Рішення № 108412825, 13.12.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/104/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2022 Справа № 908/1325/22

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25

до відповідача Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго", 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Батовська Т.І., довіреність № 16/12-35 від 16.12.2022;

від відповідача: Капуста А.В., довіреність № 328 від 22.12.2021;

вільний слухач: Власов Є.В., паспорт НОМЕР_1 виданий Новомиколаївським РВ УМВС України в Запорізькій області 19.10.2004 року

суть спору

08.08.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0503-02041 від 27.05.2019 в сумі 82 054 618,12 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 77 914 191,01 грн, пеня в розмірі 510 381,17 грн, 3% річних в розмірі 525 929,44 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 458 501,57 грн та штраф в розмірі 645614,93 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2022 справу № 908/1325/22 передано на розгляд судді Горохову І.C.

Ухвалою суду від 15.08.2022 було прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі № 908/1325/22. Розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 05.09.2022.

Ухвалою суду від 05.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 04.10.2022.

Ухвалою суду 04.10.2022 відкладено підготовче засідання на 24.10.2022.

Ухвалою суду 24.10.2022 відкладено підготовче засідання на 11.11.2022.

Ухвалою суду 11.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.11.2022.

Ухвалою суду 28.11.2022 відкладено розгляд справи по суті на 13.12.2022.

У судовому засіданні 13.12.2022 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмного комплексу Акорд.

12.12.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, відповідно до якого просить суд надати оцінку доказам надскрутного фінансового стану ПАТ «Запоіжжяобленерго», оскільки інформація була сформована станом на 29.11.2022 враховуючи наслідки бойових дій в Запорізькій області, які відбулись після закриття підготовчого провадження, наслідком яких було пошкоджено велику кількість критичної інфакструктури ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Позивач надав суду письмові заперечення щодо клопотання про приєднання до матеріалів справи документів.

Розглянувши клопотання про приєднання до матеріалів справи документів суд прийняв до розгляду надані відповідачем документи, враховуючи надання доказів їх направлення позивачу та долучив до матеріалів справи копію службової записки від 01.11.2022 за № 4267/002 з додатками.

У судовому засіданні 13.12.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначивши, що 27.05.2019 між НЕК «Укренерго» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» укладено договір № 0503-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії. Всупереч чинному законодавству України, відповідач неналежним чином виконав умови договору, а саме не оплатив надані послуги або оплатив із простроченням. За неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 134 206 551,15 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та заяви про виправлення описки), у тому числі 128 061 468,03 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 1 122 714,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 846 295,62 грн, пені в розмірі 530 458,03 грн та штраф у розмірі 645 614,93 грн.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву посилаючись на те, що у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 ведено воєнний стан 24 лютого 2022 року. На сторін, як на учасників ринку розповсюджується дія Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 322 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкції під час дії воєнного стану, а тому позивачем було безпідставно заявлено до стягнення нараховані штрафні санкції, що є підставою для відмов в задоволенні штрафних санкцій у даній справі. Також, відсутні підстави для застосування до ПАТ «Запоріжжяобленерго» ст. 625 ЦК України за прострочення оплати планових платежів, оскільки нарахування відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасну сплату попередньої оплати чи рахунків з плановими платежами до фактичного надання послуги, буде суперечити самому змісту та призначенню 625 ЦК України, яка орієнтує саме на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів та інфляційних витрат. Крім того, відповідач посилаючись на фактичні фінансові ситуації на підприємстві через воєнні дії в Запорізькій області, вкрай тяжкий фінансовий стан у зв`язку з відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, наявністю багатомільйонної заборгованості з податкового боргу, значною заборгованістю споживачів за надані послуги з постачання електричної енергії просить зменшити розмір 3% річних до 10 000,00 грн та розмір інфляційних втрат до 15 000,00 грн, а також розстрочити виконання рішення по даній справі строком на 12 місяців з дня ухвалення такого рішення.

