Ухвала суду № 108445071, 17.01.2023, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1434/22

Номер провадження 1-кп/573/19/23

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2023 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Білопілля кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17 жовтня 2022 року за №12022200570000318 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України

у с т а н о в и в :

28 жовтня 2022 року до Білопільського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17 жовтня 2022 року за №12022200570000318 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України з угодою про визнання винуватості від 27 жовтня 2022 року.

Ухвалою від 31 жовтня 2022 року призначено підготовче засідання у вказаному кримінальному провадженні.

У підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили не розглядати угоду про визнання винуватості, вказавши, що при її укладенні та підписанні був відсутній захисник ОСОБА_6 . Крім того, під час підписання угоди обвинуваченому не були роз`яснені та зрозумілі наслідків її укладення.

Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були дотримані вимоги КПК. Обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснені наслідки укладення угоди, що підтверджується його підписом у тексті угоди. Водночас, прокурор не заперечував проти відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості та просив призначити справу до судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 проти призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечували.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та обставин, які примусили обвинуваченого погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, суд вважає, що в затвердженні вказаної угоди необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно з ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначається, в тому числі і беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

За приписами ч. ч. 6, 7 ст. 474 КПК України, суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року, держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що в даному провадженні неможливо затвердити надану угоду про визнання винуватості, оскільки під час укладення угоди, обвинувачений не повністю розумів наслідки її укладення, і на даній стадії не виявив бажання щодо затвердження цієї угоди.

Беручи до уваги те, що в підготовчому судовому засіданні обвинувачений не підтримав угоду, суд вважає, що відсутні фактичні підстави для затвердження угоди про визнання винуватості. А тому в затверджені угоди необхідно відмовити.

Водночас суд вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі обвинувального акту, який затверджений прокурором та відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Підстави для його повернення відсутні.

Передбачених п. п. 4-8 ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК України підстав для закриття кримінального провадження суд також не вбачає.

З урахуванням принципу гласності та відкритості судовий розгляд кримінального провадження проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

В ході досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не застосовувався. Клопотання про обрання останньому запобіжного заходу від учасників кримінального провадження до суду також не надходили.

Під час підготовчого провадження вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 469,472,474 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 27 жовтня 2022 року між прокурором Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_6 .

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 17 жовтня 2022 року за №12022200570000318 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України на підставі обвинувального акту в відкритому судовому засіданні в залі Білопільського районного суду Сумської області на 12 годину 25 січня 2023 року.

У судове засідання викликати: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 .

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: