Рішення № 108413122, 16.01.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023Справа № 910/9088/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/9088/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЛАЙН ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА"

про стягнення 7476,04 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЛАЙН ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" про стягнення 7476,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного шляхом акцептування заяви-приєднання відповідача від 31.05.2021, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 5936,14 грн, за прострочення сплати якої нараховані пеня в сумі 883,10 грн, інфляційні втрати - 589,47 грн та 3% річних у сумі 67,33 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви та подані докази, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, судом враховано характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд запропонував відповідачу подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.09.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Володимирська, буд. 7, офіс 1, м. Київ, 01001.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 була отримана відповідачем - 13.10.2022.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ)", НКРЕКП постановила учасникам ринку, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу суб`єктом господарювання, створеним у результаті здійснення заходів з відокремлення, до 01 грудня 2018 року укласти договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються шляхом приєднання електропостачальника до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою ОСР.

Згідно з п. 2.1.14. ПРРЕЕ оператор системи не має права відмовити електропостачальнику, який звертається щодо укладення договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення діяльності відповідного оператора системи.

Пунктом 2.1.15 ПРРЕЕ, встановлено, що договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі додатка 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви - приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви - приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.

Так, між ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (оператор системи розподілу) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНЛАЙН ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" постачальник) було укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, шляхом подання постачальником заяви-приєднання від 31.05.2021.

Відповідно до п. 1.1-1.2 договору, останній визначений договором приєднання, який встановлює порядок та умови передачі (розподілу) електричної енергії споживачам постачальника, як послуги Оператора системи розподілу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору. Умови договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 №312.

Згідно п. 2.1 договору, Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться Оператором системи розподілу в електронному вигляді. Оператор системи розподілу забезпечує надання послуг з розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема, з відключенням та підключенням споживачів.

Постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього договору за сукупністю споживачів постачальника, як згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) здійснюють оплати послуг з розподілу електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, та інших послуг оператора системи розподілу згідно з порядком розрахунків, який є додатком №2 до цього договору (пункт 2.2 договору).

Пунктами 3.3 - 3.4 договору передбачено, що розрахунковим періодом для цілей цього договору є календарний місяць. Оплата (придбання) послуг з розподілу електричної енергії здійснюється постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами.

Відповідно до п. 9.1 договору, останній набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно п. 1 додатку №2 до договору, постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи розподілу якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Вартість послуг оператора системи розподілу за цим договором для постачальника визначається на підставі обсягів електричної енергії і тарифів на розподіл електроенергії оператора системи розподілу на відповідних класах напруги, що затверджені НКРЕКП. На вартість послуг з розподілу електричної енергії нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Оператор системи розподілу надає постачальнику рахунок для оплати планованої вартості послуг з розподілу на розрахунковий період по групі споживачів, які обрали спосіб оплати послуг з розподілу постачальником на електронну пошту постачальника (або за письмовим зверненням постачальника іншим прийнятним для сторін засобом комунікації) до 12-ї години дня 22-числа місяця, що передує розрахунковому, в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи оператора системи розподілу (п. 3 додатку №2 до договору).

Згідно п. 5.5 додатку №2 до договору, у разі прострочення сплати планової вартості послуг з розподілу постачальник сплачує Оператору системи розподілу штраф у розмірі 1,5% від вартості послуг з розподілу, що надаються кожному з споживачів постачальника, за період з дати початку постачання електричної енергії та/або зміни способу оплати споживачем послуг з розподілу у розрахунковий період до кінця календарного місяця, в якому почалось постачання та/або було змінено спосіб оплати споживачем послуг з розподілу.

Відповідно до п. 5.6-5.7 додатку №2 до договору, постачальник до 25 числа місяця (включно), що передує розрахунковому періоду здійснює попередню оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 100% обсягу електроенергії, що підлягає розподілу, розрахованого у відповідності до п. 5.1 цього додатку, на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Датою здійснення оплати за виставленими Оператором системи розподілу постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Остаточна вартість послуг з розподілу визначається Оператором системи розподілу на підставі місячних обсягів надання послуги з розподілу постачальнику за класами напруги та відповідними тарифами.

Остаточний розрахунок за надані послуги постачальник здійснює в розрахунковому місяці на підставі Акта наданих послуг, отриманим від Оператора системи розподілу до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 5.9 додатку №2 до договору).

Згідно з пунктом 7 Додатку № 2 до Договору сума, яка була сплачена постачальником понад повну поточну оплату вартості розподілу електричної енергії за розрахунковий місяць, зараховується оператором системи розподілу, як погашення заборгованості за послугу з розподілу електричної енергії, з найдавнішим терміном її виникнення, з урахуванням ПДВ. У випадку відсутності простроченої заборгованості сума, яка була сплачена постачальником в розрахунковому місяці понад повну поточну оплату вартості послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, зараховується оператором системи розподілу як авансовий платіж на наступний розрахунковий період.