Представник позивача підтримав відповідь на відзив зазначивши, що вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу, нараховані за прострочення виконання платіжних зобов`язань відповідача по договору за період з лютого 2022 по 25.04.2022 до дати набрання чинності Постанови НКРЕКП, якою надано настанови щодо нарахування штрафних санкцій, оскільки лише 26.04.2022 до вказаноі постанови були внесені відповідні зміни та в п.3 зазначено, що вона набирає чинності з дні її прийняття, тобто з 26.04.2022. Позивач не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставності нарахування 3% річних та втрат від інфляції оскільки вважає, що планові платежі є частиною вартості послуги, а отже є грошовим зобов`язанням відповідача, що випливає із його щомісячного замовлення на отримання певного обсягу послуги, яку він отримує від позивача в кожному кокретному місяці. Позивач заперечив та вважає доводи відповідача необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимим доказами щодо зменшення 3% річних, інфляційних втрат та розстрочення виконання рішення на 12 календарних місяців такими, що порушує баланс інтересів сторін, принципи рівності сторін та обов`язковості судового рішення.

У судому засіданні 13.12.2022 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін по справі, суд установив.

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (НЕК Укренерго, позивач) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго у приватне акціонерне товариство.

НЕК Укренерго є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (ДП НЕК Укренерго) відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2. Статуту НЕК Укренерго.

НЕК Укренерго виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 33, абз. 2 п. 8 розділу XVII Закону України Про ринок електричної енергії.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 33 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі.

Між НЕК Укренерго (Оператор системи передачі- ОСП, позивач) і Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (ПАТ Запоріжжяобленерго, відповідач, користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 27.05.2019 № 0503-02041, згідно з п. 1.1 якого НЕК Укренерго (ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього договору, а ПАТ Запоріжжяобленерго (Користувач) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Додатковими угодами № 4 від 17.09.2021, від 31.12.2021 зазначений Договір викладено в новій редакції.

Пунктом 3.1. Договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюються ОСП на власному веб-сайті в мережі інтернет.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) Плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень, плановим обсягом плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг надано послуги у попередньому розрахунковому періоді;

2) фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цьго договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Згідно з п. 5.5 Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП) або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматична система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі -АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу коригування в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуги, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому отримано акт коригування до акту приймання-передачі послуги (включно).

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.

Відповідно до п. 5.7 Договору у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за Договором Користувач сплачує ОСП пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.

На виконання умов договору, листом від 11.01.2022 № 007-72/278 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на лютий 2022 року в обсязі 69 121,00 тис. кВт*год. Вартість планової послуги складає 69 121,00 МВт*год х 345,64 грн = 23 890 982,44 грн, з ПДВ 28 669 178,93 грн. Відповідачем скориговано плановий обсяг листом № 007/72-653 від 21.02.2022 на 67 117,00 тис. кВт*год. Вартість планової послуги складає 67 117,00 МВт*год х 345,64 грн = 23198 319,88 грн, з ПДВ 27 837 983,86 грн.

Листом від 21.02.2022 № 007-63/1399 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на березень 2022 року в обсязі 66307,00 тис. кВт*год. Вартість планової послуги складає 66 307,00 МВт*год х 345,64 грн = 22 918 351,48 грн, з ПДВ 27 502 021,78 грн. Відповідачем скориговано плановий обсяг листом № 007/63-1487 від 02.03.2022 на 44 117,00 тис. кВт*год. Вартість планової послуги складає 44 117,00 МВт*год х 345,64 грн = 15 248 599,88 грн, з ПДВ 18 298 319,86 грн.

Листом від 25.03.2022 № 007-72/1804 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на квітень 2022 року в обсязі 36 300,00 тис. кВт*год. Вартість планової послуги складає 36 300,00 МВт*год х 345,64 грн = 12 546 732,00 грн, з ПДВ 15 056 078, 40 грн.

Листом від 25.04.2022 № 007-63/2305 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на травень 2022 року в обсязі 39 000 тис. кВт*год. Вартість планової послуги складає 39 000 МВт*год х 345,64 грн = 13 479 960 грн, з ПДВ 16 175 952,00 грн.

Листом від 26.05.2022 № 077-72/2692 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на червень 2022 року в обсязі 37991,2 тис. кВт*год. Вартість планової послуги складає 37991,2 МВт*год х 345,64 грн = 13 131 278,37 грн, з ПДВ 15 757 534,04 грн.

Листом 23.06.2022 № 007-63/3064 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на липень 2022 року в обсязі 41 090,03 тис. кВт*год. Вартість планової послуги складає 41 090,03 МВт*год х 345,64 грн = 14 202 354,97 грн, з ПДВ 17 042 829,56 грн.

Листом від 25.07.2021 № 007-72/3595 відповідач повідомив плановий обсяг передачі електроенергії на серпень 2022 року в обсязі 39 598,00 тис. кВт*год. Вартість планової послуги складає 39 598,00 МВт*год х 345,64 грн = 13 686 652,72 грн, з ПДВ 16 423 983, 26 грн.

Між сторонами підписані акти приймання-передачі послуги та акти коригува мання-передачі послуг від 31.08.2021 на суму збільшення 3 822 688,39 грн; акт приймання-передачі послуги від 28.02.2022 на суму 26 282 596,80 грн; акт коригування від 21.03.2022 до акта приймання-передачі послуги від 30.09.2021 на суму зменшення -385 375,74 грн; акт приймання-передачі послуги від 31.03.2022 на суму 15 438 313,25 грн; акт приймання-передачі послуги від 30.04.2022 на суму 15 823 156,56 грн; акт коригування від 19.05.2022 до акта приймання-передачі послуги від 31.10.2021 на суму збільшення 4 155 757,06 грн; акт коригування від 30.05.2022 до акта приймання-передачі послуги від 30.11.2021 на суму збільшення 527 389,43 грн; акт приймання-передачі послуги від 31.05.2022 на суму 16 200 166,98 грн; акт коригування від 16.06.2022 до акта приймання передачі послуги від 31.12.2021 на суму збільшення 3 213 672,36 грн; акт коригування від 29.06.2022 до акта приимання-передачі послуги від 31.01.2022 на суму збільшення 4 443 079,42 грн; акт приймання-передачі послуги від 30.06.2022 на суму 16 230 730,40 грн.; акт коригування від 27.07.2022 до акта приймання-передачі послуги від 28.02.2022 на суму збільшення 3 113 021,74 грн; акт приймання-передачі послуги від 31.07.2022 на суму 17 006 358,60 грн. акт коригування від 18.08.2022 до акта приймання-передачі послуги від 31.03.2022 на суму збільшення 13 575 566,09 грн; акт приймання-передачі послуги від 31.08.2022 на суму 16 452 330,59 грн.

Відповідач частково здійснив оплату за вищезазаначеними актами в загальному розмірі 27 837 983,90 грн, про що свідчать платіжні доручення: № 1868 від 31.01.2022 на суму 5 567 596,78 грн, № 2576 від 08.02.2022 на суму 5 567 596,78 грн, № 2739 від 14.02.2022 на суму 5 567 596,78 грн, № 2937 від 18.02.2022 на суму 5 567 596, 78 грн, № 3191 від 23.02.2022 на суму 5 567 596,78 грн,

З урахуванням порушення ПАТ Запоріжжяобленерго умов договору щодо своєчасної сплати коштів позивач просить стягнути з відповідача 128 061 468,03 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 1 122 714,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 846 295,62 грн, пені в розмірі 530 458,03 грн та штраф у розмірі 645 614,93 грн.

З урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Відповідно до ст. 275 ГК України особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч. 2 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання свого зобов`язання, як оператора системи передачі за договором, у період з лютого по серпень 2022 надав відповідачу послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 123 433 653,18 грн, що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи актів наданих послуг за вказаний період. Також з матеріалів справи вбачається, що за період з лютого по серпень 2022 сторони склали акти коригування наданих послуг з постачання електричної енергії на суму 32 465 798,75 грн.

Таким чином встановлено, що у період з лютого по серпень 2022, враховуючи здійснене позивачем коригування обсягів поставки, відповідачу була поставлена електрична енергія на суму 155 899 451,93 грн.

Однак, відповідач зобов`язання з оплати вартості послуг з поставки електричної енергії у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість наданих послуг сплатив частково - на суму 27 837 983,90 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями.

Отже, за договором № 0503-02041 від 27.05.2019 у відповідача виникла заборгованість перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" в сумі 128 061 468,03 грн (155 899 451,93 грн - 27 837 983,90 грн).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 128 061 468,03 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.7 Договору у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за Договором Користувач сплачує ОСП пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

У зв`язку з простроченням оплати планового платежу позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 530 458,03 грн та штраф у розмірі 645 614,93 грн, окремо за кожним платежем (розрахунки наведено у позові).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією (ч. 3 ст. 232 ГК України),

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього сум пені та штрафу, зокрема, з посиланням на ту обставину, що у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 ведено воєнний стан 24 лютого 2022 року. Після чого Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики тва комунальних послуг прийнято постанову від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану». Приписами підпункту 16 пункту 1 даної постанови встановлено, що на період дії в Украіні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Позивач заперечив проти посилань відповідача на постанову від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану». Вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу, нараховані за прострочення виконання платіжних зобов`язань відповідача по договору за період з лютого 2022 по 25.04.2022 до дати набрання чинності Постанови НКРЕКП, якою надано настанови щодо нарахування штрафних санкцій, оскільки лише 26.04.2022 до вказаноі постанови були внесені відповідні зміни та в п.3 зазначено, що вона набирає чинності з дні її прийняття, тобто з 26.04.2022.

Однак, у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, суд зазначає таке.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 року № 2263-IX.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб 21.11.2022.

Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до лютого 2023 року.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з позицією відповідача у справі, що введення воєнного стану впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків відповідачем, а отже з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд відмовляє у задоволенні сум пені в розмірі 530 458,03 грн та штрафу в розмірі 645 614,93 грн, у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 1 153 654,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 846 295,62 грн за порушення умов договору щодо сплати платежів (розрахунок наведено у заяві про збільшення позовних вимог).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий розрахунок позивача та встановлено, що позивачем частково невірно здійснено розрахунок, 3 % річних та втрат від інфляції, оскільки здійснювалось нарахування за прострочення планових платежів, що суперечить вимогам законодавства, у зв`язку з наступним.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно зі статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В Аналізі практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, проведеному Верховним судом України зазначено, що формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 року у справі N 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 року у справі N 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 року у справі N 6-42цс11).

Проте, за умовами договору про постачання електричної енергії № 0503-02041 від 27.05.2019 факт постачання електроенергії оформлюється актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, який складається за результатами місяця.

Згідно з п. 5.5 Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП) або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматична система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Відповідно, до закінчення місяця, протягом якого відбувалося надання послуги та складення за його результатами ОСП та користувачем відповідного акту, який підтверджує надання послуги у відповідному місяці, у ОСП (позивач) відсутні будь-які матеріальні втрати, як і підстави для отримання будь-яких компенсацій за користування грошовими коштами, оскільки послуга фактично в повному обсязі ще не надана, невідомий обсяг послуги наданої протягом місяця, та її вартість, а отже, відсутній сам факт надання послуги.

Таким чином, нарахування відсотків річних та інфляційних витрат за несвоєчасну сплату попередньої оплати чи рахунків з плановими платежами до фактичного надання послуги, буде суперечити самому змісту та призначенню ст. 625 ЦК України, яка орієнтує саме на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів та інфляційних витрат.

З урахуванням вищевикладеного, судом здійснено розрахунок 3% річних та втрат від інфляції тільки за актами фактичного отриманого обсягу послуг, а саме:

- акт коригування від 21.02.2022 до акта приймання-передачі послуг від 31.08.2021, останнєм днем оплати є 15.03.2022 (на суму 2 267 301,29 грн з 16.03.2022 по 20.03.2022; на суму 1 881 925,55 грн з 21.03.2022 по 30.09.2022), 3% річних 309 39,46 грн, втрат від інфляції складає 209 636,91 грн;

- акт приймання-передачі послуги від 31.03.2022 на суму 15 438 313,25 грн, останнєм днем оплати є 15.04.2022 (з 16.04.2022 по 30.09.2022), 3% річних 213 175,61 грн, втрат від інфляції складає 1 203 842,56 грн;

- акт приймання-передачі послуги від 30.04.2022 на суму 15 823 156,56 грн; останнєм днем оплати є 15.05.2022 (з 16.05.2022 по 30.09.2022), 3% річних 179473,61 грн, втрат від інфляції складає 785 420,15 грн;

- акт коригування від 19.05.2022 до акта приймання-передачі послуги від 31.10.2021 на суму збільшення 4 155 757,06 грн; останнєм днем оплати є 15.06.2022 (з 16.06.2022 по 30.09.2022), 3% річних 36 547,89 грн, втрат від інфляції складає 75 123,62 грн;

- акт коригування від 30.05.2022 до акта приймання-передачі послуги від 30.11.2021 на суму збільшення 527 389,43 грн; останнєм днем оплати є 15.06.2022 (з 16.06.2022 по 31.07.2022), 3% річних 4638,14 грн, втрат від інфляції складає 9533,62 грн;

- акт приймання-передачі послуги від 31.05.2022 на суму 16 200 166,98 грн, останнєм днем оплати є 15.06.2022 (з 16.06.2022 по 30.09.2022), 3% річних 142 472,70 грн, втрат від інфляції складає 292 850,42 грн;

- акт коригування від 16.06.2022 до акта приймання передачі послуги від 31.12.2021 на суму збільшення 3 213 672,36 грн, останнєм днем оплати є 15.07.2022 (з 16.07.2022 по 30.09.2022), 3% річних 20 338,58 грн, втрат від інфляції складає 35 350,40 грн;

- акт коригування від 29.06.2022 до акта приимання-передачі послуги від 31.01.2022 на суму збільшення 4 443 079,42 грн; останнєм днем оплати є 15.07.2022 (з 16.07.2022 по 30.09.2022), 3% річних 28119,22 грн, втрат від інфляції складає 48 873,87 грн;

- акт приймання-передачі послуги від 30.06.2022 на суму 16 230 730,40 грн, останнєм днем оплати є 15.07.2022 (з 16.07.2022 по 30.09.2022), 3% річних 102 720,51 грн, втрат від інфляції складає 178 538,03 грн;

- акт коригування від 27.07.2022 до акта приймання-передачі послуги від 28.02.2022 на суму збільшення 3 113 021,74 грн; останнєм днем оплати є 15.08.2022 (з 16.08.2022 по 30.09.2022), 3% річних 11 769,78 грн;

- акт приймання-передачі послуги від 31.07.2022 на суму 17 006 358,60 грн., останнєм днем оплати є 15.08.2022 (з 16.08.2022 по 30.09.2022), 3% річних 64 298,01 грн;

- акт коригування від 18.08.2022 до акта приймання-передачі послуги від 31.03.2022 на суму збільшення 13 575 566,09 грн; останнєм днем оплати є 15.09.2022 (з 16.09.2022 по 30.09.2022), 3% річних 16 737,00 грн;

- акт приймання-передачі послуги від 31.08.2022 на суму 16 452 330,59 грн, останнєм днем оплати є 15.09.2022 (з 16.09.2022 по 30.09.2022), 3% річних 20 283,70 грн

У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 871 514,21 грн 3 % річних та 2 839 169,59 грн втрат від інфляції. У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в розмірі 251 200,33 грн та втрат від інфляції в розмірі 1 007 126, 04 грн суд відмовив, як безпідставно заявлені.

Вирішуючи питання про зменшення розміру 3% річних до 10 000,00 грн та інфляційних витрат до 15 000,00 грн суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

За змістом частини 2 статі 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

За таких обставини, враховуючи, що 3% річних та інфляційні втрати, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, мають компенсаційний, а не штрафний характер, тоді як ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України передбачена можливість зменшення виключно штрафних санкцій, доводи відповідача щодо можливості їх зменшення є необґрунтованими.

При цьому, посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 суд визнав необґрунтованими, оскільки у справі № 902/417/18 сторони в пункті 5.5 договору поставки визначили розмір процентів - сорок процентів річних від суми заборгованості від несплаченої загальної вартості товару протягом дев`яноста календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев`яноста шести процентів річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів. Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, сформована саме виходячи з умов п. 5.5 договору поставки і за цих обставин суд дійшов висновку частково задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідач просив розстрочити виконання рішення на 12 календарних місяців з дня ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування надання розстрочки виконання судового рішення відповідач посилається на те, що НКРЕКП було фактично заблоковано надходження грошових коштів після розподілу на поточні рахунки відповідача. Підтвердженням тому є встановлення починаючи з 2015 р. для відповідача нульового відсотку відрахувань коштів на поточні рахунки постачальника електричної енергії, або встановлення щодобових мільйонних відрахувань з рахунків відповідача, ПАТ "Запоріжжяобленерго" недоотримало у 2016 - 541.3 млн. грн. у 2017 - 328.4 млн. грн. за 2018 - 576.5 млн. грн., що стало причиною неспроможності Відповідача виконувати поточні господарські зобов`язання. Станом на 01.05.2022 дебіторська заборгованість споживачів за відпущену електроенергію та за послуги з розподілу електроенергії склала 1 327,1 млн. грн. Найкрупнішими боржниками відповідача (тобто споживачі за електричну енергію відпущену до 01.01.2019) були ТОВ Запорізький титаномагнієвий комбінат (борг - 778,2 млн. грн.), ПАТ ЗФЗ (борг 175,2 млн. грн.). ДП Кремнійполімер (борг 172,0 млн. грн.), ПрАТ Завод напівпровідників (10,8 млн. грн.). Заборгованість покупців послуг з розподілу електричної енергії, найбільші боржники: ТОВ Запоріжжяелектропостачання 578,5 млн. грн., ДПЗД Укрінтеренерго - 39.2 млн. грн. Вказане підтверджується відповідними довідками ПАТ Запоріжжяобленерго. Щодо ряду підприємств-споживачів, які мають досить значну заборгованість перед ПАТ Запоріжжяобленерго, такими як ЗДП Кремнійполімер, господарським судом порушено справи про банкрутство. Тому, примусове стягнення заборгованості з таких підприємств є процесуально неможливим. У ПАТ Запоріжжяобленерго відсутні кошти для фінансування першочергових та обов`язкових витрат товариства, а також відсутні кошти для виконання рішення у справі єдиним платежем. Станом на 01.05.2022 податковий борг відповідача становить 960,5 млн. грн., що підтверджується довідкою ПАТ Запоріжжяобленерго. Крім цього, наявність податкового боргу зокрема підтверджується і відповідними судовими справами. Також згідно із довідкою Офісу великих платників податків ДПС України від 26.05.2020 №19584/10/28-10-51-14-22, станом на 26.05.2020 податкова підтвердила заборгованість у розмірі 607 477 980,68 грн. Згідно із листом Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя від 18.05.2020 № 18535, на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості ПАТ Запоріжжяобленерго до склад якого входить 1103 виконавчих проваджень на суму 52 198 461,83 грн без рахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. На все майно, що належить ПАТ "Запоріжжяобленерго", у межах суми звернення стягнення 27 737 758,66 грн та грошові кошти, що містяться на усіх рахунках в банківських установах, у межах суми звернення 109 936 196,39 грн, постановами відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (ВП № 55890429) накладено арешти.

Крім того, критичний фінансово-господарський стан відповідача підтверджується висновком судового експерта, наданого в рамках проведеного економічного дослідження №282 від 17.05.2018. Згідно з висновком судового експерта, наданого в рамках проведеного економічного дослідження № 123/124-20 від 07.09.2020 встановлено, що у ПАТ Запоріжжяобленерго станом на 31.12.2018 та 30.09.2019 наявні ознаки критичної неплатоспроможності. Також відповідачем на підтвердження факту тяжкого фінансового стану ПАТ "Запоріжжяобленерго" починаючи з 2015 року надано висновок Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.11.2021 №645/646-21.Також відповідач зазначив, що ПАТ Запоріжжяобленерго є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015р. № 83. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р ПАТ Запоріжжяобленерго включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. На підставі викладеного, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення по даній справі щодо сплати ПАТ Запоріжжяобленерго суми боргу строком на 12 календарних місяців з дня ухвалення рішення.

Позивач заперечив щодо задоволення клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд зазначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки повинні визначатись господарським судом.

Питання про задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

Суд також враховує, що ПАТ Запоріжжяобленерго здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Запорізької області де 64 територіальні громади розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що значно впливає на сплату коштів споживачами, а також у разі пошкодження та руйнування енергетичної інфраструктури у необхідності її відновлення.

Крім того, необхідно зазначити, що листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 № 671/97-ВР, статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язання/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яки/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців з дня ухвалення рішення у даній справі, шляхом сплати відповідачем коштів у розмірі 131 772 151,82 рівними частинами за наступним графіком: до 13.01.2023 10 981 012,65 грн; до 13.02.2022 10 981 012,65 грн; до 13.03.2023 10 981 012,65 грн; до 13.04.2023 10 981 012,65 грн; до 13.05.2023 10 981 012,65 грн; до 13.06.2023 10 981 012,65 грн; до 13.07.2023 10 981 012,65 грн; до 13.08.2023 10 981 012,65 грн; до 13.09.2023 10 981 012,65 грн; до 13.10.2023 10 981 012,65 грн; до 13.11.2023 10 981 012,65 грн; до 13.12.2023 10 981 012,67 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (вул. Сталеварів буд. 14, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вул. Симона Петлюри 25, м. Київ, 01032, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) суму основного боргу в розмірі 128 061 468,03 грн (сто двадцять вісім мільйонів шістдесят одна тисяча чотириста шістдесят вісім гривень 03 коп.), 3% річних у розмірі 871 514,21 грн (вісімсот сімдесят одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 21 коп.), інфляційні втрати у розмірі 2 839 169,58 грн (два мільйона вісімсот тридцять дев`ять тисяч сто шістдесят девять гривень 58 коп.).

Розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців з дня ухвалення рішення у даній справі, шляхом сплати відповідачем коштів у розмірі 131 772 151,82 грн рівними частинами за наступним графіком: до 13.01.2023 10 981 012,65 грн; до 13.02.2022 10 981 012,65 грн; до 13.03.2023 10 981 012,65 грн; до 13.04.2023 10 981 012,65 грн; до 13.05.2023 10 981 012,65 грн; до 13.06.2023 10 981 012,65 грн; до 13.07.2023 10 981 012,65 грн; до 13.08.2023 10 981 012,65 грн; до 13.09.2023 10 981 012,65 грн; до 13.10.2023 10 981 012,65 грн; до 13.11.2023 10 981 012,65 грн; до 13.12.2023 10 981 012,67 грн. Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (вул. Сталеварів буд. 14, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вул. Симона Петлюри 25, м. Київ, 01032, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) судовий збір у розмірі 852 598,82 грн (вісімсот п`ятдесят дві тисячі пятсот дев`яносто вісім гривень 82 коп.). Видати наказ.

У задоволені позову щодо стягнення пені в розмірі 530 458,03 грн, штрафу в розмірі 645 614,93 грн, 3% річних в розмірі 251 200,33 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 007 126,04 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 січня 2023 року.

Суддя І. С. Горохов