Рішення № 108459733, 18.01.2023, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10972/22

РІШЕННЯ

іменем України

18 січня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавцяпро відкриття виконавчого провадження ВП№67828503 від 09.12.2021, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №67828503 від 09.12.2021, про стягнення виконавчого збору №67828503 від 09.12.2021, про арешт коштів боржника ВП №67828503 від 11.10.2022.

В обґрунтування позову зазначає, що 12.10.2022 дізналась про накладення державним виконавцем Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби арешту на кошти, які знаходяться на її банківському рахунку. Позивачка з`ясувала, що підставою для цього стала наявність відкритого щодо неї у 2021 році виконавчого провадження щодо виконання постанови органу Національної поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ №02306681 від 04.09.2021. ОСОБА_1 зазначає, що вказана постанова поліції була нею своєчасно оскаржена в судовому порядку, а під час судового розгляду штраф був сплачений. Зазначає також, що жодна із оскаржених постанов нею отримана у 2021 році не була, відтак їй взагалі не було відомо про існування цього виконавчого провадження. Вважає, що оскільки державний виконавець не вчиняв ніяких дій в порядку примусового виконання, визначені їй суми виконавчого збору та інших витрат є безпідставними. Крім того, основною ознакою незаконності постанов органу ДВС вважає те, що виконавець відкрив провадження передчасно, на підставі виконавчого документа, що оскаржувався до суду.

Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України. 08.12.2022 судове засідання не відбулось через тимчасову непрацездатність судді, відтак розгляд справи призначений на 17.01.2023.

Дунаєвецький відділ ДВС витребувані матеріали виконавчого провадження надав та у відзиві позов не визнав. Зазначає, що 09.12.2021 державним виконавцем відділу було відкрите виконавче провадження ВП№67828503. Підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання встановлено не було, відтак одночасно було винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 68 грн., постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 205 грн. Дізнавшись про оскарження позивачкою постанови поліції №1АВ №02306681, державний виконавець зупинив виконавче провадження, відтак виконавчі дії у цей період не вчинялись. У зв`язку із сплатою ОСОБА_1 штрафу виконавцем 29.08.2022 виконавче провадження було поновлено, а 11.10.2022 у зв`язку із несплатою витрат виконавчого провадження була прийнята постанова про арешт коштів боржника. Надалі 21.10.2022 виконавче провадження було закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документа та знято арешт з коштів боржника. Відповідач, відтак, вважає, що оскаржувані постанови та дії були вчинені правомірно.

У відповіді на відзив позивачка не погоджується з доводами відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені. ОСОБА_1 подала клопотання про розгляд справи без її участі, позов підтримує. Відповідач також подав заяву щодо проведення розгляду справи без участі представника, доводи відзиву підтримує. З урахуванням цього, суд ухвалою від 17.01.2023 здійснив перехід до розгляду справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами, без проведення аудіо запису судового засідання.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що 04.09.2021 інспектором ДПП Департаменту патрульної поліції м. Київ прийнято постанову серії 1АВ №02306681 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідно до якої постановлено стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 340 грн., а у разі несплати штрафу - в сумі 680 грн. в порядку примусового виконання.

Отримавши примірник постанови органу поліції 23.09.2021, позивачка звернулась до місцевого загального суду з позовом про її скасування.

Ухвалою від 06.10.2021 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у справі №674/1299/21 поновив ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та відкрив провадження у справі про адміністративне правопорушення.

09.12.2021 на адресу Дунаєвецького районного відділу ДВС надійшла заява Департаменту патрульної поліції УБДР Національної поліції України про примусове виконання постанови поліції серії 1АВ №02306681. У цій постанові вказано, що вона набрала законної сили 23.09.2021.

09.12.2021 головним державним виконавцем Дунаєвецького відділу ДВС відкрите виконавче провадження ВП №97828503 на підставі вказаної постанови. Також 09.12.2021 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 68 грн. (10% від суми стягнення за виконавчим документом) та постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 205 грн.

13.12.2021 виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження у зв`язку з відкриттям провадження в судовій справі №674/1299/21.

13.05.2022 Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області у справі №674/1299/21 прийняте рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. 03 серпня 2022 Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив без змін зазначене рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка 03.06.2022 сплатила суму штрафу, про що орган поліції зазначив у заяві від 29.08.2022 про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

29.08.2022 виконавче провадження було поновлене, у подальшому 11.10.2022 виконавцем прийнята постанова про арешт коштів боржника (у зв`язку з несплатою витрат виконавчого провадження), а 21.10.2022 виконавче провадження було закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" з одночасним зняттям арешту.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII(далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1, 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, у тому числі, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами (п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII )

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців ( ч. 1, 2 статті 12 Закону №1404-VIII ) Строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з ч. 4 ст. 4 закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Розділ V Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Частина 2 ст. 299 КУпАП передбачає, що при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 300-1 КУпАП встановлюється порядок виконання постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

У разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною. Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення.

