Рішення № 108437269, 16.01.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2023 року

справа №380/9632/22

зал судових засідань № 10

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Клочко Н.С.,

за участю:

представник позивача Крет О.Г.,

представник відповідача Гарасимів В.Р.,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, скасування рішень.

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) , в якому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209160/2021/000218;

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/700169/2 від 23.11.2021;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209160/2021/000266;

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/700177/2 від 26.11.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив таке.

Позивач не згідний з рішенням Відповідача про коригування митної вартості товарів № 13А209000/2021/700169/2 від 23.11.2021 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209160/2021/000218, вважає їх незаконними, необгрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Так, позивач зазначає, що в оскаржуваних рішеннях, відповідач не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Також позивач вважає, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209160/2021/000218 не відповідає вимогам, які викладені в п. 7.2 розділу VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі - Порядок 631). Зокрема, в картці відмови № UА209160/2021/000218 мали б бути зазначені чіткі причини відмови в оформленні товару передбачені ч. 6 ст. 54 МК України, які давали б Відповідачу обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначену позивачем митну вартість товарів, натомість, відповідач, порушуючи ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 6 ст. 54 МК України, п. 7.2 розділу VII Порядку 631, зазначив в картці відмови № UA209160/2021/000218 такі причини відмови у митному оформленні (випуску) товарів: «неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр. 12, 43, 44, 45, 46 ВМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) ст. 55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 № 450».

Зазначення, як вважає позивач, митним органом загального посилання на прийняте рішення про коригування митної вартості товару і не зазначення чітких причин для відмови в митному оформленні у відповідності до ч. 6 ст. 54 МК України, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження прав платника податків бути повідомленим про причини відмови в митному оформленні, відтак призводить до його протиправності.

Щодо зазначення відповідачем ціни товару № 1-2,65 дол. США за кг.; товару №2 - 2,1873 дол. США за кг.; товару № 3 - 2,2069 дол. США за кг.; товару №4-2,17 дол. США за кг.; товару № 5 - 2,7055 дол. США за кг., то позивач звертає увагу суду, що позивач і продавець товару в п. 2 Контракту домовилися, що одиницею виміру товару встановлюється шт. і ціна товару становить за штуку, а не за кілограм.

Позивач також наголошує, що відповідачем жодним чином не обґрунтував того, що відповідач здійснив порівняльний аналіз цінових характеристик товарів за роком виготовлення, торговою маркою, за конфігурацією, технічними характеристиками, виробником, якістю тощо.

Щодо позовних вимог в частині скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/202І/700177/2 від 26.11.2021 та картки відмови № UА209160/2021/000266, то позивач обґрунтовує ці вимоги тим, що зокрема, вказує, що суть викладених порушень з боку позивача в графі 33 оскаржуваного рішення Львівської митниці є аналогічними тим порушенням, які викладені Львівською митницею в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/700169/2 від 23.11.2021 року.

Усі обставини, які підтверджують протиправність рішення митниці від 23.11.2021 року є аналогічними тим обставинам, які підтверджують протиправність складення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/700177/2 від 26.11.2021 року та картки відмови № UA209160/2021/000266.

Щодо зауважень митниці до CMR від 25.11.2021р. про те, що нібито в CMR від 25.11.2021р. № б/н у графі 14 (умови перевезення) наявна відмітка на фразі «перевезення не оплачено», що суперечить відомостям заявленим у митній декларації, позивач з такими не погоджується, оскільки згідно з отриманим позивачем офіційним перекладом даного доказу, в СМR наявна відмітка «перевезення оплачено +», а тому дана обставина та доказ на її підтвердження повністю спростовує доводи відповідача. Крім цього, до правовідносин із складення CMR застосовується Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956), чого відповідач, на думку позивача не урахував.

Також позивач подав до суду відповідь на відзив від 12.09.2022, в якій повідомив суд, що він повністю не згідний з аргументами, відповідача, що викладені у відзиві та серед іншого наголосив, що в жодній із зазначених відповідачем ВМД, які були використані як джерело інформації щодо ціни товару марка, рік випуску, модель товару не збігається з товаром, придбаним позивачем у фірми «Етаполь».

