Рішення № 108413138, 16.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/11565/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Фізичної особи-підприємця Яременко Світлани Юріївни

про стягнення 85160,87 грн

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Тайс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Яременко Світлани Юріївни про стягнення 85160,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати 23557,24 грн набутих позивачем, з огляду на заміну сторони у справі № 36/57 ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021, в зв`язку з чим позивач звертається до суду щодо стягнення 3% річних та втрат від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11565/22, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено відповідачу за адресою: 02217, м. Київ, проспект Маяковського, 14/13, кв. 201, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті "адресат відсутній за вказаною адресою" - 14.11.2022 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 07.11.2022 року у справі № 910/11565/22 є 14.11.2022 року.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2010 по справі №36/57 позов задоволено повністю. Стягнуто з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Яременко Світлани Юріївни на користь на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі" 21084 грн. 02 коп. заборгованості по орендній платі, 1540 грн. 87 коп. пені, 465 грн. 45 коп. 3% річних, 230 грн. 90 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.03.2010 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2010 у справі №36/57 судом видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 року у справі № 36/57 змінено у справі № 36/57 позивача та стягувача - Акціонерне товариство "К.Енерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнській р-н, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34; ідентифікаційний код 00131305) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, пр.-т Академіка Глушкова, 40, оф. 315; ідентифікаційний код 38039872).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 36/57 поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 у справі №36/57 про стягнення з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Яременко Світлани Юріївни на користь на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі" 21084 грн. 02 коп. заборгованості по орендній платі, 1540 грн. 87 коп. пені, 465 грн. 45 коп. 3% річних, 230 грн. 90 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 у справі №36/57.

Постановою Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.01.2022 відкрито виконавче провадження № 68044617 про примусове виконання наказу № 36/57 від 16.03.2010 про стягнення з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Яременко Світлани Юріївни 21084 грн. 02 коп. заборгованості по орендній платі, 1540 грн. 87 коп. пені, 465 грн. 45 коп. 3% річних, 230 грн. 90 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, в день відкриття виконавчого провадження № 68044617 державним виконавцем було також винесено постанови про арешт коштів боржника, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення виконавчого збору. Стан виконавчого провадження - відкрито.

Станом на день розгляду справи, суду не надані докази виконання відповідачем зобов`язань по виконанню рішення суду.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання, яке підтверджене рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2010 у справі № 36/57, тому позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 16.03.2010 року по 30.10.2022 року у розмірі 8947,28 грн. та інфляційні втрати за період з серпня 2010 року по вересень 2022 року у розмірі 76213,59 грн.

Приписами частини 4 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника заплатити кредиторові певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 5 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Це положення спрямоване на захист майнового права та інтересу стягувача (кредитора у зобов`язанні), реальне забезпечення виконання зобов`язань та рішень суду. Оскільки у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду та зобов`язання, стягувач (кредитор) зазнає матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та від неправомірного користування належними йому до сплати коштами.

Таким чином, застосування ст. 625 Цивільного кодексу України після винесення рішення суду, спонукає боржника виконати таке рішення, адже сума коштів, що підлягає до стягнення продовжує зростати до моменту фактичного виконання рішення суду і може бути стягнена за бажанням стягувача (кредитора).