В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" зазначало, що ним у строк та порядку, передбаченому Договором, у березні 2022 року було надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії загальною вартістю 222 242,57 грн. Проте, відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, здійснивши оплату наданих Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" послуг лише частково на суму 216 306,43 грн. (враховуючи зарахування коштів відповідно до пункту 7 Додатку № 2 до Договору) та заборгувавши таким чином позивачу 5936,14 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов пункту 5.9 Додатку № 2 до Договору 11.04.2022 позивач засобами електронного зв`язку направив відповідачу для підписання відповідні акти надання послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 року та рахунок на оплату № 257001126998 від 31.03.2022.

Крім того, акт за березень 2022 року було 05.08.2022 додатково направлено відповідачу засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" долучило до матеріалів справи списки згрупованих відправлень та фіскальні чеки.

Також, позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за № 3/03/14798 від 20.06.2022.

Проте, відповідач акт надання послуг з розподілу електричної енергії за березень 2022 року не підписав і на адресу позивача не повернув, заборгованість у сумі 5936,14 грн не сплатив.

Враховуючи наведені обставини, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулося до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 5936,14 грн основного боргу, а також нараховані за прострочення сплати заборгованості пеню в сумі 883,10 грн, інфляційні втрати - 589,47 грн та 3% річних у сумі 67,33 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу положень статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Кодекс системи передачі та Кодекс систем розподілу визначають, зокрема, порядок планування розвитку системи передачі та систем розподілу; умови та порядок доступу до системи передачі/розподілу, умови та порядок приєднання до системи передачі/розподілу, характеристики та порядок надання допоміжних послуг оператору системи передачі, порядок оперативного планування; порядок управління та експлуатації системи в нормальних та аварійних режимах; стандарти операційної безпеки, критерії, що застосовуються оператором системи передачі для диспетчеризації генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів, порядок диспетчеризації розподіленої генерації та умови надання пріоритетності об`єктам електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (частина 6 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до частини 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з частиною 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Відповідно до пункту 1.1 Договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам електропостачальника як послуги оператора системи розподілу. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання постачальника до умов цього договору.

Умови договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (пункт 1.2 Договору).

З огляду на викладене, внаслідок підписання відповідачем заяви-приєднання, якою він приєднався до Договору, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки, і за своєю правовою природою такий правочин є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на положення пункту 3.4 Договору та пункту 5.6 Додатку № 2 до Договору, зобов`язання по внесенню попередньої оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 100 % обсягу електроенергії, що підлягає розподілу, мало виконуватись відповідачем до 25 числа місяця (включно), що передує розрахунковому періоду.

Разом із тим, згідно з пунктом 5.9 Додатку № 2 до Договору остаточний розрахунок за надані послуги постачальник здійснює в розрахунковому місяці на підставі акта наданих послуг з розподілу електричної енергії, отриманого від оператора системи розподілу до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, складеного за формою 1, що додається до цього Додатка.

З долучених позивачем до матеріалів справи копій актів наданих послуг з розподілу, направлених на адресу відповідача, вбачається, що у березні 2022 року позивач надав відповідачу послугу з розподілу електричної енергії на загальну суму 222 342,57 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" умов цього правочину.

У той же час, з наявних у матеріалах справи документів, що відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, здійснивши оплату наданих Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" послуг лише частково на суму 216 306,43 грн. (враховуючи зарахування коштів відповідно до пункту 7 Додатку № 2 до Договору) та заборгувавши позивачу 5936,14 грн.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 5936,14 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим, даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також, внаслідок неналежного виконання відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати наданих послуг з розподілу електричної енергії, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 67,33 грн., нарахованих у період з 15.04.2022 по 30.08.2022 на залишок заборгованості за березень 2022 року у розмірі 5936,14 грн., а також 589,47 грн. інфляційних втрат, нарахованих протягом квітня-серпня 2022 року на означену суму боргу згідно з наданим позивачем розрахунком.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЛАЙН ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" 883,10 грн. пені, нарахованої у період з 15.04.2022 по 30.08.2022 на залишок основного боргу в розмірі 5936,14 грн. за березень 2022 року згідно з наданим позивачем розрахунком.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу пункту 6.6 Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених порядком розрахунків, постачальник сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

При дослідженні здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені судом було встановлено, що такий розрахунок у повній мірі відповідає положенням законодавства та умовам Договору, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 883,10 грн. пені.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки щодо оплати вартості наданих йому позивачем послуг з розподілу електричної енергії, позовні вимоги підлягають задоволенню повнісю, з урахуванням наведеного вище.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЛАЙН ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, офіс 1; код ЄДРПОУ 44047121) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; код ЄДРПОУ 41946011) основний борг у розмірі 5936 грн 14 коп., 3% річних у розмірі 67 грн 33 коп., інфляційні втрати - 589 грн 47 коп., пеню - 883 грн 10 коп. та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення складено та підписано: 16.01.2023.

Суддя А.І. Привалов