Крім того, позивач зазначив, що відповідач не обґрунтував, як саме зв`язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості. Тому, як вважає позивач, відповідач не мав права вимогати від позивача додаткові документи на підтвердження митної вартості.

Щодо використання відповідачем ЄАІС ДМС, то спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі детальніше проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товару.

Також позивач вважає, що ціна товарів, що обули ввезені ним на митну територію України є ринковою, що підтверджується висновком експерта.

Крім того, від позивача надійшли письмові пояснення від 17.11.2022 та від 21.11.2022 ідентичного змісту. Окрім того, що пояснення від 21.11.2022 позивач доповнив аналізом законодавства щодо пов`язаності осіб і вважає, що позивач, здійснюючи господарську діяльність та переміщення товарів через митний кордон дотримався при цьому всіх умов ГАТТ та вказав, що жодних ознак збитковості операцій не існувало.

Також 22.11.2022 від позивача надішли додаткові пояснення, в яких він описує умови поставки на умовах DAP; про документальні підтвердження та документи, що надані митному органу. Зазначив також, що продаж обладнання відбувався з торговою націнкою 10-20%; аналізує інші поставки, які відповідач використовував як джерела інформації для верифікації митної вартості товару. Також повторно зазначив, що митну вартість підтверджують висновки експерта і знову аналізує законодавство щодо пов`язаності осіб.

23.11.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення в частині заперечення тверджень відповідача про незазначення в інвойсах інших ідентифікаційних даних верстата, таких як номер верстата.

25.11.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких вкотре наголосив, що пов`язаність осіб продавця та позивача не вплинула на митну вартість товару.

29.11.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких він зробив висновок, що застосуванню другорядних методів має передувати процедура консультацій між митним органом та декларантом і вважає, що процедуру консультацій митний орган застосовує з метою підняти митну вартість товару.

30.11.2022 від позивача суд отримав додаткові пояснення щодо методики від 01.07.2021 №476.

02.12.2022 до суду надійшли додаткові пояснення з аналізом поставни Верховного Суду від 29.07.2022 у справі №380/6459/20 з висновком про застосування ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

05.12.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких позивач описав оскаржувані рішення.

05.12.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо графи 33 оскаржуваного рішення від 08.02.2022 та від 18.04.2022, хоча такі взагалі не є предметом спору у цій справі.

13.12.2022 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо тих питань, про які зазначено у попередніх поясненнях.

З урахуванням таких обґрунтувань позову, позивач просить позов задовольнити.

Стосовно поданих позивачем пояснень та додаткових пояснень суд зауважує, що відповідно до ч.ч.2-5 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у визначених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Щодо численних додаткових пояснень, які подавалися позивачем у цій справі, то такі стосувалися як оскаржуваних рішень відповідача у цій справі, так і тих, що не є предметом спору у цій справі. Також суд зауважує, що подання додаткових пояснень учасниками справи відбувається з дозволу суду та щодо окремих питань, які виникають під час розгляду справі і лише в разі, якщо суд визнає подання таких пояснень необхідними. При розгляді ж даної справи позивач скористався наданням додаткових пояснень з різних питань, деякі - ідентичного змісту та тих, що не стосуються предмета спору, - без дозволу суду. Отже, суд ухвалюючи рішення у цій справі може такі не ураховувати.

Ухвалою від 14.07.2022 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та запропонував сторонам подати заяви по суті справи.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов. Зі змісту вказаного відзиву видно, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити з таких підстав.

Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 23.11.2021 №UA209160/2021/014326 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання митної декларації відповідач встановив, що позивач задекларував верстати деревообробні в асортименті, що були у використанні, на умовах поставки DAP- м. Радехів; у поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 19.11.2021р. № б/н відсутні відомості у графі 14 (умови оплати), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956) та Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V, що суттєво для правильності визначення митної вартості на умовах поставки DAP- UA- м. Радехів; в копії митної декларації країни відправлення від 21.11.2021р №21PL301010E1319844 також відсутні відомості про умови поставки даного товару; поданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від 20.11.2021р. № 74/11/2021 не містить реквізитів поставки оцінюваного товару; доданий банківський платіжний документ, від 22.11.2021р №37 містить посилання на митну декларацію від 16.11.2021р., проте сума платежу у ньому не відповідає вартості товару у даній митній декларації, тобто не можливо ідентифікувати із партією товару; у рахунку-фактурі (інвойсі) від 19.11.2021р. № 110/2021 містяться розбіжності в умовах оплати товару, а саме вказано 69 днів, та наступним заявлено, що машини продані згідно з умовами зовнішньоекономічної угоди від 26.10.2016р. № 1, у якій розділом 5. Умови платежів: встановлено «Покупець зобов`язується провести попередню оплату згідно з фактурою-проформою або за згодою сторін провести оплату після отримання товару, але не пізніше 30 днів.». Фактура-проформа до митного оформлення не подавалась; за умовами контракту від 26.10.2016р. № 1 розділом 3 «Базисні умови поставки товарів» передбачено, що всі витрати, пов`язані з митними формальностями, кожна сторона несе на своїй території, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару.

На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та вони не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Як вважає відповідач, висновок експерта від 22.10.2021р. № 21/1/418 про вартісні характеристики товару, не стосується митної вартості оцінюваного товару.

Зважаючи на виявлені розбіжності відповідач надіслав позивачу вимогу про надання додаткових документів.

Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 26.11.2021 №UA209160/2021/014506 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання були встановлені ті ж порушення, що і за митною декларацією від 23.11.2022.

Крім того у зазначених вище деклараціях митної вартості від 23.11.2021 та від 26.11.2021декларантом зазначено, що ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є пов`язаними особами, а також беручи до уваги той факт, що одним із засновників "ETAPOL" SP. Z О.О. є ОСОБА_3 (сайт міністерства юстиції Республіки Польща www.ekrs.ms.gov.pl). митний орган дійшов висновку, що продавець та покупець є пов`язаними особами в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року.

У графі 9(а) форми ДМВ від 16.11.2021 декларантом вказано, що продавець та покупець є пов`язаними особами у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

У ході здійснення митного контролю відповідач виявив, що вартість товарів з подібними характеристиками раніше ввезених в Україну, яка міститься ЄАІС, яка є значно вищою за заявлену декларантом. У зв`язку з цим Львівська митниця мала обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів.

У зв`язку із наявністю у відповідача інформації, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю, митний орган мав підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів.

Відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_1 на стадії митного оформлення товару не довів митному органу того, що він має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту).

Відповідач також зазначає, що фактури, які долучені позивачем до митної декларації від 23.11.2021 №UА209160/2021/014326 та МД від 26.11.2021 №UА209160/2021/014506, засвідчують купівлю техніки продавця, однак вони не містять серійних номерів обладнання. Тому встановити факт, що надані документи стосуються імпортованого в Україну товару та/ або такі машини ввозились в Україну у незмінному стані, неможливо.

Також відповідач вважає, що ним винесено зрозумілі та обґрунтовані оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2021/700169/2 від 23.11.2021; № UА209000/2021/700177/2 від 26.11.2021 і правомірно застосовано резервний метод при визначенні митної вартості.

Інших заяв по суті справи сторони не надавали.

Ухвалою суду від 12.09.20222 суд постановив перейти зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 05.10.2022.

Ухвалою суду від 05.10.2022 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач не забезпечив явку представника у судові засідання 02.11.2022, 21.11.2022, 19.12.2022, з огляду на що розгляд справи було відкладено на 16.01.2023.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, додаткових поясненнях, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд встановив таке.

26.10.2016року між «ІTAPOL Sp.z.o.o.» (з 14.04.2017 «ЕTAPOL Sp.z.o.o.»), з однієї сторони, в подальшому названий «Продавець», та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в подальшому названий «Покупець», уклали контракт № 1 від 26.10.2016 року (далі - «Контракт»), за яким Продавець продає, а Покупець купує обладнання і верстати, що були у використанні і нові для обробки деревини (п. 1 Контракту).

