Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2023 року Справа № 160/16455/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо надсилання для примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00000783 від 25.08.2022 року;
- скасувати постанову начальника Заводського відділу державної виконавче служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Григорян Наріни Альбертівни від 21.09.2022 року про відкриття виконавчого провадження №69902132.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.08.2022 року посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00000783, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Позивач вказує, що 14.09.2022 року через банківську установу ним було повністю сплачено штраф за постановою від 25.08.2022 року серії АА №00000783 в розмірі 17000,00 грн.
Однак, 10.10.2022 року за допомогою веб-сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження позивач дізнався, що 21.09.2022 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрите виконавче провадження №69902132.
Позивач зазначає, що після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №69902132 він дізнався, що дане виконавче провадження було відкрито на підставі примусового виконання постанови серії АА №00000783 від 25.08.2022 року, а стягувачем є відповідач-1.
Крім того, як зазначає позивач, в матеріалах вищезазначеного виконавчого провадження містіться заява відповідача-1 від 15.09.2022 року про примусове виконання постанови серії АА №00000783 від 25.08.2022 року, в якому відповідач зазначив про сплату ОСОБА_1 за постановою серії АА №00000783 від 25.08.2022 року грошових коштів у розмірі 17000,00 грн.
Позивач вважає, що після повної сплати штрафу у розмірі 17000,00 грн. за постановою серії АА №00000783 від 25.08.2022 року ця постанова не могла бути передана на примусове виконання, а умови для її примусового виконання станом на 15.09.2022 року, були відсутні.
Однак, маючи відомості про повну сплату штрафу, всупереч приписам ч. 2 ст. 300-2 КУпАП, відповідач-1 разом із заявою від 15.09.2022 року направив відповідачу-2 на примусове виконання постанову серії АА №00000783 від 25.08.2022 року.
Позивач звертає увагу на те, що в заяві від 15.09.2022 року про примусове виконання постанови серії АА №00000783 від 25.08.2022 року, відповідач-1 підтверджує та не заперечує наявність сплати позивачем штрафу у розмірі 17000,00 грн. за постановою серії АА №00000783.
Позивач вважає, що дії відповідача-1 стосовно направлення відповідачу-2 для примусового виконання постанови серії АА №00000783 від 25.08.2022 року є протиправними, оскільки відповідно приписів ч. 2 ст. 308 КУпАП, подвійний розмір штрафу сплачується виключно у порядку примусового виконання постанови, а отже до направлення постанови на примусове виконання, розмір встановленого постановою штрафу не змінюється.
Ухвалою суду від 20.10.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Заперечуючи проти позову, відповідачем-1 надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.
В обґрунтування своєї позиції відповідач-1 зазначає, що постанова, яка оскаржується позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
Відповідач-1 впевнений, що дії під час формування постанови є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України, а постанова від 25.08.2022 року серії АА №00000783 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.
Крім того, на думку віповідача-1 предметом позову є скасування постанов суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, у зв`язку з чим, дана справа не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідач-1 вважаючи позовні вимоги позивача необґрунтованими, просить у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач-2 своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористувався, однак ним було надано матеріали виконавчого провадження №69902132, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюком Любомиром Миколайовичем було складено постанову від 25.08.2022 року серії АА №00000783, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у розмірі 17000,00 грн. Також, постановою повідомлено, що згідно із частиною другою статті 308 КУпАП в разі несплати ОСОБА_1 штрафу в строк, установлений частиною другою статті 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови орган державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 34000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, відповідно до квитанції №0.0.2673628132.1 від 14.09.2022 року позивачем було сплачено штраф у розмірі 17000,00 грн., згідно постанови АА №00000783.
Судом встанволено, що Департамент реалізації державної політки та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся із заявою від 15.09.2022 року №6922/3.4/14-22 до Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про примусове виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, стосовно осіб, які мають реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, зазначених у статті 14-3 КУпАП серії АА №00000783 від 25.08.2022 року для стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн.
