Рішення № 108426061, 11.01.2023, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1059/22

Провадження № 2/147/46/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

прокурора Романової Л.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2022 року керівник Гайсинської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В обгрунтування позовної заяви покликаються на те, що ОСОБА_1 відповідно до результатів чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на період з 06.05.2006 по 25.11.2020 обраний на посаду Четвертинівського сільського голови Тростянецького (сьогодні Гайсинського) району Вінницької області. Згідно з положеннями ч.1 ст. 12, п.1 ч.4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села та забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. Обіймаючи посаду сільського голови, ОСОБА_1 було відомо про наявність на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького (нині Гайсинського) району Вінницької області ландшафтного заказника місцевого значення «Берізки» (далі - Заказник), загальною площею 22,4 га, розташованого в прибережній смузі річки Південний Буг, який створений у відповідності до рішення 27 сесії 5 скликання Вінницької обласної Ради від 10.12.2009 № 903 «Про створення нових об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення». Відповідно до рішення Вінницької обласної ради заказник оголошений об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення, що має особливу природоохоронну, наукову, естетичну та пізнавальну цінність. У 2014 році Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру розроблена щодо даного заказника технічна документація із землеустрою, встановлено межі земельної ділянки на місцевості. Статус території заказника визначений Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення «Берізки», затвердженим наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області від 23.02.2010 № 22 «ОД». Відповідно до зазначеного Положення, територія заказника перебуває у користуванні Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, яка здійснює свою діяльність у відповідності з цим Положенням та іншими нормативними документами, несе відповідальність за неналежне її утримання і дотримання установленого режиму. Четвертинівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області в особі сільського голови ОСОБА_1 та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області 10.02.2010 складено «Охоронне зобов`язання», зареєстроване в Управлінні за № ЛндЗМ 95/555-424, відповідно до якого Четвертинівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області в особі сільського голови

ОСОБА_1 зобов`язалися забезпечити режим охорони та збереження ландшафтного заказника місцевого значення «Берізки» з дотриманням заповідного режиму відповідно до Положення про заказник. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Четвертинівського сільського голови Тростянецького району Вінницької області, маючи на меті очистити територію заказника від старих дерев, без наявності відповідних дозволів та ліміту на здійснення порубки дерев на території заказника, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи всупереч ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», що встановлює порядок спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду на підставі дозволів та ліміту на спеціальне використання природних ресурсів, виданих державними органами влади, порушуючи п.3.1 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Берізки», що забороняє на території ландшафтного заказника, у тому числі знищення та пошкодження окремих дерев, чагарників, трав`янистої рослинності, своїми діями, уклавши із фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_2 договір про надання послуг на вирубування дерев від 18.04.2020 № 04/20, яка не була обізнана про злочинний характер своїх дій, згідно якого сільською радою замовлено послуги зі знімання аварійних, сухостійних та фаутних дерев у ландшафтному заказнику «Берізки», терміном виконання робіт з моменту підписання договору до 31.12.2020, вчинив у період з 18.04.2020 по 24.04.2020 в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Берізки» на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького (нині Гайсинського) району Вінницької області незаконну порубку 121 дерева порід тополя, верба, липа, берест діаметрами від 16 см до 110 см, серед яких зрубано 105 дерев сироростучих (живих) та 16 дерев сухостійних, що зафіксовано протоколом огляду місця події території Заказника та польовими переліковими відомостями, які складені спеціалістами Державної екологічної інспекції у Вінницькій області 07.05.2020. Відповідно до висновку судової економічної експертизи Вінницького НДЕКЦ МВС від 02.04.2021 № СУ-19/102-21/4385-ЕК, сума завданої державі шкоди внаслідок незаконної порубки в межах заказника 105 дерев сироростучих становить 709541 грн та 16 дерев сухостійних становить 59920,50 грн. Загальна сума завданої державі шкоди становить 769461,50 грн. Діяннями Четвертинівського сільського голови Тростянецького району Вінницької області ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння державі шкоди в розмірі 769461,50 грн., що відповідно до п.2 примітки до ст. 246 КК України у шістдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, виходячи з розрахунку, що розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 2020 році становив 1051 грн.

Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Четвертинівського сільського голови Тростянецького району Вінницької області, відповідно до ч.3 ст. 18 КК України являючись службовою особою, яка здійснювала функції місцевого самоврядування та обіймала в органах місцевого самоврядування посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, які передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», будучи відповідно до «Охоронного зобов`язання», зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області 10.02.2010 за № ЛндЗМ 95/555-424, зобов`язаний зберегти ландшафтний заказник місцевого значення «Берізки», що розташований на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького (нині Гайсинського) району Вінницької області, вчинив службову недбалість у вигляді невиконання, через несумлінне ставлення, обов`язків зі збереження Заказника, що передбачені «Охоронним зобов`язанням», а саме вчинив у період з 18.04.2020 по 24.04.2020 в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Берізки» незаконну порубку 121 дерева порід тополя, верба, липа, берест діаметрами від 16 см до 110 см, серед яких зрубано 105 дерев сироростучих (живих) та 16 дерев сухостійних, що відповідно до висновку судової економічної експертизи Вінницького НДЕКЦ МВС від 02.04.2021 № СЕ-19/102-21/4385-ЕК, завдало державі шкоду на загальну суму 769461,50 грн. Діяннями Четвертинівського сільського голови Тростянецького району Вінницької області ОСОБА_1 , які полягали у невиконанні службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, із збереження заказника спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння державі шкоди в розмірі 769 461,5 грн, що відповідно до п.4 примітки до ст. 364 КК України у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, виходячи з розрахунку, що розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 2020 році становив 1051 грн.

Також ОСОБА_1 , обіймаючи посаду Четвертинівського сільського голови Тростянецького району Вінницької області 07.05.2020 отримав під письмову розписку на відповідальне збереження речові докази у кримінальному провадженні №12020020300000105 від 07.05.2020 - незаконно зрубані дерева в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Берізки» на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького (нині Гайсинського) району Вінницької області, а саме 114 стовбурів зрізаних дерев порід липа, верба та тополя. Ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 28.05.2020 на зазначене майно накладено арешт. ОСОБА_1 , отримавши 28.05.2020 ухвалу слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 28.05.2020 про накладення арешту на майно, був обізнаним про недопустимість вчинення будь-яких незаконних дій щодо зазначеного арештованого майна. Ігноруючи зазначені вимоги, Четвертинівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області 31.07.2020 було оприбутковувано зазначене майно в якості дров паливних у кількості 200 складометрів, про що комісією сільської ради, яка створена розпорядженням сільського голови Макуха О.І. від 12.04.2006 № 17, складено «Акт про приймання матеріалів від 31.07.2020 № 1». У подальшому Четвертинівський сільський голова ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, направленим на знищення майна, на яке накладено арешт, шляхом спалювання використав вищезазначені 114 стовбурів зрізаних дерев порід липа, верба, тополя, які були незаконно зрубані в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Берізки», в якості дров паливних для обігріву сільського дитячого садочка, амбулаторії та сільської ради. Таким чином, у період опалювального сезону з 15.10.2020 по 14.04.2021 зазначене майно, на яке накладено арешт, було повністю знищено шляхом спалювання в сільській котельні, про що складено відповідні акти списання.

Вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.09.2022 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 246, ч.2 ст. 367, ч.1 ст. 388 КК України, та призначено покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, які пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки, відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Зазначене рішення 08.10.2022 набрало законної сили.

Загальна сума завданої державі шкоди становить 769 461, 50 грн., яка ОСОБА_1 не сплачена в добровільному порядку та залишається не відшкодованою. Тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев у сумі 769461, 50 грн. на рахунок: ГУК у Вінницькій області/смт Тростянець, 24062100 код ЄДРПОУ 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), р/р UA848999980333129331000002844 (за порушення вимог природоохоронного законодавства), а також судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 10 листопада 2022 року в даній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Представник Державної екологічної інспекції в підготовче засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення не надходило.

Представник третьої особи Тростянецької селищної ради в підготовче засідання не з`явився, причина неявки невідома, клопотань про відкладення не надходило.

У підготовчому засіданні прокурор Романова Л.М. заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі за обстави викладених в позовній заяві? просила задовольнити їх та стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Відповідач ОСОБА_1 в підготовчому засіданні позов визнав повністю, вказавши, що погоджується сплатити дану суму збитків, однак по можливості буде сплачувати частинами.

Згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд, заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи визнання позову відповідачем, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями15,16 ЦК Українивстановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 07 вересня 2022 року Ладижинським міським судом Вінницької області у справі №147/886/21 ухвалено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 246, ч.2 ст. 367, ч.1 ст. 388 КК України, та на підставі ч.1 ст. 70, т. 72 КК України призначено остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, які пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Вирок набрав законної сили 08 жовтня 2022 року (а.с.23-26).

Відповідно до ч. 6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В судовому засіданні доведено, що ОСОБА_1 допустив незаконну порубку дерев, вчинену на території природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив службову недбалість, тобто невиконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, а також допустив знищення майна, на яке накладено арешт, здійснене особою, якій це майно ввірено.

Відповідно до розрахунку розмірів обчислення відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам території та об`єктів природно-заповідного фонду (…) від 07.05.2020, місце вчинення правопорушення: територія Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, ландшафтний заказник місцевого значення «Берізка» загальний розмір збитків, що підлягають стягненню за незаконну порубку дерев в кількості 105 шт. становить 709541,00 грн. (а.с.29).

Відповідно до розрахунку розмірів обчислення відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам території та об`єктів природно-заповідного фонду (…) від 07.05.2020, місце вчинення правопорушення: територія Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, ландшафтний заказник місцевого значення «Берізка» загальний розмір збитків, що підлягають стягненню за незаконну порубку дерев в кількості 16 шт. становить 59920,50 грн. (а.с.30).