Як встановлено судом при розгляді справи № 36/57 рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2010 по справі №36/57 позов задоволено повністю. Стягнуто з Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Яременко Світлани Юріївни на користь на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі" 21084 грн. 02 коп. заборгованості по орендній платі, 1540 грн. 87 коп. пені, 465 грн. 45 коп. 3% річних, 230 грн. 90 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 27.07.2021 арбітражним керуючим Паркулаб Володимиром Григоровичем, як замовником аукціону, підготовлено та розміщено оголошення з лотом № 69 про продаж майна в процедурі банкрутства Акціонерного товариство "К.ЕНЕРГО" (Код ЄДРПОУ 00131305), порушеного Господарським судом Донецької області по справі № 905/1965/19. 27.07.2021 року на підставі проведеного аукціону, оформленого протоколом проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-16-000066-1, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС". На підставі платіжного доручення №11815 від 02.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" перераховано залишок гарантійного внеску згідно протоколу №UA-PS-2021-07-16-000066-1 від 27.07.2021 у розмірі 70928,93 грн., та у відповідності до чого останньому передано майно, про що складено акт про придбання майна на аукціоні з додатком №1. Таким чином, відповідно до додатку №1 Акту про придбання майна на аукціоні до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "НІКО-ТАЙС" перейшло право вимоги до відповідача за рішенням Господарського суду міста Києва у справі №36/57 від 24.22.2010 (ухвала Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 № 36/57, яка набрала законної сили).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 року у справі № 36/57 змінено у справі № 36/57 позивача та стягувача - Акціонерне товариство "К.Енерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнській р-н, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34; ідентифікаційний код 00131305) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, пр.-т Академіка Глушкова, 40, оф. 315; ідентифікаційний код 38039872).

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2010 № 36/57 року та ухвала Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 року у справі № 36/57 мають преюдиціальне значення для справи № 910/11565/22.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2010, яке набрало законної сили 16.03.2010, перебуває на стадії виконання, тобто не було виконано відповідачем.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Тобто, обов`язковими до виконання є лише рішення суду, які набрали законної сили. У Фізичної особи-підприємця Яременко Світлани Юріївни зобов`язання сплатити грошові кошти Акціонерному товариству "К.Енерго" виникло не безпосередньо з рішення суду, а з правочину (договору), який ним був порушений. Тобто у первісного кредитора зобов`язання продовжувало існувати безперервно від прострочення грошового зобов`язання і не залежно від судового рішення. Натомість, у позивача право вимоги до боржника виникло виключно з рішення суду, а тому обов`язок боржника щодо оплати присуджених коштів на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 36/57 від 24.02.2010 по відношенню до позивача виникло з набранням вказаним рішенням законної сили. Отже, оскільки, зобов`язання у відповідача сплатити присуджене за рішенням суду на користь позивача у справі виникло не з правочину, а з рішення суду, то прострочення боржника за грошовим зобов`язанням по відношенню до позивача мало місце з наступного дня після набрання рішенням законної сили - 17.03.2010.

Позивач нараховує 3% річних та втрати від інфляції на загальну суму, яка підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду і включає суму основного боргу, пеню, 3% річних, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд зазначає, що на суму пені у розмірі 1540,87 грн, 3 % річних у розмірі 465,45 грн, які за своєю суттю є мірою відповідальності відповідача перед кредитором не можуть бути повтороно застосовані санкції у вигляді нарахованих 3% річних та втрат від інфляції. Крім того на суму державного мита у розмірі 230,90 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 236,00 грн. не можуть бути нараховані 3% річних та інфляційні втрати, оскільки вказані суми не є заборгованістю, яка утворилась внаслідок не виконання зобов`язань за договором. Отже правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості у розмірі 21084,02 грн.

Здійснивши розрахунок 3% річних за період з 17.03.2010 - 30.10.2022 та інфляційних втрат за період з серпня 2010 по вересень 2022 на суму 21084,02 грн, судом встановлено, що загальна сума 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 7985,36 грн. (3% річних) та 64848,07 грн. (інфляційних втрат), в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 961,92 грн. та інфляційних втрат в сумі 11365,52 грн. позивачу слід відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яременко Світлани Юріївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (ідентифікаційний код 38039872, адреса: 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 40, оф. 315) 3% річних у розмірі 7985 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 36 коп., втрат від інфляції у розмірі 64848 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок вісім) грн 07 коп. та судовий збір у розмірі 2121 (дві тисячі сто двадцять одну) грн 86 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 961,92 грн, втрат від інфляції у розмірі 11365,52 грн - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко