Ухвала суду № 108467456, 17.01.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11733/14-ц

Провадження № 6/953/37/23

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2023 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судових засідань Дерев`янко Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Київського районного суду міста Харкова від Харківського районного суду Харківської області по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Київського районного суду міста Харкова від 01 жовтня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 задоволені. 17 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладений договір №1405/К про відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №7529/11/07-А від 08 серпня 2007 року. 04 липня 2022 року між ТОВ «ФК`ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу №551-02, відповідно до умов якого заявнику було передано право вимоги за кредитним договорами, в тому числі за договором №7529/11/07-А від 08 серпня 2007 року. Вищевказане рішення боржником не виконано, у зв`язку з чим звернення правонаступника кредитора із заявою про надання статусу йому стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно і належним чином, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до абз. 2 ч. 3ст.442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали, додані до заяви та матеріали цивільної справи №640/11733/14-ц, вважає, що заява про заміну стягувача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 01 жовтня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено, з ОСОБА_1 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за кредитним договором №7529/11/07-А від 08 серпня 2007 року заборгованість станом на 16 червня 2014 року, що складає: тіло кредиту у розмірі 124733,48 гривень, відсотки у розмірі 44940,92 гривень, а всього у розмірі 169674,40 гривень, а також судовий збір у розмірі 1696,74 гривень.

В матеріалах справи маються відомості щодо видачі виконавчих листів представника ПАТ «Дельта Банк» Моторі Є.О. 10 листопада 2014 року. Відомості щодо виконання вказаного рішення суду в матеріалах справи відсутні.

17 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладений договір купівлі-продажу майнових прав №1405/К, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстровим №948, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» передав у власність та Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», а останній прийняв у власність майнові права, які включають право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів які виникли за укладеними договорами, в тому числі за договором №7529/11/07-А від 08 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.3 майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання договору. За змістом ст. 3.1 договору, сторони домовились, що за продаж майнових прав за цим Договором покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 1876337,01 гривень у повному обсязі до моменту набуття чинності договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Покупець.

Відповідно дост. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

04 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу №551\02, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених Договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов`язується відступити Фактору свої права грошової вимоги до боржників/, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №7529/11/07-А від 08 серпня 2007 року. Права грошової вимоги вважаються відступленими Фактору в день підписання цього договору. Після переходу прав вимоги до Фактора останній стає кредитором по відношенню до Боржника та набуває відповідні права вимоги, таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку Фактора або Клієнта або підписання будь-яких документів. За змістом п. 3.2 Договору, Фактор зобов`язаний передати в розпорядження Клієнту грошові кошти (суму фінансування) в розмірі 40000 гривень шляхом перерахування на рахунок Клієнта за стандартом. Вказаний договір підписаний сторонами. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо розірвання або визнання недійсним вказаного договору вфакторингу №551/02 від 04 липня 2022 року. Заявником долучений до заяви про заміну стягувача додаток №1 до Договору факторингу на боржника ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що він також підписаний сторонами Договору факторингу.

Пунктом 1 частини першоїстатті 512 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК Українипередбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», а останнє набуло право вимоги в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №7529/11/07-А від 08 серпня 2007 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 15Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК Українита статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК Україниза заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей512,514 ЦК України,статті 15 Закону України«Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Саме такий правовий висновок викладено викладено в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18) та в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК Українимає імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача в даному випадку відповідає змісту статей512,514 ЦК Українитастатті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПКУкраїнивизначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Такий висновок суду повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18),у постановівід 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження№ 61-20171св18) та у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги заявника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну стягувача його правонаступником.

На підставі викладено, керуючись ст.ст.247, 442 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» за виконавчим листом №640/11733/14-ц, виданим Київським районним судом міста Харкова на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Харкова від 01 жовтня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за кредитним договором №7529/11/07-А від 08 серпня 2007 року заборгованості станом на 16 червня 2014 року, що складає: тіло кредиту у розмірі 124733,48 гривень, відсотки у розмірі 44940,92 гривень, а всього у розмірі 169674,40 гривень.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Суддя Т.В. Бобко