Ухвала суду № 108413494, 16.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.01.2023 Справа №914/3173/22

За заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшн компані», м. Київпро:забезпечення позову у справі:№ 914/3173/22за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшн компані», м. Київдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+», м. Львівпро:стягнення 11671058,60 грн. заборгованості за Договором поставки №0318 від 18.03.2020 Суддя Крупник Р.В. Секретар Шевчук О.Представники сторін: від позивача:Голуб Н.О. представниця;Від відповідача:Левкович Т.В. представник.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «Глобал Дистриб`юшн компані» (надалі Позивач, Заявник) до ТОВ «Авіон+» (надалі Відповідач) про стягнення 11671058,60 грн. заборгованості за Договором поставки №0318 від 18.03.2020.

Ухвалою суду від 16.12.2022 (суддя Ділай У.І.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 17.01.2023.

Крім цього, 15.12.2022 позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.12.2022 (суддя Ділай У.І.) вказану заяву повернуто позивачу з тих підстав, що заява про забезпечення позову та письмові пояснення до неї не містять пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

10.01.2023 на електронну адресу суду повторно надійшла заява позивача про забезпечення позову, в котрій він просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову в розмірі 11671058,60 грн. та судового збору в розмірі 175065,90 грн. та не застосовувати заходи зустрічного забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову про котрі просить заявник не завдають будь-яких збитків чи негативних наслідків для відповідача.

Заява про забезпечення позову від 10.01.2023 мотивована тим, що оскільки:

1) відповідач ухиляється від виконання в добровільному порядку взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем товару;

2) існує безліч судових рішень щодо стягнення з відповідача заборгованості за договорами поставки з іншими контрагентами;

3) існують відкриті виконавчі провадження, в яких відповідач визнаний боржником;

4) відповідач має податковий борг;

5) відповідачем укладені кредитні договори та передано в іпотеку все нерухоме майно;

6) розмір заборгованості відповідача перед позивачем є великим, а статутний капітал відповідача становить лише 0,034% від суми цієї заборгованості,

відтак існують сумніви в подальшій можливості стягнення цієї заборгованості у разі незастосування заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що містяться на його рахунках в межах ціни позову та розміру судового збору. На думку позивача, вказані заходи забезпечення позову є співмірними до позовних вимог.

У зв`язку із перебуванням 10.01.2023 судді Ділай У.І. у відрядженні, було здійснено повторний автоматизований розподіл заяви про забезпечення позову у справі №914/3173/22, за результатами котрого вказану заяву передано для розгляду судді Крупнику Р.В.

Ухвалою від 11.01.2023 суд призначив розгляд заяви про забезпечення позову на 16.01.2023.

12.01.2023 на адресу господарського суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

Заперечення відповідача зводяться до того, що заявою про забезпечення позову та додатками до неї позивач не довів наявність в діях відповідача будь-яких дій спрямованих на ухилення від виконання рішення суду, які б були вчинені ним після пред`явлення позову у цій справі (й до такого моменту також). За своїм змістом заява про забезпечення позову є голослівним припущенням про те, що відповідач ухилиться від виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки така не підкріплена жодними належними та допустимими доказами.

На думку відповідача безпідставність заяви про забезпечення позову полягає в тому, що:

1) позивач вводить суд в оману про те, що відповідач передав в іпотеку все належне йому майно, оскільки такі відомості спростовуються долученим позивачем Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Так згідно цього витягу, позивач разом із ТОВ «Партнер Дистриб`юшн» отримали кредит у розмірі 195000000,00 грн. Однак, іпотекодавцем за цим кредитом виступив не відповідач, а ТОВ «РЕЕЛТІ Центр» та ТОВ «Фірма «Корабел»;

2) відповідачу невідомо про існування в нього податкового боргу, а долучена позивачем інформація із сайту «youcontrol.com.ua» не є належним та допустимим доказом, оскільки стосується невідомо якої особи;

3) стосовно відкритого виконавчого провадження №70414510 від 24.11.2022, то станом на 03.01.2023 будь-які підстави для виконання/невиконання зазначеного виконавчого провадження відсутні, оскільки таке є зупиненим на підставі постанови приватного виконавця Пиця А.А. від 29.12.2022;

4) стосовно наявності щодо відповідача безліч спорів про стягнення заборгованості за договорами поставки на загальну суму 21789778,70 грн., то в жодній із даних судових справ не винесено рішення, що набрало законної сили, а їх слухання тривають в межах провадження суду першої чи апеляційної інстанції. Відтак стверджувати про обгрунтованість/необгрунтованість або підставність виникнення вказаних спорів є передчасно і неможливо, а сама по собі наявність судових проваджень не може розцінюватися як доказ можливого невиконання рішення суду у цій справі;

5) не зважаючи на те, що накладення арешту на рахунки відповідача безумовно матиме негативний вплив на діяльність останнього, що спричинить шкоду у можливостях вільного господарювання, позивач не повважав за потрібне запропонувати адекватний захід зустрічного забезпечення, що з точки зору відповідача є неприпустимо.

За таких обставин, на думку відповідача, заява про забезпечення позову не може підлягати до задоволення, зважаючи на її необгрунтованість та недоведеність обставин на які посилається позивач в цілях вжиття заходів забезпечення позову, які не є співмірними та адекватними.

Представниця позивача в судове засідання 16.01.2023 в режимі відеоконференції з`явилася, заяву про забезпечення позову підтримала з підстав зазначених у вказаній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2023 з`явився, проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечив, з підстав наведених вище.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема позовної заяви, свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 18.03.2020 між ТОВ «Глобал Спірітс Європа» та відповідачем укладено Договір поставки №0318 за умовами котрого ТОВ «Глобал Спірітс Європа» зобов`язується поставити та передати у власність відповідачу товар (алкогольну продукцію) на підставі замовлення останнього та відповідно до специфікації, а відповідач зобов`язується прийняти поставлений товар та оплатити його вартість у порядку та на умовах, погоджених сторонами в Договорі.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 21.02.2021 до Договору відповідач оплачує поставлений товар по закінченню 133 календарних дні з дати поставки товару

На виконання умов Договору на підставі замовлень відповідача ТОВ «Глобал Спірітс Європа» в період до 10.12.2021 здійснив поставки товару на адреси магазинів відповідача на загальну суму 17645760,10 грн., з котрих відповідач оплатив лише 13012924,51 грн.

Відтак, заборгованість відповідача перед ТОВ «Глобал Спірітс Європа» за товар поставлений в період до 10.12.2021 становить 4632835,55 грн.

Позивач стверджує, що 24.11.2021 між ТОВ «Глобал Спірітс Європа», позивачем та відповідачем укладено тристоронню Додаткову угоду про заміну сторони в Договорі поставки №0318, відповідно до умов котрої позивач набув права та обов`язки ТОВ «Глобал Спірітс Європа» за вищевказаним Договором.

Крім цього, на виконання умов Договору позивач в період з 30.11.2021 по 09.02.2022 здійснював поставки товару на адреси магазинів відповідача на загальну суму 7038661,50 грн., з котрих відповідач оплатив позивачу лише 438,48 грн.

Відтак, як зазначає позивач, заборгованість відповідача за поставлений товар в період з 30.11.2021 по 09.02.2022 становить 7038223,02 грн.

А загалом заборгованість відповідача (з урахуванням боргу, який перейшов до позивача в порядку правонаступництва) становить 11671058,60 грн.

На підтвердження вказаної заборгованості позивачем долучено до позовної заяви, зокрема, копію Договору поставки №0318 з Додатковими угодами до нього, копію специфікації, копії видаткових накладних, підписаних з обидвох сторін, виписки з банківських рахунків ТОВ «Глобал Спірітс Європа» та позивача, оформлені у вигляді односторонніх Актів звіряння взаєморозрахунків станом на 24.05.2022 і ін.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що:

1) предметом даного позову є матеріально правові вимоги позивача до відповідача про стягнення основної суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 11671058,60 грн.;

2) підставами даного позову є обставини несвоєчасної оплати відповідачем отриманого товару (алкогольної продукції) не зважаючи на ту обставину, що за умовами Договору відповідачу було надано 133 календарних дні відстрочки в оплаті з дати поставки товару.

А тому, враховуючи предмет та підстави позову у справі № 914/3173/22, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

За змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Водночас важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

У постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 Великою Палатою Верховного Суду зроблено правовий висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім цього, як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 10.02.2022 у справі №910/9907/21 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Таким чином, враховуючи наведені правові позиції та зміст статті 136 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На думку суду, в даній справі існують фактичні обставини, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування заходу у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення даного позову.

Зокрема, як вже зазначалося, предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача основної суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 11671058,60 грн. Крім цього позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 175065,90 грн.

Відтак, сума стягнення в даному спорі є значною. А тому, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, витягу з ЄДРПОУ основний вид діяльності відповідача полягає в оптовій торгівлі напоями. Статутний капітал відповідача сформовано, у розмірі 4000,00 грн., що становить лише 0,034% від суми заборгованості, яку просить стягнути позивач.

З наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №317229745 від 09.12.2022 не вбачається, що відповідач має у власності об`єкти нерухомості. Судом лише встановлено, що в користуванні (в суборенді) відповідача до 06.07.2031 перебуває нежитлове приміщення загальною площею 134,9 кв.м. в м. Миколаєві на вул. Космонавтів, 53/1-ж. Необхідно зазначити, що відсутність об`єктів нерухомого майна у власності ТОВ «Авіон+» не заперечив також і представник відповідача в судовому засіданні.

Також, як встановлено судом на підставі загальнодоступної інформації розміщеної на сайті сервісу перевірки контрагентів YouControl (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/40110917/) у відповідача зареєстровано 0 торгових марок, 0 одиниць автотранспорту в користуванні та 3 360 ліцензій.

Крім цього, з Інформаційної довідки №317229745 прослідковується також те, що відповідач разом із ТОВ «Партнер Дістріб`юшн» є боржниками перед АТ «Креді Агріколь Банк» (розмір основного зобов`язання 195000000,00 грн.; строк виконання зобов`язання 25.03.2024) і в порядку забезпечення вказаного боргу ТОВ «Фірма «Корабел» та ТОВ «РЕЕЛТІ Центр» передали в іпотеку своє нерухоме майно.

Як зазначив представник відповідача в судовому засіданні 16.01.2023 ТОВ «Авіон+» та ТОВ «Партнер Дістрб`юшн» отримали від АТ «Креді Агріколь Банк» кредит в розмірі 195000000,00 в рівних частках для поповнення обігових коштів. Вказаний кредит було отримано в кінці 2021 року.

Відтак, суд бере до уваги ту обставину, що за твердженням позивача, станом на 10.12.2021 у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у розмірі 4632835,55 грн., однак, отримавши кредитні кошти для підприємницької діяльності, відповідач жодних дій на погашення вказаної заборгованості не вчинив.

Також з загальнодоступної інформації, яка знаходиться в Єдиному реєстрі боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) та Автоматизованій системі виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) про котру наголошував позивач в заяві про забезпечення позову вбачається, що станом на 16.01.2023 відносно відповідача відкрито два виконавчих провадження де він виступає боржником, зокрема ВП № 70414510 від 24.11.2022 (стягувач ТОВ «МО ЛК ОМ»; загальна сума стягнення 2110686,17 грн.) та ВП №70757048 від 13.01.2023 (стягувач ТОВ «Хелл Енерджі Дрінкс»; загальна сума стягнення 162593,56 грн.).

Обставина того, що ВП № 70414510 є зупиненим не впливає на суть вирішення заяви про забезпечення позову, оскільки не відміняє факту наявності такого провадження, а також факту того, що згідно цього провадження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було зареєстровано арешт всього нерухомого майна відповідача.

Крім цього, як встановлено судом, окрім даної справи (№914/3173/22), в провадженні Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду перебувають понад 15 справ за позовами різних постачальників продукції до відповідача ТОВ «Авіон+» про стягнення заборгованості за договорами поставок на загальну суму 21,8 млн. грн. Це, зокрема, справи №914/1439/22, №914/3070/22, №914/36/23, №914/3520/21, №914/2846/22, №914/3306/22, №914/1449/22, №914/2005/22, №914/1768/22, №914/1605/22, №914/1992/22, №914/2958/22, №914/1661/22, №914/3214/22, №914/2972/22.

Суд погоджується з твердженням представника відповідача, що наявність відповідних судових справ ще не є доказом існування у відповідача заборгованості перед контрагентами у розмірі 21,8 млн. грн., оскільки в жодній із наведених справ рішення суду не набрало законної сили. Однак, суд звертає увагу на те, що сам факт наявності такої кількості судових справ, а також те, що в абсолютній більшості справ судом було відкрито провадження в другій половині 2022 року і станом на 2023 рік позовні заяви надалі продовжують надходити на адресу Господарського суду Львівської області, свідчить про те, що у ТОВ «Авіон+» існують фінансові труднощі у розрахунках із контрагентами.

Необхідно зазначити, що відповідачем не долучено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність майна у відповідача та його належний фінансовий стан станом на момент розгляду даної справи, а також спростовували доводи позивача про існування підстав вважати, що відповідач не матиме фінансової (грошової) можливості для виконання рішення суду в даній справі.

Підсумовуючи викладене, враховуючи значну суму заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також беручи до уваги відсутність у власності відповідача нерухомого майна та транспортних засобів, наявність відкритих виконавчих проваджень, а також велику кількість судових справ, що підтверджують тяжке фінансове становище останнього, суд доходить висновку, що незастосування заходів забезпечення позову в даній справі може призвести до утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Слід наголосити, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Враховуючи те, що виконання в майбутньому судового рішення у даній справі (у разі задоволення позовних вимог) безпосередньо залежатиме від того, чи матиме відповідач грошові кошти для такого виконання, суд вважає, що вид забезпечення позову про котрий просить позивач накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову та сплаченого судового збору є повністю адекватним до позовних вимог та підлягає задоволенню.

При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти фактично перебуватимуть у володінні останнього, однак обмежуватиметься лише можливість розпоряджатися ними.

З огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача як власника грошових коштів, а також з урахуванням того, що відповідач не надав належних доказів можливості спричинення йому збитків унаслідок накладення арешту на кошти, суд вважає за можливе застосувати заходи забезпечення позову без застосування заходів зустрічного забезпечення.

Відтак, керуючись ст.ст. 136-140, 144, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ «Глобал Дистриб`юшн Компані» про забезпечення позову задовольнити.

2. Забезпечити позов у справі № 914/3173/22 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіон+» (79069, м. Львів, вул. Т.Шевченка, буд. 313, корп. 8, оф. 160; код ЄДРПОУ 40110917) в межах ціни позову в розмірі 11671058,60 грн. та судового збору в розмірі 175065,90 грн.

3. Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років, починаючи з 16.01.2023.

4. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшн компані» (03056, м. Київ, вул. Польова, 24; код ЄДРПОУ 44364729).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіон+» (79069, м. Львів, вул. Т.Шевченка, буд. 313, корп. 8, оф. 160; код ЄДРПОУ 40110917).

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.01.2023

Суддя Крупник Р.В.