Рішення № 108465823, 17.01.2023, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2208/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі: судді - Мельник А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якому просив скасувати постанову, винесену поліцейським взводу №1 роти №3 батальону УПП в Тернопільській області, серії БАВ №218041 від 19.11.2022, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу позивача, а тому не було підстав вимагати пред`явлення документу про реєстрацію транспортного засобу. У постанові є розбіжності щодо часу події та часу її складання. Позивач зазначає, що він не керував транспортним засобом, працівники поліції не вчиняли жодних дій щодо зупинки автомобіля. Крім того, позивач пред`явив працівникам поліції технічний паспорт, однак відеофіксація не відображає всієї події, оскільки нагрудна камера поліцейського час від часу закривалась планшетом. Враховуючи вказане, ОСОБА_1 вважає постанову від 19.11.2022 незаконною та просить її скасувати.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09.12.2022 відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено у справі судове засідання.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 14.12.2022 замінено первісного відповідача у справі Головне управління Національної поліції в Тернопільській області належним відповідачем - Управлінням патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.

30.12.2022 від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що оспорювана позивачем постанова є законною та обґрунтованою, оскільки поліцейським правомірно було розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову. До відзиву було додано диски із відеофіксацією вчиненого позивачем правопорушення.

У судове засідання позивач та його представник адвокат Бутрин С.В. не з`явилися, однак подали заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

19.11.2022 поліцейським взводу №1 роти №3 батальону УПП в Тернопільській області винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №218041, згідно якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП України.

У вказаній постанові зазначено, що 18.11.2022 о 22 год 43 хв. на а/д М-19 350 км с.Кровинка водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом TOYOTA AVENSIS, р.н. НОМЕР_1 , не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.1 б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП України.

Не погоджуючись із винесеною постановою серії БАВ №218041 від 19.11.2022, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.1.10. ПДР України: водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі

Підпунктами 2.1 б ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту технічний талон).

Згідно п.2.4 а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 (зокрема, реєстраційний документ на транспортний засіб).

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, а саме накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 КУпАП. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту пункту 1 статті 247 КУпАП слідує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вказаному в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено 2 диски із відеофіксацією подій 18-19.11.2022.

З дослідженого судом відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом TOYOTA, р.н. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, причиною зупинки було те, що на автомобілі наявні ознаки причетності до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, наявні значні пошкодження автомобіля, що, згідно статті 35 Закону України "Про національну поліцію" є підставою для зупинки поліцейським транспортного засобу. Після зупинки на вимогу працівника поліції водій не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб, тобто порушив вимоги п.2.1 (б) ПДР України.

Доводи позивача про те, що із відеозапису не вбачається факту керування ним транспорним засобом, працівники поліції його не зупиняли спростовуються оглянутим судом відеозаписом із реєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери працівника поліції.

Доводи позивача про те, що він пред`явив працівникам поліції реєстраційний документ на траспортний засіб також спростовуються відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, на неодноразові вимоги працівників поліції пред`явити реєстраційний документ на транспортний засіб ОСОБА_1 відповідних дій не вчиняв, повідомив, що вказаний документ у нього відсутній (відеозапис 23 год 31 хв.). Враховуючи події, які було зафіксовано та відображено у досліджених судом відеозаписах із відеореєстратора та нагрудних камер працівників поліції, суд вважає, що зазначення позивачем в подальшому відомостей про те, що він не керував транспортним засобом та пред`явив технічний паспорт на автомобіль (відеозапис 00год 21 хв.-00 год 32 хв) було здійснено з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Відеозапис є безперервним та відображає усі події щодо вчинення правопорушення та розгляду справи поліцейським. Крім того, час вчинення правопорушення та час складення оскаржуваної постанови є хронологічно правильним, а тому доводи позивача з цього приводу є безпідставними.

Щодо доводів позивача про те, що від підпису на отримання оскаржуваної постанови, про що зроблено відмітку у постанові, позивач не відмовлявся суд зазначає, що дані твердження спростовуються наданими матеріалами відеофіксації долученими до матеріалів справи, зокрема, позивачу було зачитано вголос винесену щодо нього постанову, однак, враховуючи, що останній зачинився у автомобілі, отримувати оскаржену постанову він не бажав.

Доводи позивача не спростовують факту порушення ним ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що доводи позивача є безпідставними, відповідачем подано достатні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Позивачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП України.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу вимог статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на те, що відповідачем доведено правомірність дій щодо винесення оскаржуваної постанови, надано докази на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою, а також судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини 4 статті 286 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул.Котляревського, 24, м. Тернопіль, Тернопільська область.

Повний текст рішення складено 17 січня 2023 року.

Суддя А.В. Мельник