Крім цього, в заяві заначено, що за виконавчим документом боржник частково сплатив 17000,00 грн. на 13 день від дня набрання законної сили постановою, що суперечить вимогам ст. 300-2 КУпАП. У зв`язку з цим, відповідач-1 просить стягнути з боржника суму штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Постанову від 21.09.2022 року №69902132 про відкриття виконавчого провадження, начальником Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Григорян Наріною Альбертівною відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови АА №00000783, виданого Департаментом реалізації державної політки та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті про стягнення на користь держави залишку несплаченого адміністративного штрафу в сумі 17000,00 грн.
Судом також встановлено, що відповідно до постанови від 18.10.2022 року у виконавчому провадженні №69902132 з примусового виконання постанови АА №00000783, виданого Департаментом реалізації державної політки та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті про стягнення на користь держави залишку несплаченого адміністративного штрафу в сумі 17000,00 грн., закрито на підставі погашення боржником заборгованості згідно виконавчого документа.
Вважаючи дії відповідача-1 щодо направлення постанови від 25.08.2022 року серії АА №00000783 на примусове виконання протиправними, а також, вважаючи постанову начальника Заводського відділу державної виконавче служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Григорян Наріни Альбертівни від 21.09.2022 року про відкриття виконавчого провадження №69902132, такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Відповідно до приписів ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст.291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Так, відповідно до приписів частин 1 і 2 ст. 300-2 КУпАП визначено, що у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
Згідно ч.1ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Частиною 2 статті 308 КУпАП передбачено, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що з аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що направлення постанов про накладення адміністративного стягнення за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті для примусового виконання можливе лише за відсутності сплати протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті.
З матеріалів справи вбачається, що постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 25.08.2022 року серії АА №00000783 позивачем особисто було отримано 01.09.2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Тобто, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 25.08.2022 року серії АА №00000783, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП набрала законної сили 01.09.2022 року.
Тому, суд вважає, що з вищезазначеного не вбачається протиправності дій Державної служби України з безпеки на транспорті щодо надсилання для примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00000783 від 25.08.2022 року, оскільки, як вже було встановлено судом вище, позивач сплатив штраф у розмірі 17000,00 грн., відповідно до квитанції №0.0.2673629132.1 - 14.09.2022 року, тобто на 13 день від дня набрання законної сили постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 25.08.2022 року серії АА №00000783.
Щодо позовних вимог про скасування постанови начальника Заводського відділу державної виконавче служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Григорян Наріни Альбертівни від 21.09.2022 року про відкриття виконавчого провадження №69902132, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, в тому числі таких виконавчих документів, як постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
У відповідності до частин 1, 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012р. № 512/5, у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
При цьому, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Так, як встановлено судом, оскаржувану постанову №69902132 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови серії АА №00000783 від 25.08.2022 року прийнято 21.09.2022 року.
Відповідно до ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу, перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
При цьому, КУпАП встановлені спеціальні строки для виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за наслідками порушення Правил дорожнього руху України.
Так, у відповідності до ст. 300-2 КУпАП України у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
Слід звернути увагу, що Департамент реалізації державної політки та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся із заявою від 15.09.2022 року №6922/3.4/14-22 до Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про примусове виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, стосовно осіб, які мають реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, зазначених у статті 14-3 КУпАП серії АА №00000783 від 25.08.2022 року, тобто у строки передбачені ст. 300-2 КУпАП.
З урахування зазначеного та беручи до уваги, що при розгляді даної справи судом не встановлено протиправності дій Державної служби України з безпеки на транспорті щодо надсилання для примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00000783, суд також не вбачає підстав для скасування постанови начальника Заводського відділу державної виконавче служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Григорян Наріни Альбертівни від 21.09.2022 року про відкриття виконавчого провадження №69902132.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору у справі не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та скасування постанови відмовити.
Судові витрати у справі не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 18.01.2023 року.
Суддя І.О. Лозицька
Судове рішення № 108457588, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 18.01.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/16455/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: