеріалів справи вбачається, що підполковника податкової міліції ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.

Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. Тим паче, на даний час у суду відсутня інформація про те, чи належить займана ОСОБА_1 на час звільнення посада старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до частини першої та четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до приписів статі 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Частиною 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до частини 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно частини 9 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Частиною 8 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Отже, виходячи з аналізу вищевикладеного, за для дотримання вимог передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та для повного, всебічного вирішення даної справи, суд вважає за необхідне витребувати у Державної податкової служби України та у Головного управління ДПС у Запорізькій області інформацію про те, чи належить займана ОСОБА_1 на час звільнення посада старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Окрім того, одночасно із поданою до суду позовною заявою позивачем подано заяву про витребування доказів у Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України директору Департаменту фінансово - економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів України Якубівського Володимира Леонідовича.

Дана заява підлягає до задоволення, та суд вважає за необхідне витребувати у Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України директору Департаменту фінансово - економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів України ОСОБА_6 грошовий атестат ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо розміру грошового забезпечення та трудову книжку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Керуючись статтями 72-73, 77, 79-80, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Державної податкової служби України, відповідача-2: Головного управління ДПС у Запорізькій області, відповідача-3: Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України директору Департаменту фінансово - економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів України Якубівського Володимира Леонідовича, відповідача-4: Державної фіскальної служби України про визнання дій та бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та одноразової грошової допомоги по день фактичного розрахунку, зобов`язання змінити формулювання причини звільнення та відкрити провадження в адміністративній справі.

Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 16 лютого 2023 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про витребування доказів.

Витребувати у 1) Державної податкової служби України, 2) Головного управління ДПС у Запорізькій області:

інформацію про те, чи належить займана ОСОБА_1 на час звільнення посада старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

письмові та вмотивовані пояснення щодо не звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 підпунктом «а» Положення (за віком);

письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 13 повних календарних років служби, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

повідомити, чи направлялася та вручалася трудова книжка ОСОБА_1 після її звільнення (в разі направлення позивачу трудової книжки, надати відповідні письмові докази);

засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію матеріалів особової справи відносно ОСОБА_1 ;

- довідку середньомісячної заробітної плати за період з січня 2022 року по червень року.

Витребувати у 1) Державної податкової служби України, 2) Головного управління ДПС у Запорізькій області, 3) Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України директору Департаменту фінансово - економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів України ОСОБА_6 :

грошовий атестат ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо розміру грошового забезпечення;

трудову книжку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 09 лютого 2023 року.

Суд попереджає 1) Державну податкову службу України, 2) Головне управління ДПС у Запорізькій області, 3) Голову комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України директору Департаменту фінансово - економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів України Якубівського Володимира Леонідовича, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

Роз`яснити відповідачам їх право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановити відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник