Ухвала суду № 108424424, 17.01.2023, Полтавський районний суд Полтавської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження

17 січня 2023 року

м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області:

суддя Харабадзе К. Ш.,

Справа № 545/76/23

Номер провадження № 2-а/545/50/23

позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 )

відповідач -Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження за адресою: с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, вул.. Кременчуцька, 2В)

розглянувши адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

у с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.01.2023 близько дев`ятої години ранку він на власному автомобілі Mitsubishi Lancer 2009 р.в. пересувався по вул. Південній в м. Полтава. В ході руху по дорозі йому необхідно було здійснити вимушену зупинку, оскільки подальший рух був не можливий з наступних підстав. Він виховує малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вранці 01.01.2023 року він підвозив свою дружину та сина до її місця роботи, що знаходиться в мікрорайоні Левада м. Полтави. В цей час його сину стало зле і він блював у сміттєвий мішок. В подальшому він залишив сміттєвий мішок із блювотними масами в автомобілі з тих причин, що поруч не було смітника. Прямуючи по вул. Південна на автомобілі, він відчув різкий неприємний запах блювотиння із сміттєвого пакета і його відразу знудило, він не міг продовжувати нормально та безпечно керувати транспортним засобом, тому вимушений був негайно екстрено зупинитися. Поруч з місцем зупинки вздовж дороги знаходилися сміттєві баки, тому він вийшов та викинув сміттєвий мішок з блювотинням до сміттєбаків. Вимушено зупинившись на краю дороги, він ввімкнув аварійну світлову сигналізацію як того вимагає пп. «а» п. 9.9 ПДР України. Зупинка транспортного засобу відбувалася не більше 15 секунд. Окрім того, в час описаних подій на дорозі взагалі не було автомобілів, тому зупинка т.з не могла створити аварійних ситуацій та перешкоджати руху. Дорожніх знаків, що забороняють зупинку також не було. Він не зупинявся безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території. В подальшому він рушив далі по своєму маршруту, та його зупинили працівники поліції. Інспектор повідомив, що він порушив правила дорожнього руху та зупинився у невстановленому місці. Він намагався пояснити ситуацію, що склалася, але інспектор його перебивав та продовжував говорити що він вчинив правопорушення. На його вимогу ознайомитися з матеріалами справи інспектор відмовив, а потім не зміг пояснити з чого складаються матеріали постанови про притягнення до адмінвідповідальності. Він був не згоден з прийнятим рішенням інспектора і його це роздратувало. В подальшому інспектор виніс оскаржувану постанову не обґрунтовано та з порушенням чинного законодавства. Так інспектор не роз`яснив права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності як того вимагає ст. 268 КУпАП та інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Інспектор роз`яснив лише право на ознайомлення з матеріалами справи. Після чого, він, користуючись цим правом, вимагав у інспектора ознайомити його з матеріалами справи. Інспектор його не ознайомив. На його питання, з чого складається матеріал постанови про накладення адміністративного стягнення, поліцейський не міг відповісти. Неодноразові вимоги ознайомитися з матеріалами справи були відхилені. Інших прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, йому не повідомлено та не роз`яснено, чим грубо порушено його право на захист. Він підписав оскаржувану постанову тому, що не знав, що йому не роз`яснили всіх прав. Під час підпису постанови він вкотре повідомив інспектору, що не погоджуюся з нею та буде оскаржувати, використовуючи надане законом право. Окрім того, інспектор позбавив його право на надання пояснень, які він хотів і мг надати усно чи письмово з приводу обставин вчинення адміністративного правопорушення. Також, постанова не містить чіткого опису правопорушення відповідно до правил дорожнього руху. У оскаржуваній постанові інспектор зазначає, що водій здійснив зупинку безпосередньо в зоні виїзду з прилеглої території. Відповідно пп. «и» п. 15.9 ПДР зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Тобто закон не містить такого поняття як «зона» виїзду з прилеглої території. Окрім того, він не здійснював зупинку безпосередньо в місці виїзду з прилеглих територій. Матеріали постанови не містять відомостей про те, що ним здійснено зупинку саме безпосередньо в місці виїзду з прилеглих територій чи ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій. Крім того, оскаржувана постанова не містить ідентифікуючих ознак технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис. Інспектор не зазначив індивідуальних ознак реєстратора, яким на його думку зафіксоване правопорушення, тому не можливо ідентифікувати технічний засіб на який відзнято відеозапис і відповідно такий відеозапис не можу бути доказом у справі. Інспектор порушив вимоги ч.3 розділу ІІ Інструкції. Під час розгляду справи та винесення постанови про адміністративне правопорушення ним неодноразово наголошувалося, що він не згоден з постановою та накладенням адміністративного стягнення. Окрім того, він запитував чи можливо за даних обставин обмежитися зауваженням, на що інспектор категорично відповів, що така можливість не передбачена. Хоча така можливість передбачена відповідно ст. 22 КУпАП. Якби інспектор надав мені можливість пояснити ситуацію, що склалася і дослідив в повному обсязі матеріали справи, то рішення інспектора могло бути іншим. Отже, у даному випадку інспектор повинен був складати протокол про адміністративне правопорушення та направляти його в суд для встановлення чи спростування вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, але в порушення Інструкції інспектор не вчинив зазначену дію. Також, справу про адмінправопорушення було розглянуто без його участі. Інспектор повідомив, що вбачає ознаки адміністративного правопорушення в його діях, на що він не погодився та попросив ознайомитися з матеріалами справи. З матеріалами справи його ніхто не ознайомив. В подальшому, інспектор перебував осторонь від нього та в службовому автомобілі де друкував оскаржувану постанову на власний розсуд, не задаючи йому ніяких питань щодо обставин справи, не аналізуючи обставин що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність. Зазначені дії позбавили його надати пояснення та зауваження. Потім інспектор вже підійшов до нього з роздрукованою постановою. Він підписав постанову та повідомив інспектору, що не погоджуюся з нею та буду оскаржувати. При спілкуванні з ним інспектор лише встановив його ідентифікуючі дані, а саму справу розглянув без його участі. Отже, інспектором порушив вимоги ст. 268 КУпАП та ч. 5 розділу IV Інструкції розглядаючи справу без його участі. Інспектором порушено вимоги ст. 280 КУпАП, що призвело до неправильного вирішення справи. Фактично інспектор виніс постанову про адміністративне правопорушення лише за сам факт зупинки транспортного засобу у невстановленому місці (на його думку), а не за наявність складу адміністративного правопорушення. Інспектор не з`ясував та не намагався з`ясувати чи наявний склад адміністративного правопорушення. Виконання вимог статті 280 КУпАП необхідно для встановлення саме наявності ознак складу адміністративного правопорушення (суб`єкта, об`єкта, суб`єктивну сторону, обов`язковою ознакою якої є вина, яка має бути доведена, об`єктивну сторону). Матеріали справи не містять доказів того, що інспектор встановив ще щось, окрім факту зупинки транспортного засобу на узбіччі дороги. Інспектором не з`ясовано причини зупинки транспортного засобу та інші обставини, що мають значення для правильного об`єктивного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно з порушенням вимог чинного законодавства, без повного та об`єктивного дослідження обставин справи, а тому свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст.122 КУпАП. На підставі вищевикладеного, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР06354014 від 01.01.2023, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП; закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2 083, 34 грн. 34 копійки, що складаються з: витрати на правничу допомогу у розмірі 1 200,00 грн., сплачений штраф на виконання постанови 346, 54 грн., судовий збір 536, 80 грн.

Адміністративний позов відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлених КАС України немає.

Адміністративна справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому § 2. Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ Глави 11. Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 49 КАС України, якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», Національна поліція: України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом: забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Вимогами Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у складі поліції функціонують, зокрема, патрульна поліція. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів, Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичну особу публічного права Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Згідно з вимогами пункту 1 розділу 1 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.07.2015 № 73 (зі змінами). Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, ліквідовується та реорганізовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку. Відповідно до Положення, Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, має печатки із зображенням Державного Герба України, інші печатки та штампи; Департамент патрульної поліції є органом, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом, згідно із щорічним кошторисом видатків, передбачених для Національної поліції і відповідно до чинного законодавства може виступати від власного імені в суді. Згідно з вимогами пункту 4 розділу 1 Положення про Департамент патрульної поліції Національної поліції України від 06.07.2015 № 73 (зі змінами) Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів.

Наказом Департаменту патрульної поліції від 17.01.2016 № 38 (зі змінами) затверджене Положення про Управління, згідно з яким Управління є територіальним відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та не є юридичною особою, не має самостійного балансу та рахунків в органах Державної казначейської служби України чи банківських установах.

Позовні вимоги пред`явлені до територіального підрозділу Департаменту патрульної поліції.

З огляду на наведене, суддя вважає за доцільне залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент патрульної поліції.

Керуючись ст. 171, 268, 269, 286 КАС України, суддя

у х в а л и в:

Відкрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, Київ, 03048, електронна пошта:риblic@patrol.police.gov.uа, адреса для листування:площа Троїцька, 2-а, м. Дніпро, 49000)

Розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до статті 286 КАС України з повідомленням учасників справи.

Призначити судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 11 годину 00 хвилин 19.01.2023 в залі Полтавського районного суду Полтавської області.

Встановити відповідачу строк для подачі відзову на позовну заяву до 19.01.2023, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Зобов`язати відповідачів відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з наданням до суду відзиву, надіслати його копію та додані до нього документи іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами згідно зі ч. 6 ст. 162 КАС України.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Встановити третій особі строк для подачі пояснень на позовну заяву до 19.01.2023, які повинні відповідати вимогам ст. 165 КАС України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву (у разі його надіслання відповідачем) для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ст. 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (відповідачу).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив ( у разі його надіслання позивачем) для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ст. 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (позивачу).

Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї надіслати сторонам.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://pl.pl.court.gov.ua/sud1625/gromadyanam/csz/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