Ухвала суду № 108432790, 29.09.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/19702/14-ц

6/760/291/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омелько Г.Т.,

представника заявника - Лагуни А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника Київського квартирно-експлуатаційного управління про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі №760/19702/14-ц за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з службового приміщення без надання іншого житлового приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

05.07.2021 до Солом`янського районного суду м. Києва надійшла заява представника представника ККЕУ про видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі № 760/19702/14-ц за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з службового приміщення без надання іншого житлового приміщення, відповідно до якої представник просить:

- видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 2-6031/14 від 25.05.2015, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про виселення ОСОБА_2 із службового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщеня та поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Подана заява мотивована тим, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2014 було задоволено позов Київського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з службового приміщення без надання іншого житлового приміщення.

25.05.2015 представником ККЕУ було отримано виконавчий лист.

22.07.2015 державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, було відкрито виконавче провадження №48228610.

03.06.2019 Святошинським районним відділом ДВС м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві надано відповідь на звернення ККЕУ, згідно якої 24.11.2015 державним виконавцем на підставі ч.1 ст.48, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав. Виконавче провадження на виконанні у відділі не перебуває, надати більш детальну інформацію щодо переліку проведених дій, їх дат і наслідків проведених під час перебування виконавчого документа не виявляється можливим у зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження за закінченням строку зберігання виконавчих проваджень.

14.06.2019 ККЕУ отримано постанову старшого державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві про повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав від 24.11.2015.

26.06.2019 ККЕУ звернулось до Солом`янського районного суду м. Києва з метою з`ясування місцезнаходження виконавчого листа №2-6031/14 від 25.05.2015 про виселення ОСОБА_2 .

01.07.2019 надійшла відповідь Солом`янського районного суду м. Києва на вищевказане звернення, якою повідомлялось, що надати інформацію про повернення виконавчих листів з Святошинського районного ВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві не є можливим, оскільки справа №760/19702/14-ц направлено до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 10.04.2020 касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а заочне рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 10.12.2014 та постанову Апеляційного суду м.Києва від 13.06.2018 без змін.

Заявник вказує, що після отримання ККЕУ постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №760/19702/14-ц, 15.06.2020 ККЕУ повторно звернулось до Солом`янського районного суду м.Києва із заявою про надання інформації з відомостями щодо повернення виконавчого листа.

24.06.2020 надійшла відповідь Солом`янського районного суду м. Києва на вищевказане звернення, якою повідомлялось, що 25.05.2015 на вимогу позивача було видано чотири виконавчих листа. У матеріалах справи №760/19702/14-ц відсутні оригінали виданих 25.05.2015 виконавчих листів та відомості про їх повернення зі Святошинського районного ВДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до Солом`янського районного суду м.Києва.

Оскільки, Святошинським РВ ДВС було повернуто виконавчий лист, однак встановити його місцезнаходження не вбачається можливим, заявник ввжає, що оригінал виконавчого документа втрачено.

Таким чином, представник ККЕУ звернувся до суду та просить видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 2-6031/14 від 25.05.2015, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про виселення ОСОБА_2 із службового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщеня, поновивши строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Представник ККЕУ в судовому засіданні заяву підтримала, просила задовольнити, видати дублікат виконавчого листа про виселення ОСОБА_2 із службового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщеня, та поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, які не з`явилися в судове засіданні, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Дослідивши подану заяву Київського КЕУ про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі №760/19702/14 за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з службового приміщення без надання іншого житлового приміщення, матеріали цивільної справи №2-6031/14, оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №2-6031/14, заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2014 позов Київського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з службового приміщення без надання іншого житлового приміщення- задоволено.

Виселено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з службового житлового приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління 243,60 грн. судових витрат.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без задоволення, заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2014 у справі за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з службового приміщення без надання іншого житлового приміщення залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2018 року зупинено виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2014 та постанови Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2018 до закінчення касаційного провадження у справі.

Постановою Верховного Суду від 10.04.2020 касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2014 та постанову Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2018 - залишено без змін. Поновлено виконання заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2014 та постанови Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2018.

Вбачається, що на виконання заочного рішення суду від 10.12.2014 Солом`янського районного суду м. Києва 25.05.2015 по справі було видано представнику ККЕУ оригінал виконавчого листа.

22.07.2015 державним виконавцем ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, було відкрито виконавче провадження №48228610 з виконання виконавчого лита №2-6031/14 від 25.05.2015 про виселення ОСОБА_2 із службового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщеня.

