Ухвала суду № 108451212, 16.01.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/342/23

н/п 2/953/2092/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2023 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, -

встановив:

13 січня 2023р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла направлена поштою 27.12.2022р. позовна заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про звільнення з-під арешту, накладеного Восьмою Харківською міською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2008., належної позивачу квартири АДРЕСА_1 .

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне:

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Так, вимоги до позовної заяви визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Положеннями частини 2 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

В силу приписів частини 5 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з цим, як вбачається з додатків до позову, в якості «доказів» позивачем до позову додано ксерокопії документів, що не містять усіх належних відміток про засвідчення копій, а саме дати засвідчення копії.

Крім того, ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивачем додано до позовної заяви клопотання про витребування у Харківському обласному державному нотаріальному архіві ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2008.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається неможливість самостійного отримання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2008, оскільки він не є стороною у справі.

При тому зазначає, що арешт, накладений вищевказаною ухвалою порушує його право розпоряджатись на власний розсуд своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 ст. 84 ЦПК України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Позовна заява та клопотання про витребування доказів посилань на вжиття позивачем заходів для самостійного отримання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2008 не містять.

Доводи позивача щодо неспроможності отримання копії ухвали про арешт, оскільки він не є стороною у справі в якій ця ухвала постановлена, не беруться судом до уваги зважаючи на п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який прямо передбачає це право, за сплати судового збору. Так, за «виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов`язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень».

З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 177 185, 260 ЦПК України, -

постановив:

У задоволенні клопотання про витребування доказів Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -