Рішення № 108429454, 17.01.2023, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1884/22

Провадження № 2/242/158/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 р. Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Уварові М.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2022 р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом.

Стислий виклад позиції позивача, заперечення відповідача.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням суду від 21.02.2020 р., мають малолітню дитину. За судовим наказом з позивача стягнуті аліменти на її утримання. З березня 2022 р. мати дитини виїхала та усунулася від виконання батьківських обов`язків, дитина мешкає разом з ним та перебуває на його утриманні. Просив, починаючи з 01.03.2022 р., припинити стягнення з нього аліментів на користь відповідачки та стягнути з неї аліменти на його користь на утримання дитини.

Відповідачка відзив на позовну заяву не надала, заяв від неї не надходило.

Заяви та клопотання учасників судового розгляду.

Заяв та клопотань не надходило.

Процесуальні дії у справі.

21.12.2022 р. зроблено запит щодо уточнення місця реєстрації відповідачки.

23.12.2022 р. відкрито провадження по справі. Розгляд справи здійснюється в прядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Як вбачається зі свідоцтва про народження, батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно судового наказу, виданого Селидівським міським судом Донецької області 22.07.2019 р., ОСОБА_1 зобов`язано до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ї повноліття.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 21.02.2020 р. шлюб між сторонами розірвано.

Згідно розпорядження Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 59 від 26.10.2022 р. малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано на виховання батькові ОСОБА_1 . Також зазначено про втрату чинності рішення виконкому міської ради № 71 від 23.05.2022 р. «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, малолітній ОСОБА_3 » та рішення виконкому міської ради № 72 від 23.05.2022 р. «Про призначення опікуна над малолітньою ОСОБА_3 , позбавленою батьківського піклування».

При розгляді даної справи суд вважає наявними підстави для часткового задоволення позову.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справіDelcourt v. BelgiumСуд зазначив, що„у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справіBellet v. FranceСуд зазначив, що„стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі"Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".

У справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№ № 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогамист. 76-81 ЦПК Українизасобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.4,5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до вимогст. 180 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 179 СК Українипередбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відповідно до ст.273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Відповідно ч. 4 цієї статті, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

З аналізу статтей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Судом встановлено, що на час звернення до суду із даним позовом неповнолітня дитина проживає разом з батьком, що підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено дитина проживає з батьком - позивачем по справі з 26.10.2022 р. (відповідно до Розпорядження Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 59 від 26.10.2022 р.) та повністю знаходиться на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача. Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини, які стягуються на підставі судового наказу, виданого Селидівським міським судом Донецької області 22.07.2019 р.

Припинення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів.

Враховуючи вище викладене та докази в матеріалах справи, позовні вимоги позивача про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з 01.03.2022 р. є не обґрунтованими.

Оскільки аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачці аліментів за той період, коли дитина з нею не проживала, то припинення стягнення аліментів на її користь має бути з дати надання дитині статусу такої, що позбавлення батьківського піклування, тобто з 23.05.2022 р.

При цьому суд зауважує, що рішенням виконкому міської ради № 72 від 23.05.2022 р. було призначено опікуна над малолітньою ОСОБА_3 , позбавленою батьківського піклування. Рішення суду про стягнення аліментів з позивача на користь особи, яку було призначено опікуном, матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 17Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Статтею 181 Сімейного кодексу Українивизначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1ст. 182 Сімейного кодексу Українипри визначеннірозміру аліментівсуд враховує:1)стан здоров`ята матеріальнестановище дитини;2)стан здоров`ята матеріальнестановище платникааліментів;3)наявність уплатника аліментівінших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина;3-1)наявність рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів;3-2)доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 Сімейного кодексу Українивизначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Статтею 191 Сімейного кодексу Українивизначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Оскільки позивач звернувся до суду із позовом 20.12.2022 р., то аліменти слід стягувати з цієї дати.

Враховуючи наведене, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, на підставіст. 141 ЦПК Україниз відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 992,40 грн.

Керуючись ст.12,81,258-259,263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44899730, юридична адреса: Донецька область, Покровський район, м.Селидове, вул..К.Маркса, 8, про припинення стягнення аліментів на дитину задовольнити частково.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлених судовим наказом, виданим 22.07.2019 р. Селидівським міським судом Донецької області, починаючи з 23.05.2022 р.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 20.12.2022 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Повний текст рішення було складено та підписано 17.01.2023 року.

Суддя В.Г.Черков