14.04.2017року між Сторонами Контракту підписано додаткову угоду, якою внесені зміни до Контракту у зв`язку із перейменуванням назви фірми Продавця. Найменування «ITAPOL Sp.z.o.o.» замінено на «ETAPOL Sp.z.o.o.».

23.11.2021, з метою переміщення через митний кордон товару, позивачем було подано до Львівської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № UA209160/2021/014326 про декларування даного товару разом з документами на підтвердження достовірності даних, зазначених в митній декларації.

В картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2021/000218 декларанту роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «подання нової ВМД із змінами у графах 12, 43, 44, 45, 46 ВМД відповідно до рішення про визначення митної вартості товару № 209000/2021/700169/2 від 23.11.21. Відповідно до ст. 256 МКУ дане рішення може бути оскаржене у порядку встановленому главою 4 МКУ».

Також відповідач направив позивачу електронне повідомлення, що своє рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/700169/2 від 23.11.2021 року, митний орган обґрунтував тим, що відповідно до п. 1 ч. 4 cт. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено таке: до митного оформлення заявлено товар: верстати деревообробні в асортименті, що були у використанні, на умовах поставки DAP - UA -м. Радехів. У поданій до митного оформлення CMR від 19.11.2021 року № б/н відсутні відомості у графі 14 (умови оплати), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) та Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 № 57-V, що суттєво для правильності визначення митної вартості на умовах поставки DAP- UA - м. Радехів. В копії митної декларації країни відправлення від 21.11.2021 року № 21PL301010E1319844 також відсутні відомості про умови поставки даного товару. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.11.2021 року № 74/11/2021 не містить реквізитів поставки оцінюваного товару. Доданий банківський платіжний документ від 22.11.2021 року №37 містить посилання на митну декларацію від 16.11.2021 року, проте сума платежу у ньому не відповідає вартості товару у даній МД. У рахунку-фактурі (інвойсі) від 19.11.2021р. № 110/2021 містяться розбіжності у умовах оплати товару, а саме, вказано 69 днів, та наступним заявлено, що машини продані згідно з умовами зовнішньоекономічної угоди від 26.10.2016 року № 1, у якій розділом 5 Умови платежів встановлено: Покупець зобов`язується провести попередню оплату згідно фактури-проформи, або за згодою сторін провести оплату після отримання товару, але не пізніше 30 днів». Фактура-проформа до митного оформлення не подавалась. За умовами контракту від 26.10.2016 року № 1 розділом 3 передбачено, що всі витрати, пов`язані з митними формальностями, кожна сторона несе на своїй території, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Висновок експерта від 22.10.2021 року № 21/1/418 про вартісні характеристики товару не стосується оцінюваного товару. Поданий до митного оформлення товар заявлено як такий, що використовується, відповідно до положень наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 року № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, для підтвердження митної вартості обладнання, яке було в користуванні, необхідно надати документальне підтвердження його технічного стану, ступінь зносу, ліквідаційну вартість, а також: дата початку експлуатації, інтенсивність експлуатації, відомості про консервацію і види ремонту, фізичний знос, повна та залишкова балансова вартість, наявність дефектів, вироблений ресурс до списання. Такі відомості відсутні у поданих та додатково доданих документах. Документи, подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Зважаючи на викладене, відповідач вказав, що відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 ст. 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме, методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2Г (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували:

1.товар № 1 - МД від 06.10.2021 року № UА205140/2021/66490, де митна вартість такого товару становить 2,65 дол. США за кг;

2.товар № 2 - МД від 01.03.2021 р. № UА209130/2021/1329, де митна вартість такого товару становить 2,1873 дол. США за кг;

3.товар № 3 - МД від 02.07.2021 р. № UА400030/2021/000046, де митна вартість такого товару становить 2,2069 дол. США за кг;

4.товар № 4 - МД від 06.10.2021 р. № UА205140/2021/66490, де митна вартість такого товару становить 2,17 дол. США за кг;

5.товар № 5 - МД від 01.09.2021 р. № UА305110/2021/15037, де митна вартість такого товару становить 2,7055 дол. США за кг.

