Ухвала суду № 108413351, 16.01.2023, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16 січня 2023 року м.Харків Справа № 913/263/22

Провадження №34/913/263/22

Суддя господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

за позовом ОСОБА_1 , м. Ніжин Чернігівської області,

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр металопрокату», м. Лисичанськ Луганської області,

відповідача 2 ОСОБА_2 , м. Южноукраїнськ Миколаївської області,

відповідача 3 ОСОБА_3 , м. Ніжин Чернігівської області,

відповідача 4 ОСОБА_4 , м. Ніжин Чернігівської області,

про визнання недійсними рішення загальних зборів, актів приймання-передачі частки в статутному капіталі, договору дарування, свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр металопрокату» та до фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якій просить: визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ ПКФ «Інжен» від 13.01.2021, оформлене протоколом №167 в частині проведення розрахунку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визнати недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ ПКФ «Інжен» від 13.01.2021, укладеного між товариством та ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 261,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену 01.02.2021 за номером запису про право власності 40404427 на ім`я ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію права власності на Ѕ частку нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену 20.01.2021 за номером запису про право власності 40252540 на ім`я ОСОБА_3 ; визнати недійсним акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ ПКФ «Інжен» від 13.01.2021, укладеного між товариством та ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 383,1 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинену 20.01.2021 за номером запису про право власності 40232013 на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності на Ѕ частку нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену 20.01.2021 за номером запису про право власності 40232565 на ім`я ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір дарування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , від 20.07.2021 за номером 508, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину №785 від 02.09.2022, виданого на ім`я ОСОБА_4 на Ѕ частку нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на Ѕ частку нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену 02.09.2022 за номером запису про право власності 47757350 на ім`я ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу належало 20% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна фірма «Інжен», яке наразі називається Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр металопрокату».

Як зазначає позивач, в червні 2018 року він звернувся до товариства із заявою про вихід із числа учасників та вимогою про проведення розрахунку за належну йому частку в статутному капіталі. Загальними зборами учасників прийнято рішення вважати позивача таким, що вийшов зі складу засновників ТОВ, здійснити визначення вартості його частки та виплатити її протягом року.

Проте, на думку позивача, вартість його частки за розрахунком товариства була очевидно заниженою, що спонукало його звернутись до Господарського суду Чернігівської області про стягнення вартості частки.

За твердженням позивача, після виходу його зі складу учасників та розгляду справи, ТОВ ПКФ «Інжен» не займалося господарською діяльністю та не мало достатніх обігових коштів, тому задовольнити його вимоги було можливо лише за рахунок наявних активів, які складались на той час з нежитлової будівлі загальною площею 383,1 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлової будівлі (двоповерховий корпус) загальною площею 1656,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлової будівлі загальною площею 261,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,0601 за адресою: АДРЕСА_1 та об`єкту незавершеного будівництва.

16.03.2021 Господарським судом Чернігівської області було винесено рішення про стягнення з ТОВ ПКФ «Інжен» на користь позивача 1 868 460,00 грн. вартості частки, що підлягає виплаті учаснику, який вийшов з товариства.

Однак, позивач наголошує, що в ході виконання цього рішення з`ясувались обставини, відповідно до яких в січні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ ПКФ «Інжен» із заявою про вихід зі складу учасників товариства та повернення йому належної частки в статутному капіталі - 49%, у натуральній формі за рахунок нежитлової будівлі загальною площею 261,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частки нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Також з аналогічною заявою про вихід зі складу учасників до товариства звернувся ОСОБА_2 та просив повернути йому належну частку в статутному капіталі - 49%, у натуральній формі за рахунок нежитлової будівлі загальною площею 383,1 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 та Ѕ частки нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

13.01.2021 були проведені загальні збори учасників ТОВ ПКФ «Інжен», оформлені протоколом №167, на яких було прийнято рішення про встановлення розміру часток активів товариства, надано згоду на вихід ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з товариства, про проведення розрахунку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шляхом передачі їм вищевказаного майна. В цей же день були підписані відповідні акти приймання-передачі нежитлових будівель від товариства до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

В подальшому було проведено державну реєстрацію виходу зазначених учасників та їх права власності на нежитлову будівлю 261,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлову будівлю загальною площею 383,1 м.кв. за адресою: АДРЕСА_2 та по Ѕ частки нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, позивач вказує, що в травні 2021 року у ТОВ ПКФ «Інжен» змінився власник, адреса та назва на ТОВ «Регіональний центр металопрокату».

20.07.2021 ОСОБА_3 подарував нежитлову будівлю 261,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 за договором дарування його дочці - ОСОБА_4 , яка зареєструвала за собою право власності на неї.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а спадщину після його смерті прийняла його дочка - ОСОБА_4 та надалі набула право власності на Ѕ частки нежитлової будівлі загальною площею 1656,9 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №785 від 02.09.2022.

Позивач вважає, що такі дії відповідачів при прийнятті рішення загальних зборів учасників від 13.01.2021, оформленого протоколом №167, є протиправними та недобросовісними, так як вони були обізнані про його майновий спір з товариством та усвідомлювали про відсутність у них права претендувати на це майно.

Також позивач звертає увагу на зловживання при підписанні актів приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ ПКФ «Інжен», оскільки на момент їх підписання було відсутнє волевиявлення вищого органу управління товариством щодо надання згоди на відчуження майна, а відомості про те, що передане майно становить в сукупності 98% від вартості чистих активів товариства.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Окрім того, у позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що складається із судового збору у сумі 27 291 грн. 00 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2022 справу №913/263/22 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду заяви про усунення недоліків.

