Рішення № 108439022, 17.01.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4454/22

17 січня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач), в якій просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 без урахування архівної довідки №106/26-63 від 15.02.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", виданої архівним відділом Тернопільської міської ради протиправними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 03.02.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням усіх сум, що зазначені в архівній довідці №106/26-63 від 15.02.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", виданої архівним відділом Тернопільської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 03.02.2022 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При поданні заяви про призначення пенсії, позивачем було надано довідку про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", видану архівним відділом Тернопільської міської ради. Така довідка видана на підставі особових рахунків працівників за 1995-1999 роки, що містяться у документах архівного фонду "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", тобто суми вказані у довідці відповідають первинним документам особовим рахункам, які знаходяться на зберіганні в архіві. Однак при призначенні пенсії відповідачем не було враховано вищевказану заробітну плату.

На переконання позивача, наявність у підприємства, де вона працювала, заборгованості по заробітній платі та зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії та неврахуванні відповідних сум заробітку, що, власне, і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 04.01.2023 подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що з 03.02.2022 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Одночасно з поданими документами на призначення пенсії позивачем було надано архівну довідку про заробітну плату №106/26-63 від 15.02.2022, яка містить інформацію про розмір заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 в "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів". Листом від 24.06.2022 за № 1900-0305-9/17476 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 в "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів" згідно з архівною довідкою про заробітну плату №106/26-63 від 15.02.2022. Відділом контрольно-перевірочної роботи № 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області при проведенні перевірки достовірності подання довідки про заробіток для обчислення пенсії згідно первинних документів виявлено розбіжності по заробітній платі, на основі чого складений акт № 1900-1102-1/2727 від 22.06.2022. В архівній довідці №№106/26-63 від 15.02.2022 вказані загальні суми нарахованої заробітної плати з 01.01.1995 по 31.12.1999, а не заробіток для обчислення пенсії. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.01.2023 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 17.01.2023 о 10:30 год.

Представник позивача в судове засідання з`явився, подав додаткові письмові пояснення по справі та заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі їх представника в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, і це не оспорюється сторонами, що з 03.02.2022 позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Одночасно з поданими документами на призначення пенсії позивачем було надано архівну довідку №106/26-63 від 15.02.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", видану архівним відділом Тернопільської міської ради.

Відповідно до акту складеного за результатами перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 15.09.2022 №1900-1102-1/2727, при перевірці довідки №106/26-63 від 15.02.2022, яка видана ОСОБА_1 та особовими рахунками по нарахуванню заробітної плати за період з 1995-1999 роки в графу "загальна сума нарахованої заробітної плати" включені всі суми нарахованої заробітної плати з врахуванням сум доходу, з яких не були утримані страхові внески .

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 24.06.2022 за №1900-0305-9/17476 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 в "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів" згідно з архівною довідкою про заробітну плату №106/26-63 від 15.02.2022, оскільки така не підтверджена первинними документами.

Не погоджуючись з таким діями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

В силу приписів ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Отже, заробітна плата для обчислення пенсії враховується за увесь час, починаючи з 01.07.2000, та, за бажанням пенсіонера, за будь-які 60 місяців страхового стажу підряд за періоди до 01.07.2000. Тобто, на підставі довідок про заробітну плату (підтверджених первинними документами) враховується заробітна плата за будь-які 5 років страхового стажу до 01.07.2000.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок №22-1), визначено перелік документів, необхідних для призначення та перерахунку пенсії за віком.

Згідно з пп.3 п.2.1 зазначеного Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Як передбачено ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За змістом пп.3 п.4.2 Порядку №22-1, зокрема, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п.4.3 Порядку №22-1).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що пенсіонер має подати саме довідку про заробітну плату, в якій мають бути зазначені первинні документи, на підставі яких вона видана, а орган пенсійного фонду має право вимагати від підприємств, установ та організацій, її дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, а також перевіряти обґрунтованість її видачі. Після надходження документів пенсійний орган вирішує питання про перерахунок пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30.10.2018 у справі №667/4633/15-а, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Судом з`ясовано і це не оспорюється сторонами, позивачем при поданні заяви про призначення пенсії представлено відповідачу довідку про заробітну плату №106/26-63 від 15.02.2022 у "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", видану архівним відділом Тернопільської міської ради.

Як вбачається зі змісту довідки, така містить суми заробітку позивача за період з 01.01.1995 по 31.12.1999, видана на підставі розрахункових листів по заробітній платі працівників за 1995-1999 роки, що зберігаються у документах архівного фонду "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів".

Однак, вказану довідку не враховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області при обчислені пенсії, оскільки відповідно до акту, складеного за результатами перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 22.06.2022 №1900-1102-1/2727, при перевірці довідки №106/26-63 від 15.02.2022, яка видана ОСОБА_1 , та особовими рахунками по нарахуванню заробітної плати за період з 1995-1999 роки в графу "загальна сума нарахованої заробітної плати" включені всі суми нарахованої заробітної плати з врахуванням сум доходу, з яких не були утримані страхові внески

На підставі ч.1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст.11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у ст.20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно зі ст.106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати.

Таким чином, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судому в постанові від 02.08.2022 у справі №560/4616/20.

При цьому, Верховний Суд не досліджував питання чи нараховувались позивачу, але не сплачувались страхувальником страхові внески.

Сплата страхувальником страхових внесків є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску.

Зважаючи на те, що обов`язок щодо сплати страхового внеску так і обов`язок по його нарахуванню покладено саме страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання про те, що архівну довідку №106/26-63 від 15.02.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", видану архівним відділом Тернопільської міської ради, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Порядку №22-1 має бути враховано для здійснення перерахунку пенсії позивача.

За правовими висновками Верховного Суду, сформованими в постановах від 04.05.2022 у справі №819/946/18, на які посилається відповідач у відзиві, оскільки відомості, вказані в архівній довідці про заробітну плату за період роботи позивача з 01.12.1995 по 30.06.2000 не підтверджені первинними документами, така довідка не може братися до уваги пенсійним органом.

Правовідносини у цій справі не є тотожними справі ОСОБА_1 , що розглядається. Як вже було зазначено, архівна довідка №106/26-63 від 15.02.2022 видана архівним відділом Тернопільської міської ради на підставі розрахункових листів по заробітній платі працівників за 1995-1999 роки, що містяться у документах архівного фонду "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів". Тобто суми вказані у довідці відповідають первинним документам особовим рахункам, які знаходяться на зберіганні в архіві. Такі відомості перевірені відповідачем, проте не враховані саме з підстав відсутності інформації про сплату страхових внесків, а не розбіжності по заробітній платі.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, оскільки позивач не повинен відповідати за питання належної сплати страхових внесків, суд вважає за необхідне визнати протиправною, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, відмову Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у перерахунку та виплаті пенсії позивачу при поданні заяви про призначення пенсії з урахуванням архівної довідки №106/26-63 від 15.02.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", виданої архівним відділом Тернопільської міської ради.

Як передбачено п.4 ч.2 ст.245 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч.4 ст.245 КАС України).

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Суд враховує положення обов`язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden) від 24.03.1988.

При вирішенні вказаної справи Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Проте досвід показує, що абсолютна точність недосяжна і що необхідність уникати надмірної жорсткості формулювань і слідувати за обставин, що змінюються, веде до того, що багато законів неминуче викладені в термінах, які більшою чи меншою мірою є невизначеними.

Фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia пункт 1 статті 8.

Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави.

Крім того, згідно п.65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

Суд констатує, що у спірних правовідносинах нормами чинного законодавства, не передбачено альтернативних способів поведінки, дій, рішень суб`єкта владних повноважень, а тому ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам, буде зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням архівної довідки №106/26-63 від 15.02.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", виданої архівним відділом Тернопільської міської ради, з дня призначення пенсії 03.02.2022.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 992,40 грн. відповідно до квитанції від 09.12.2022.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії, з урахуванням архівної довідки №106/26-63 від 15.02.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", виданої архівним відділом Тернопільської міської ради.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 03.02.2022 з урахуванням архівної довідки №106/26-63 від 15.02.2022 про заробітну плату за період з 01.01.1995 по 31.12.1999 у "ДП ДАК "Хліб України" Тернопільський комбінат хлібопродуктів", виданої архівним відділом Тернопільської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській областісудовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 січня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддяПодлісна І.М.