Рішення № 108432886, 10.01.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17593/22

Провадження № 2/761/4809/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в заочному порядку в приміщенні зали суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про визнання особи, відповідно до якої просила визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будинок АДРЕСА_2 належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва. В квартирі №19 , яка знаходить у вказаному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_1 , який не проживає у ній, житлово-комунальні послуги не сплачували, станом на 01.08.2022 р. має заборгованість в розмірі 33306,36 грн.

Факт реєстрації відповідача у квартирі порушує права позивача, що змушує позивача звернутись до суду із даним позовом.

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, про що свідчать матеріали справи.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні (ч. 1 ст. 211 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 06.09.2021 року відкрито провадження у даній справі, призначено спрощене позовне провадження з повідомленням учасників справи.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що будинок АДРЕСА_2 належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, закріплений на праві господарського відання за КП «Керуюча дирекція» на підставі розпорядження Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації від 09.02.2011 р., віднесено до сфери управління Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації на підставі розпорядження від 10.12.2010 р.

Станом на 25.07.2022 р. квартира за адресою: АДРЕСА_4 не приватизована, що підтверджується відповіддю Відділу (органу) приватизації державного житлового фонду від 25.07.2022 р.

Згідно відповіді Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА від 05.09.2022 р. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 04.11.2014 р.

З довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається наявність заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до актів комісії ТОВ «Імпульс-газ» від 24.11.2021 р., 17.06.2022 р, 06.12.2012 р.. при обстежені квартири за адресою: АДРЕСА_4 було встановлено, що в квартирі ніхто не проживає, квартира вільна.

За таких обставин, наведені докази у справі вказують про не проживання відповідача у вказаній квартирі.

Як передбачено ст. 64 Житлового кодексу Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно із ч. 1 ст. 163 ЖК Української РСР у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі шести місяців, а відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.

Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами,наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому (п.9 Постанови).

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року за № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 більше шести місяців, а тому вимога про визнання відповідача таким, що втратив право користування даною квартирою підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 64, 71, 72, 163 ЖК України, ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 280, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації кошти судового збору в сумі - 2481,00грн

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ 37405111, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повне рішення виготовлено 10.01.2023 р.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов