Рішення № 108459623, 17.01.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4323/22

17 січня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі, відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (надалі, відповідач-3), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі, відповідач-4), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі, відповідач-5), в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення № 192450004624 Головного управління ПФУ в Полтавській області від 18.07.2022, Головного управління ПФУ в Київській області від 29.07.2022, Головного управління ПФУ в м. Києві від 18.08.2022 р., Головного управління ПФУ в Одеській області від 20.09.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 10.01.1980 по 15.04.1985, з 16.04.1985 р. по 11.01.1991, з 24.02.1993 р. по 03.04.1997, період перебування в центрі зайнятості з 25.10.2004 по 18.10.2005, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 05 серпня 2022 року.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає вищевказані рішення за № 192450004624 Головного управління ПФУ в Полтавській області від 18.07.2022, Головного управління ПФУ в Київській області від 29.07.2022, Головного управління ПФУ в м. Києві від 18.08.2022, Головного управління ПФУ в Одеській області від 20.09.2022 протиправними та такими, що порушують право позивача на отримання пенсії за віком. На думку позивача, періоди роботи позивача, а саме: з 10.01.1980 р. по 15.04.1985, з 16.04.1985 р. по 11.01.1991, з 24.02.1993 р. по 03.04.1997, період перебування в центрі зайнятості з 25.10.2004 по 18.10.2005 повністю підтверджуються належними доказами, а тому мають бути зараховані Головним управлінням ПФУ в Тернопільській області до її страхового стажу на підставі рішення суду.

Ухвалою суду від 07.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзивів на позовну заяву.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову. Вважає, що Головним управлінням правомірно не зараховано до страхового стажу позивача спірні періоди роботи у зв`язку з відсутністю належних повноважень в підтвердженні страхового стажу роботи. Вважає, що такі повноваження законодавцем покладено на страхувальника, тобто позивач не добросовісно використав своє право на належне пенсійне страхування. Додатково звернув увагу суду на тому, що під час обчислення стажу роботи в колгоспі після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховують час роботи за фактичною тривалістю, тобто загальна кількість вихододнів ділиться на 25,4. Вказав, що аналогічний порядок обчислення стажу роботи застосовується і в тому випадку, коли не встановлювався мінімум трудової участі у громадському господарстві. При цьому, на думку представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімуму трудової участі, його виконання.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав до суду подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що розглянувши подані документи ОСОБА_1 , на момент звернення за призначенням пенсії страховий стаж позивача є меншим за необхідний, а отже для призначення пенсії за віком підстав немає. Звернув увагу суду на тому, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.01.2019 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2022 по 31.12.2022 не менше 29 років. Просить врахувати, що у разі відсутності необхідного страхового стажу на дату досягнення пенсійного віку, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, на дату досягнення відповідного віку.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що оскільки, позивач звернулася у 2022 році, для призначення пенсії за віком, позивач має досягнути 60 років та наявного страхового стажу не менше 29 років. Зазначив, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви вік заявника 60 років, страховий стаж особи становить 24 роки 09 місяців 22 дні. Зазначив, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період з 17.04.1985 по 11.01.1991, оскільки при зарахуванні на роботу не зазначено назву підприємства; період перебування в центрі зайнятості з 25.10.2004 по 18.10.2005, оскільки виправлення в записі про початок отримання допомоги по безробіттю. Просить врахувати, що для зарахування періоду з 17.04.1985 по 11.01.1991, необхідно надати уточнюючу довідку про періоди роботи, видану підприємством, на якому працювала заявниця, на підставі первинних документів за час виконання роботи; для зарахування періоду з 25.10.2004 по 18.10.2005, необхідно надати уточнюючу довідку про період отримання допомоги по безробіттю. Отже, вважає, що дії і рішення Головного управління в цій частині не порушують права позивача, оскільки не позбавляють її можливості звернення до нього з питанням врахування страхового стажу при умові надання відповідної уточнюючої довідки з підприємства.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що позивачу 04.08.2022 виповнилось 60 років, натомість страховий стаж позивача, обчислений територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог законодавства становить 28 років 09 місяців 16 днів, що, на думку представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та враховуючи норми статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є недостатнім для призначення пенсії за віком. Звернув увагу суду на тому, що приймаючи рішення по заявам від 11.07.2022, 21.07.2022, 11.08.2022 та 12.09.2022 територіальними органами ПФУ не враховано період - навчання з 01.09.1981 по 23.06.1984, оскільки цей період переплітається з роботою, період роботи в колгоспі з 23.02.1993 по 04.04.1997, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 наявні виправлення в даті наказу про прийняття на роботу не завірено належним чином, не надані відомості про встановлений та вироблений мінімум трудоднів за період роботи в колгоспі Заповіт Ілліча.

Позивач подав до суду відповідь на відзив ГУ ПФУ в Тернопільській області, в якій зазначив, що періоди трудової діяльності ОСОБА_1 , які ПФУ не визнає та не зараховує до її страхового стажу повністю підтверджуються тими письмовими доказами, які були подані до суду разом із позовною заявою. Звернув увагу суду на тому, що відомості про періоди роботи позивача, зазначені в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , додатково підтверджуються наступними доказами: 1) 16.04.1985 - 11.01.1991 - реорганізація прослідковується з довідки №14 від 31.10.2022, виданої СТОВ «Гарт», з якої вбачається, що дане господарство є правонаступником інших господарств, 2) 25.10.2004 - 18.10.2005 - довідкою № 205 від 09.03.2022, виданою Державним центром зайнятості Тернопільський ОЦЗ Кременецька районна філія Тернопільського ОЦЗ; 3) 10.01.1980 - 15.04.1985 - довідкою № 92 від 12.09.2022 , виданою СТОВ «Ранок», в якій вказується, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду обліковця ферми з 10.01.1980 р. Щодо виправлення в даті наказу на прийняття на роботу без належного завірення, просить врахувати, що за загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Частиною п`ятою ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки клопотань у розумінні вказаної статті до суд не надходило, розгляд даної справи здійснюється за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 11.07.2022, 21.07.2022, 11.08.2022 та 12.09.2022 зверталася до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, на виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 за № 339/35961, органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій.

Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Відтак, для розгляду заяв позивача обрано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Згідно Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №192450004624 від 18.07.2022, період роботи позивача з 24.02.1993 по 10.02.1999 згідно записів трудової книжки від 14.08.1979 року НОМЕР_3 зараховано з 04.04.1997 по 10.02.1999, оскільки наявне виправлення в даті наказу на прийняття на роботу, не завірене належним чином; не зараховано період навчання з 01.09.1981 по 23.06.1984, оскільки в цей час заявниця працювала; не зараховано не зараховано свідоцтво про народження дитини від 15.07.1994 серії НОМЕР_4 , оскільки відсутній паспорт дитини та заявницею не зазначено в заяві щодо догляду за дитиною до трьох років. Відтак, відповідач- 2 дійшов висновку, що аналіз наданих документів показує, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 28 років 08 місяців 07 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що листом Відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0209-8/19763 від 21.07.2022 позивача повідомлено про відмову в призначенні пенсії за віком згідно наданої заяви.

У Рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №192450004624 від 29.07.2022 даний відповідач дійшов висновку, що страховий стаж позивача становить 24 роки 09 місяці 22 дні при необхідному страховому стажі, визначеному статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (29 років). Також зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період з 17.04.1985 по 11.01.1991, оскільки при зарахуванні на роботу не зазначено назву підприємства; період перебування в центрі зайнятості з 25.10.2004 по 18.10.2005, оскільки виправлення в записі про початок отримання допомоги по безробіттю. Також зазначено, що для зарахування періоду з 17.04.1985 по 11.01.1991, необхідно надати уточнюючу довідку про періоди роботи, видану підприємством, на якому працювала заявниця, на підставі первинних документів за час виконання роботи; для зарахування періоду з 25.10.2004 по 18.10.2005, необхідно надати уточнюючу довідку про період отримання допомоги по безробіттю.

Листом Відділу обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0209-8/20558 від 01.08.2022 позивача повідомлено про відмову в призначенні пенсії за віком згідно наданої заяви.

Зі змісту Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №192450004624 від 18.08.2022 «Про пенсійне забезпечення гр.Шевчук» вбачається, що до страхового стажу згідно поданих документів не зараховано: період роботи з 10.01.1980 р. по 15.04.1985 р.. оскільки в трудовій книжці не зазначено назву підприємства куди прийнята на роботу; період роботи з 16.04.1985 р. по 11.01.1991 р., бо в трудовій зазначено, що була переведена в колгосп «Заповіт Ілліча», а в довідці про реорганізацію, яка видана СТОВ «Ранок», послідовність організацій не прослідковується. Згідно акту перевірки №1900-1163-1/3295 від 28.07.2022 також неможливо встановити, де саме працювала заявниця.

У відповідності до Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії №192450004624 від 20.09.2022, за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1981р по 23.06.1984р, оскільки наявні відомості про роботу, 23.02.1993р по 04.04.1997р , оскільки виправлення в даті наказу на прийнятті на роботу, період з 16.04.1985р по 11.01.1991 р оскільки відповідно інформації вказаній в трудовій книжці вказаний період робота в колгоспі Заповіт Ілліча. Також, відповідачем -5 зазначено про те, що для зарахування періоду навчання з 01.09.1981р по 23.06.1984р , необхідно надати уточнюючу довідку про навчання за денною формою навчання, для зарахування періоду 23.02.1993р по 04.04.1997р уточнюючу довідку з підприємства на якому позивач працювала на підставі первинних документів за час виконання роботи , для зарахування періоду з 16.04.1985р по 11.01.1991 р необхідно надати уточнюючу довідку про членство в колгоспі та відомості про встановлений та вироблений мінімум трудової участі та довідку про зміну назви підприємства.

Також, до з матеріалів даної справи вбачається, що Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії №192450004624 від 20.09.2022, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1981 по 23.061984, оскільки потребує уточнення в зв`язку з тим, що переплітається з роботою, 23.02.1993 по 04.04.1997 , оскільки виправлення в даті наказу на прийняття на роботу, період догляду за дитиною 15.07.1994 р.н. до 3-х річного віку, оскільки не підтверджено факт виховання до 3-х річного віку. Для зарахування періоду навчання з 01.09.1981 по 23.06.1984 , необхідно надати уточнюючу довідку про навчання за денною формою навчання, для зарахування періоду 23.02.1993 по 04.04.1997 уточнюючу довідку з підприємства, на якому позивач працювала на підставі первинних документів за час виконання роботи, для зарахування періоду догляду за дитиною 15.07.1994 р.н. до 3-х річного віку, документи, що підтверджують факт виховання дитини до 3-х річного віку. Додатковий коментар: період з 01.01.1981 по 31.12.1985 відповідно до довідки про заробітну плату №78 від 27.11.2019, оскільки відповідно інформації вказаній в трудовій книжці вказаний період робота в колгоспі «Заповіт Ілліча», в зв`язку з цим необхідно надати уточнюючу довідку про членство в колгоспі та відомості про встановлений та вироблений мінімум трудової участі та довідку про зміну назви підприємства.

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (надалі, Закон № 1058) визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу першого частини другої ст. 24 Закону України №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Положеннями статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (надалі, Закон № 1788) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (надалі, Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

У відповідності до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У спірному випадку позивачу не зараховано до страхового стажу періоди її роботи з 10.01.1980 р. по 15.04.1985 р.. з 16.04.1985 р. по 11.01.1991 р., з 24.02.1993 р. по 03.04.1997 р., період перебування в центрі зайнятості з 25.10.2004 р. по 18.10.2005 р.

Як слідує з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , позивач з 10.01.1980 прийнята на роботу; з 16.04.1985 в зв`язку з приєднанням міжколгоспного відгодівельного пункту до колгоспу «Заповіт Ілліча» відповідно дозволу Міністерства сільського господарства УРСР від 05.12.194 №30/99-5 переведена по її згоді і згоді правління в колгосп на роботу по трудовому договору п.5 ст.36 КЗпП України; 17.04.1985 прийнята на посаду обліковця по трудовому договору в порядку переводу; з 11.01.1991 звільна з роботи за власним бажанням згідно поданої заяви; з 23.02.1993 позивач прийнята на роботу на посаду бухгалтера-касира у Кременецьку районну відгодівельну контору; з 04.04.1997 Кременецька районна відгодівельна контора перейменована на ВАТ «Кременецьке підприємство по заготівлі та відгодівлі худоби» ; з 10.02.1999 позивач звільнена з роботи за згодою сторін ст.36 п.1 КЗпП України; з 25.10.2004 розпочато виплату допомоги по безробіттю та з 18.10.2005 закінчено виплату допомоги по безробіттю.

