Ухвала суду № 108457644, 16.01.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

16 січня 2023 року Справа №200/5350/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.02.2022 № 057150011343 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.05.2022 №057150011343 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 01.09.1989 року по 07.06.1990 рік та до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 періоди його роботи з 18.04.2003 року по 19.01.2016 рік, з 01.10.2016 року по 17.08.2020 року та з 18.08.2020 року по 11.12.2021 рік;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням зарахованих спірних періодів роботи ОСОБА_1 судом та правової позиції, викладеної у рішенні суду.

Ухвалою суду від 30.12.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін - десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду документ про доплату судового збору на суму 992,40 грн. (1 984,80 - 992,40) за вимоги немайнового характеру або докази звільнення особи від сплати судового збору та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом в частині оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.02.2022 №057150011343.

10.01.2023 на електронну адресу суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначено, що у зв`язку з тривалим перебуванням позивача в місті Маріуполі, та неможливістю залишити межі міста, відсутністю засобів зв`язку, позивач не мав можливості отримати оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057150011343 від 21.02.2022, в якому зазначено про підстави відмови у призначенні пенсії.

У травні 2022 року позивач повторно звернувся до органу пенсійного фонду через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. Проте рішення, прийняте за результатами розгляду його заяви також не отримав.

05.08.2022 позивач звернувся через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України про надання йому рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії. 26.08.2022 позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України отримав відповідь на звернення від 05.08.2022 та копії рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.02.2022 №057150011343 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.05.2022 (копія листа долучена до позовної заяви). Отже, фактично позивач дізнався про порушення його прав 26.08.2022, коли отримав оскаржувані рішення.

Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в частині вимог про оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.02.2022 №057150011343 суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

За приписами статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 120 КАС України).

Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Позивач надав позовну заяву до суду 27.12.2022 тобто із пропуском шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду із позовом в частині вимог щодо оскарження Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.02.2022 року №057150011343.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зауважив на тому, що про порушення своїх прав дізнався 26.08.2022 року, коли отримав оскаржувані рішення.

Втім згідно витягу з електронного порталу ПФУ, позивач 05.08.2022 звертався до органу пенсійного фонду, через веб-портал, з приводу роз`яснень щодо призначення пенсії. Вказане звернення містить посилання позивача на той факт, що у лютому 2022 року йому було відмовлено у призначенні пенсії.

Згідно листа відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 25.05.2022 позивачу повідомлено, наступне «згідно даних ІКІС ПФУ: Підсистема «Звернення» 12.02.2022 року Вами через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подано заяву про призначення пенсії. Статус заяви «виконано». За результатом розгляду заяви 21.02.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №057150011343 (копія додається). 16.05.2022 Вами повторно через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області було подано заяву про призначення пенсії. Статус заяви «виконано». За результатом розгляду заяви 23.05.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №057150011343 (копія додається). Крім того, 27.05.2022 листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №2300-0206-8/23942 Вам було надіслано повідомлення про відмову у пенсії з роз`ясненнями та надано розрахунок стажу (копія додається)».

З урахуванням викладеного судом встановлено, що позивачу було відомо про існування оскаржуваного рішення від 21.02.2022, на момент подання - 16.05.2022, повторної заяви про призначення пенсії, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття ж «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до відповідного державного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.

При цьому, звернення позивача за отриманням інформації щодо розгляду заяв поданих з метою призначення пенсії відбулось у серпні 2022, при цьому доказами наданими на підтвердження клопотання про поновлення строку, доведено про обізаність позивача про відмову у призначення пенсії за заявою поданою 12.02.2022, тобто до подання повторної заяви на її призначення (16.05.2022).

Наведене свідчить про відсутність в суду підстав вважати, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з цього питання звернувся до відповідачів із заявою про надання відповідної інформації, або отримання копії оскаржуваного рішення, натомість судом встановлений факт повторного звернення із відповідним пакетом документів та заявою на призначення пенсії.

Суд зазначає, що як вказано Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру допомоги тощо.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.

Юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 815/4480/16, від 31 липня 2018 року у справі № 311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03 травня 2018 року у справі № 826/6380/17.

З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено переконливих доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений КАС України строк.

Зі змісту наведених у позові та клопотанні обставин не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо отримання копії оскаржуваного рішення від 21.02.2022 та звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.

Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду […] позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки підстави, якими позивач обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду, є неповажними позовна заява підлягає поверненню в частині оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.02.2022 №057150011343.

Керуючись статті 2, 5, 118, 122, 123, 169, 248, 251, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.02.2022 №057150011343 повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Буряк