Згідно з висновком експерта №3958/20-21 від 23.09.2020 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №12020020300000105 загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством та представниками Держекоінспекції у Вінницькій області, вирубки 121 дерева порід тополя, верба, липа, берест у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Берізки» на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького (нині Гайсинського) району Вінницької області, становить 769461, 50 грн. (а.с.31-35).

Відповідно до висновку судової економічної експертизи від 02.04.2021 № СЕ-19/102-21/4385-ЕК документально сума завданої державі шкоди внаслідок незаконної порубки 105 шт. дерев сироростучих на загальну суму 709541,00 грн. та 16 шт. дерев сухостійних на загальну суму 59920,50 грн. на території об`єкта ландшафтного заказника місцевого значення «Берізки» на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, що зазначено в розрахунках від 12.05.2020, проведених старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області В. Зарванським відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», з урахуванням усіх індексацій підтверджується. (а.с.37-41).

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. ст. 4-6 Закону України «Про рослинний світ» та ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» вказані зелені насадження знаходяться під охороною держави та відносяться до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» визначено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» однією з підстав відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища є самовільне спеціальне використання природних ресурсів.

Однією з підстав відповідальності, в тому числі цивільної є незаконне вирубування та пошкодження дерев.

Згідно з ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Зазначені положення також містяться в ст. 324 ЦК України.

У даному випадку саме внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , з його вини заподіяно шкоду, тобто наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Станом на жовтень 2022 року ОСОБА_1 зазначену вище шкоду в добровільну порядку не відшкодував, отже вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК Україниособа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Відповідно до п.3ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.1ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною третьою статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч.4ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі Закону) є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ст. 1 Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Згідно з п. 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Відповідно до п. 10 пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Матеріали справи свідчать, що метою звернення прокурора до суду є відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, неповернення яких свідчить про порушення державних інтересів.

Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства й особи, винними діями, якої завдано шкоди навколишньому природному середовищу.

В свою чергу, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області з моменту встановлення факту завдання шкоди не вживала заходів представницького характеру, що свідчить про те, що орган, до компетенції якого віднесені представницькі повноваження у даній сфері, їх не здійснює, що в свою чергу порушує економічні інтереси держави.

Відповідно до положень п. п. 38-40 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Листом від 07.10.2022 за № 51-2597 вих-22 Гайсинською окружною прокуратурою повідомлено Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про встановлення порушень інтересів держави, а саме про наявність не відшкодованих державі збитків, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства з боку ОСОБА_1 в розмірі 769461,50 грн. (а.с.19).

Відповідно до наданої Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області інформації від 12.10.2022 за № 3025/12/22 встановлено, що Інспекція не має наміру подавати позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих державі у розмірі 769461, 50 грн, неподання такого позову викликано відсутністю коштів на рахунках Інспекції для сплати судового збору. Також Державна екологічна інспекція у Вінницькій області не заперечує щодо здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в її особі у суді (а.с.20).

Крім того, листом від 14.10.2022 за № 51-2680 вих-22 Гайсинською окружною прокуратурою відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про представництво інтересів держави в їх особі та про звернення з позовною заявою до Тростянецького районного суду Вінницької області.(а.с.42).

Тобто, у даному випадку незалежно від причин не звернення з відповідним позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області прокурор мав право на звернення до суду з цим позовом на підставі закону.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.07.2018 (справа № 926/1111/15), 13.11.2018 (справа № 910/2989/18), 17.01.2019 (справа № 923/241/18), 21.01.2019 (справа № 909/516/18), погодившись з доводами прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Аналізуючи викладене вище, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оскільки правопорушення вчинено на території Тростянецької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, то кошти у сумі 769461, 50 грн мають бути перераховані на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету на рахунок: ГУК у Вінницькій області/смт Тростянець, 24062100 код ЄДРПОУ 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), р/р UA848999980333129331000002844 (за порушення вимог природоохоронного законодавства).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

В свою чергу підпунктом першим пункту першого частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривня.

Оскільки заявлений позов підлягає до задоволення, відповідно дост. 141 ЦПК України, з врахуванням вимог п.п.1 п.1. ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»таст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 11541,92 грн.

Керуючись ст. ст.206, 259,263-265,268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області шкоду завдану навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев в сумі 769461,50 грн. (сімсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста шістдесят одна гривня 50 коп.) на рахунок ГУК у Вінницькій області/смт Тростянець, 24062100 код ЄДРПОУ 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), р/р UA848999980333129331000002844 (за порушення вимог природоохоронного законодавства).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 11541,92 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот сорок одна гривня 92 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне ім`я сторін:

позивач Гайсинська окружна прокуратура Вінницької області, адреса місця знаходження: вул. Волонтерів, 15а, м. Гайсин, Вінницька область;

позивач Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, адреса місця знаходження: вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979894;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, адреса місця знаходження: вул. Соборна, 77, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326224.

Повний текст рішення складено 17 січня 2023 року.

Суддя А.М. Мудрак