Ухвала суду № 108465428, 15.12.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35541/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2022 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Кучер Ю. В. про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на нерухоме майно та заборони його реалізації, а саме: земельної ділянки, площею 8, 9314 га, кадастровий номер 4823681900:04:000:0046, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою Миколаївська обл., Казанківський р-н., с/рада Дмитрівка, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та перебуває в оренді в ТОВ СП «СВЯТОВІТ», ЄДРПОУ 34889966, яке проводиться приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д. М. у виконавчому провадженні № 69525023.

В обґрунтування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову слід повернути заявнику, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору; іншими заходами у випадках, передбачених законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також, слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову до пред`явлення позову, всупереч ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заявником не вказано обґрунтування необхідності забезпечення позову. В заяві також не зазначено, яка загроза невиконання чи утруднення виконання якого саме рішення суду може виникнути у разі не застосування заходів забезпечення позову до його пред`явлення.

Заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, наприклад, реалізація майна або підготовчих дії до його реалізації, відчуження майна, що унеможливить чи утруднить виконання судового рішення.

Отже, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування свідчить про невідповідність заяви про забезпечення позову вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Крім того, заява не містить відомостей щодо зустрічного забезпечення, яке є вимогою до заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, слід повернути заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 272, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою про забезпечення позову, поданою з додержанням вимог статті 151 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Ю. Г. Головко