Позивач у вказаний строк мав до суду заяву про усунення недоліків, в якій: 1) коректно визначити перелік відповідачів у даній справі з урахуванням того, що ОСОБА_3 помер, або навести обставини щодо необхідності визначення ОСОБА_3 відповідачем у даній справі поряд з іншими відповідачами, належним чином обґрунтувавши таке визначення; 2) зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких було додано до позовної заяви.

Разом із заявою про усунення недоліків позивач мав надати належним чином засвідчені копії рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/615/19, договору дарування №508 від 20.07.2021 та свідоцтва про право на спадщину №785 від 02.09.2022.

05.01.2023 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків від 29.12.2022, в якій позивач вказав, що ОСОБА_3 втратив правоздатність, тому належним відповідачем є його донька ОСОБА_4 . Також позивач зазначив про наявність у нього та інших осіб оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких було додано до позовної заяви.

Разом із заявою про усунення недоліків позивач надав належним чином засвідчену копію рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2021 у справі №927/615/19. В той же час копії договору дарування №508 від 20.07.2021 та свідоцтва про право на спадщину №785 від 02.09.2022 надані не були.

В зв`язку з чим, позивач заявив клопотання про їх витребування у приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Кузьменка О.В. та приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Костриці С.В.

Розглянувши вказане клопотання, суд виходить з наступного.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 1 ст. 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Отже, заявник у своєму клопотанні мав зазначити серед іншого, які саме обставини можуть підтвердити ці докази, або аргументи, які вони можуть спростувати, тобто конкретно навести такі обставити чи аргументи щодо кожного з доказів, які він просив витребувати у позивача. Також позивач повинен був зазначити підстави, з яких випливає, що контретний доказ має саме приватний нотаріус Ніжинського районного нотаріального округу Кузьменко О.В. чи ОСОБА_5 .

Однак, позивач не вказав, обставини, які можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати, а також не зазначив підстави, з яких випливає, що цей доказ має саме відповідна особа, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 81 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, що в свою чергу вказує на невиконання позивачем вимоги ухвали від 13.12.2022 про надання копії договору дарування №508 від 20.07.2021 та свідоцтва про право на спадщину №785 від 02.09.2022.

Крім мого, суд зауважує, що ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.12.2022 позивач отримав 13.12.2022 на електронну пошту, вказану у позовній заяві.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі №759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Отже, позивач був належним чином повідомлений про залишення його позовної заяви без руху, про недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, оскільки позивач отримав ухвалу 13.12.2022, строк для усунення недоліків позовної заяви закінчився 23.12.2022.

Разом з тим, суд, враховуючи введення в Україні воєнного стану та керуючись рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, не повертав заявнику матеріали позовної заяви, надаючи тим самим, останньому можливість вчасно усунути вказані недоліки.

При цьому, позивач знав про наявність ухвали суду та про необхідність усунення недоліків, про що сам вказав у листі, направленому на електронну пошту суду 22.12.2022.

Однак, станом на 23.12.2022 заяви про усунення недоліків позовної заяви разом із необхідними додатками від позивача до суду не надходило.

Така заява надійшла до суду 05.01.2023 та була відправлена позивачем засобами поштового зв`язку 29.12.2022. Тобто позивач направив заяву про усунення недоліків до суду лише на 16 день після отримання ухвали.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд, враховуючи виявлені недоліки позовної заяви, прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням заявникові максимального строку в 10 днів з дня отримання ухвали від 13.12.2022 для усунення наведених недоліків.

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що в ч. 2 ст. 174 ГПК України закріплено крайній строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може бути продовжений судом.

Отже, наданий судом позивачу ухвалою від 13.12.2022 десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви не може бути продовжений.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 23.05.2018 у справі №910/10965/17.

Відтак, позивач вважається таким, що пропустив строк для усунення недоліків позовної заяви.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що позивач недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Господарського суду Луганської області від 13.12.2022, у встановлений судом строк не усунув.

При цьому, суддя Іванов А.В. з 10.01.2023 по 13.01.2023 перебував у відрядженні.

Відповідно до п. 5.4.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Господарському суді Луганської області, затверджених рішенням зборів суддів від 04.09.2015 №4 з подальшими змінами, у випадку тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки тощо, судді на момент закінчення строку залишення позовної заяви (заяви, скарги, клопотання) без руху, або надходження заяви про усунення недоліків, питання щодо прийняття позовної заяви (заяви, скарги, клопотання) до розгляду, або повернення позовної заяви (заяви, скарги, клопотання) вирішується суддею в його перший робочий день.

Оскільки останнім днем відрядження судді Іванова А.В. є 13.01.2023, питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду або її повернення вирішується суддею в його перший робочий день, а саме 16.01.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За приписами ч.ч. 6-7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Враховуючи, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви в установлений судом строк, позовна заява ОСОБА_1 вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику разом із доданими до неї документами на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Окремо суд роз`яснює позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву від 28.11.2022 ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний центр металопрокату», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними рішення загальних зборів, актів приймання-передачі частки в статутному капіталі, договору дарування, свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації, з доданими до неї документами, в тому числі заяву про усунення недоліків від 29.12.2022 з додатками, повернути заявнику.

Додаток (тільки заявнику): на 116 арк.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 16.01.2023 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

СуддяА.В. Іванов