Рішення № 10840988, 19.08.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2010 р.Справа № 14/1189-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" с. Іванковичі, Васильківський район, Київська область

до приватного підприємства "Ларго" м. Хмельницький

про стягнення 185 993,01 грн.

Суддя                     Гладюк Ю. В.

Представники сторін:

позивача: Кравець В.С. - за довіреністю від 22.12.2009р.

відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлені лікарські засоби та засоби косметичної промисловості згідно договору № 4457/р від 02.02.2009р. в розмірі 185993,01 грн., з яких: 177905,67 грн. - основний борг, 7054,90 грн. - пені, 1032,44 грн. - 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, додатково повідомив суд, що після порушення справи відповідач сплатив 5000 грн. боргу.

Відповідач незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про наявність поважних причин не повідомив, що не перешкоджає вирішенню спору згідно ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

02.02.2009 р. між сторонами підписаний договір купівлі-продажу №4457, відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) позивач продає, а відповідач купує лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості (товар).

Згідно п. 2.1, 2.2 договору товар поставляється за вказаною відповідачем адресою на підставі його замовлень та згідно з видатковими та податковими накладними. Кожна товарна партія формується шляхом подання відповідачем та узгодження з позивачем замовлення. Підтвердженням виконання замовлення позивачем є підписання видаткової накладної відповідачем при прийомі-передачі партії товару. У видатковій накладній вказується: найменування товару, його кількість, ціна, строк оплати товару.

Ціна товару визначається в національній валюті України та вказується у видатковій накладній (п. 4.1 договору).

Відповідно до 4.3 договору відповідач здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з позивачем на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар –в строки, що зазначені у видаткових накладних складених позивачем.

Згідно видаткових накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 321092,26 грн.

Відповідач взяті на себе зобов’язання, щодо оплати товару, належним чином не виконав, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в розмірі 162810,13 грн. (що підтверджується банківськими виписками).

Згідно п. 6.2 договору за порушення строків оплати товару, передбачених п. 4.3 договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов’язання до повного виконання такого зобов’язання.

В зв’язку з простроченням оплати позивач нарахував відповідачу 7054,90 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 1032,44 грн. –3% річних.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи договору купівлі-продажу, сторони не погодили таких істотних умов договору як предмет та ціна договору. Таким чином, суд виходить з того, що договір від 02.02.2009 р. не укладений, а передача товару відбувалась на підставі усних угод купівлі-продажу.

Відповідно до п.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до банківських виписок від 22.06.2010р., 23.06.2010р., 24.06.2010р. та 29.06.2010р., після звернення позивача до суду відповідач сплатив позивачу 5000 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 160905,67 грн. основного боргу відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню. В частині стягнення 5000 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору, в решті суми основного боргу необхідно відмовити за безпідставністю.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Беручи до уваги наведені вище положення законодавства, суд вважає, що за умови неукладеності договору від 02.02.2009р. у позивача немає правових підстав для нарахування неустойки. Тому у позові в частині стягнення 7054,90 грн. пені слід відмовити з огляду на його безпідставність в цій частині.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Керуючись положеннями наведеної норми позивач правомірно вимагає стягнення нарахувань 1032,44 грн. - 3% річних. Розмір цих нарахувань підтверджується розрахунком тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Ларго" м. Хмельницький (вул. Інститутська, 15, кв. 5, код 30318756) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" с. Хотів, Києво-Святошинський р-н, київська обл. (вул. Промислова, б. 3, код 19351156) - 155905,67 грн. (сто п’ятдесят п’ять гривень дев’ятсот п’ять гривень 67 копійок) основного боргу, 1032,44 грн. (одна тисяча тридцять дві гривні 44 копійки) - 3% річних, 1619,38 грн. (одна тисяча шістсот дев’ятнадцять гривень 38 копійок) державного мита, 205,48 грн. (двісті п’ять гривень 48 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 5000 грн. провадження припинити.

В решті позову відмовити.

                    Суддя                                                                      

Віддруковано 3 прим.:                                                   

1. в справу,

2. позивачу,

3. відповідачу.