Частина 2 цієї статті передбачає, що у разі несплати протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, така постанова підлягає примусовому виконанню.

У той же час, у разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги ( ч. 3 ст. 300-1 КУпАП)

Як вже було зазначено судом, постанова органу поліції стосовно ОСОБА_1 була прийнята у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та була нею отримана 23.09.2021.

ОСОБА_1 оскаржила постанову органу поліції в судовому порядку, отже строк, визначений ч. 2 статті 300-1 КУпАП зупинявся до розгляду її скарги ( позову) судом.

З дати отримання постанови поліції серії 1АВ №02306681 23.09.2021 до відкриття провадження в судовій справі 06.10.2021 минуло менше ніж 30 днів.

Це означає, що строк бездіяльності, передбачений ч. 2 статті 300-1 КУпАП ( 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху), після спливу якого орган поліції мав право звернути постанову до примусового виконання, зупинявся до розгляду справи судом, а після розгляду справи мав бути поновлений. Лише після спливу цих строків ( 30 днів бездіяльності у разі відсутності оскарження або строку судового провадження) орган поліції набував право звернутись до органу ДВС щодо примусового виконання постанови про стягнення штрафу.

У той же час встановлено, що орган поліції звернувся до відповідача про примусове виконання постанови у період її оскарження до суду, про що йому було відомо, хоча з 06.10.2021 ( відкриття провадження у справі) по 03.08.2022 ( рішення суду апеляційної інстанції), постанова не підлягала примусовому виконанню.

Таким чином, станом на момент пред`явлення постанови органу поліції ( виконавчого документа) для примусового виконання 09.12.2021, вона не підлягала примусовому виконанню ані органами державної виконавчої служби ані приватним виконавцем, натомість повинна була бути повернута стягувачу без прийняття до виконання.

Натомість, безпідставне передчасне відкриття виконавчого провадження призвело до необґрунтованого визначення позивачці сум виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження, а також подальшого накладення арешту на належні їй кошти.

Суд враховує те, що на момент відкриття виконавчого провадження 09.12.2021 державному виконавцю могло не бути відомо про оскарження виконавчого документа, однак 13.12.2021 ці обставини вже були відомі, про що свідчать подальші дії виконавця щодо зупинення виконавчого провадження.

Стаття 2 закону про виконавче провадження передбачає засади виконавчого провадження, до яких належать, зокрема, верховенство права, законність, справедливість неупередженість та об`єктивність.

З огляду на це, державний виконавець, виявивши, що ним був прийнятий до виконання виконавчий документ, який на час його надходження до органу ДВС не підлягав виконанню ( не міг бути пред`явлений до виконання), повинен був вчинити дії з метою усунення допущеного порушення, у тому числі шляхом повідомлення про це вищого керівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 закону про виконавче провадження начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Разом з тим, оскільки такі дії вчинені не були, а 03.06.2022 сума штрафу була сплачена ОСОБА_1 , про що зазначив сам орган поліції у заяві від 29.08.2022, підстави для стягнення з позивачки визначених їй розмірів виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження відсутні, тому спірні постанови державного виконавця від 09.12.2021, включаючи постанову про відкриття виконавчого провадження, є протиправними та підлягають скасуванню.

Що стосується постанови про арешт коштів боржника, прийнятої 11.10.2022, суд звертає увагу на таке.

Як вбачається зі змісту цієї постанови, підставою її прийняття зазначене те, що "витрати виконавчого провадження не сплачено"

Згідно з ч. 1 статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Натомість, на момент прийняття цієї постанови державному виконавцю вже було або мало бути відомо як про фактичне виконання виконавчого документа, що вбачалось з заяви органу поліції від 29.08.2022 ( також наявна квитанція про сплату коштів), так і про те, що вказане виконавче провадження загалом є безпідставним.

Таким чином, державний виконавець прийняв цю постанову не з метою забезпечення реального виконання рішення, оскільки воно вже було виконане, а лише з метою забезпечення стягнення з особи безпідставно визначених їй витрат виконавчого провадження, що суд вважає протиправним. Зважаючи на це, постанова про арешт коштів боржника від 11.10.2022 також підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги про зупинення стягнення коштів з арештованих рахунків позивачки, суду не надані і у матеріалах виконавчого провадження не встановлені належні докази того, що таке стягнення коштів на час розгляду справи або раніше було проведене органом ДВС.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач не обґрунтував належними доказами правомірність дій та рішень, вчинених державним виконавцем в межах вищезазначеного виконавчого провадження, з огляду на що суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню ( частковому)

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Дунаєвецького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про відкриття виконавчого провадження ВП№67828503 від 09.12.2021, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП№67828503 від 09.12.2021, про стягнення виконавчого збору ВП№67828503 від 09.12.2021, про арешт коштів боржника ВП№67828503 від 11.10.2022.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 січня 2023 року 13.15

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Володимирська, 91,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ -

Головуючий суддя І.С. Козачок