Постанова № 108404394, 16.01.2023, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/7390/22

Проовадження№3/336/317/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши матеріал у справі про адміністративне правопорушення, який надійшов з Відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянки України,уродженки с.Тавежня Сахновщинськогорайону Харківськоїобласті,яка непрацює,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

встановила:

В ході розгляду ЄО 22478 від 15.12.2022, було виявлено факт невиконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст..150 Сімейного кодексу України стосовно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виявилося у тому, що 15.12.2022 о 12.30 годині по АДРЕСА_3 дитина була залишена без догляду батьків та згідно акту покинутої дитини доставлений в лікарню. Вказаним діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, щиро каялася, пояснила обставини скоєного праовпорушення. Надала заяву про визнання винуватості.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 19.12.2022 серії ВАВ №053131, в якому зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 15.12.2022;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 15.12.2022;

- Актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 15.12.2022;

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_2 від 03.07.2020;

- довідкою АРМОР на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.12.2022;

- копією паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 та Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №476801-2020 від 23.06.2020;

- заявою ОСОБА_1 про визнання вини від 16.01.2023.

Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 150 СК України встановлені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про освіту» батьки здобувачів освіти зобов`язані: виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров`я, здоров`я оточуючих і довкілля; сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу; дбати про фізичне і психічне здоров`я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя; формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності); сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування); виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Таким чином, ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Всебічно дослідивши надані суду письмові докази, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в діях останньої наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Згідно зі ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася, не працює, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення останньою трирічного віку, допустила бездіяльність. Обставини, що пом`якшують або обтяжують її відповідальність, судом не встановлені.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушниці та інші обставини в справі, вважаю необхідним призначити адміністративне стягнення з метою виховання правопорушниці та запобігання вчиненню нових правопорушень, у вигляді попередження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 33, 34, 35, 184, 283, 284 КУпАП України, суддя,-

постановила:

ОСОБА_1 визнати винної у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на неї стягнення у вигляду попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок в дохід держави (Стягувач: Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: Н.С. Звєздова

Строк пред`явлення виконавчого документа «____»___ 20___р.

Постанова набрала законної сили «____»___ 20___р.

Дата видачі постанови «____»___ 20___р.