Рішення № 108454180, 17.01.2023, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/40/23

Провадження №2-а/751/23/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді - Павлова В.Г.,

секретаря - Овдій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Савицький І.О.,

представник відповідача - Мойсієнко Н.О.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

02.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови начальника Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області Білозерської І.С. від 28.12.2022 року № 25/21/2022-пн та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164-2 КУпАП.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що в оскаржуваній постанові в описі обставин та суті адміністративного правопорушення відсутня об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.164-2 КУпАП.

Представник відповідача подав відзив на позов в якому заперечував щодо задоволення заявлених позовних вимог, мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю.

ІІ. Заяви (клопотання) та пояснення учасників справи.

Позивач та його представник заявлений позов підтримали з вище наведених мотивів.

Представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити з підстав, зазначених у відзиві.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.01.2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

ІV. Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

З 27.09.2022 року по 21.11.2022 року в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України /далі Інститут/ було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2019 по 30.06.2022 роки.

За результатами проведення ревізії були встановлені, зокрема, порушення нарахування матеріального заохочення, матеріальної допомоги та премії на загальну суму 123 916 грн, а також порушень нарахування і перерахування до державних цільових фондів та єдиного соціального внеску на загальну суму 27261,52 грн.

22.12.2022 року головним державним аудитором відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Черняком І.А. стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164-2 КУпАП.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 28.12.2022 року № 25/21/2022-пн ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 221 грн.

V. Оцінка суду

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи.

Складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність відповідно до ч.1 ст.164-2 КУпАП є, зокрема, і відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку.

Предметом розгляду даної справи є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Узагальнений зміст аргументів позивача в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови зводиться до її невідповідності вимогам ст.283 КУпАП, а саме: не зазначення точного часу вчинення правопорушення та об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на посаді головного бухгалтера Інституту, тобто ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності беззаперечно входить до кола його службових обов`язків, а відтак останній в силу ст.14 КУпАП є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП.

Зі змістуоскаржуваної постановивбачається, що позивача визнано винним у вчинені правопорушення за те, що впродовж 2020-2021 року головним бухгалтером Інституту «не організовано контроль за веденням бухгалтерського обліку в частині нарахування матеріального заохочення, матеріальної допомоги та премії в загальній сумі 123916 грн, та зайво нараховано і перераховано внесків до державних цільових фондів та єдиного соціального внеску на загальну суму 27261,52 грн. що призвело до завищення показників внесення даних у Звіті про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма №4-1д) завищені касові видатки за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» - на суму 123916 грн за КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату» на 27261,52 грн».

Відповідно доч.1 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Таким чином, за приписамист.38 КУпАПпочатком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Станом на дату підписання акта ревізії - 28.11.2022 року, складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення - 22.12.2022 року, а також винесення оскаржуваної постанови - 28.12.2022 року в Звіті про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма №4-1д) зміни та уточнення не внесено, що свідчить про безперервне продовження невиконання позивачем відповідного обов`язку.

Аналогічна правозастосовна практика щодо тлумачення триваючого правопорушення в Звіті про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма №4-1д), була сформована Шостим апеляційним адміністративним в постанові від 07.12.2022 року в справі №751/3249/22.

За конкретних обставин справи потенційно можливою максимальною датою накладення адміністративного стягнення на позивача є 28.01.2023 року, натомість оскаржувана постанова датована 28.12.2022 року, що свідчить про правомірність дій суб`єкта владних повноважень в частині строків накладення адміністративного стягнення. Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів, складається по встановленій формі й повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема і нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В адміністративному протоколі №25/30/2022-пр від 22.12.2022 року сформульована суть інкримінованого адміністративного правопорушення, з посиланням на обставини, які входять до предмету доказування.

Доводи позивача про невідповідність оскаржуваної постанови з підстав не зазначення об`єктивної сторони правопорушення є безпідставними, оскільки не організація останнім контролю за веденням бухгалтерського обліку в частині нарахування матеріального заохочення, матеріальної допомоги та премії призвело до завищення показників внесення даних у Звіті про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма №4-1д) завищені касові видатки за КЕКВ 2111 та за КЕКВ 2120, і є суттю адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП, та його об`єктивною стороною.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови в частині неправильного зазначення порушених нормативних актів не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові ВС від 11.09.2018 2018 року по справі № 826/11623/16 (провадження №К/9901/50453/18) та в постанові ВС від 14.08.2018 року по справі справа №826/15341/15 (провадження №К/9901/19896/18).

Суд,зважаючи нанеподання позивачему справіналежних тадостатніх доказівна підтвердженнянезаконності постановипро адміністративнеправопорушення,винесеної відноснонього,вважає,що посадовоюособою відповідачадотримано порядок її винесення (в т.ч. своєчасне повідомлення особи, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, зрозуміла суть обвинувачення, ретельна перевірка доказів його вини).

За вище наведених обставин, суд вважає, що відповідач при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, діяв розсудливо та пропорційно, оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення від 28.12.2022 року № 25/21/2022-пн винесена за наявності правових підстав та з додержанням норм чинного законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.

VI. Судові витрати.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України при ухваленні рішення суд має вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, правові підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.3,4,9,72,78,241-246,255,286,293,295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 доУправління північногоофісу Держаудитслужбив Чернігівськійобласті проскасування постановипро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч.2 ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Г. Павлов