У відповідності до довідки СТОВ «Ранок» №75 від 27.11.2019, ОСОБА_1 була прийнята на посаду обліковця ферми з 10.01.1980. Наказ №20 від 12.02.1980.

Згідно довідки СТОВ «Ранок» №92 від 12.09.2022, ОСОБА_2 була прийнята на посаду обліковця ферми з 10.01.1980. Наказ №20 від 12.02.1980 по Кременецькому міжгосподарському підприємству по виробництву яловичини, згідно поданої заяви за підписом директора В.Г. Жилки. Дана довідка видана згідно книг наказів по Кременецькому міжгосподарському підприємстві по виробництву яловичини, які були передані КСП «Кремній» Кременецького району при приєднанні Кременецького відгодівельного пункту до Кременецького Державного агровиробничого підприємства «Явір» 15.12.1997.

Також, до позовної заяви позивачем долучено довідки СТОВ «Ранок» №78 від 27.11.2019 та №80 від 27.11.2019, які містять відомості про заробітну плату позивача в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Ранок».

Разом з тим, вирішуючи даний спір по суті, суд не приймає до уваги довідку СТОВ «Гарт» №14 від 31.10.2022, так як вказана довідка видана після звернень позивача від 11.07.2022, 21.07.2022, 11.08.2022 та 12.09.2022 та не могла бути подана позивачем до органів пенсійного фонду разом із вказаними заявами.

Відповідно до статей 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого ІІІ Всесоюзним з`їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників (стаття 24 Примірного статуту 1969 року).

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень, всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: III "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; IV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Станом на час роботи позивача у періоди з 10.01.1980 р. по 15.04.1985 р.. з 16.04.1985 р. по 11.01.1991 зазначених колгоспах діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162.

Згідно з цією Інструкцією, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, такі записи, про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників. Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві (п.2.17).

Таким чином, до стажу роботи зараховується робота, у тому числі, на підставі членства в колгоспах. При цьому, записи про роботу як членів колгоспу заноситься до трудової книжки до занесення відомостей про роботу у колгоспі.

Крім того, до стажу роботи зараховується робота на підставі трудового договору, який може бути безстроковим, укладеним на визначений строк або на час виконання певної роботи. Трудовий договір може бути укладений на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання.

З трудової книжки позивача вбачається, що позивач з 10.01.1980 прийнята на роботу; з 16.04.1985 в зв`язку з приєднанням міжколгоспного відгодівельного пункту до колгоспу «Заповіт Ілліча» відповідно дозволу Міністерства сільського господарства УРСР від 05.12.1984 №30/99-5 переведена по її згоді і згоді правління в колгосп на роботу по трудовому договору п.5 ст.36 КЗпП України; 17.04.1985 прийнята на посаду обліковця по трудовому договору в порядку переводу.

Крім цього, як вже було зазначено вище, у відповідності до довідки СТОВ «Ранок» №75 від 27.11.2019, ОСОБА_1 була прийнята на посаду обліковця ферми з 10.01.1980. Наказ №20 від 12.02.1980.

Наведене дає підстави для висновку, що період роботи позивача з 10.01.1980 по 15.04.1985 підтверджений належними записами у трудовій книжці, а також відповідними довідками.

Водночас, у трудовій книжці зазначено про прийняття на роботу позивача з 17.04.1985 на посаду обліковця по трудовому договору в порядку переводу в колгосп «Заповіт Ілліча», і звільнена з роботи за власним бажанням з 11.01.1991.

Натомість, у трудовій книжці позивача відсутні записи про прийняття її в члени колгоспу «Заповіт Ілліча».

Наведене, на думку суду свідчить про те, що спірний період з 17.04.1985 по 11.01.1991 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Поряд з цим, вирішуючи даний спір по суті, суд не приймає до уваги доводи представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області стосовно того, що позивачу не зарахований період роботи з 23.02.1993 по 04.04.1997, оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 наявні виправлення в даті наказу про прийняття на роботу не завірено належним чином, не надані відомості про встановлений та вироблений мінімум трудоднів за період роботи в колгоспі Заповіт Ілліча, та зазначає наступне.

Згідно записів у трудовій книжці позивача, позивач з 23.02.1993 прийнята на роботу на посаду бухгалтера у Кременецьку районну відгодівельну контору; з 04.04.1997 Кременецька районна відгодівельна контора перейменована на ВАТ «Кременецьке підприємство по заготівлі та відгодівлі худоби»; з 10.02.1999 позивач звільнена з роботи за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України.

Суд враховує положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі Інструкція № 58).

Пунктами 2.2 - 2.3 Інструкції № 58 передбачено що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).

Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою відсутності трудового стажу позивача за спірний період.

Суд вважає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Дана позиція кореспондується з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу "належного урядування", зокрема, у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу" (пункт 74).

У відповідності до трудової книжки позивача, з 25.10.2004 ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю та 18.10.2005 закінчено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідачами не зараховано вказаний період, так як наявні виправлення в записі про початок отримання допомоги по безробіттю.

У відповідності до довідки Кременецької районної філії Тернопільського ОЦЗ №205 від 09.09.03.2022, ОСОБА_1 дійсно перебувала на обліку в Кременецькому районному центрі зайнятості, допомогу по безробіттю одержувала з 25.10.2004 (Наказ №НТ041025 від 25.10.2004) по 18.10.2005 (Наказ №НТ051031 від 31.10.2005).

Суд враховує, що згідно статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи, що дає право на пенсію зараховується, зокрема, періоди одержання допомоги по безробіттю.

Відтак, суд вважає, що період перебування в центрі зайнятості з 25.10.2004 по 18.10.2005 підлягає до зарахування страхового стажу позивача.

У сукупності наведених обставин суд вважає, що оскаржувані в даній справі рішення з врахуванням частини другої ст. 2 КАС України, прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підлягають до скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що частиною четвертою ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною першою та другою ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд враховує, що до компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль легальності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань.

Відтак, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 10.01.1980 по 15.04.1985 у Кременецькому міжгосподарському підприємству по виробництву яловичини, з 17.04.1985 по 11.01.1991 у колгоспі «Заповіт Ілліча», з 24.02.1993 р. по 03.04.1997 в Кременецькій районній відгодівельній конторі, період перебування в центрі зайнятості з 25.10.2004 по 18.10.2005 та повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», прийнявши відповідне рішення.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень в порядку, передбаченому частиною третьою ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення № 192450004624 Головного управління ПФУ в Полтавській області від 18.07.2022, Головного управління ПФУ в Київській області від 29.07.2022, Головного управління ПФУ в м. Києві від 18.08.2022, Головного управління ПФУ в Одеській області від 20.09.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язатиГоловне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.01.1980 по 15.04.1985 у Кременецькому міжгосподарському підприємству по виробництву яловичини, з 17.04.1985 по 11.01.1991 у колгоспі «Заповіт Ілліча», з 24.02.1993 р. по 03.04.1997 в Кременецькій районній відгодівельній конторі, період перебування в центрі зайнятості з 25.10.2004 по 18.10.2005 та повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», прийнявши відповідне рішення.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 198 (сто дев`яносто вісім) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області на користь ОСОБА_1 198 (сто дев`яносто вісім) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Київській області на користь ОСОБА_1 198 (сто дев`яносто вісім) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві на користь ОСОБА_1 198 (сто дев`яносто вісім) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області на користь ОСОБА_1 198 (сто дев`яносто вісім) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 17 січня 2023 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769),

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження:вул. Соборності, 66, м.Полтава,36029 код ЄДРПОУ:13967927),

Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (місцезнаходження:вул. Саєнка Андрія,10, м. Фастів, Київська область,08500 код ЄДРПОУ:22933548),

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження:вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ 53,04053 код ЄДРПОУ:42098368),

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження:вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область,65012 код ЄДРПОУ:20987385).

Головуюча суддяДерех Н.В.