24.06.2019 на адресу ККЕУ надійшов лист від Святошинського РВ ДВС із повідомленням про те, що 22.07.2015 до відділу на виконання надійшов виконавчий документ, виконавчий лист № 2- 6031/14 від 25.05.2015, виданий Солом`янським районним судом м. Києва, щодо виселити ОСОБА_2 з службового житлового приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без надання iншого житлового приміщення. 22.07.2015 державним виконавцем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 24.11.2015 державним виконавцем, керуючись ч.1 ст. 48, 50 Законом України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав. Таким чином, виконавче провадження, по виконанню виконавчого листа №2-6031/14 вiд 25.05.2015, виданого Солом`янським районним судом м. Києва, щодо виселити ОСОБА_2 зі службового житлового приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без надання iншого житлового приміщення, на виконанні у вiддiлi не перебуває, та зареєстрованим не значиться. Надати більш детальну інформацію, щодо переліку проведених дій, iх дат та наслідків проведених під час перебування виконавчого документа не виявляється можливим у зв`язку із знищенням матеріалів виконавчого провадження за закінченням строку зберігання виконавчих проваджень.

Згідно листа Солом`янського районного суду м. Києва від 01.07.2019, вбачається, що 25.05.2015 на виконання рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 10.12.2014 на вимогу позивача було видано чотири виконавчих листа. 17.07.2018 зазначена справа була надіслана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 на рішення від 10.12.2014 та постанову від 13.06.2018 і станом на 01.07.2019 до суду не повернулась, що унеможливлює виконання заяви про надання інформації щодо повернення виконавчих листів з Святошинського районного ВДВС м.Києва та видачу виконавчих листів.

15.06.2020 ККЕУ повторно звернулось до Солом`янського районного суду м.Києва із заявою про надання інформації з відомостями щодо повернення з Святошинського РВ ДВС виконавчого листа №2-6031/14 до Солом`янського районного суду м. Києва та з проханням видати зазначений виконавчий лист.

З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2020 надійшла відповідь Солом`янського районного суду м.Києва, якою повідомлялось, що у матеріалах цивільної справи №760/19702/14 оригінали виконавчих листів та відомості про їх повернення із Святошинського РВ ДВС відсутні.

За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП встановлено, що станом на 18.01.2022 року виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_2 відсутні.

За ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, вимогами ч.1 ст.431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Згідно з ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 р.), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Таким чином, у редації Закону України «Про виконавче провадження» чинній станом на дату набрання рішенням суду по справі № 2-6031/14 законної сили, строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання становив один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 р.), строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 р.), у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий редакції встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» в разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку із неможливістю виконання рішення строк пред`явлення такого документу до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Відповідно до п. 5, 7 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цьогоЗакону.

Аналіз наведених норм Закону дає підстави дійти висновку про те, що виконавчий лист, виданий судом до набрання чинності цим законом, може бути повторно пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з дня його повернення.

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Чинне законодавство пов`язує можливість відновлення судом пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання із наявністю поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин пропуску вказаного строку оцінюються судом, виходячи з наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали заявнику (чи його попереднику) реалізувати своє право на пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом законодавчо встановленого строку.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №166/1472/18).

З наведеного слідує, що підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Тобто причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Окрім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Заявник не надав суду будь-яких доказів, котрі б вказували на поважність пропуску цього строку.

При цьому, суд приймає до уваги те, що заявник дізнався про відсутність виконавчого листа у матеріалах справи після його повернення державним виконавцем з листа Солом`янського районного суду м.Києва від 24.06.2020, який отримано заявником 15.07.2020. На момент, коли заявник дізнався про відсутність виконавчого листа, строк пред`явлення його до виконання вже закінчився. Водночас, заявник звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа 05.07.2021, тобто лише через рік з моменту, коли дізнався про відсутність виконавчого листа у матеріалах справи після його повернення державним виконавцем.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа № 2-6031/14 від 25.05.2015, виданого Солом`янським районним судом м. Києва про виселення ОСОБА_2 із службового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщеня, до виконання.

Крім того, в заяві заявник просить видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 2-6031/14 від 25.05.2015.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З точки зору закону дублікатом є документ, що видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта, в даному випадку виконавчого листа.

Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа.

При цьому заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено та відповідно підтвердити їх доказами.

Враховуючи, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився і підстав для його поновлення, як зазначалось вище, суд не вбачає, вимога заявника про видачу дублікату виконавчого листа задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тобто, під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Київського квартирно-експлуатаційного управління про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 76-81, 260, 353, 354, 433 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Київського квартирно-експлуатаційного управління про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі №760/19702/14-ц за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виселення з службового приміщення без надання іншого житлового приміщення - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.А.Усатова