23.11.2021року позивач подав нову митну декларацію № UА209160/2021/014378 з визначенням митної вартості за резервним методом з урахуванням рішення про коригування митної вартості, після чого, у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно p розділом X Митного кодексу України, в т.ч. і надмірних - 115 136,87 грн. (12 452,77 грн. мита + 102 684,10 грн. ПДВ), товар було випущено на митну територію України.

17.06.2022року судовим експертом Білобран С.З. складено висновок експерта № 22/1/118 від 17.06.2022 року за результатами проведення товарознавчого дослідження у відповідності до договору про надання послуг від 13.01.2022 року № 08, який підтверджує ринковість цін, по яких позивачем придбав товар згідно з фактурою 110/2021.

26.11.2021 з метою переміщення через митний кордон вказаного товару позивач подав до Львівської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № UA209160/2021/014506 про декларування даного товару разом з наступними документами на підтвердження достовірності даних, зазначених в митній декларації.

Львівською митницею Державної митної служби України було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209160/2021/000266, з таких причин: «неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр. 12. 43. 44. 45. 46 ВМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару) cm. 55 МКУ. ПКМУ від 21.05.12 № 450».

В картці відмови декларанту роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «подання нової ВМД із змінами у графах 12, 43, 44, 45, 46 ВМД відповідно до рішення про визначення митної вартості товару № ІІА209000/2021/700177/2 від 26.11.21. Відповідно до ст. 256 МК України дане рішення може бути оскаржене у порядку встановленому главою 4 МК України».

Також відповідачем направив позивачу електронне повідомлення.

Своє рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/700177/2 від 26.11.2021 року, митний орган обґрунтував тим, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів було виявлено, що до митного оформлення заявлено товар - верстати деревообробні в асортименті, що були у використанні, на умовах поставки DAP - UA -м. Радехів.

Відповідач зробив висновок, що відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантам згідно з ст.57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

26.11.2021року позивач було подав нову митну декларацію № UA209160/2021/014553 з визначенням митної вартості за резервним методом з врахуванням рішення про коригування митної вартості, після чого, у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно розділу X Митного кодексу України, в т.ч. і надмірних - 183312,09 грн. (18 664,09 грн. мита + 164 648,00 грн. ПДВ), товар було випущено на митну територію України.

16.06.2022року судовим експертом Білобран С.З. складено висновок експерта № 22/1/013 від 16.06.2022 року за результатами проведення товарознавчого дослідження у відповідності до договору про надання послуг від 13.01.2022 року № 08, який повністю підтверджує ринковість цін, по яким Позивачем придбано товар згідно фактури 111/2021.

Позивач не згідний із оскаржуваними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вважає їх незаконними, необгрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню судом. Зазначене стало підставою для звернення до суду із позовом.

Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 5 ст. 53 МК України заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст. 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з ч.2 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу, відповідно до якої митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна грунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з ч.7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як видно з матеріалів справи, під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 23.11.2021 №UA209160/2021/014326 відповідач встановив, що позивач задекларував верстати деревообробні в асортименті, що були у використанні, на умовах поставки DAP- м. Радехів.

У поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 19.11.2021р. № б/н відсутні відомості у графі 14 (умови оплати), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V, що суттєво для правильності визначення митної вартості на умовах поставки DAP- UA- м. Радехів; в копії митної декларації країни відправлення від 21.11.2021р №21PL301010E1319844 також відсутні відомості про умови поставки даного товару; поданий до митного оформлення рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.11.2021р. № 74/11/2021 не містить реквізитів поставки оцінюваного товару; доданий банківський платіжний документ, від 22.11.2021р №37 містить посилання на митну декларацію від 16.11.2021р., проте сума платежу у ньому не відповідає вартості товару у даній МД, тобто не можливо ідентифікувати із партією товару; у рахунку-фактурі (інвойсі) від 19.11.2021р. № 110/2021 містяться розбіжності в умовах оплати товару, а саме вказано 69 днів, та наступним заявлено, що машини продані згідно з умовами зовнішньоекономічної угоди від 26.10.2016р. № 1, у якій розділом 5. Умови платежів: встановлено «Покупець зобов`язується провести попередню оплату згідно фактури-проформи, або за згодою сторін провести оплату після отримання товару, але не пізніше 30 днів». Фактура-проформа до митного оформлення не подавалась; за умовами контракту від 26.10.2016р. № 1 розділом 3. Базисні умови поставки товарів: передбачено, що всі витрати, пов`язані з митними формальностями, кожна сторона несе на своїй території, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару.

Зважаючи на виявлені розбіжності та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 та ч. 3-4 ст. 53 МКУ, декларанту було надіслано вимогу про надання наступних додаткових документів:

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні);

-транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг));

-якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

-виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

-виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

-довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

-розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 МКУ Львівська митниця провела консультацію з декларантом.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували:

-товар №1 - МД від 06.10.2021р. № UА205140/2021/66490, де митна вартість такого товару становить 2,65 дол. США за кг;

-товар №2 - МД від 01.03.2021р. № UА209130/2021/1329, де митна вартість такого товару становить 2,1873 дол. США за кг;

-товар №3 - МД від 02.07.2021р. № UА400030/2021/000046, де митна вартість такого товару становить 2,2069 дол. США за кг;

-товар №4 - МД від 06.10.2021р. № UА205140/2021/66490, де митна вартість такого товару становить 2,17 дол. США за кг;

-товар №5 - МД від 01.09.2021р. № UА305110/2021/15037, де митна вартість такого товару становить 2,7055 дол. США за кг.

Зважаючи на виявлені відповідачем розбіжності та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 та ч. 3-4 ст. 53 МКУ, декларанту було надіслано вимогу про надання наступних додаткових документів:

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні);

-транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг));

-якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

-виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

-виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

-довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

-розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МК України, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 МК України Львівська митниця провела консультацію з декларантом.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували:

-товар №1 - МД від 06.10.2021р. № UА205140/2021/66490, де митна вартість такого товару становить 2,65 дол. США за кг;

-товар №2 - МД від 01.03.2021р. № UА209130/2021/1329, де митна вартість такого товару становить 2,1873 дол. США за кг;

-товар №3 - МД від 02.07.2021р. № UА400030/2021/000046, де митна вартість такого товару становить 2,2069 дол. США за кг;

-товар №4 - МД від 06.10.2021р. № UА205140/2021/66490, де митна вартість такого товару становить 2,17 дол. США за кг;

-товар №5 - МД від 01.09.2021р. № UА305110/2021/15037, де митна вартість такого товару становить 2,7055 дол. США за кг.

Під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 26.11.2021 №UA209160/2021/014506 відповідач встановив, що у поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 25.11.2021 № б/н у графі 14 (умови перевезення) наявна відмітка на фразі «перевезення не оплачено», що суперечить відомостям, заявленим у митній декларації, та суттєво впливає на правильність визначення митної вартості на умовах поставки DAP- UA- м. Радехів.

В копії митної декларації країни відправлення від 25.11.2021р №21PL402010E1829347 також відсутні відомості про умови поставки даного товару.

Подана додатково до митного оформлення фактура про транспортні витрати від 26.11.2021р. № 103/11-2021 також не містить реквізитів даної поставки оцінюваного товару.

У рахунку-фактурі (інвойсі) від 25.11.2021р. № 111/2021 виявлено розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару, а саме вказано що термін оплати становить 67 днів, та наступним у даному інвойсі заявлено, що машини продані згідно з умовами контракту №1 від 26.10.2016р., у якому розділом 5. Умови платежів: встановлено «Покупець зобов`язується провести попередню оплату згідно фактури-проформи, або за згодою сторін провести оплату після отримання товару, але не пізніше 30 днів»

Фактура-проформа до митного оформлення не подавалась. За умовами контракту від 26.10.2016р. № 1 розділом 3. Базисні умови поставки товарів: передбачено, що всі витрати, пов`язані з митними формальностями, кожна сторона несе на своїй території, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Зважаючи на виявлені розбіжності та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 та ч. 3-4 ст. 53 МКУ, декларанту було надіслано вимогу про надання наступних додаткових документів:

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні);

-транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг));

-якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

-виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

-виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

-довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

-розрахунок ціни (калькуляцію).

На вимогу відповідача декларантом надіслано:

фактури, які за твердженням декларанта, засвідчують купівлю техніки продавця: №75 від 11.11.2021, №65 від 14.10.2021, №49 від 22.09.2021, №359/Е від 28.10.2021, №356/Е від 27.10.2021, №370/Е від 08.11.2021, №388/Е від 17.11.2021 №60 від 04.11.2021, №74 від 09.11.2021. Фактури не містять серійних номерів обладнання. Тому встановити факт, що надані документи стосуються імпортованого в Україну товару та/або такі машини ввозились в Україну у незмінному стані, неможливо.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 МКУ Львівська митниця провела консультацію з декларантом.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували:

-товар №1 - МД від 06.10.2021р. № UА205140/2021/66490, де митна вартість такого товару становить 2,65 дол. США за кг;

-товар №2 - МД від 18.11.2021р. № UА101130/2021/2548, де митна вартість такого товару становить 2,1862 дол. США за кг;

-товар №3 - МД від 02.07.2021р. № UА400030/2021/000046, де митна вартість такого товару становить 2,2069 дол. США за кг;

-товар №4 - МД від 06.10.2021р. № UА205140/2021/66490, де митна вартість такого товару становить 2,17 дол. США за кг;

-товар №5 - МД від 01.09.2021р. № UА305110/2021/15037, де митна вартість такого товару становить 2,7055 дол. США за кг;

-товар №6 - МД від 09.11.2021р. № UА100180/2021/596616, де митна вартість такого товару становить 2,17 дол. США за кг;

-товар №7 - МД від 22.11.2021р. № UА100360/2021/172589, де митна вартість такого товару становить 2,17 дол. США за кг.

У деклараціях митної вартості від 23.11.2021 №UА209160/2021/014325 та від 26.11.2021№UА209160/2021/014325 декларантом зазначено, що ФОП ОСОБА_1 та «ETAPOL» SP. Z о.о. є пов`язаними особами, а також беручи до уваги той факт, що одним із засновників «ETAPOL» Sр. z.о.о. є ОСОБА_3 (сайт міністерства юстиції Республіки Польща www.ekrs.ms.gov.pl). митний орган дійшов висновку, що продавець та покупець є пов`язаними особами в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року.

У графі 9(а) форми ДМВ від 16.11.2021 декларантом вказано, що продавець та покупець є пов`язаними особами у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

У ході здійснення митного контролю була виявлено вартість товарів з подібними характеристиками раніше ввезених в Україну, яка міститься ЄАІС, яка є значно вищою за заявлену декларантом. У зв`язку з цим Львівська митниця мала обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів.

Частиною 2 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Пунктом 1.10 «Правил заповнення декларації митної вартості» затверджених наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012, прямо передбачено, що декларант або уповноважена на особа самостійно заповнює всі графи ДМВ відповідно до порядку їх заповнення, за винятком граф, призначених для відміток митного органу.

Відповідно ця форма заповнюється самим декларантом, тобто декларант при заповненні ДМВ, вважав що має місце пов`язаність осіб і повідомив цю інформацію митному органу.

Згідно до п. 4 ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів

Частиною 16 ст. 58 МК України вказано, що для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Частиною 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - Угода) передбачено, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:

вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

вони є роботодавцем і працівником;

будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

У зв`язку із наявністю у відповідача інформації, що продаж подібних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю, митний орган мав підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів.

В пункті 22 постанови від 12.03.2019 по справі № 826/1857/16 Верховний Суд зробив такий правовий висновок, що позивач, заявляючи митну вартість товару, що був придбаний у пов`язаної особи, факт чого Товариством не заперечується, за основним методом - за ціною договору (контракту), мав би при декларуванні такого товару з власної ініціативи надати митному органу докази того, що така вартість є близькою до вартості операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами з непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів чи ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62, 63 Митного кодексу України.

Отже саме позивач і саме на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.

Отже, позивач не довів митному органу того, що він має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту).

Щодо операції з перевезення імпортованого товару та вплив цієї операції на митну вартість товару, то суд зазначає, що з наявної у справі міжнародній автотранспортній накладній CMR від 19.11.2021р. № б/н (була подана до митного оформлення) відсутні відомості у графі 14 (умови оплати).

Позивач вважає, що зазначене не є недоліком поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956), що ратифікована Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V 1. вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його пакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. 2. У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов`язується сплатити; c) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; e) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику. 3. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

З урахуванням змісту цієї норми та зважаючи на умови зовнішньоекономічного контракту, укладеного між позивачем та «ITAPOL Sp. Z jo.o., зазначення у CMR інформації про умови оплати перевезення вантажу має значення, оскільки впливає на правильність визначення митної вартості. У копії митної декларації країни відправлення від 21.11.2021р №21PL301010E1319844 також відсутні відомості про умови поставки задекларованого товару. Також у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.11.2021р. № 74/11/2021 відсутні реквізити поставки оцінюваного товару, що унеможливлю ідентифікацію товару, який подавався до перевезення контрагентом позивача.

Як видно з матеріалів справи, у рахунку-фактурі (інвойсі) від 19.11.2021р. № 110/2021 містяться розбіжності в умовах оплати товару, а саме вказано 69 днів, та наступним заявлено, що машини продані згідно з умовами зовнішньоекономічної угоди від 26.10.2016р. № 1, у якій розділом 5. Умови платежів: встановлено «Покупець зобов`язується провести попередню оплату згідно фактури-проформи, або за згодою сторін провести оплату після отримання товару, але не пізніше 30 днів». Докази подання позивачем фактури-проформи до митного оформлення не подано.

Також, як видно з умов контракту від 26.10.2016р. № 1 розділом 3. Базисні умови поставки товарів: передбачено, що всі витрати, пов`язані з митними формальностями, кожна сторона несе на своїй території, однак документи подані до митного оформлення не містять відомостей, що підтверджують числові значення таких складових ціни товару.

Відповідно до ч.21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

З поданих до митного оформлення документів видно, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та такі не піддаються перевірці.

Щодо висновку експерта від 22.10.2021р. № 21/1/418 за результатами проведення товарознавчого дослідження у відповідності до договору про надання послуг, то суд зазначає, що безпосередньо деревообробні верстати, що ввозилися на митну території України позивачем, об`єктом експертного дослідження не були. Зважаючи на те, що товар, котрий імпортувався позивачем є таким, що був у використанні, тому відсутні підстави для висновку про їх тотожність із аналогічним товаром, а саме деревообробними верстатами, що були об`єктом дослідження експерта та котрі вказані в означеному висновку.

Те, що товар, щодо якого здійснювалося митне оформлення, заявлено як такий, що використовувався не заперечується сторонами.

Водночас відповідно до положень наказу Державної митної служби України від 01.07.2021р. № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», для підтвердження митної вартості обладнання, яке було в користуванні, необхідно надати документальне підтвердження його технічного стану, ступінь зносу, ліквідаційну вартість, а також: дата початку експлуатації, інтенсивність експлуатації, відомості про консервацію і види ремонту (профілактичний, поточний, капітальний), фізичний знос, повна та залишкова балансова вартість, технічний стан (наявність дефектів), вироблений ресурс і ресурс до списання. Такі відомості відсутні у поданих та додатково доданих документах позивача.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийняв оскаржувані рішення.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Контролюючий орган навів переконливі аргументи, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем доведена.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Ці умови, як вважає суд, відповідач виконав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 139 КАС України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, скасування рішень відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.01.2023.

СуддяЛунь З.І.