Ухвала суду № 108421789, 16.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.01.2023 Справа№914/257/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1

про забезпечення позову до подання позовної заяви

у справі №914/257/23

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ»

предмет позову, з яким має намір звернутись заявник: про визнання недійсними рішень одноосібного учасника ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» та скасування реєстраційних дій

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання недійсними рішень одноосібного учасника ТОВ «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» та скасування реєстраційних дій.

Зокрема. заявник просить суд: 1) зупинити дію рішення одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (код ЄДРПОУ: 20005502) № б/н від 19.12.2022 року; 2) зупинити дію рішення одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (код ЄДРПОУ: 20005502) № б/н від 04.01.2023 року; 3) встановити заборону державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань. нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (код ЄДРПОУ: 20005502).

Розглянувши цю заяву, суд доходить таких висновків.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно з частинами першою, другою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Колегія суддів зазначила, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

З матеріалів вбачається, що предметом майбутнього позову є вимоги немайнового характеру про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій.

У заяві про забезпечення позову заявник просить суд встановити заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань. нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (код ЄДРПОУ: 20005502).

Про те вказує у заяві та подає відповідні докази, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) були проведені відповідні реєстраційні дії, а саме: - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.12.2022 17:33:35, 1005561070039004070, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо., Козлов Ю.В., Василівська сільська рада Болградського району Одеської області; - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 26.12.2022 15:55:52, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо., Інше., Дячук О.А., Приватний нотаріус Дячук О.А.; - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 26.12.2022 16:12:51, Зміна місцезнаходження юридичної особи., Інше., Дячук О.А., Приватний нотаріус Дячук О.А. - державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 05.01.2023 14:42:16, 1004151070047057651, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо., Лєсна Т.О., Юридичний департамент Одеської міської ради.

Таким чином, на час звернення до суду зазначені реєстраційні дії вже вчинені. Відтак заборона державному реєстратору вносити відповідні зміни, які вже зареєстровані, не сприятиме ефективному захисту порушених прав заявника до пред`явлення позову. При цьому суд також звертає увагу на те, що заявник не конкретизовано які саме реєстраційні дії слід заборонити вчиняти.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19; від 07.09.2020 у справі № 904/1766/20.

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 906/781/21 звернув увагу, що постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Верховний Суд дійшов висновку про те, що вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, а у нашому випадку зокрема з формулюванням «передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» не відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Суд не вправі заборонити здійснювати всі можливі реєстраційні дії, а тому заява про забезпечення позову у цій частині задоволенню не підлягає.

Заявник також просить суд зупинити дію рішення одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (код ЄДРПОУ: 20005502) № б/н від 19.12.2022 року та зупинити дію рішення одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» № б/н від 04.01.2023 року.

При цьому надає тільки останнє рішення одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» (код ЄДРПОУ: 20005502) № б/н від 04.01.2023 року.

Аргументи заявника: 1) згідно п. 3.2.1 Корпоративного договору питання ініціювання загальних зборів учасників для припинення повноважень директора Товариства та призначення нового директора відбувається у спосіб надіслання компанією «МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) відповідного повідомлення про заміну директора (форма затверджена у договорі) кожному або будь-якому учаснику, з вимогами про забезпечення скликання загальних зборів щодо вказаного питання.

Кожен з учасників зобов`язується забезпечити, щоб загальні збори учасників щодо питань, пов`язаних із заміною директора, були проведені протягом п`яти робочих днів з дати надання повідомлення про заміну директора (п. 3.2.2 Корпоративного договору). Разом із тим, компанія «МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) не зверталася з відповідним повідомленням до учасника на виконання вимог Корпоративного договору. Таким чином, у компанії МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) не виникло прав діяти та приймати від імені Товариства рішення про припинення повноважень Генерального директора Марченка В.Г. та призначення Генеральним директором Товариства Кулака І.О.

2) Пунктом 3.2.1 Корпоративного договору передбачено, що питання припинення повноважень директора може бути ініційоване компанією МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) від імені одноосібного учасника компанії «ДЖИ-ЕН-ТІ ТРЕЙД ПРИ ДУБАЙСЬКІЙ БАГАТОПРОФІЛЬНІЙ ТОВАРНО-СИРОВИННІЙ БІРЖІ» (GNT TRADE DMCC) лише після настання випадку заміни директора. Згідно умов Корпоративного договору випадок заміни директора означає випадок невиконання зобов`язань вказаний у статті 22.1 (а) (випадок невиконання зобов`язань) кредитного договору, що має місце щодо основної суми кредиту та/або процентів, належних до сплати за кредитним договором.

Таким чином, приймаючи від імені одноосібного учасника Товариства рішення про припинення повноважень директора ОСОБА_1 , компанія МЕДІСОН ПАСІФІК ТРАСТ ЛІМІТЕД» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED) діяла не на підставі, не в межах повноважень, передбачених Корпоративним договором.

Дослідивши аргументи заявника, суд зазначає, що приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як зазначено вище. заявником надано до суду тільки копію рішення одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» № б/н від 04.01.2023 року.

Копію рішення одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» № б/н від 19.12.2022 року суду не надано, а відтак встановити зміст та питання, які були предметом розгляду та прийняття немає можливості. Тому у цій частині заява про забезпечення позову до подання позовної заяви про зупинення дії рішення одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» № б/н від 19.12.2022 року не підлягає задоволенню.

Рішенням одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» № б/н від 04.01.2023 року розглянуто питання та прийнято рішення:

припинити повноваження Генерального директора Товариства Марченка В.Г. з 19.12.2022 року;

- звільнити ОСОБА_1 з роботи з посади директора Товариства (розірвати трудовий договір) з 19.12.2022 року на підставі пункту 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України;

- призначити (обрати на посаду) Генерального директора Товариства з 20.12.2022 року ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) та надати ОСОБА_2 право підпису усіх документів від імені Товариства з 20.12.2022 року;

- змінити місцезнаходження товариства на 79057, м. Львів, вул. Сельських, буд. 10.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 ГК України).

На думку суду, обставини, які наводяться заявником, носять констатуючий характер, підставність доведення яких повинно здійснюватися при розгляді справи в порядку позовного провадження. При цьому згадані рішення, як зазначено вище судом і заявником виконані і внесено відповідні записи в ЄДР ЮО, ФОП та ГО, які додано до заяви про забезпечення позову станом на 28.12.2022 року та 06.01.2023 року. Відтак корпоративний акт вичерпав свою дію шляхом внесення відповідних реєстраційних дій державним реєстратором.

Крім цього, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» № б/н від 04.01.2023 року, може призвести до бездіяльності товариства, адже факт звільнення одного керівника і призначення іншого з проведенням вже відповідних реєстраційних дій державним реєстратором може блокувати прийняття будь-яких рішень, зокрема, необхідних для здійснення господарської діяльності товариства, що є недопустимим з огляду на вимоги ст. 6 ГК України.

Отже, заявником не доведено, а судом не встановлено, що невжиття зазначених вище заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Посилання заявника на правові позиції Верховного Суду в контексті вжиття заходів забезпечення позову у нашому випадку не застосовуються, оскільки зупинення дії рішення має на меті заборону на вчинення в майбутньому їх реєстраційних дій державним реєстратором щодо товариства.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Подана заявником заява про забезпечення позову ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо настання можливих негативних наслідків.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої до пред`явлення позову у справі №914/257/23.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Коссак С.М.