Ухвала суду № 108465127, 18.01.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10361/22

Провадження №: 2/755/920/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участі секретаря - Бовкун М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду в м. Києві, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

у провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вищевказана позовна заява.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Однак, вивчивши подані матеріали позовної заяви, вважаю за необхідне подану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, у відповідності до ст.ст.175, 177, 185, 187 ЦПК України, з наступних підстав.

Так, згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовні заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.

Зокрема, ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з поданої позовної заяви, остання містить вимоги майнового характеру.

Згідно п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

В той же час, відповідно положень статті 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Так, в даному випадку позивачем заявлено вимоги, у яких ціна позову залежить від вартості оспорюваного майна, що передбачено ст. 176 ЦПК України.

В той же час, як встановлено ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто розмір судового збору у даній категорії справ, встановлюється безпосередньо від ціни позову, яку позивач має визначає від повної вартості всього майна, який сторона просить поділити (визнати за ним право власності).

Так, вбачається, що у своєму позові позивачка зазначає ціну даного позову у розмірі 660351,50 грн., від якої сплатила судовий збір за подання позовної заяви у сумі 6603,52 грн.

Однак, як встановлено судом з наданих матеріалів позову, а зокрема оцінки оспорюваного майна, наданого позивачкою та її розрахунків щодо поділу майна, ціна даного позову визначена позивачкою від вартості Ѕ частини спірного майна, щодо якого пред`явлено позовні вимоги, в той час як, у відповідності до вимог закону, ціна позовної заяви визначається від вартості усього майна, а не його частини.

Тобто в даному випадку позивачу необхідно визначити ціну позову, з урахуванням вартості усього майна та сплатити судовий збір, враховуючи нову ціну позову, а також вже сплачену ним суму судового збору (6603,52 грн.), доплативши різницю такої суми.

В той же час, слід зауважити, що в даному випадку, суд позбавлений можливості вказати точний розмір судового збору, який необхідно доплатити позивачу, адже така сума залежить від ціни наведеного позову, яку позивачка має визначити самостійно, враховуючи вартість усього оспорюваного майна.

Судовий збір потрібно сплатити (доплатити) за наступними реквізитами Дніпровського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA478999980313141206000026005

Код класифікації доходів бюджету 22030101

При цьому, як встановлено судом, в прохальній частині даної позовної заяви, а зокрема пунктах 7 та 8, позивачка просить в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_4 на свою користь: грошову компенсацію вартості 1/2 частини судна моделі «Крим» 1972 року побудови, бортовий реєстраційний номер « НОМЕР_1 », що становить - 234 190 грн. 00 коп.; грошову компенсацію вартості 1/2 частини судна моделі «UMS -450», 2015 року побудови, бортовий реєстраційний номер «ДАП -2896-К», що становить - 548 433 грн. 00 коп.

Однак, як вбачається в даних вимогах позивачка зазначає суми до стягнення (234 190,00 грн. та 548 433,00 грн.) в порядку поділу спільного майна подружжя, що фактично становлять повну вартість вказаних суден, в той час як, наведені вимоги позову стосуються стягнення грошової компенсації лише Ѕ частини такого майна.

Тобто фактично позивачу необхідно уточнити вірну суму грошової компенсації, яку вона просить стягнути з відповідача на свою користь, в порядку поділу спільного майна подружжя, що становитиме Ѕ частину суден, вказаних у п. 7, 8 позовних вимог, як це просить позивачка, а не повну їх вартість.

Таким чином, позивач має визначити ціну даного позову, яка оцінюється повною вартістю оспорюваного майна та доплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, з урахуванням нової ціни такого позову та уже сплаченої ним суми судового збору, а також, при цьому, вказати у пунктах 7 та 8 прохальної частини позовної заяви вірні суми, які позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь, що мають розраховуватись, саме від Ѕ частини майна (суден), як про це вказує у позові позивачка, а не всієї їх вартості.

Після усунення вказаних недоліків, позивачці необхідно подати до суду нову редакцію позовної заяви, у відповідності до кількості сторін, як це передбачено ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 175, 177 ЦПК України, у відповідності до норм ч. 11 ст. 187 ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху, відповідно з наданням заявникові п`ятиденного строку для усунення недоліків, з моменту отримання даної ухвали суду.

Крім того, слід зауважити, що згідно приписів ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо після відкриття провадження, позивач не усуває недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, то позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

позовну ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали та попередити, що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк