Ухвала суду № 108431781, 16.01.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1838/18

Провадження №: 2/755/476/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"16" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Катющенко В.П.

при секретарі: Яхно П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської клінічної лікарні м. Києва, треті особи: Київська міська клінічна лікарня №18, Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок неякісного лікування, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

У судові засідання, що призначалися судом на 14.03.2022, 17.05.2022, 29.06.2022, 07.09.2022, 10.10.2022, 23.11.2022, 08.12.2022, 16.01.2023, позивач та його уповноважений представник не з`являлися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляли.

Суд, вислухавши думку представника відповідача, яка просила суд залишити позов без розгляду, дослідивши матеріали справи, доходить наступного.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з положенням ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як убачається з матеріалів справи, позивач та його представник систематично не з`являлися у призначені судові засідання, при цьому останні належним чином повідомлялися судом про призначені судові засідання. Будь-яких заяв щодо неможливості прибуття у судові засідання не подавали, клопотань про відкладення розгляду справи через об`єктивні причини та/або заяви про розгляд цивільної справи у відсутність сторони позивача до суду також не надходили, що унеможливлює у будь-який спосіб продовжити розгляд справи, через відсутність інтересу сторони позивача у розгляді даної цивільної справи.

Системний аналіз п. 3 частини першої ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача, та наявність перешкод для розгляду справи за його відсутності при наявності заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто вказує на врахування судом поважності причин неявки позивача до суду та повідомлення ним про причини нявки. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю та пропорційністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами, а суд, в межах встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, визначає порядок здійснення провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

При цьому, на офіційній сторінці Дніпровського районного суду м. Києва на сайті «Судова влада України» в розділі «Новини» 28.02.2022 було повідомлено громадян та учасників судових процесів, про те, що Дніпровський районний суд м. Києва продовжує здійснювати правосуддя в межах своєї юрисдикції відповідно до Конституції України, діючого законодавства України в умовах запровадженого військового стану.

У призначені судом судові засідання, що припадали у період після 24.02.2022 сторона позивача не з`являлася, у будь-який спосіб суд про причини неявки не повідомляла, що унеможливлювало подальший судовий розгляд у розрізі заявленого судового спору та породжувало відкладення судових засідань.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналіз даних положень свідчить про те, що особа звертаючись до суду, повинна сприяти належному судовому розгляду та користуватися співмірно із наділеними їй процесуальним законом обов`язками, не затягувати розгляд справи та у будь-який спосіб виконувати покладені на неї обов`язки щодо участі у судових зсіданнях.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Так, матеріалами справи підтверджується, що сторона позивача, зокрема, позивач та його уповноважений представник - адвокат Бурнашев П.В. у належний спосіб повідомлялися судом про призначені судові засідання, втім у жодне із призначених судових засідань у період з 14.03.2022 по 16.01.2023 не з`явилися, про причини своєї неявки у встановленому законом порядку суд не повідомили, що свідчить про втрату зацікавленості у розгляді даної цивільної справи. Крім того, представництво інтересів позивача у даному судовому провадженні здійснює особа у галузі права - адвокат, що зобов`язаний у належний спосіб здійснювати представництво інтересів та діяти в межах покладених на нього обов`язків, не допускаючи затягування судового розгляду, при цьому усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків у разі неодноразової неявки у судові засідання та запобіганню настання негативних наслідків для свого довірителя, у даному процесі - сторони позивача.

Щодо належного повідомлення учасників у справі, суд зазначає наступне.

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено основні вимоги до позовної заяви. Так, п. 2 ч. 3 зазначеної статі визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

У позовній заяві позивач, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Бурнашев П.В., зазначили засоби зв`язку - номери контактних телефонів, та адресу електронної пошти позивача, за допомогою вказаних засобів зв`язку, судом направлялися відповідні судові виклики, втім сторона позивача, упродовж тривалого терміну до суду не з`являлася.

У розрізі розгляду даного спору та у світлі проблем, що склалися, повідомлення учасників у справі за допомогою SMS повідомлень, суд вважає належним та законним, при цьому зазначає наступне.

Відповідно до Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, затвердженого 25.09.2015 року, ТУ ДСА України в м. Києві забезпечує належні умови діяльності місцевих судів міста Києва у межах повноважень, визначених законом, здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності ТУ ДСА України в місті Києві та місцевих загальних судів міста Києва.

19.07.2022 року на адресу суду надійшов лист з ТУ ДСА в м. Києві від 18.07.2022 року за вих. 2-1095/22, в якому повідомлено, що враховуючи військовий стан, який запроваджено із 24.02.2022 року, головним розпорядником коштів було відкореговано кошторисні призначення по загальному фонду державного бюджету, а саме зменшено кошторисні призначення.

Таким чином, Дніпровський районний суд м. Києва позбавлений можливості відправки поштової кореспонденції учасникам справ та громадянам, які звертаються до суду, у зв`язку із відсутністю належного фінансування, про що повідомлено на офіційній сторінці суду «Судова влада України» в розділі «Новини».

Втім, задля здійснення правосуддя у розумні строки, з урахуванням норм цивільного законодавства, що встановлюють строки для розгляду справ, судом застосовуються альтернативні засоби для повідомлення учасників у справі, зокрема за допомогою SMS повідомлень та засобів електронної пошти.

Неналежне, вкрай обмежене фінансування діяльності судів безпосередньо впливає на організацію їх роботи і здатність виконувати процесуальні норми, що потребують відповідного матеріального забезпечення: електроенергії, інтернету, паперу, конвертів, марок, поштових витрат. Без такого забезпечення виконати деякі вимоги процесуальних кодексів суди просто не можуть.

Процесуальне законодавство не передбачає винятків для ситуації, коли здійснення правосуддя державою не забезпечується. Не враховує цих реалій і судова практика, що її формує Верховний Суд, зокрема у постановах, від яких колегія має намір відступити. Спроби судів першої та апеляційної інстанції знайти можливість здійснювати судочинство в умовах відсутності фінансування поштових витрат практикою Верховного Суду не підтримуються. Застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи. Лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності.

Надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення. Через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами. Такі дії, хоч і не передбачені процесуальним законом, але мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи. Отже, правова мета досягається, але в інший спосіб, який не передбачений законом.

Можливість інформування учасників справи про судове провадження альтернативними засобами комунікації (тобто не рекомендованим листом і не на офіційну електронну адресу) прямо перебачено законом. Зокрема, відповідно до статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

Такі правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі №560/5541/20.

Суд погоджується з даними висновками та вважає, що за умов неналежного фінансування судової системи, крім того за умов безпекової ситуації в країні та відсутності можливості повідомляти учасників у справі, у спосіб передбачений цивільним процесуальним законодавством, суд повинен сприяти розгляду справ у розумні строки та не затягувати їх розгляд, відповідно застосовувати альтернативні способи повідомлення учасників у справі, а останні повинні цікавитися рухом справи, втім обставини, що склалися у межах даного судового провадження свідчать про втрату зацікавленості позивача у розгляді заявленого позову.

Крім того, за положень ч. 13 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

З викладеного вище вбачається, що суд не позбавлений можливості використовувати засоби зв`язку, вказані у позовній заяви для альтернативного повідомлення учасника у справі та комунікації з ним, з огляду на вкрай тяжке фінансове забезпечення судової системи України. При цьому особа, що зазначає такі засоби зв`язку передбачає можливість швидкого зв`язку з останньою, що виявляється позитивним у світлі проблем, що наявні у судовій системі України.

Крім того, з урахуванням дії воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та наразі триває, розгляд справ здійснюється судом з урахуванням безпекової ситуації та не припиняється, про що свідчить ряд призначених судових засідань, зокрема, але не виключно, у даній цивільній справі, при цьому сторони у належний спосіб судом повідомляються.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частина 2 та 5 ст. 12 ЦПК України визначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частина 1 ст. 44 ЦПК України визначає, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейського суду з прав людини, в їх системному зв`язку, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03), в частині того, що «…сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003 року).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що між сторонами існує спір, суд вважає, що розгляд справи по суті без сторони позивача не є можливим, це буде суперечити рівності сторін та можуть бути порушені права сторін, а також не буде можливості повно та всебічно розглянути справу.

Згідно з вимогами ЦПК України у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку, що судом були здійснені усі можливі заходи для належного повідомлення учасників у справі за допомогою SMS-повідомлень, шляхом неодноразового відкладення судового розгляду, з огляду на явку сторони відповідача у судові засідання, втім сторона позивача, нехтуючи наданими їй процесуальними правами, у призначені судові засідання неодноразово не з`являлася, у належний спосіб та у строки про причини неявки суд не повідомляли, що унеможливлює подальший судовий розгляд та свідчить про втрату зацікавленості позивачем у даному судовому розгляді., відтак враховуючи, норми чинного законодавства України, та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки викладене свідчить про втрату позивачем заінтересованості у цій справі та дає суду підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки за таких обставин проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечить наданим ЦПК України правам позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 131, 223, 257, 258, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійської клінічної лікарні м. Києва, треті особи: Київська міська клінічна лікарня №18, Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок неякісного лікування - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: